<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/" xmlns:itunes="http://www.itunes.com/dtds/podcast-1.0.dtd" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0">
  <channel>
    <title>Vector</title>
    <link>https://vctr.media</link>
    <description>Ненудне медіа про креативну економіку</description>
    <item>
      <media:image url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786710552.webp"/>
      <enclosure url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786710552.webp" type="image/jpeg"/>
      <media:content url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786710552.webp"/>
      <image>&lt;![CDATA[ &lt;img align="left" vspace="5" hspace="10" src="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786710552.webp"&gt;  ]]&gt;</image>
      <title>Де проходить межа між інтуїцією та цифрами в ухваленні рішень: інсайти співвласника IT-Enterprise та SmartTender</title>
      <link>https://vctr.media/ua/de-prohodyt-mezha-mizh-intuyicziyeyu-ta-czyframy-v-uhvalenni-rishen-insajty-spivvlasnyka-it-enterprise-ta-smarttender-342794/</link>
      <guid>https://vctr.media/ua/de-prohodyt-mezha-mizh-intuyicziyeyu-ta-czyframy-v-uhvalenni-rishen-insajty-spivvlasnyka-it-enterprise-ta-smarttender-342794/</guid>
      <author>Мирослава Харченко</author>
      <category>Новости</category>
      <description>&lt;![CDATA[На що спиратися під час прийняття ризикованих рішень? Співвласник IT-Enterprise та SmartTender розповідає про межу між точними цифрами, інтуїцією та досвідом у бізнесі.]]&gt;</description>
      <fulltext>&lt;![CDATA[Що більше зростає компанія, то дорожчими стають управлінські помилки. Саме тому в певний момент інтуїції CEO вже недостатньо — її мають підсилювати дані, процеси та цифрові інструменти.



Про те, де проходить ця межа, Сергій Бондаренко, серійний підприємець, інвестор, CEO компанії Skywell і співвласник CEO Club у межах освітнього проєкту для власників бізнесу та CEO — Scale Academy в екосистемі CEO Club, поговорив із Олексієм Щербатенком, співвласником IT-Enterprise та SmartTender. У центрі розмови — систематизація бізнесу, ERP, AI та управлінські рішення, які дозволяють компаніям масштабуватися.



Vector продовжує серію конспектів цих онлайн-зустрічей, публікуючи скорочені й адаптовані версії розмов із ключовими думками спікерів.


        
                    
                            
                
            
                                    Олексій Щербатенко                            
                            Співвласник IT-Enterprise та SmartTender
                    
    



Бізнес стає складнішим — інтуїції вже недостатньо



Сьогодні бізнес стає складнішим, на жаль чи на щастя. Постійно виникають нові виклики, але саме через це ми стаємо розумнішими й сильнішими.



Тому питання сьогодні вже не тільки в інтуїції власника. У нас з&amp;#8217;являються інструменти, які допомагають приймати рішення, керувати командами, працювати з даними. Але при цьому не треба перетворювати людей на тих, хто не може самостійно ухвалювати рішення. Навпаки — треба віддавати відповідальність. Команда — це 99% успіху.



Цифровізація стала частиною еволюції бізнесу



На початку повномасштабного вторгнення перші місяці були турбулентними для всіх. Але потім ми побачили цікаву тенденцію. До нас почали приходити компанії із запитами на бюджетування, казначейство, управління фінансами, контрактами, виробництвом.



Коли компанія росте органічно, коли все добре, висока маржинальність і мало конкуренції, вона не дуже думає про розвиток процесів чи скорочення витрат, тим паче про цифровізацію. Коли ж конкуренція посилюється, ринок зменшується, потрібно контролювати собівартість, платежі, фінанси — без IT це майже нереально.



Ми займаємося цифровізацією процесів, і сьогодні бачимо, що вона стала частиною еволюції бізнесу.



Масштабування починається тоді, коли люди перестають робити ручну роботу



Поки компанія невелика, вона часто масштабується за рахунок наполегливості, харизми власника і невеликої ідеологічної команди. Але далі працюють уже зовсім інші підходи.



Я часто кажу: людина не має «підмітати мізками вулицю». Якщо люди постійно виконують ручну роботу, яку можна автоматизувати, значить треба міняти процес. Краще один раз змінити бізнес-процес, зробити його цифровізованим, ніж усе життя перевіряти його вручну. Якщо сьогодні цю роботу можна перекласти на IT-продукти, наприклад, на AI-агентів, її треба віддати цифровізації. А управлінські й стратегічні рішення мають залишатися за людьми.



Цифровізувати потрібно свій core



Я не дуже вірю в історію, коли компанія спочатку каже: ми — AI first, а потім думає, що з цим робити. Так воно не працює.



Спочатку потрібно зрозуміти, що є твоєю найсильнішою стороною, що дає додану вартість бізнесу, де твій фактор успіху. Саме це треба підсилювати.



Якщо це виробництво — починати з виробництва. Якщо проблема у фінансах — цифровізувати фінанси. Якщо проблема в роботі з клієнтами — впроваджувати CRM. Якщо виробництво для тебе — black box, то саме звідти й потрібно стартувати. Не технологія визначає, що робити бізнесу. Бізнес визначає, де технологія дасть найбільший результат.



AI має забирати рутину



Сьогодні у нас уже багато проєктів із використанням штучного інтелекту. Найкраще AI працює там, де є документи: розпізнавання, внесення інформації, договори, умови оплат, поставки, сканування резюме. Те саме з інструкціями. Раніше на їх написання витрачалося дуже багато часу. Зараз це робиться значно швидше. Я називаю це рутинною роботою, яку можна віддавати штучному інтелекту.



Стратегічний CEO дивиться не лише у звіт



CEO має дивитися на ключові показники. Але в кожної компанії вони свої.



