Пів мільйона за право продавати крем. Чому Україна вже втретє відкладає нові правила для косметики
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Якщо найближчим часом якась корейська маска або нова сироватка не з’явиться в українських магазинах, справа може бути не в постачанні. Україна вже втретє відкладає повний перехід на новий Технічний регламент для косметики, який має перевести ринок на європейські стандарти безпечності. Поки одні компанії вкладають сотні тисяч гривень у документи та дослідження, інші ще намагаються зрозуміти, як пройти цей шлях без втрат.
Журналістка Vector Олена Коваль поспілкувалася з представниками косметичного бізнесу та експертами ринку та дізналася, чому нові правила викликали стільки дискусій, хто найбільше відчує їхній вплив і чи стане український косметичний ринок безпечнішим після чергового відтермінування.
Серед співрозмовників:
- Аліна Михайловська та Олександр Левицький, власники бренду KRKR;
- Оксана Бішко та Ілона Сич, співзасновниці Sisters Stelmakh;
- Юлія Сорока, фармацевтка, засновниця Forma Hub, хабу українських виробників косметики.
Регламент, який усі підтримують, але до якого ніхто не встигає
Історія нового Технічного регламенту для косметики триває вже кілька років. Документ затвердили ще у 2021 році, чинності він набрав 3 серпня 2024-го, однак перехідний період уже втретє продовжують. Останнє рішення відтермінувало повний перехід до 31 липня 2027 року. Причина щоразу одна — бізнес не встигає підготуватися.
Наші співрозмовники вважають сам регламент правильним. Його головна мета — наблизити український ринок до європейських правил і зробити відповідальність за безпечність продукції прозорою.
Юлія Сорока звертає увагу, що багато хто помилково сприймає перенесення дедлайнів як перенесення самого регламенту:
«Тут головне не переплутати: перенесли не сам регламент, а лише термін, протягом якого стара продукція ще може залишатися на полицях. А ще є постанова №737 — вона набере чинності 13 грудня 2026 року і дозволить реалізовувати перехідні залишки аж до 3 серпня 2030 року.
Але це пастка для необачних: до 2030-го можна лише допродавати виготовлене раніше, а не виробляти чи ввозити нове без документів», — каже Юлія.
Після завершення перехідного періоду кожен косметичний продукт повинен мати відповідальну особу в Україні, звіт про безпечність (CPSR), інформаційний файл PIF Обов'язковий пакет документів, який доводить безпечність та легальність косметичного засобу. , підтвердження дотримання GMP Система правил, стандартів і рекомендацій щодо організації виробництва та контролю якості продукції, яка гарантує її безпеку та стабільну якість. , належне маркування, нотифікацію в електронній системі МОЗ і механізм простежуваності партій.
За словами Юлії Сороки, це змінює саму логіку державного контролю:
«Це справді зміна філософії: держава більше не видає дозвіл наперед, вона перекладає відповідальність і ризик на того, хто випускає продукт на ринок».
У Sisters Stelmakh позитивно оцінюють появу нового регулювання. Співрозмовниці зазначають, що після скасування санітарно-епідеміологічних висновків український косметичний ринок фактично залишився без повноцінного контролю.
«У Європі вже давно діє відповідне законодавство, до якого ми зараз наближаємося. США також змінюють своє регулювання косметичного ринку — закон MoCRA, який буде дуже схожим на європейський. Для України це важливо, щоб із подальшими змінами світового ринку ми не стали місцем, куди потраплятиме неякісна косметика. Тому ці зміни однозначно на краще», — пояснюють Оксана Бішко та Ілона Сич.
Водночас підтримка реформи не означає, що бізнес готовий пройти її швидко. Найскладніша частина переходу починається задовго до моменту, коли потрібно натиснути кнопку «нотифікувати» в системі МОЗ.
Документів більше, ніж здається: чому бізнес просив ще один рік
Якщо сам регламент учасники ринку називають необхідним, то головною причиною чергового перенесення дедлайну вони вважають масштаб підготовки. Нотифікація — лише фінальний крок. Перед ним компанії мають зібрати десятки документів, отримати висновки експертів, налагодити взаємодію з виробниками й перебудувати внутрішні процеси.
У Sisters Stelmakh розповідають, що формування пакета документів на кожен окремий продукт — досить тривалий процес:
«Пакет документів дуже об’ємний і складний, і кожен ти готуєш на кожну одиницю товару. Це починаючи від складу продукту і закінчуючи описами кожного складника, усіма тестуваннями пакування, чорнил, баночок. Після цього український експерт аналізує звіт і пише свій висновок, чи безпечний цей продукт, які застереження потрібно вказати для кінцевого споживача».
