Мінус 30% у вартості, вертикальний зліт і протидія ворожим «зеніткам» — як працює розвідувальний БпЛА MERCURY
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Розвідувальні дрони сьогодні на фронті — це складні системи з десятками змінних: від типу зльоту до якості камери й витривалості батареї. Один і той самий клас безпілотників може коштувати від 1,3 млн до 3,7 млн грн, але за цими числами стоїть більше, ніж набір компонентів.
Журналістка Vector Олена Коваль поспілкувалася з Олексієм, співзасновником та директором miltech-компанії ANT — виробником розвідувальних безпілотників типу літак MERCURY. Нещодавно компанія почала реалізовувати БпЛА для військовослужбовців за «е-бали».
Поговорили про:
- чому вертикальний зліт змінює логіку використання дрона на полі бою;
- як швидкість і висота впливають на виживання безпілотника;
- як вдалося знизити вартість на 30%;
- чому дрони доводиться оновлювати щороку.
Які функції важливі для розвідувальних безпілотників
Розвідувальний БпАК MERCURY розробили на запит військових, зокрема бійцям був потрібен безпілотник з вертикальним зльотом. Завдяки цьому розвідувальник можна швидко розгортати, адже не потрібна катапульта чи гумка. Також MERCURY може працювати з краще захищених локацій замість відкритої польової місцевості під ворожими дронами.
«З MERCURY можна виконувати всі ті самі завдання, що й з іншим розвідувальним безпілотником. Але вертикальний зліт полегшує підготовку до місії: військовим не потрібно шукати незаміноване поле, дрон можна запускати зі складного рельєфу, для цього потрібен майданчик усього 5х5 м», — розповідає співзасновник ANT.
Для порівняння, для розвідувального БпЛА OBSERVER-S, вагою 7 кг, потрібен майданчик для розгортання та запуску 100х100 м. MERCURY важить 13 кг.
З переваг співрозмовник також називає тепловізор 1280х1024, він дозволяє виявляти людей і техніку з трикілометрової висоти. Камеру в MERCURY підібрали таким чином, щоб якість дозволяла роздивлятися техніку за 20 км, тобто безпілотнику не обов’язково залітати за лінію бойового зіткнення, де його можуть збити. Інша фіча — поєднання камери та тепловізора. Ця опція є у комплексів Shark-M, «Лелека-100», PD-1S, Sky Devil та інших. Проте вона має користь при розвідці.
«Військовим не потрібно змінювати літак, коли сідає сонце або воно ще не встало. Також зручно при стеженні за супротивником, якщо він заходить у лісопосадку, де на денну камеру вже нічого не видно», — пояснює директор ANT.
Деякі функції MERCURY в сукупності дозволяють обходити зенітні перехоплювачі ворога.
«Наш розвідувальник може літати високо — на 3-4 км, і швидко — нова версія розвиває до 35 м/с, це дозволяє наш добре спроєктований планер. Плюс камера і тепловізор дозволяють вести розвідку за таких умов. При цьому навантаженні акумулятор тримається 2,5 год.
Це не дає 100% гарантії, що наш безпілотник не зіб’ють, але ці функції дуже підвищують шанси. У військових, які користувалися MERCURY, є навіть перехоплення від росіян, які казали, що не змогли наздогнати наш безпілотник», — каже співрозмовник.
Співрозмовник додає, що в бойових умовах важливе поєднання швидкості безпілотника та витривалої батареї. І при виборі БпЛА пілоту важливо розуміти, в який умовах отримані дані його характеристики: чи може він впоратися з сильним вітром, чи зменшується тривалість польоту при великій швидкості.
Про вартість
«Наприкінці 2024 року нам вдалося знизити вартість безпілотника на 30%, завдяки масштабуванню та самостійному виробництву багатьох компонентів. Електроніка, система зв’язку, автопілот. Інші учасники ринку, наприклад, купують зв’язок та камеру по $20 000, тому у них і ціна вища», — каже співзасновник ANT.
Співрозмовник зазначає, що найскладнішою власною розробкою був саме зв’язок. Але називає це і перевагою компанії, адже команда не залучає готовий продукт, який може, наприклад, зникнути з ринку, а має власних спеціалістів, які здатні його розробити.
Серед українських Deftech-компаній, які також самостійно виготовляють засоби радіозв’язку — Coalas Tech, Sine Engineering та USMT.
