З вас ідея — з нас виконання. Як працює стартап-студія Empat

Empat — це сервісна компанія та студія стартапів. Останнє означає, що вона допомагає розвивати стартапи — від ідеї до продукту та пошуку інвестицій. Шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник поспілкувався з СЕО і засновником Empat Назаром Гуликом та HR Анастасією Тимошенко про виникнення ідеї, особливості роботи компанії, різницю між стартап-студіями та акселераторами, а також про перебудову після початку повномасштабної війни.

Як створили компанію

Після Революції Гідності Назар Гулик залишив роботу в агентстві Prodigi, де працював із брендом Red Bull. Він разом зі своїм другом Ігорем Шаверським долучився до проєкту WaveUp Trip, на якому вони збиралися об’їхати 100 країн. 

«Ідея була в тому, щоб досліджувати маловивчені стартап-екосистеми. Збирати класні пітчі тих стартапів, відсилати їх у Лондон нашій партнерці, що тоді працювала в інвестиціях. Стартапи отримували б інвестиції, а ми — якийсь свій відсоток», — розповідає Назар. 

За пів року подорожей Назар познайомився з різними екосистемами в розвинених і не дуже країнах та зрозумів, як вони працюють. Після повернення в Україну Назар став співвласником бутикової вебстудії яка називається Schrödinger’s Cat Laboratory. Але швидко відчув, що сервісний бізнес — не зовсім його. Назар мав купу ідей та бажав їх реалізувати. Тому він взявся за стартапи та за п’ять років створив декілька компаній різного рівня успішності. 

Серед проєктів, де Назар був співзасновником, — Octogin. Він створив систему розумного споживання реклами в мережі. Стартап увійшов у 200 кращих стартапів на WebSummit та посів друге місце на IT Arena у Львові. Octogin успішно розвивався, але виникла проблема з комітментом із одним з фондів. Команда мала зробити частину функціональності та показати метрики в конкретну дату, але не встигла. Так вони не отримали інвестиції. 

Приблизно тоді закінчився мій стартап-шлях. Ми інвестували багато власних грошей. Мій партнер Олексій Малицький продав квартиру. Це було досить сумно, хоча зараз сприймаємо те, що відбулось, як класний досвід.

Назар Гулик

Після цього Назар об’єднав команду вебстудії та своїх стартапів, щоб створити сервісну компанію. Назву придумали не одразу. Довелося пройти через стратегічні сесії та брейншторми. Зрештою зрозуміли, що для них важлива емпатія, та зупинилися на назві Empat.

Спочатку Empat була лише сервісною компанію, яка аутсорсила різні послуги — від веброзроблення до 3D-моделювання. Далі зрозуміли, що у них залишилося ДНК стартапів — бажання ризикувати, пробувати та запускати продукти. Так в Empat з’явилася власна лабораторія стартапів, де експериментували з різними проєктами. Усе це відбувалось у вільний від роботи час. Проте доволі швидко почали виділяти все більше робочого часу на придумування різних штук. 

«Наприкінці місяця розумієш, що тобі треба грошей на зарплату, а для цього потрібно закривати задачі клієнта, тому будь-який стартап залишається на другому або третьому місці. Думаю, що так ми недозапустили два класних проєкти, аналоги яких через деякий час побачили в реальному житті чи на Product Hunt», — розповідає Назар Гулик.

Усе це наштовхнуло команду Empat на створення нового напряму роботи — стартап-студії. Такий собі варіант розвиватися продуктово та мати можливість заробляти на сервісному бізнесі. 

Особливості роботи стартап-студії 

Empat часто працює з вхідними заявками від клієнтів або пропонує свої послуги різним стартапам. Далі Empat працює над їхніми завданнями орієнтовно два місяці. За цей час у команді помічають:

• чи є у засновника бачення та пристрасть;
• чи проєкт привабливий для ринку та VC; 
• чи є можливості для розвитку та масштабування. 