Якщо ж товар уже має європейську сертифікацію, роботи значно менше.
«Якщо продукт уже сертифікований у Європі й готові європейські звіти, процедура значно простіша. Нашому українському експерту потрібно лише перевірити документи, пересвідчитися, що продукт безпечний, і завізувати процес. Якщо ж європейської сертифікації немає, то процес стає довготривалим і дороговартісним», — розповідають засновниці Sisters Stelmakh.
Схожі труднощі описують і власники KRKR. Вони розпочали підготовку одразу після появи інформації про нові вимоги, однак частину процесів довелося відкласти через затримку із запуском державної інфраструктури.
«Пізній запуск порталу для нотифікації. Його запустили у грудні 2025 року. Версія порталу була “сира” та не дуже зрозуміла. Ми могли б розпочати цей процес набагато раніше, якби мали змогу раніше отримати доступ до порталу», — пояснюють Аліна Михайловська та Олександр Левицький.
Крім технічних труднощів, бізнес досі очікує відповідей на практичні запитання: як регулюватиметься обіг товарів, ввезених до нових правил, що відбуватиметься із сірим імпортом та яким буде механізм вилучення продукції без нотифікації.
Юлія Сорока вважає, що саме підготовча робота стала головною причиною, чому бізнес не встиг перейти на нові вимоги у визначені строки:
«Найбільша проблема — не сама кнопка “нотифікувати” в системі МОЗ. Це остання, найпростіша дія. Проблема в тому, чого за нею немає. Роками малі виробники працювали без повного пакета документів на сировину, пакування, рецептури. А впровадження GMP — це не папірець, а перебудова всієї виробничої логіки: від контролю сировини й санітарії до обліку скарг і механізму відкликання партій».
Спеціалістка додає, що ситуацію ускладнив і запізнілий запуск електронної системи нотифікації:
«До Forma Hub регулярно приходять малі бренди. Вони не сперечаються з необхідністю реформи, вони рахують гроші. І часто вартість приведення навіть невеликого асортименту у відповідність дорівнює місяцям обороту всього бізнесу», — зазначає Юлія Сорока.
Реформа коштує сотні тисяч гривень. Для когось — понад мільйон
Підготовка до нового регламенту потребує від бізнесу додаткових інвестицій, окремих спеціалістів і перегляду внутрішніх процесів. Суми залежать від моделі роботи компанії: магазину, який продає продукцію офіційних дистриб’юторів, достатньо перевіряти документи постачальників, тоді як імпортерам і власникам брендів доводиться готувати повний пакет документації на кожен продукт.
У Sisters Stelmakh розповідають, що підготовка документів стала окремим напрямом роботи всередині компанії.
«Зараз у нашій компанії до процесу нотифікації залучено шестеро людей. Підготовка документів і написання звітів у середньому на кожну одиницю SKU Унікальний буквено-цифровий код, який присвоюють кожній товарній позиції. коштує від $200 до $1500 залежно від обсягу документів. Але крім того, що це дороговартісно, це ще й дуже проблематично через великі черги в українських лабораторіях, адже їх практично немає у нас», — діляться Оксана Бішко та Ілона Сич.
Окремий виклик — отримати необхідні документи від виробників. Частина з них містить технологічні карти виробництва, тому бренди неохоче передають таку інформацію партнерам.
«У нас є бренд, інформацію про продукцію якого нам напряму надавав їхній завод під NDA, в обхід самого бренду, настільки ці документи конфіденційні».
У KRKR кажуть, що підготовка до нового регламенту потребувала значно більше часу, ніж очікували спочатку.
«Багато хто думає, що найбільш болюча частина у переході на новий регламент — витрати. Проте гроші — не найбільша проблема. Найдорожче тут — час. Сама реєстрація — це лише верхній шар. Під ним купа всього: юристи, перебудова процесів, зміни в системах, навчання команди. Йдеться про сотні робочих годин», — пояснюють Аліна Михайловська та Олександр Левицький.
Значна частина цього часу йде на комунікацію з іноземними виробниками.
«Для ЄС виробник робить це один раз і працює одразу на великий ринок із 27 країн. Для України — однієї країни, зусиль майже стільки ж, а масштаб інший. Тому ми витратили дуже багато енергії просто на те, щоб довести партнерам, що український ринок вартий цієї додаткової роботи», — кажуть власники KRKR.
