Премія за «найбільшу користь людству»? Хто і скільки заробляє на Нобелівській премії та до чого тут динаміт
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Людина, яка розбагатіла на динаміті та бакинській нафті, а за два роки до смерті ще й купила гарматний завод, заповіла свої гроші на Нобелівську премію — відзнаку «за найбільшу користь людству». Через 125 років ця премія коштує 12 млн шведських крон, а на комітети, Нобелівський тиждень та офіс фонд у 2025 році витратив у 1,7 раза більше, ніж на ті п’ять премій, які оплачує сам.
Журналістка Vector Дарія Прудіус гуглить, скільки коштує на OLX фрак на банкет, і розбирає, звідки та куди йдуть нобелівські гроші, чому за 125 років премія в реальних цифрах майже не виросла, скільки платять суддям і як на засекречених у 50 років номінаціях уже заробляють на ринках прогнозів.
Звідки в Нобеля гроші
Альфред Нобель був радше промисловцем, ніж тихим генієм у гаражі лабораторії, бо за життя він зібрав 355 патентів, заснував фабрики й лабораторії приблизно у понад 20 країнах. І стільки мотався між ними, що Віктор Гюго назвав його найбагатшим волоцюгою Європи.
Основні гроші, на які Нобель і заснував премію, принесли йому динаміт, запатентований у 1867 році, та частка в нафтовому бізнесі братів Людвіга та Роберта в Баку. У 1894 році, за два роки до смерті, Нобель ще й купив завод Bofors, де гарматний цех працював уже 10 років. Виходить, премію миру фактично профінансували вибухівка й нафта, а гарматний завод у цьому наборі став вишенькою, на яку не наважився б жоден сценарист Netflix.
У заповіті, який Нобель підписав 27 листопада 1895 року, він заповів фонду понад 31 млн крон — близько 94% свого статку. У цінах 2025 року це приблизно 2,3 млрд крон. Частина родичів, які розраховували на спадщину, звісно, заповіт оскаржила. Поки юристи воювали з родиною, фонд засновували аж до 1900 року. Перші премії вручили лише у 1901-му, через п’ять років після смерті Нобеля.
Скільки дають переможцям і чому сума не постійна
У 1901 році кожна категорія отримала 150 782 крони. У цінах 2025 року це приблизно 10,8 млн крон. Цього року, до 125-річчя премії, фонд підняв виплату до 12 млн крон, або близько $1,2 млн. Номінально сума зросла приблизно у 80 разів, але в реальних грошах лауреат отримує лише приблизно на 11% більше, ніж отримав Рентген.
Розмір премії залежить від стану інвестиційного портфеля фонду. У 1990-х, коли ринки зростали, фонд піднімав виплату майже щороку. У 2001-му вона досягла 10 млн крон. Але вже у 2012 році фонд урізав виплату до 8 млн, щоб стабілізувати власні фінанси.
Після цього суму поступово повертали до попереднього рівня: на 1 млн крон у 2017, 2020, 2023 та 2026 роках. Премію ділять максимум між трьома людьми, причому не обов’язково порівну. Торік Джоел Мокір отримав 5,5 млн крон, а Філіпп Агіон і Пітер Говітт — по 2,75 млн.
Економічну премію, якої в заповіті Нобеля взагалі не було, фінансує не Нобелівський фонд, а центробанк Швеції. Він заснував її у 1968 році до свого 300-річчя.
Пік щедрості фонд пройшов у 2001 році. Тоді премія в реальному вираженні становила 144% від першої виплати. Водночас капітал фонду вже сповзав із піку 1999 року. Попри це, фонд ще 10 років тримав виплату на рівні 10 млн крон. Після кризи 2008 року його капітал скоротився до 173% від початкового нобелівського капіталу, а до рекорду 2001-го реальна вартість премії відтоді так і не повернулася.
Для порівняння, більшу частину ХХ століття лауреати отримували в реальних грошах набагато менше за Рентгена, бо після Першої світової війни премія впала до 28% від першої. Під час Другої світової знову провалилася до 29%, а до рівня 1901 року повернулася лише через 90 років (1991), коли номінал дійшов до 6 млн крон.
Фонд, який живе з біржі
На кінець 2025 року капітал Нобелівського фонду становив 6,7 млрд крон. Керують ним як звичайним ендавментом: понад половина грошей лежить в акціях, ще близько п’ятої частини — в альтернативних активах на кшталт хедж-фондів. Мета фонду — щороку заробляти щонайменше на 3% більше за інфляцію.
Після скорочення виплат у 2012 році фонд помітно обережніше ділиться грошима з лауреатами. У 2021 році капітал у реальному вираженні досягав 325% від початкового, тоді як премія становила лише 112%. Торік при капіталі на рівні 297% премія трималася на позначці 102%. Для порівняння, у рекордному 2001 році при капіталі у 253% лауреати отримували 144% від першої премії.
Минулий рік для фонду виявився невдалим. Портфель приніс лише 0,9% при бенчмарку 4,6%. Від індексу фонд відстав через обережну ставку на захисні компанії та непублічні активи, тоді як ринок тягнула вгору невелика група великих американських компаній.
Додатково вдарив валютний курс. Шведська крона сильно подорожчала до долара і навіть після валютного хеджування забрала приблизно шість процентних пунктів дохідності. У результаті Нобелівська премія, як виявилося, залежить від валютного курсу майже так само, як український експортер, коли гривня раптом міцніє.