«Тоді ми кажемо фаундеру: “У тебе крутий проєкт, а в нас класна команда. Три наступні місяці наших послуг коштують, наприклад, $38 000. Ми ці гроші покриваємо, допомагаємо запартнеритися у фінансах, юридичних питаннях і маркетингу. А натомість отримаємо 1–10%”», — пояснює Назар.

Є й інший кейс — люди не зі сфери стартапів. Вони хочуть запустити своє, але не мають команди та менторів. Така людина приходить з ідеєю, яку Empat розкладає на частинки. Далі намагаються зрозуміти, наскільки ця ідея потрібна людям, — роблять дизайн-спринт і тестують прототип із потенційними користувачами. Далі пояснюють фаундеру плюси та мінуси проєкту, а також вказують, скільки коштуватиме реалізація. 

На перших етапах ми беремо гроші, а не інвестуємо. Дивимось, як фаундер реагує. Якщо погоджується — продовжуємо працювати. Два місяці придивляємося, якщо бачимо потенціал — пропонуємо інвестиції.

Назар Гулик

За його словами, кейси можуть відрізнятися. Іноді, наприклад, засновник може прийти не з ідеєю, а вже з прототипом. У такому разі і спектр послуг відрізнятиметься.

«Приділяємо увагу і добору фаундерів, з якими готові працювати. Я завжди заглядаю на сторінки Facebook, LinkedIn та в спільні контакти. В Україні достатньо людей з грошима, які хочуть запустити для себе чи своєї дитини стартап. Але з ними працювати не варто, бо є достатньо високий шанс взяти корупційні гроші. Також перевіряємо на адекватність і цінності. У нас вистачає кейсів, коли відмовлялися працювати з клієнтом, опираючися на ці критерії», — пояснює Назар. 

Крім роботи над продуктом та валідацією ідеї Empat пропонує:

• Допомогу в фінансах, юридичних питаннях та маркетингу. Для цього Empat запартнерилася з Fuelfinance, LegalNodes і Sensters. Компанії рекомендують послуги партнерів клієнтам і пропонують реферальні спецпропозиції.
• Допомогу в підготовці пітчдеків.
• Знайомство з інвесторами в потрібному стартапу напрямі. 

У стартап-студії Empat є вже п’ять портфельних проєктів. Серед успішних — застосунок для невербального спілкування між друзями та партнерами Obimy. 2021-го він отримав інвестиції з оцінкою $2 млн.

Структура, культура та наймання

Команда 

В Empat працює орієнтовно 50 людей — 40 фултайм і приблизно 10 парт-тайм. Вони діляться на проєктні команди повного циклу. Тобто в кожну входять розробники, дизайнери, тестувальники та проєктний менеджер. Це дає їм змогу швидко та самостійно виконувати поставлені завдання. 

У командах немає жорсткої ієрархії. Для Empat важлива ідея рівності в колективі. Вони прагнуть зберегти вайб єдиного ком’юніті, з якого колись все і почалося. Менеджер виступає посередником між партнерами та клієнтами. Він наводить порядок у роботі, але не домінує над іншими. 

«У нас горизонтальна структура. Колись ми вирішили, що хочемо побудувати “бірюзову” компанію. Але, коли стає 50 людей, потрібно шукати баланс. Тому бірюзовості стало трохи менше, але ми досі в цьому фреймворку. Я думаю, що ми збережемо його, навіть коли команда виросте до 100 чи 200 працівників», — розповідає Назар.

Є в команді й умовні топменеджерські позиції: СEO, CTO, CFO, COO, HR. Вони за необхідності долучаються до роботи команд та виконують свої загалом стандартні обов’язки. Під час війни з’явилася ще й Growth Hacking Team, націлена на розвиток компанії. 

Наймання

Як пояснює Назар, до появи Насті орієнтовно 80% команди прийшли за рекомендаціями знайомих і співробітників Empat. Співбесіди в компанії середньоформальні. 

Коли спілкуєшся з людиною, дуже важливо спіймати якийсь контакт на першій хвилині інтерв’ю. Я майже одразу розумію, чи буде людина з нами працювати та чи зайде їй наш дуже активний темп і виклики. Ми віддаємо перевагу пробивним людям із запалом та ентузіазмом.

