Ньютон і бульбашка South Sea: продав акції на злеті, а потім купив їх на піку
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
У 1720 році Ісаак Ньютон продав цінні папери South Sea Company з прибутком у 7000 фунтів, проте згодом піддався загальному ажіотажу та повторно інвестував у ці активи на піку їхньої вартості. Після падіння ринку збитки науковця становили близько 20 000 фунтів, що стало одним із найвідоміших прикладів впливу поведінкової економіки на рішення інвесторів.
У новому тексті для Vector COO Unicorn Nest Віктор Захарченко аналізує кейс Ньютона та пояснює, як психологічні чинники ринку впливають на прийняття рішень — а також ділиться п’ятьма корисними інструментами для фаундерів і стартап-команд цього тижня.
Історія тижня: Як Ньютон продав акції на злеті, а купив на вершині
Соцмережами гуляє коротка версія: Ісаак Ньютон, один із найбільших геніїв в історії, у 58 років втратив усі статки на бульбашці South Sea Company. Звучить гарно, але обидві цифри хибні. У 1720 році Ньютону було 77. І статків він не втратив: помер 1727-го з майном приблизно на 30 000 фунтів.
Справжня історія цікавіша, бо спершу Ньютон вчинив правильно.
Людина з Монетного двору
Ньютон не був кабінетним ученим, який випадково зайшов на біржу. З 1696 року він працював на Королівському монетному дворі, спершу наглядачем, потім головою, провів велике перекарбування монети й особисто ловив фальшивомонетників. Акції South Sea Company він тримав щонайменше з 1713-го: зберігся лист, де він просить виплатити дивіденди з пакета номіналом 2500 фунтів.
Що насправді продавала South Sea Company
Компанію заснував 1711 року міністр фінансів Роберт Гарлі, і від початку це була фінансова конструкція, а не торговельна. Посеред війни за іспанську спадщину держава назбирала купу дрібних боргів. Кредитори обміняли близько 9 млн фунтів цих боргів на акції нової компанії, а держава взамін платила їй відсотки і дала монополію на торгівлю з іспанськими колоніями в Південній Америці.
Торгівля виявилася міражем. Після Утрехтського миру 1713 року Іспанія дозволила компанії лише асьєнто, право возити до колоній 4800 поневолених африканців і один торговий корабель на рік. Помітного прибутку монополія так і не дала.
1720 року директори на чолі з Джоном Блантом запропонували схему, масштабнішу за будь-яку торгівлю: забрати на себе понад 30 млн фунтів державного боргу в обмін на власні акції. Власник державної ренти віддавав її компанії й отримував акції за ринковою ціною. Що дорожчою була акція, то менше паперів ішло на той самий борг, а решту компанія продавала публіці. Тож усе трималося на рості ціни. Компанія кредитувала покупців власних акцій, продавала їх у розстрочку і роздавала пакети міністрам та навіть коханці короля Георга I.
Ціна рушила вгору: близько 130 фунтів у січні, понад 300 фунтів у квітні.
Продати й повернутися
19 квітня 1720 року Ньютон доручає своєму заступникові й брокерові Джону Фокʼє продати 3000 акцій. До кінця травня він, судячи з усього, розпродав більшу частину пакета з прибутком близько 20 000 фунтів.
Далі все, як у підручнику. Ціна не зупинилася: у травні пробила 400 фунтів, у червні — 700 фунтів, улітку підійшла до 1000 фунтів. Люди навколо Ньютона багатіли на очах.
Математик Ендрю Одлизко з Університету Міннесоти відновив рахунки Ньютона з архівів Банку Англії та Королівського коледжу в Кембриджі, а 2019 року опублікував розбір у журналі Королівського товариства. У червні Ньютон продав інші цінні папери та, найімовірніше, пустив гроші назад у South Sea, приблизно вдвічі дорожче, ніж продавав. Ще 1000 фунтів він вклав у підписку 24 серпня, коли до обвалу лишалися лічені тижні.