На маркеті Brave1 є дві комплектації MERCURY — БпЛА за 1 920 000 грн та БпАК 4 425 000 грн. Для порівняння серед українських розвідувальних БпЛА, схожих за характеристиками — Buntar-1, вартістю близько 3 млн грн за неофіційними даними та VTOL-Лелека, його вартість невідома. Також із функцією VTOL є український БпАК PD-2, вартістю 29 млн грн за комплекс, що містить два безпілотники та наземну станцію. Проте він має дещо потужніші характеристики — більшу тривалість польоту, радіус дії та крейсерську швидкість. Серед бюджетніших варіантів — БпЛА LF-240 за 1,3 млн грн, проте він має менший радіус дії та набирає меншу висоту, ніж MERCURY.
Спікер розповідає, що виробництво за час повномасштабного вторгнення збільшилося вдесятеро. Цього вдалося досягти завдяки тому, що були хорошими продажі та покращився фінансовий стан компанії. Також MERCURY поєктували заздалегідь за такими технологіями, що виробництво безпілотника було легко масштабувати.
Про реалізацію за «е-бали»
«Склалася ситуація, коли підрозділи мають накопичені «е-бали», але не мають бюджетних коштів, які можуть виділити для закупівлі нашого безпілотного комплексу», — каже співзасновник.
Додає, що є велика кількість запитів від військовослужбовців про те, щоб придбати БпАК MERCURY за «е-бали», і компанія розуміє, що це пришвидшить процедуру закупівлі, постачання на фронт і бойову роботу підрозділу. Процес підключення до закупівель за програмою «е-бали» досить складний і потребує підготовки значного пакета документів, каже Олексій.
Насамперед виріб має пройти кодифікацію та отримати всю необхідну технічну документацію. Також виробник повинен підготувати деталізований розрахунок собівартості та ціноутворення відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема постанови Кабінету Міністрів України №1275, яка регулює закупівлі для сектору оборони.
Після цього компанія формує повний пакет документів, який подає до Агенції оборонних закупівель (АОЗ). На етапі розгляду відбувається перевірка технічної документації, фінансових розрахунків та відповідності виробу встановленим вимогам. Окремо можуть проводити експертизу вартості виробу, під час якої аналізують складники, матеріали, програмне забезпечення та інші елементів виробу.
Процес передбачає постійну взаємодію між виробником, АОЗ та іншими залученими структурами. За потреби можуть запитувати додаткові документи або уточнення.
Після завершення всіх перевірок та погодження документації укладаються відповідні договори, і виробник отримує можливість постачати свою продукцію в межах механізму закупівель за програмою «е-бали».
Участь у програмі закупівель за е-балами має для компанії репутаційне (додаткове підтвердження надійності виробника) і комерційне значення (спрощує процес закупівлі для військових), каже співрозмовник.
Про вертикальний зліт та посадку
Олексій зазначає, що при розробці MERCURY якогось взірця не мали та закордонними колегами не надихалися. Був запит лише на конкретні функції, які вдалося реалізувати в безпілотнику.
Одним із перших літаків з функцією VTOL був британський Short SC.1, який розробили у 1957 році. Він також міг перемикатися між вертикальним і горизонтальним режимами польоту і в цьому був першим. Під час тестування літак піднявся лише на 4,5 м та розвинув швидкість 3 м/с.
Щодо безпілотника з функцією вертикального зльоту та посадки, про першопрохідця невідомо. Один з найпопулярніших зараз БпЛА з VTOL — Omen, його 2025 року представила компанія Anduril, засновником якої є Палмер Лакі. Omen — гібридно-електричний дрон VTOL з хвостовим опором, призначений для тривалих місій, для яких інакше знадобилися б набагато більші літальні апарати.
Функція VTOL — вертикального зльоту та посадки — досить складна у розробці, розповідає співзасновник ANT: «На звичайному безпілотнику типу літака є один мотор, із VTOL — п’ять, відповідно така ж кількість регуляторів і силових конструкцій. Його проєктування та виробництво удвічі складніше та довше, ніж літака, якого запускають з катапульти.
Технічно правильно буде відразу проєктувати безпілотник з вертикальним зльотом, ніж додавати цю функцію потім до готового апарата у вигляді «надбудови». Так буде можливість врахувати всі потрібні моменти: електроніку, силові конструкції».
Модернізація безпілотників
Перший безпілотник від ANT Rarog злітав з гумки, мав звичайну камеру 10х (на противагу 210х у MERCURY) та літав на висоту 600-700 м, розповідає співзасновник: «Такі безпілотники теж потрібні, коли негода або низька хмарність, то ними якраз і варто працювати. Бо MERCURY бажано не опускати нижче 1000 м».