Ми дивимося на виконання проєктів, завантаженість людей, розвиток продуктів, конкурентів, тренди. Обов&amp;#8217;язково потрібно самому говорити з клієнтами. Тоді ти розумієш, чи взагалі твій продукт потрібен ринку, чи він досі up to date.



Мені подобається поняття time to market — швидкість, з якою ти адаптуєшся до змін ринку і змін своїх клієнтів. Бо один і той самий звіт для CEO і для фінансового директора означає зовсім різні речі.



Що більший бізнес, то менше місця для ручного управління



Коли у тебе 20 людей — один горизонт, коли 30 — уже інший. Коли 100 чи 200 — ти розумієш, що тебе одного вже мало. Треба делегувати, будувати системні процеси. Не вигадувати велосипед, а переймати світові практики й адаптувати їх до українських реалій. І, мабуть, головне, у що я вірю: треба ризикувати, не зупинятися, робити помилки. Саме через помилки ми стаємо сильнішими. Але ще краще — вчитися на чужих помилках.




    
        Больше об этом    
    
                        
                    
                        
                            
                                                            
                        
                        
                            
                                01
                                                                        БІЗНЕС
                                                                        
                                    
                                        
                                            Як побудувати команду лідерів із підприємницьким мисленням: досвід CEO Havas Village                                        
                                    
                                    
            
                
                    
                    
                        
                    
                
                
                    Добавить в закладки
                    
                        
                            Любую статью можно сохранить в закладки на сайте, чтобы прочесть ее позже.
                        
                        
                            Дальше
                            Завершить]]&gt;</fulltext>
      <pubDate>Sun, 16 Aug 26 13:30:00  +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
      <media:image url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786717763.png"/>
      <enclosure url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786717763.png" type="image/jpeg"/>
      <media:content url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786717763.png"/>
      <image>&lt;![CDATA[ &lt;img align="left" vspace="5" hspace="10" src="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786717763.png"&gt;  ]]&gt;</image>
      <title>ШІ навчився знаходити приховану патологію печінки на знімках грудної клітки з точністю 82%</title>
      <link>https://vctr.media/ua/shi-navchyvsya-znahodyty-pryhovanu-patologiyu-pechinky-na-znimkah-grudnoyi-klitky-z-tochnistyu-82-343292/</link>
      <guid>https://vctr.media/ua/shi-navchyvsya-znahodyty-pryhovanu-patologiyu-pechinky-na-znimkah-grudnoyi-klitky-z-tochnistyu-82-343292/</guid>
      <author>Глібічук Марія</author>
      <category>Новости</category>
      <description>&lt;![CDATA[Дослідники тестують ШІ для раннього виявлення жирової хвороби печінки за аналізами крові, медичними записами та рентгеном. Мета — знаходити ризики ще до цирозу й дорогого лікування.]]&gt;</description>
      <fulltext>&lt;![CDATA[ШІ допомагатиме лікарям раніше виявляти жирову хворобу печінки, яка часто роками минає без симптомів, пише Wired.



Що сталося



Дослідження вчених з Університету Осаки в Японії показало, що спеціально навчена модель ШІ здатна аналізувати звичайні знімки грудної клітки, де випадково видно ділянку печінки та розпізнавати накопичення жиру з точністю 82%. 



Існують прості методи оцінки ризиків хвороб печінки, як-от індекс Fib-4, що вираховується за віком та простим аналізом крові. ШІ може ретроспективно аналізувати величезні масиви історій хвороб та лабораторних звітів, визначаючи пацієнтів із найвищою групою ризику. 



Чому це цікаво 



Поруч з цим, данський стартап Evido розробив модель LiverPRO, яка оцінює ризик фіброзу за віком і дев’ятьма рутинними біомаркерами. У партнерстві з Roche її вже комерціалізують. За даними дослідників, ШІ-модель перевершила Fib-4 у прогнозуванні серйозних проблем із печінкою в групі з понад 470 000 людей середнього віку, а пацієнти, які дізнаються від ШІ про реальну загрозу пошкодження печінки, набагато охочіше й суворіше дотримуються дієти та займаються спортом.



Близько 30% всього дорослого населення планети мають надлишок жиру в печінці. Ця патологія зазвичай розвивається непомітно, тож людина може не відчувати жодних симптомів, доки не з’являться серйозні ускладнення на кшталт цирозу або печінкової недостатності. Водночас на ранніх стадіях шкоду часто можна зменшити або й частково повернути назад — через зміну способу життя та нові препарати.




    
        Больше об этом    
    
                        
                    
                        
                            
                                                            
                        
                        
                            
                                01
                                                                        НОВИНИ
                                                                        
                                    
                                        
                                            ШІ вбиває нашу цікавість: науковці пояснили, чому мозок «лінується» шукати відповіді]]&gt;</fulltext>
      <pubDate>Sun, 16 Aug 26 09:00:00  +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
      <media:image url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786714751.png"/>
      <enclosure url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786714751.png" type="image/jpeg"/>
      <media:content url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786714751.png"/>
      <image>&lt;![CDATA[ &lt;img align="left" vspace="5" hspace="10" src="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786714751.png"&gt;  ]]&gt;</image>
      <title>AI-бот Meta перевантажив незалежний ЛГБТ-архів і підняв його витрати на сервер вдвічі</title>
      <link>https://vctr.media/ua/ai-boty-meta-perevantazhyly-nezalezhnyj-lgbt-arhiv-i-pidnyav-jogo-vytraty-na-server-vdvichi-343273/</link>
      <guid>https://vctr.media/ua/ai-boty-meta-perevantazhyly-nezalezhnyj-lgbt-arhiv-i-pidnyav-jogo-vytraty-na-server-vdvichi-343273/</guid>
      <author>Глібічук Марія</author>
      <category>Новости</category>
      <description>&lt;![CDATA[LGBT History Project, незалежний сайт про історію ЛГБТК+, заявив про масовий скрейпінг з боку AI-ботів. Через навантаження власник був змушений збільшити сервер і налаштовувати захист самостійно.]]&gt;</description>
      <fulltext>&lt;![CDATA[ШІ-бот Meta за день зробив близько 26 000 запитів і завантажив 12 ГБ даних з незалежного сайту LGBT History Project, через що власник ресурсу був змушений терміново купувати дорожчий хостинг. Про це пише Fast Company.