Анастасія Тимошенко

Сама співбесіда може початися з півгодинної розмови про улюблену гру чи пиво. Такий підхід працює, бо в Empat насамперед оцінюють софт-скіли кандидатів, вайб і вміння нестандартно мислити. Це зазвичай стосується розробників, дизайнерів та інших людей, які прямо працюють із продуктом. Хард-скіли потрібні, але їх можна доволі швидко напрацювати під час роботи. Звичайно за умови, що вже є певна база. Також намагаються добирати менеджерів зі стартап-бекграундом. Цікавлять люди, що працювали в стартапах та інкубаторах. 

За словами Насті, в Empat усе ще віддають перевагу людям, яких рекомендують знайомі чи члени команди, — списуються й одразу ж призначають співбесіду.

«Перед розмовою ми перевіряємо соцмережі, чим людина займається та чим дихає поза роботою. Нам цікаво зрозуміти її вайб, ставлення до життя, позицію та інтереси. Далі переходимо до якихось хардових питань. Зазвичай намагаємося не ускладнювати розмову», — розповідає HR Empat.

Корпоративна культура

Серед корпоративних цінностей:

• Пристрасно працювати. Максимально віддаватися та робити так, щоб самому хотілося користуватися продуктом. 
• Жартувати. В Empat вміють посміятися майже з будь-якої ситуації, щоб підбадьорити одне одного. Максимально вітається самоіронія. У них навіть є окремий Slack-канал, куди всі скидають меми. Той, що набере найбільше емоджі за місяць, отримує винагороду. Кращі меми зберігають в окремому розділі в Notion. 
• Ми — команда. Підтримувати та допомагати один одному. Бути емпатичним. Чути потреби колег і допомагати їм.
• «Не боятися бути тупим». Це означає ставити питання, навіть якщо воно виглядає найтупішим. Над цією людиною ніхто не сміятиметься, а навпаки — допоможуть розв’язати проблему. Це сприяє відкритій командній атмосфері.

Empat часто проводили різні спільні офлайн-активності. Зокрема в офісі компанії є барна стійка. «Ми часто збиралися в офісі, як у барі, щоб просто весело провести час. 

На Новий рік ми перетворили наш офіс на нічний клуб із неоновою вивіскою, браслетами та фейс-контролем на вході. Під час карантину ми інколи грішили й відкривали наш бар для команди та друзів», — розповідає Назар.

Зараз шукають нові шляхи для неформальної взаємодії. Наприклад, разом грають в Among Us. Серед більш офіційних заходів компанії — щотижневі онлайн-зустрічі щопонеділка, які тривають орієнтовно 30 хвилин. Також раз на місяць проводять фідбек-сесії — зустрічі менеджера та HR із командою для аналізу, збору зворотного зв’язку та встановлення певних цілей. Крім цього, фідбек-сесії — можливість поспілкуватися про життя, новини, емоційний стан людини, пожартувати та просто побачитися.

Як адаптувалися до війни

Як перебудували роботу

У Empat не було покрокового плану на випадок війни. За місяць до повномасштабного вторгнення домовилися спочатку аналізувати масштаб і діяти відповідно до ситуації. Також зосередилися на тому, що треба не панікувати, а готуватися та сприймати ситуацію такою як вона є. Компанія зі свого боку пообіцяла повну індивідуальну підтримку.

Зранку 24 лютого в Empat провели онлайн-зустріч із орієнтовно 90% команди. На ній домовилися:

• Найближчі кілька днів збирати інформацію, визначити хто та куди їде.
• Розібратися, де перебувають члени команди та як їм можна допомогти. 
• Бути весь час на зв’язку.

Далі розв’язували індивідуальні питання кожного працівника. Комусь допомагали логістично, іншим — фінансово. У той же день створили командний чат в Telegram, хоча до цього вели комунікацію в Slack. Домовилися двічі на день повідомляли, хто де перебуває.