Над MERCURY працювали ті самі спеціалісти, що й над Rarog. На створення прототипу знадобилося близько року і ще рік для того, щоб удосконалити його та облітати.
На модернізацію дрона відповідно до нових потреб йде від пів року до року. Зокрема важливо враховувати, що ворог вчиться на наших успішних кейсах, тому потрібно знаходити протидію.
«Коли ми почали збивати їхні розвідувальні дрони та “Шахеди” нашими зенітними перехоплювачами, вони зрозуміли цю історію та самі почали так робити. Тож нашим розвідникам досить складно залітати за ЛБЗ, бо їхні перехоплювачі активізувалися.
Минулого літа почалася хвиля, коли літаки почали збивати десятками на одному напрямку і не було чим літати. Відповідно зараз ми розробили другу версію нашого розвідника, з покращеними характеристиками та протидією зенітним перехоплювачам. На нову версію ми витратили майже рік», — розповідає співзасновник ANT.
Друга версія MERCURY має більшу швидкість — 30-35 м/с (попередня — 20-25 м/с), вантажність, антизенітні системи та довший час польоту, завдяки потужнішій батареї і новому корпусу.
Модернізація дрона може вартувати від $1000 до $15 000, залежно від нових функцій, каже співзасновник ANT. Вкладення у нову версію MERCURY не називає. Зазначає лише, що це було власним коштом.
ПЗ безпілотника команда оновлює декілька разів на місяць не тільки через нові засоби ворожого РЕБ, а ще і через нові функції БпЛА, наприклад з керування літаком, камерою, додаткові функції посадки.
Про китайські компоненти
БпАК MERCURY створювала команда розробників на українських виробничих потужностях повного циклу. Камера і мотори — з Китаю:
«Хоча виробництво моторів в Україні вже досить розвинене і можна перемикатись потихеньку на наші розробки. З приводу камер, я не чув, щоб в Україні їх виготовляли. Існують європейські, але вони значно дорожчі. Є варіант самому розробляти камери, це також правильний шлях. Але зараз це не на часі, бо потребує дуже багато ресурсів».
Співрозмовник зазначає, що купуючи готову продукцію з Китаю, з одного боку не потрібно витрачати ресурси на розробку, з іншого — неможливо втрутитися та доробити певні функції.
Про складність замовлень компонентів для дронів з Китаю раніше розповідав і співзасновник miltech-компанії BlueBird Tech. Він зазначав, що всі транзакції та взаємодії компанії з китайським ринком відбуваються через третіх осіб, адже їхнім виробникам за законом заборонено співпрацювати з Україною.
Перегони технологій
Ворог адаптується до нових українських дронів плюс-мінус за пів року, відповідно потрібно планувати на крок вперед, на рік вперед, — зазначає Олексій. На його думку, у технологіях ми відстаємо від росіян у бензинових довголетах БпЛА, які використовують двигун внутрішнього згоряння для тривалого польоту. .
«Бензинові безпілотники досить довго тримаються у повітрі, орієнтовно 8-10 годин, це в рази довше, ніж електричний. І завдяки його розмірам, цей БпЛА має велику хорошу камеру, що дозволяє дуже добре вести розвідку. Серед ворожих безпілотників прикладом є «Орлан». Проте через бензиновий двигун він може не запуститись, заглухнути, його потрібно обслуговувати, заправляти. Електродвигун значно легший в обслуговуванні, його не потрібно прогрівати, ремонтували — лише заряджати».
З новою версією MERCURY ми наздоганяємо його характеристики: це якісніша камера, потужніший акумулятор і відповідно довший час у повітрі — 5 год проти 3 год у попередній версії», — розповідає співзасновник ANT.
Співрозмовник пояснює, що різниця у 2 год льоту — досить суттєва. Адже безпілотник витрачає по годині, щоб долетіти до локації та повернутись, відповідно у нього залишається лише година чисто на роботу. Тож 5 год — це про збільшення часу на безпосередню розвідку втричі.
Якими будуть наступні дрони
Окрім більшої швидкості та тривалості польоту, виробники БпЛА працюють над автоматичними системами зльоту та посадки, системами радіоелектронної розвідки на дронах-літаках, підключення ШІ, наприклад, для підсвічування цілей, розповідає співзасновник. Це те, що актуально для військовослужбовців у найближчій перспективі й те, над чим працюватиме ANT протягом року.
Більше про це
«Зараз дефтек — це довоєнне ІТ». Як Kvertus і Buntar Aerospace конкурують за кандидатів, коли 0 відгуків на вакансію
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