Що сталося



15 років тому Джонатан Гарборн запустив свою онлайн-енциклопедію, щоб зберегти історії ЛГБТК+ людей про їхню боротьбу за видимість і втрати часів епідемії СНІДу. Проєкт виявився успішним, тож сайт набрав 50 млн переглядів і був внесений до архіву Британської бібліотеки.



Але останніми тижнями проєкт почав гальмувати й дорожчати в обслуговуванні — проблема виявилася в автоматизованому трафіку. Після перенесення сайту на новий сервер AWS Гарборн попросив Claude Code допомогти з діагностикою. Аналіз логів показав великий потік ботів, які сканували не лише публічні сторінки, а й історію редагувань, сторінки входу та інші технічні розділи.



Гарборн каже, що за один день бот компанії Meta зробив близько 26 000 запитів, завантаживши 12 ГБ даних. Подібну активність він також пов’язує з Alibaba, Tencent та іншими компаніями, стверджуючи, що частина цих ботів ігнорувала файл robots.txt, який має показувати, які розділи сайту можна сканувати, а які ні.



Чому це цікаво&amp;nbsp;



Джонатан самостійно фінансує свій проєкт, а через ботів йому довелося збільшити потужність сервера вдвічі, тобто платити більше. Він обурюється, що фактично з власної кишені оплачує ресурси, на яких корпорації на кшталт Meta безкоштовно тренують свій ШІ.



За оцінкою Cloudflare, уже 30% усієї вебактивності припадає на бот-трафік. Експерти зазначають, що через це люди більше не можуть тримати прості домашні сервери, а сам інтернет стає «Диким Заходом», де панують великі корпорації.



Джонатан порівнює дії ШІ-компаній із «вірусом, який вбиває власного господаря». Стягуючи дані та виснажуючи незалежні сайти, компанії знищують джерело унікальної людської інформації, завдяки якому ШІ взагалі може створювати щось корисне. 




    
        Больше об этом    
    
                        
                    
                        
                            
                                                            
                        
                        
                            
                                01
                                                                        НОВИНИ
                                                                        
                                    
                                        
                                            Після Anthropic та OpenAI: Meta визнала новий збій у перевірці безпеки ШІ]]&gt;</fulltext>
      <pubDate>Sat, 15 Aug 26 18:00:00  +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
      <media:image url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786732059.webp"/>
      <enclosure url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786732059.webp" type="image/jpeg"/>
      <media:content url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786732059.webp"/>
      <image>&lt;![CDATA[ &lt;img align="left" vspace="5" hspace="10" src="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786732059.webp"&gt;  ]]&gt;</image>
      <title>«Реклама масштабує хаос». Аліна Кашапова — про слабкі воронки, дорогі ліди й маркетинг, який починається з цифр</title>
      <link>https://vctr.media/ua/reklama-masshtabuye-haos-alina-kashapova-pro-slabki-voronky-dorogi-lidy-j-marketyng-yakyj-pochynayetsya-z-czyfr-342645/</link>
      <guid>https://vctr.media/ua/reklama-masshtabuye-haos-alina-kashapova-pro-slabki-voronky-dorogi-lidy-j-marketyng-yakyj-pochynayetsya-z-czyfr-342645/</guid>
      <author>Мирослава Харченко</author>
      <category>Новости</category>
      <description>&lt;![CDATA[«Реклама лише масштабує хаос». Аліна Кашапова пояснює, чому дорожчають ліди, як знайти слабкі місця у воронці та чому ефективний маркетинг завжди починається з цифр.]]&gt;</description>
      <fulltext>&lt;![CDATA[Коли бізнесу бракує клієнтів, найпростішим рішенням здається запустити рекламу. Але новий потік заявок не виправить слабку воронку, повільні відповіді чи відділ продажів, який не вміє доводити ліда до угоди. Він лише швидше покаже, де система ламається, — і змусить бізнес за це заплатити. Аліна Кашапова, засновниця та CEO Holaris, пояснює, що має працювати до першої рекламної кампанії й чому маркетинг варто починати не з охоплень, а з цифр.



Vector став інформаційним партнером подкасту «Сто брендів» від «Бесіда Медіа». У межах партнерства ми публікуємо скорочені й адаптовані версії найцікавіших розмов подкасту. У цьому випуску Аліна Кашапова разом із ведучим Артемом Беседою говорила про готовність бізнесу до реклами, провали між маркетингом і продажами, опір власників змінам, роль сайту у воронці та про те, чому потрібну кількість лідів рахують від бажаного прибутку.


        
                    
                            
                
            
                                    Аліна Кашапова                            
                            Фаундерка і CEO Holaris
                    
    



Реклама не рятує бізнес — вона показує його слабкі місця



Я завжди кажу, що реклама — це результат маркетингової діяльності, те, що вже виходить назовні. До неї мають бути готові посадкові сторінки, система збору лідів, воронка й алгоритм, за яким команда ці ліди обробляє.



Якщо цього немає, реклама не виправить ситуацію. Вона просто приведе більше людей у процес, який уже працює погано, і масштабуватиме проблему. Бізнес побачить свої слабкі місця за власні гроші, а потім, найімовірніше, скаже, що погано спрацювала агенція.



У нас була клініка, якій справді бракувало клієнтів. Ми запустили Google Ads, потік зріс у рази — і одразу посипалися адміністратори. Коли вони обробляли п’ять лідів на день, усе було нормально. Коли стало десять, вони почали втрачати звернення й не доводили людей до потрібної дії.