У вересні ціна посипалася і до кінця року трималася близько 200 фунтів. Парламентське розслідування 1721 року знайшло корупцію в уряді: міністра фінансів Джона Ейслабі увʼязнили, а в 33 директорів конфіскували в середньому 82% статків. Втрати Ньютона, за обережним підрахунком Одлизка, перевищили 10 000 фунтів, а правдоподібніші методи підрахунку дають понад 20 000 фунтів. Сам Одлизко дуже грубо прирівнює цю суму до 20 млн фунтів сьогодні. Бідним Ньютон не став лише тому, що до бульбашки вже був дуже багатим.
Цитата, якої, можливо, не було
Найвідоміша фраза звучить так: «Я можу обчислити рух небесних тіл, але не божевілля людей». Першоджерела в неї немає. Як показує той самий Одлизко, найраніший запис — нотатки літературознавця Джозефа Спенса 1756 року зі слів лорда Раднора, надруковані аж 1820-го. Небесних тіл там немає, а прозвучало це, мабуть, на злеті, а не після краху. Суму 20 000 фунтів уперше надрукував Вільям Сьюард 1797 року, пославшись на небогу Ньютона.
Навіть Кейнс, який зібрав величезну колекцію рукописів Ньютона, писав, що той успішно пройшов кризу South Sea. Рахунки, які розкопав Одлизко, показують протилежне.
Той, хто не повернувся
Для контрасту є лондонський книгар Томас Гай. На початку 1720 року він мав акції South Sea номіналом 54 040 фунтів і почав продавати 22 квітня по 340 фунтів, через три дні після листа Ньютона. Закінчив 10 червня по 600 фунтів, виручив 226 638 фунтів і назад не купував.
Гроші Гая пішли на лікарню його імені, яка досі працює в Лондоні. Двоє людей однаково прочитали ринок і вийшли того самого тижня, але тільки один із них потім дивився, як ростуть продані акції.
Геніальність допомагає вчасно вийти з бульбашки, але не рятує від спокуси зайти в неї вдруге, коли сусіди й далі багатіють.
Корисне для стартапів цього тижня
- Anthropic: вересневий звіт про зловживання ШІ — розбір реальних кейсів: шпигунська кампанія проти урядів України та Європи, афіліати ShinyHunters, які за 34 години дісталися до понад 200 клієнтів зламаного постачальника, китайські «фабрики експлойтів». Висновок для тих, хто будує на агентах: витонченість атаки більше не підказує, хто атакує, бо ШІ зрівняв одинака з державною командою.
- OpenMarket від M11 Labs — маркетплейс, де агенти брендів змагаються між собою, а агенти M11 перевіряють кожне твердження продавця і відхиляють приблизно кожне шосте. Коли товар обирає агент, продає не копірайтинг, а заява, яку можна перевірити.
- Visual Capitalist: країни, що виграють перегони за стартап-фінансування — за даними Tracxn, США зібрали $244 млрд, друга Велика Британія — $15,2 млрд, тобто в 16 разів менше. Далі Індія ($10,5 млрд), Китай і Німеччина. Корисна картинка для тих, хто вирішує, де залучати раунд.
- Prosus: The Coming Age of AI Colleagues — 40 000 співробітників Prosus побудували понад 60 000 агентів, і компанія без маркетингового глянцю опублікувала, що з цього вийшло. Близько 2% агентів дають основний бізнес-ефект, а ті самі 20 сценаріїв повторюються в усіх компаніях групи.
- Creem — merchant of record для ШІ-продуктів: податки в 190+ країнах, інвойси, чарджбеки, оплата за використання і кредити в одному шарі за 3,9% + 40 центів із транзакції. Можна брати гроші з першого клієнта, не склеюючи пʼять сервісів.
Більше про це
Як eBay програла платформну війну, яку сама і придумала
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