Юлія Сорока звертає увагу, що обсяг витрат залежить від того, яку роль компанія виконує на ринку:
«За ринковими розцінками на серпень 2026 року аудит, PIF, CPSR і супровід нотифікації коштують 15 000–25 000 грн за одну позицію (SKU). Якщо готових лабораторних даних немає — це ще 16 000–20 000 грн. Повна підготовка одного продукту обходиться в середньому у 30 000–55 000 грн.
Для бренду з 10 продуктами підготовка документації та проведення досліджень коштуватимуть 300 000–450 000 грн. Переупакування, нове маркування й залучення профільних спеціалістів збільшують бюджет до 350 000–600 000 грн. Якщо виробництву потрібно модернізувати цехи чи впроваджувати GMP практично з нуля, інвестиції можуть перевищити 1 млн грн».
Менше брендів чи більше довіри: яким стане косметичний ринок
Попри значні витрати на підготовку, учасники ринку не очікують різкого здорожчання косметики. Натомість вони прогнозують, що частина брендів може тимчасово зникнути з полиць, а ринок поступово очищатиметься від продукції, яка роками продавалася без повного пакета документів.
У Sisters Stelmakh стверджують, що у їхньому асортименті вже є товари, поставки яких довелося відкласти.
«Приблизно 20–25% товарів у нашому портфелі — це новинки або продукти, які проходять оновлення рецептури. Ми чекаємо, поки вони будуть сертифіковані в Європі, і лише після цього оформлюємо документи в Україні. Тому є продукти, які зараз перебувають в очікуванні. Ми не відмовляємося від них, але, можливо, не зможемо завозити їх найближчі один-два місяці», — розповідають співзасновниці Sisters Stelmakh.
Водночас співрозмовниці очікують, що з ринку поступово зникне нелегально ввезена продукція.
«Сіра продукція, якісь підробки — вони зникнуть, тому що це буде контролюватися ринковим наглядом. У цьому ми вбачаємо лише плюс».
Власники KRKR погоджуються, що нотифікація вплине на сірий ринок:
«У довгій перспективі це радше вирівнювання ринку на користь легальних гравців, ніж подорожчання для кінцевого покупця».
У компанії також не прогнозують перегляду власного портфеля брендів. На їхню думку, усе залежить від того, наскільки виробник готовий працювати за новими правилами.
«Причина не так у факті вимог, як у готовності виробника надати повний пакет для нотифікації, підтвердження безпеки продукту, дані про виробництво за належними стандартами й визначити відповідальну особу в Україні. Там, де стосунки між виробником і дистриб’ютором зрілі й прозорі, — це робоче питання. Там, де виробник не готовий надавати документи, — ризик реальний», — пояснюють власники KRKR Аліна Михайловська та Олександр Левицький.
За оцінкою Юлії Сороки, найбільші зміни відчують невеликі виробники, які працюють із широким асортиментом і невеликими обсягами продажів.
«Найімовірніші сценарії: скорочення асортименту до найприбутковіших позицій, перехід на контрактне виробництво, об’єднання дрібних виробників в один майданчик, часткове зникнення мікробізнесу з ринку», — зазначає Юлія Сорока.
Вона додає, що для споживача головною зміною стане прозорість: відповідальна особа в Україні, підтверджена оцінка безпечності, зрозуміле маркування та можливість відкликати конкретну партію продукції, якщо виникнуть проблеми.
Водночас суттєвого стрибка цін експертка не прогнозує.
«Для масового сегмента вплив на ціну складе приблизно 1–3%. Для малих і малосерійних брендів — орієнтовно 5–15%. А частина нерентабельних продуктів просто зникне з полиць», — каже Юлія Сорока.
Замість висновків
Технічний регламент відкладають уже втретє, але причина не в тому, що бізнес не хоче працювати за новими правилами. Йому бракує часу й інфраструктури, щоб зробити це якісно. Зрештою, дедлайни можна переносити нескінченно, але жодне відтермінування не зменшить кількість документів, не відкриє нові лабораторії й не підготує фахівців, яких ринок потребує вже зараз.
Схоже, головний виклик цієї реформи починається тоді, коли європейські правила стикаються з українською реальністю. Від того, чи вдасться державі та бізнесу пройти цей шлях разом, залежить значно більше, ніж дата наступного перенесення. Зрештою, йдеться про те, чи здатна Україна впроваджувати європейські стандарти так, щоб вони справді працювали, а не залишалися черговою вимогою на папері.
Більше про це
«Як ви переживаєте кризу? Так, як минулого року». Як «Наш Формат» перебудовує бізнес Кириченка, тримає нонфікшн і живе без офісу
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
Продукт із мільйоном користувачів | CEO FitMe by Gismart про зростання, децентралізацію та лідерок
Дивитися випуск