Реклама може підсвітити проблему й змусити власника подорослішати. Іноді це відбувається через біль: спочатку він зливає бюджет, а вже потім розуміє, що треба перебудувати процес, навчити людей і створити фундамент, який витримає зростання.



20 років на ринку не захищають від системної помилки



Історія PROSTOR для мене стала нагадуванням: великий і давно відомий бізнес теж не може годувати себе ілюзією, що з ним все буде нормально просто через масштаб або вік. Треба постійно розуміти, що в системі працює не так і який накопичувальний ефект це створює.



Не знаю внутрішніх причин, але як споживачка я не розуміла, навіщо маю обрати PROSTOR. Поруч була EVA: зрозуміліший асортимент, інтернет-магазин, застосунок, професійна косметика, робота з інфлюенсерами й нові формати обслуговування. Було видно, що компанія стежить за тим, як змінюються звички людей.



Проблему такого бізнесу не можна звести до кількості реклами. Маркетинг — це також продукт, ціна, товар, позиціювання й спосіб, у який усе це доходить до клієнта. Можна зробити красиву кампанію, але вона не компенсує систему, яка перестала створювати зрозумілу цінність.



Три ознаки, що бізнес ще не готовий до реклами



Перша ознака — власник думає, що реклама його врятує. Для нас це вже сигнал на переговорах: якщо людина очікує, що один інструмент змінить увесь бізнес, далі, найімовірніше, буде біда.



Друга — немає прозорої воронки. Незрозуміло, який шлях проходить людина від першого звернення до кваліфікованого контакту й покупки. На кожному етапі може бути дірка, і скільки б лідів ти туди не привів, продажів не стане більше.



Третя — у бізнесу немає даних. Коли ми починаємо роботу, зводимо всі доступні цифри: хоча б за кілька місяців, а краще за кілька років. Дивимося, скільки було лідів, контактів, продажів і яка конверсія між ними.



Без цих даних реклама запускається наосліп. Бізнес просто очікує продажів, бо він заплатив за трафік, але не знає своїх середніх показників і не може зрозуміти, чи реалістичний результат, якого він хоче.



Рекламу не запускають навпомацки



Для базового аналізу не обов’язково одразу будувати складну наскрізну аналітику. Ми зводимо цифри в таблицю, дивимося показники за кожен місяць і рахуємо середню конверсію. Якщо знаємо, як ліди зазвичай переходять у продажі, можемо спрогнозувати, що дасть новий потік.



Маркетинговий звіт — не бухгалтерський. Нам не потрібно, щоб кожна копійка зійшлася до копійки. Треба побачити патерни, сезонність, середній чек, джерела лідів і загальну економіку. У прогнозах я б орієнтувалася на гірший сценарій — тоді кращий результат стане бонусом.



Перед рекламою ми завжди дивимося на сайт, його трафік, конверсію й аналітику. Іноді клієнт уже хоче запуск, а ми спочатку налаштовуємо вимірювання, переписуємо тексти чи оптимізуємо сторінку. Інакше потім просто не зможемо зрозуміти, що саме спрацювало.



Окремо Google Analytics, рекламний кабінет і CRM не дають мені повної картини. Я зводжу в одну лінію бюджет, джерела, ліди, конверсію, продажі, нових і постійних клієнтів, загальне revenue та середній чек. Тільки тоді видно, що відбувається з маркетингом як із системою.



Найчастіше ліди губляться вже після реклами



Ми переросли з агенції, яка займається маркетингом, у систему сервісів для цілісного розвитку бізнесу, бо приблизно 90% комплексної роботи починає сипатися на продажах. Маркетинг приводить людей, але далі бізнес не вміє з ними працювати.



В одному бізнес-центрі власник сам обробляв заявки й не вважав лідами людей, які писали в Instagram. Він відповідав їм так, що комунікація обривалася. Ми приводили звернення, але результат міг бути в рази кращим, якби продажі працювали нормально.



У вокальної школи була інша історія: лідів з Instagram було багато, а продажів — мало. Ми залучили партнерську агенцію з продажів, провели таємного покупця, прослухали розмови й дали рекомендації. Клієнт відмовився від змін, тому низька конверсія залишилася.



Маркетинг і продажі мають регулярно дивитися одне одному в очі. Маркетинг може привести не ту аудиторію або неправильно подати продукт. Продажі можуть відповідати повільно, не чути запит чи погано вести діалог. Результат з’являється тільки тоді, коли обидві частини працюють разом.



Менеджер має почути запит, а не відпрацювати скрипт



Якщо клієнт питає про ціну, значить, йому важливо спочатку зрозуміти ціну. Коли менеджер замість відповіді починає довго розповідати, яка компанія крута, людина відчуває, що її не чують, і діалог закінчується.



Я вчу менеджерів думати так: ти зараз допомагаєш людині. Вона прийшла не для того, щоб ти будь-що продав їй послугу. Треба відповісти на її питання, розібратися з ціллю й зрозуміти, яке рішення їй справді підійде.



Клієнт може просити електричний чайник, але не знати, що під час відключень він не вирішить його потребу. Завдання менеджера — докопатися до ситуації й запропонувати інший варіант. Так само до нас приходять по таргет, а ми пояснюємо, що саме цей інструмент не дасть бажаного результату.



Власник часто захищає те, що шкодить бізнесу



Зміни в продажах часто впираються не в знання, а в готовність власника визнати помилки. Людина вже працює, нового працівника треба шукати, навчати й постійно давати правки. Тому власник задовольняється меншим: хай неідеально, але хоч щось є.



Я сама довго намагалася балансувати між бажанням кращого результату й утриманням людей. Але в якийсь момент розумієш: у тебе один бізнес і одне життя. Страх складної розмови не може бути причиною, через яку вся система постійно недоотримує результат.



Кожна людина талановита, але питання в тому, чи хоче вона працювати саме тут і давати потрібний результат. Працівник або допомагає бізнесу, або шкодить йому. Середнього варіанта немає, якщо через компроміс уже страждає вся система.