Куди йдуть гроші
У 2025 році фонд витратив 148,1 млн крон. На самі премії з цієї суми пішло лише 55 млн — п’ять виплат по 11 млн, адже шосту, економічну, оплачує Riksbank. Ще 36,8 млн отримали комітети, які обирають лауреатів. Нобелівський тиждень у Стокгольмі та Осло обійшовся у 34,4 млн крон.
На адміністрування офісу фонд витратив 21,9 млн крон. У цю суму вже входять 4 млн компенсації, яку фонду доплатив той самий Riksbank. У середньому в офісі працює 13 людей, 12 із них — жінки.
Нобелівський тиждень у Стокгольмі та Осло за рік подорожчав на 20%. Для порівняння, на першому банкеті у 1901 році в Дзеркальній залі Grand Hôtel сиділи 113 чоловіків. Сьогодні туди запрошують близько 1300 гостей. Тож калкан, фарширований гребінцями, який став головною стравою 2025 року, очевидно, обходиться дорожче для такої кількості гостей, ніж філе гладкого калкана — його найближчого родича, якого подавали першій нобелівській компанії.
Керівництво теж не бідує. Виплати раді директорів і CEO фонду за рік зросли більш ніж удвічі — з 1,17 до 2,37 млн крон. Щоправда, 2025-й став першим роком на посаді для екс-CEO шведського телебачення SVT Ганни Шерне. Причин такого зростання звіт не пояснює.
Водночас інвестиційний комітет, який безпосередньо відповідає за гроші фонду, працює безоплатно. Тож висувати йому претензії за 0,9% дохідності якось навіть незручно. До комітету входить і сама CEO, але її зарплату фонд проводить за іншим рядком звіту.
Судді та брошка з Парагваю
За статутом фонду члени комітетів отримують винагороду, розмір якої кожна установа визначає самостійно. У звіті фонд показує лише загальну суму без розбивки за комітетами, тому свіжих публічних цифр майже немає. У листопаді 2017 року тодішній директор Нобелівського інституту Улав Ньолстад розповідав, що члени норвезького комітету отримували 40 000 норвезьких крон на рік, а голова — 80 000. За його словами, у Норвегії цю роботу переважно беруть заради престижу.
Престиж, щоправда, не рятує від скандалів. У лютому цього року норвезька служба з розслідування економічних злочинів Økokrim повідомила про підозру у тяжкій корупції Турбйорну Ягланду через його зв’язки з Джеффрі Епштейном. Ягланд очолював комітет у 2009–2015 роках і всі звинувачення заперечує.
Після цього комітет запровадив нові етичні правила та почав публікувати інформацію про подарунки й інтереси своїх членів. У першому ж списку знайшовся рівно один подарунок — срібна брошка у формі мапи Парагваю. Секретар комітету Крістіан Берг Гарпвікен отримав її від посольства Парагваю в Лондоні та передав Нобелівському інституту.
Ставки, витоки і медаль у Білому домі
Номінації засекречені на 50 років, але ринкам прогнозів це не заважає. На Polymarket на премію миру 2026 року станом на кінець вересня проторгували майже $25 млн.
Офіційно відомо лише, що цього року номінували 287 кандидатів: 208 людей і 79 організацій. Серед них, за даними медіа, Володимир Зеленський разом з українським народом. До шортлиста PRIO цього року потрапили Микола Кулеба та Save the Children. Переможця оголосять 9 жовтня.
Минулого року ставки на Марію Коріну Мачадо за ніч перед оголошенням стрибнули з 3,75% майже до 73%. Розслідування за участі безпекових служб дійшло висновку, що найімовірніше хтось зламав системи Нобелівського інституту.
А ще до оприлюднення цих висновків Мачадо встигла зробити інший нобелівський сюжет. 15 січня 2026 року вона подарувала свою медаль Дональду Трампу. Білий дім виклав фото, на якому президент тримає її у великій золотистій рамці.
Нобелівським інституціям після цього довелося пояснювати очевидне: медаль може змінити власника, а звання лауреата — ні.
А що математики
Математикам Нобелівки не дісталося взагалі. Популярна легенда пояснює це помстою Нобеля математику Міттаг-Леффлеру нібито за роман із його дружиною. Проблема в тому, що Нобель ніколи не був одружений.
Найпрозаїчніша версія полягає в тому, що Нобель просто не вважав математику практичною наукою. Сьогодні найкращі математики можуть отримати премію Абеля на 7,5 млн норвезьких крон. Цього року її отримав Герд Фальтінгс, який ще у 1986-му здобув Філдсівську медаль.
Сама Філдсівська медаль передбачає 15 000 канадських доларів, або близько $10 600. Цього вистачить хіба що на вживану «Шкоду» з чесним пробігом.
Замість підсумків
За 125 років Нобелівський фонд у реальному вираженні майже втричі примножив свій капітал і пережив і доткоми, і кризу 2008 року. До 2031 року він планує збудувати Нобелівський центр вартістю трохи понад 2,5 млрд крон, з яких 2,3 млрд дають два приватні фонди.
Тим часом норвезький комітет досі розгрібає наслідки скандалу навколо Епштейна. А сам лауреат сьогодні отримує лише трохи більше, ніж Рентген у 1901 році, якщо перерахувати суму на нинішні ціни.
Тож за 125 років Нобелівська премія перетворилася передусім на глобальний бренд. Гроші тут радше бонус до медалі — а медаль, як показала Мачадо, за бажання можна навіть передарувати.
Більше про це
Ми вже не купуємо музику, але досі хочемо власне житло. Чи справджується прогноз про світ, де люди все орендують
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
