Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
Постійні переживання через нестачу грошей змушують наш мозок старіти швидше, що значно підвищує ризик розвитку хвороби Альцгеймера у майбутньому. Про це пише Inc.
Що сталося
Британські вчені з Університетського коледжу Лондона проаналізували дані понад 2700 людей, народжених у 1946-му році. Науковці десятиліттями спостерігали за людьми і фіксували скільки грошей вони заробляли увіці 26, 43 та 53 років. Особливу увагу звертали на тих, хто регулярно ледве зводив кінці з кінцями і мав проблеми з оплатою рахунків.
У висновку, люди, які роками жили в бідності на ранніх та середніх етапах життя, гірше здавали тести на розумові здібності вже у 53 роки. Крім того, сканування мозку, зроблене цим людям у віці близько 70 років, показало, що здоров’я їхнього мозку було фізично гіршим порівняно з тими, хто не мав тривалих фінансових проблем. Вчені наголошують, що тимчасові фінансові кризи не є такими руйнівними. Найбільшу шкоду наносить саме багаторічне накопичення фінансових труднощів, коли людина живе в стані бідності постійно.
Чому це цікаво
Якщо людина роками живе в стресі через нестачу грошей, ці переживання постійно перевантажують ті ділянки мозку, які відповідають за увагу та прийняття рішень. Це хронічне навантаження буквально виснажує мозок і пришвидшує його старіння.
Дослідники помітили, що цей ефект був ще більш помітним у трьох категорій людей: у чоловіків, у тих, хто мав важке дитинство, та у людей, які вже мали генетичну схильність до хвороби Альцгеймера.