Не кожному бізнесу потрібна стратегія прямо зараз



На початку ми писали маркетингові стратегії майже всім клієнтам. Здавалося: як бізнес може існувати без великого документа про аудиторію, ринок і позиціювання? З досвідом ми зрозуміли, що однаковий порядок дій підходить не всім.



Якщо клієнт перебуває у стані виживання, а ми знаємо нішу й бачимо, що конкретний товар можна продати простішими діями, спочатку запускаємо те, що дасть йому ліди зараз. Бізнес має стабілізуватися, а не три місяці чекати, поки ми заповнюємо таблиці.



Якщо питання виживання немає, тоді можна йти в дослідження, шукати сенси, формувати візію й будувати довшу систему. Стратегія потрібна, але вона має з’являтися в правильний момент, коли бізнес здатен її оплатити, впровадити й дочекатися ефекту.



Це не вибір між хаотичними діями й красивою презентацією. Це порядок: спочатку зрозуміти стан бізнесу й найнагальніше завдання, потім обрати інструмент. Іноді це буде стратегія, іноді — оптимізація сайту чи реклама на конкретний продукт.



Починайте не з лідів, а з прибутку



Коли власник каже, що йому потрібно більше лідів, насправді він хоче більше грошей. Тому ми йдемо від чистого прибутку назад: який потрібен виторг, скільки для нього має бути продажів, який середній чек, скільки потрібно контактів і лідів, а вже потім — який маркетинговий бюджет це потребує.



У нас був місяць, коли ми виконали план за лідами, а продажі впали. З’ясувалося, що захворів менеджер, який обробляв онлайн-звернення, і конверсія просіла приблизно на 90%. Ми просто зупинили лідогенерацію: не було сенсу платити за людей, яких ніхто нормально не опрацює.



Перше, що варто зробити завтра, — звести цифри хоча б за пів року й порахувати основні конверсії. Цифри можуть бути болючими, але саме вони показують, який канал залишити, який вимкнути і де бізнес насправді заробляє. Творчість у маркетингу полягає в тому, як скласти ці цифри так, щоб вони дали результат бізнесу.




    
        Больше об этом    
    
                        
                    
                        
                            
                                                            
                        
                        
                            
                                01
                                                                        FOMO OFF
                                                                        
                                    
                                        
                                            «Спочатку поїхати, потім запустити рекламу». Засновниця Loona Agency про вихід на ринок США, довіру й ціну хибних гіпотез]]&gt;</fulltext>
      <pubDate>Sat, 15 Aug 26 13:35:00  +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
      <media:image url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786706827.png"/>
      <enclosure url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786706827.png" type="image/jpeg"/>
      <media:content url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786706827.png"/>
      <image>&lt;![CDATA[ &lt;img align="left" vspace="5" hspace="10" src="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786706827.png"&gt;  ]]&gt;</image>
      <title>NASA відправить понад 20 роботів на Місяць: що вони там робитимуть </title>
      <link>https://vctr.media/ua/nasa-vidpravyt-ponad-20-robotiv-na-misyacz-shho-vony-tam-robytymut-343228/</link>
      <guid>https://vctr.media/ua/nasa-vidpravyt-ponad-20-robotiv-na-misyacz-shho-vony-tam-robytymut-343228/</guid>
      <author>Глібічук Марія</author>
      <category>Новости</category>
      <description>&lt;![CDATA[NASA планує понад 20 роботизованих посадок до 2029 року для підготовки місячної бази біля Південного полюса. До програми залучили Blue Origin, Firefly Aerospace, Intuitive Machines, Voyager Technologies і Northrop Grumman.]]&gt;</description>
      <fulltext>&lt;![CDATA[NASA активно розбудовує фундамент для майбутньої бази на Південному полюсі Місяця, плануючи здійснити понад 20 роботизованих посадок до 2029 року. Про це пише ScienceDaily.



Що сталося



NASA готує основу для майбутньої бази поблизу Південного полюса Місяця, щоб підготуватися до тривалого перебування людей на супутнику Землі. До 2029 року планується проведення понад 20 посадок роботів та автоматичних станцій. Ці місії доставлять наукові прилади, перевірять зв&amp;#8217;язок і протестують технології виживання в екстремальних місячних умовах. 



Основну частину роботи NASA віддала комерційним партнерам. Зокрема, компанія Джеффа Безоса Blue Origin розробляє великий посадковий модуль Blue Moon MK1, здатний доставляти на Місяць важкі вантажі. Апарат уже успішно пройшов температурні випробування у вакуумній камері NASA та перевірку зв&amp;#8217;язку з супутниками. Під час своєї місії він продемонструє точну посадку, роботу автономних систем та збиратиме дані про довкілля Місяця.



Firefly Aerospace готує апарат Blue Ghost Mission 2, який має здійснити першу в історії США посадку на зворотному, тобто не видному з Землі, боці Місяця. Апарат досліджуватиме його геологію та космічні «Темні віки» — період, коли у Всесвіті лише з&amp;#8217;являлися перші зірки. 



Чому це цікаво&amp;nbsp;



Intuitive Machines готує до запуску посадковий модуль Trinity, разом із ним полетить перший супутник зв&amp;#8217;язку компанії Altus-1, який працюватиме на навколомісячній орбіті. Вони досліджуватимуть загадкові «місячні вихори», тобто ділянки з аномальним магнітним полем у районі Reiner Gamma.&amp;nbsp;



Voyager Technologies планують запустити наприкінці 2026 року. Апарат має привезти один із найбільших комерційних вантажів на місячну поверхню. NASA також працює з компанією Northrop Grumman над технологіями виживання. Раніше ці прилади розроблялися для орбітальної станції, але зараз їх переробляють безпосередньо для роботи на поверхні.&amp;nbsp;



Серед головних напрямів тестування проєкту є перевірка систем в умовах екстремального холоду та тривалої темряви, а також тестування інфраструктури, яка дозволить різним апаратам та науковим приладам ділитися електроенергією на поверхні Місяця.