Допомогло те, що 90% команди залишалися в Києві. Також не було людей на непідконтрольних або тимчасово окупованих територіях. «У нас вже 24 лютого ввечері більшість команди була в безпечному місці з родиною. Всі мали план Б та були готові, що щось може статися», — розповідає Настя Тимошенко.

Назар називає одним із головних чинників успішної перебудови рішення нічого не скасовувати. В Empat проводять і фідбек-сесії, і командні зустрічі щопонеділка. Він хотів за допомогою рутини швидко повернути усіх до звичного життя. 

Також команда більше спілкувалася та підтримувала одне одного. «Наш міт у понеділок майже місяць тривав понад дві години. Кожен ділився своєю історією, де він зараз, як його сім’я і що він переживає. Це була така “групова терапія”, яка нам дуже допомогла. Ми ділилися інсайдами на кшталт як швидко виїхати на захід, хтось жалівся чи жартував», — розповідає Настя.

Клієнти та зарплати

У перші дні війни в компанії визначили, які сервісні проєкти зупиняться. Оскільки той момент Empat фокусувався на українському ринку — це приблизно 70%. Уже 25 лютого Empat отримала мінус орієнтовно $250 000 — те, що не заплатили за роботу, або не зроблять цього в довгостроковій перспективі. Частину контрактів не продовжили або відмовилися від них у довоєнному об’ємі. 

За лютий компанія виплатила повні зарплати. Далі передомовлялися з працівниками індивідуально. Люди самі визначили власну зарплату на наступні два місяці. Врешті-решт нікого не звільнили. Empat вже відновила хайринг і найняла п’ятьох людей. 

Волонтерство

Empat був соціально відповідальним бізнесом та займався благодійністю ще до війни. У компанії це не афішували. Проте з часом поспілкувалися з людьми та зрозуміли, що розповідати про власні волонтерські та соціальні ініціативи варто, бо це може стати прикладом для інших. 

Після початку війни Empat і далі працювала у цьому напрямі. Маючи вільні ресурси та можливості, команда перемкнулася на стартапи, які приносять користь Україні та наближають перемогу. На сторінках у соцмережах повідомили, що готові взятися за волонтерські проєкти. 

Серед успішних проєктів Empat:

• We are Ukraine — англомовний репозиторій з інформацією про російсько-українську війну для іноземців. Проєкт реалізували спільно з One Philosophy Group.
• Допомагали «Українському мілітарному порталу» справитися з навантаженнями через зростання трафіку та кібератаками. До речі, Empat допомогла запустити цей проєкт.
• Підтримували портал для скаутської організації «Пласт» та допомогли їм зібрати понад 700 000 грн пожертв. Empat розробили його на волонтерських засадах задовго до початку війни.
• Разом із міжнародною організацією Global Medical Knowledge Alliance запустили мобільний застосунок для лікарів HealUA. У ньому медики можуть отримати консультації колег зі всього світу.
• Долучались до кібератак проти рф.
• Віддали свій офіс на потреби військових.

Майбутнє стартап-студії

Cтартап-студія була експериментом довжиною в рік. Ще пів року пішло на рефлексію досвіду. Гіпотеза підтвердилася — стартап-студія має право на існування. Наступний крок — розділити її з аутсорсом на різні компанії. Під стартап-студію планують знайти інвесторів.

Бізнеси планували розділити цього року. До кінця 2022-го або в першому кварталі 2023-го Empat мала стати відомою стартап-студією з сильними менторами, більшою кількістю партнерів і з побудованою воронкою входу. Проте після 24 лютого довелось заморозити її. Але Empat і далі працює з уже проінвестованими проєктами. 

Зараз Empat — більше сервісна компанія, ніж стартап-студія. Це потрібно, щоб вижити та рухатися далі. Проте все може змінитися вже найближчим часом. Назар бачить Empat через 3–5 років так: «Окремо стартап-студія та сервісна компанія. У портфоліо першої має бути понад 50 стартапів. З них — 20% успішних екзитів. Це мають бути українські стартапи, які оперують на глобальному ринку. Сподіваюся, серед них будуть “єдинороги”».