    
        Больше об этом    
    
                        
                    
                        
                            
                                                            
                        
                        
                            
                                01
                                                                        НОВИНИ
                                                                        
                                    
                                        
                                            NASA профінансувала $175 000 на лазерний дрон для печер під поверхнею Місяця]]&gt;</fulltext>
      <pubDate>Sat, 15 Aug 26 09:00:00  +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
      <media:image url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786719315.png"/>
      <enclosure url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786719315.png" type="image/jpeg"/>
      <media:content url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786719315.png"/>
      <image>&lt;![CDATA[ &lt;img align="left" vspace="5" hspace="10" src="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786719315.png"&gt;  ]]&gt;</image>
      <title>Ілон Маск купив Cursor: SpaceX посилює ставку на AI-кодування</title>
      <link>https://vctr.media/ua/ilon-mask-kupyv-cursor-spacex-posylyuye-stavku-na-ai-koduvannya-343306/</link>
      <guid>https://vctr.media/ua/ilon-mask-kupyv-cursor-spacex-posylyuye-stavku-na-ai-koduvannya-343306/</guid>
      <author>Глібічук Марія</author>
      <category>Новости</category>
      <description>&lt;![CDATA[SpaceX закрила угоду з AI-стартапом Cursor на $60 млрд. Компанія Ілона Маска посилює ставку на інструменти для кодування та конкуренцію з OpenAI й Anthropic.]]&gt;</description>
      <fulltext>&lt;![CDATA[SpaceX завершила придбання Cursor за $60 млрд. Стартап із AI-кодування переходить під контроль компанії Ілона Маска, пише Вloomberg.



Що сталося



Ілон Маск завершив придбання AI-стартапу Cursor за $60 млрд. Купівля офіційно набула чинності 14 серпня та є головним кроком Маска для конкуренції з OpenAI та Anthropic.



Cursor запустили у 2023 році як асистента для програмістів, що допомагає писати та редагувати код. За короткий час він став одним із стартапів, які серед AI-інструментів для розробників зростають найшвидше. Попит підштовхнув хвилю продуктів для так званого «вайб-кодингу», де значну частину роботи з кодом виконує модель за текстовими підказками. 



Завдяки цій угоді його співзасновники стануть мільярдерами, а вся команда отримає доступ до передових ресурсів SpaceX. Розробники Cursor отримають доступ до найбільшого у світі парку графічних процесорів (GPU) від SpaceX, що дозволить їм створювати набагато потужніші та економніші в роботі моделі ШІ.



Чому це цікаво



Ще до офіційного закриття угоди, у липні компанії запустили модель Grok 4.5, орієнтовану на кодування, фінанси та юридичні завдання. Відтоді SpaceX також представила оновлений Grok 4.6 та інструмент Grok Bot — систему ШІ-агентів, які можуть автономно виконувати робочі завдання протягом дня.



Хоча SpaceX заробляє мільярди на оренді своїх потужностей для Google та Anthropic, Маск наголосив працівникам, що компанія зобов&amp;#8217;язана досягти успіху саме у створенні власного програмного забезпечення. За його прогнозом, уже до вересня доходи SpaceX від ШІ перевищать усі інші заробітки компанії.




    
        Больше об этом    
    
                        
                    
                        
                            
                                                            
                        
                        
                            
                                01
                                                                        НОВИНИ
                                                                        
                                    
                                        
                                            SpaceXAI купляє Cursor за $60 млрд — деталі угоди]]&gt;</fulltext>
      <pubDate>Fri, 14 Aug 26 19:00:00  +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
      <media:image url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786717387.png"/>
      <enclosure url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786717387.png" type="image/jpeg"/>
      <media:content url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786717387.png"/>
      <image>&lt;![CDATA[ &lt;img align="left" vspace="5" hspace="10" src="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786717387.png"&gt;  ]]&gt;</image>
      <title>ChatGPT на Mac почне запамʼятовувати дії користувачів — деталі</title>
      <link>https://vctr.media/ua/chatgpt-na-mac-pochne-zapam%ca%bcyatovuvaty-diyi-korystuvachiv-detali-343288/</link>
      <guid>https://vctr.media/ua/chatgpt-na-mac-pochne-zapam%ca%bcyatovuvaty-diyi-korystuvachiv-detali-343288/</guid>
      <author>Глібічук Марія</author>
      <category>Новости</category>
      <description>&lt;![CDATA[OpenAI розгортає для ChatGPT на Mac функцію Computer History. Вона запам’ятовує дії користувача в macOS без скриншотів, працює 48 годин і доступна для тарифів Pro, Business та Enterprise.]]&gt;</description>
      <fulltext>&lt;![CDATA[OpenAI почала розгортати для ChatGPT на Mac функцію Computer History, яка дає змогу чатботу запам’ятовувати взаємодії користувача з комп’ютером. Розповідаємо деталі. 



Що сталося



Компанія OpenAI представила нову фічу під назвою Computer History для застосунку ChatGPT на Mac. На відміну від попередньої версії Chronicle, яка робила періодичні скриншоти, нова функція працює виключно з текстовим потоком взаємодії. Вона фіксує ваші кліки мишкою, введення тексту, натискання клавіш, перемикання між програмами та контекст, який надає система доступності macOS.



Головна мета оновлення — допомогти користувачам швидко повертатися до перерваних завдань, знаходити потрібні документи та автоматизувати рутину.&amp;nbsp;



Розробники наголошують на конфіденційності: система не робить знімків екрана, не записує відео, а також не фіксує звук з мікрофона чи системне аудіо. Окрім цього, функція повністю ігнорує будь-яку активність користувача у приватному режимі веббраузерів.&amp;nbsp;



Чому це цікаво&amp;nbsp;



За замовчуванням функція вимкнена, тож користувач сам обирає, які програми та сайти можуть потрапити до історії. Дані про взаємодії на Mac зберігаються 48 годин. Окремі елементи або всю історію можна видалити будь-коли.



OpenAI також підкреслює, що ці дані обробляються на серверах компанії для створення «спогадів», але не зберігаються довше ніж потрібно і не використовуються для навчання моделей. Наразі Computer History розгортають для передплатників тарифів Pro, Business та Enterprise. Компанія назвала випуск глобальним, проте для користувачів з Європейської економічної зони, Великої Британії та Швейцарії функція з’явиться «найближчими тижнями». 




    
        Больше об этом    
    
                        
                    
                        
                            
                                                            
                        
                        
                            
                                01
                                                                        НОВИНИ
                                                                        
                                    
                                        
                                            Ціни на ШІ від OpenAI та Anthropic впали майже на чверть від середини липня — чому ]]&gt;</fulltext>
      <pubDate>Fri, 14 Aug 26 17:57:00  +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
      <media:image url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786707172.webp"/>
      <enclosure url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786707172.webp" type="image/jpeg"/>
      <media:content url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786707172.webp"/>
      <image>&lt;![CDATA[ &lt;img align="left" vspace="5" hspace="10" src="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786707172.webp"&gt;  ]]&gt;</image>
      <title>Чи може випадкова розмова стати початком нового проєкту? Kooperativ презентує перший випуск власного журналу </title>
      <link>https://vctr.media/ua/chy-mozhe-vypadkova-rozmova-staty-pochatkom-novogo-proyektu-kooperativ-prezentuye-pershyj-vypusk-vlasnogo-zhurnalu-343219/</link>
      <guid>https://vctr.media/ua/chy-mozhe-vypadkova-rozmova-staty-pochatkom-novogo-proyektu-kooperativ-prezentuye-pershyj-vypusk-vlasnogo-zhurnalu-343219/</guid>
      <author>Панаетова Юлія</author>
      <category>Новости</category>
      <description>&lt;![CDATA[Kooperativ у партнерстві з ist publishing запускає друкований журнал. Перший випуск «Давай знайомитись» досліджує зв'язки між людьми, бізнесом і спільнотами.]]&gt;</description>
      <fulltext>&lt;![CDATA[Київський простір Kooperativ у партнерстві з українським видавництвом ist publishing запускає друкований журнал Kooperativ Magazine. Перший випуск «Давай знайомитись» буде про зв&amp;#8217;язки між людьми, які стають основою нових проєктів, партнерств, бізнесів та спільнот.



Що сталося?



Журнал Kooperativ Magazine виходитиме двічі на рік, а кожен номер матиме окрему тему.



Перший випуск досліджує знайомство як точку відліку для нових ідей та співпраці. До нього увійшли інтерв&amp;#8217;ю, репортажі, есеї та авторські колонки про підприємництво, культуру та спільноти.



Серед матеріалів номера — розмови з командами Spiilka, BrandFather та Fuckup Nights, інтерв&amp;#8217;ю з Дарією Білою, текст про мистецьку спільноту «Нагірна 22», а також стаття Анастасії Черняк про вплив людських зв&amp;#8217;язків і самотності на роботу мозку.



Над редакційною підготовкою та виробництвом журналу працювала команда видавництва ist publishing. Креативною директоркою проєкту стала Вікторія Кривинець.



Презентація першого номера відбудеться 19 серпня на даху Kooperativ у форматі community speed dating. Організатори планують перевірити на практиці, чи може випадкова розмова стати початком нової дружби, партнерства або спільного проєкту.



Подія буде благодійною: кошти з продажу квитків передадуть до фонду 1991 Charity Fund на підтримку Сил оборони України.



Де? Kooperativ, вул. Січових Стрільців, 23А, Київ.



Коли? 19 серпня, початок о 18:30.



Дізнайтеся деталі та реєструйтеся на подію за посиланням. ]]&gt;</fulltext>
      <pubDate>Fri, 14 Aug 26 17:00:00  +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
      <media:image url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786713490.png"/>
      <enclosure url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786713490.png" type="image/jpeg"/>
      <media:content url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786713490.png"/>
      <image>&lt;![CDATA[ &lt;img align="left" vspace="5" hspace="10" src="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786713490.png"&gt;  ]]&gt;</image>
      <title>Рекордний старт: у Vyriy Industries розкрили суму інвестицій від українців в першу добу</title>
      <link>https://vctr.media/ua/rekordnyj-start-u-vyriy-industries-rozkryly-sumu-investyczij-vid-ukrayincziv-v-pershu-dobu-343264/</link>
      <guid>https://vctr.media/ua/rekordnyj-start-u-vyriy-industries-rozkryly-sumu-investyczij-vid-ukrayincziv-v-pershu-dobu-343264/</guid>
      <author>Глібічук Марія</author>
      <category>Новости</category>
      <description>&lt;![CDATA[Inzhur MilTech залучив понад 500 млн грн за першу добу роботи. 12 239 інвесторів вклали гроші у фонд, який фінансує виробництво дронів Vyriy Industries через корпоративні облігації.]]&gt;</description>
      <fulltext>&lt;![CDATA[За першу добу роботи фонду Inzhur MilTech українці вклали понад 500 млн грн у масштабування виробництва Vyriy Industries. Подробицями команда поділилася з Vector.&amp;nbsp;



Що сталося



13 серпня інвестиційна компанія Inzhur запустила фонд Inzhur MilTech, який дозволяє громадянам напряму фінансувати виробництво вітчизняного озброєння. Зокрема, йдеться про українську компанію з виробництва військових дронів Vyriy Industries. Власником компанії є Олексій Бабенко, який також є співвласником інтернет-видання «Бабель». 



За перші 24 години українці вклали понад 500 млн грн. Учасниками стали 12 239 інвесторів, а середня сума інвестиції склала 40 819 грн. Мінімальна сума інвестиції становить 1000 гривень, а долучитися до проєкту можна до 31 грудня 2026 року. У компаніях кажуть, що залучені кошти підуть на розширення виробництва та закупівлю компонентів.



Inzhur — інвестиційна компанія, засновником якої є Андрій Журжій. Станом на 11 серпня 2026 року, у її продукти вже інвестували понад 108 000 співвласників, а загальна вартість активів фондів перевищила 7,5 млрд грн.



Чому це цікаво&amp;nbsp;



Це перший в Україні фінансовий інструмент, який дає можливість звичайним людям напряму інвестувати в оборонне виробництво. Модель працює так: роздрібний інвестор купує сертифікати фонду Inzhur MilTech, а сам фонд інвестує зібрані гроші в корпоративні облігації Vyriy Industries.



Прогнозована середня дохідність становить 25–29% річних у гривні. У перший рік ставка дохідності за облігаціями Vyriy Industries становить 25%. Дещо більше, до 29% накопичується завдяки тому, що отриманий кожні 35 днів дохід автоматично перевкладається.&amp;nbsp;



Облігації випущені на три роки, а нові інвестиції прийматимуть до 31 грудня 2026 року. Щоб вийти з проєкту, потрібно подати заявку через особистий кабінет, і фонд викупить ваші сертифікати упродовж трьох робочих годин. Мінімальна сума інвестицій — від 1000 гривень.&amp;nbsp;




    
        Больше об этом    
    
                        
                    
                        
                            
                                                            
                        
                        
                            
                                01
                                                                        НОВИНИ
                                                                        
                                    
                                        
                                            Inzhur запускає фонд для інвестицій в оборонку — деталі]]&gt;</fulltext>
      <pubDate>Fri, 14 Aug 26 16:28:00  +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
      <media:image url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786706168.png"/>
      <enclosure url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786706168.png" type="image/jpeg"/>
      <media:content url="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786706168.png"/>
      <image>&lt;![CDATA[ &lt;img align="left" vspace="5" hspace="10" src="https://vctr.media/wp-content/uploads/2026/08/vctr.media-1786706168.png"&gt;  ]]&gt;</image>
      <title>В Apple змінюється покоління керівників: очільниця Apple Pay йде після 25 років у компанії</title>
      <link>https://vctr.media/ua/v-apple-zminyuyetsya-pokolinnya-kerivnykiv-ochilnyczya-apple-pay-jde-pislya-25-rokiv-u-kompaniyi-343223/</link>
      <guid>https://vctr.media/ua/v-apple-zminyuyetsya-pokolinnya-kerivnykiv-ochilnyczya-apple-pay-jde-pislya-25-rokiv-u-kompaniyi-343223/</guid>
      <author>Глібічук Марія</author>
      <category>Новости</category>
      <description>&lt;![CDATA[Дженніфер Бейлі, яка понад 25 років працювала в Apple та очолювала напрями Pay і Wallet, піде на пенсію в жовтні. Компанія готує план наступності.]]&gt;</description>
      <fulltext>&lt;![CDATA[Дженніфер Бейлі, яка понад 25 років працювала в Apple і створила платіжну систему Apple Pay, іде на пенсію наприкінці жовтня. Про це повідомив керівник сервісів Apple Едді Кю у листі до працівників, передає Bloomberg.



Що сталося



Після 25 років роботи в Apple Дженніфер Бейлі, яка очолювала фінансові сервіси компанії, завершує свою кар’єру та йде на пенсію у жовтні. За словами керівника сервісного напряму Apple Едді К’ю, Бейлі ще деякий час допомагатиме з передачею справ у консультативній ролі.



Бейлі прийшла в Apple на початку 2000-х років, спершу керувала інтернет-магазином Apple Store Online, і за ці роки стала однією з найвпливовіших жінок-керівниць у компанії. Вона обіймала посаду віцепрезидентки Apple Pay з моменту запуску сервісу в 2014 році. Під її керівництвом Apple Pay кардинально змінив спосіб оплати для сотень мільйонів людей. 



Зараз платіжний сервіс приносить компанії понад $7,5 млрд доходу на рік і є однією з головних причин, чому користувачі купують саме iPhone, а не інші смартфони. Окрім платіжної системи, Дженніфер керувала застосунком Wallet, який із цифрового сховища для банківських карток виріс у ширшу платформу, запуском кредитної картки Apple Card та захистом від шахрайства.&amp;nbsp;



Чому це цікаво



Звільнення Бейлі — це лише частина більшої проблеми Apple, яку вже охрестили «демографічним викликом». Покоління топменеджерів, які будували компанію десятиліттями й заробили статки, зараз масово та одночасно виходить на пенсію. Окрім Бейлі, на пенсію також йде головний юрист компанії Кейт Адамс. 



Крім того, колишній CFO Лука Маестрі та «ветеран» маркетингу Філ Шиллер уже перейшли на менш значущі посади та готуються до завершення кар&amp;#8217;єри в Apple. Керівниця роздрібної торгівлі Дейрдре О&amp;#8217;Брайен та керівник відділу маркетингу Грег Джосвіак працюють в компанії майже 40 років і також наближаються до традиційного пенсійного віку. 



Нагадаємо, що з 1 вересня Тім Кук залишає посаду CEO Apple, а його місце посяде 51-річний Джон Тернус, який раніше керував розробкою апаратного забезпечення компанії. Очікується, що Тернус почне активно перебудовувати керівну команду під себе. 




    
        Больше об этом    
    
                        
                    
                        
                            
                                                            
                        
                        
                            
                                01
                                                                        НОВИНИ
                                                                        
                                    
                                        
                                            Тім Кук йде з посади СЕО: хто замінить очільника Apple після 15 років]]&gt;</fulltext>
      <pubDate>Fri, 14 Aug 26 14:28:00  +0200</pubDate>
    </item>
  </channel>
</rss>
