Від квартири на 30 років до кави на кілька платежів. Скільки коштує життя в кредит в Україні, США та Європі
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Українці вже купують через оплату частинами каву, корм для тварин і м’які іграшки, а кредитний портфель населення за шість років зріс приблизно в півтора раза. Та поки смартфон можна розкласти на кілька майже непомітних платежів, із квартирою цей фінансовий фокус працює значно гірше. То ми нарешті навчилися користуватися кредитами як американці — чи просто навчилися зручніше витрачати гроші, яких ще не заробили?
Журналістка Vector Олена Коваль дізналася, чому американець може виплачувати будинок 30 років, український бізнес полює на програму «5-7-9%», а кава вже теж отримала власний графік платежів. Розбираємося, хто і на що позичає в Україні, США та Європі, скільки насправді коштують ці гроші та в який момент кредит із фінансового інструменту перетворюється на спосіб дотягнути до наступної зарплати.
Кредитів стало більше, але позичаємо ми переважно на споживання
Українці повернулися до кредитів — і вже перевершили довоєнні показники. У 2021 році банки позичили домогосподарствам 254,4 млрд грн. Після початку повномасштабної війни портфель скоротився на 13% — до 221,1 млрд грн. Відновлення почалося вже наступного року — 236,5 млрд грн у 2023-му. У квітні 2026 року борг українців перед банками сягнув 400,4 млрд грн — на 57% більше, ніж у 2021-му.
Це число може створити враження, що українці стрімко починають жити в борг. Проте важливіше подивитися, на що ми позичаємо. Із 400,4 млрд грн 324,4 млрд, або 81%, припадає на споживчі кредити — кредитні ліміти, розстрочки та звичайні позики. На кредити для купівлі нерухомості припадає 50,1 млрд грн, на авто — 20,8 млрд грн. Тобто типовий український кредит значно ближчий до нової техніки чи повсякденних витрат, ніж до квартири.
Іпотека після початку великої війни майже зупинилася. У 2021 році українці оформили 10 748 іпотечних кредитів на 8,71 млрд грн, у 2022-му — лише 2018 на 1,97 млрд грн. Згодом ринок ожив: у 2024 році банки видали вже 8807 кредитів на 15,05 млрд грн. Грошей позичили на 73% більше, ніж у 2021-му, хоча самих угод було на 18% менше. Значну роль у відновленні відіграла державна програма «єОселя».
Та є ще один кредитний ринок, який добре показує, як змінилися фінансові потреби українців — мікропозики. У 2021 році МФО видали 14,16 млн кредитів на 65,1 млрд грн. У перший рік великої війни ринок обвалився до 5,39 млн договорів і 23,9 млрд грн, а потім знову почав рости. У 2025 році українці позичили в МФО 56,76 млрд грн, а лише за перше півріччя 2026-го — уже 37,5 млрд грн.
Особливо швидко зростає сума однієї такої позики. У 2025-му середній мікрокредит становив 6600 грн, а за перше півріччя 2026-го — вже 9170 грн. Загальний борг перед МФО також збільшується: на початку 2025 року він був 15,77 млрд грн, а на 1 липня 2026 року сягнув 32,32 млрд грн.
При цьому українці загалом справляються з банківськими боргами краще, ніж кілька років тому. Частка неробочих кредитів фізосіб знизилася з 17,6% у третьому кварталі 2024 року до 10,3% у першому кварталі 2026-го. За оцінками НБУ, позичальники витрачають на обслуговування боргів близько п’ятої частини доходу.
Та головна особливість українського кредитного ринку помітна в інших цифрах. Чисті кредити населенню у другому кварталі 2025 року становили лише 3,2% ВВП. Тож українці позичають дедалі більше, але кредит досі займає відносно невелику частину економіки. І переважна більшість цих грошей іде на споживання. Щоб зрозуміти, наскільки це незвично, достатньо подивитися на США та Європу — там найбільші борги домогосподарств виникають зовсім з інших покупок.
Який борг вважається нормальним у США та Європі
На тлі США та Європи українські 400 млрд грн кредитів виглядають доволі скромно. У США борг домогосподарств уже сягнув $18,8 трлн — близько 68% ВВП країни. У єврозоні цей показник нижчий — близько 50,5% ВВП.
Та різниця ховається ще й у тому, на що люди позичають. Американський борг на 70% складається з іпотеки — це $13,19 трлн. Ще по $1,7 трлн американці винні за автомобілі та навчання і $1,25 трлн — за кредитними картками. У Європі також домінують кредити, пов’язані з житлом, тоді як повсякденне життя значно рідше фінансують через кредитки.
При цьому єдиної «європейської кредитної культури» не існує. У Нідерландах борг домогосподарств сягає приблизно 93% ВВП, переважно через іпотеку. У Польщі — лише близько 22%, а німці традиційно обережніше ставляться до боргів і частіше користуються готівкою та дебетовими картками.
Отже, сама любов до кредитів мало що говорить про фінансове здоров’я країни. Українці мають значно менше боргів, проте понад 80% наших банківських кредитів припадає на споживання. У США та значній частині Європи найбільший борг виникає через житло. І ця різниця добре помітна, щойно порівняти, як українець, американець та європеєць купують одну з найдорожчих речей у своєму житті — квартиру.
Айфон, генератор і кава в кредит: як BNPL дістався до дрібних купівель
Колись BNPL [з англ. Buy now, Pay later — купляй зараз, плати потім — ред.] асоціювався передусім із холодильником, телевізором чи новим смартфоном. У 2026 році список виглядає значно цікавіше: українці беруть в оплату частинами креми для обличчя, настільні ігри, корми для тварин і каву. На Prom.ua середній чек становить від 36 319 до 1842 грн. Тож до кави з молоком і без цукру теоретично можна додати ще одну характеристику — з графіком платежів.
Масштаб уже важко назвати нішевим. У 2025 році через «Оплату частинами» «ПриватБанку» 1,9 млн українців придбали товарів на 27,6 млрд грн. Середній чек становив 14 468 грн. У monobank на «Чорну п’ятницю» того ж року зафіксували 89 000 купівель частинами, а найбільший чек сягнув 245 000 грн. У 2026 році понад 90% купівель у monoмаркеті вже оплачують частинами.
Найчастіше в борг усе ще їдуть цілком прогнозовані речі: електроніка, гаджети й побутова техніка. Війна додала до цього списку свою категорію — енергонезалежність. На Prom.ua середній чек зарядної станції в розстрочку у 2026 році становить 36 319 грн, інвертора — майже 22 000 грн, генератора — 21 016 грн.
Але кредит поступово виходить за межі речей, на які традиційно не вистачає однієї зарплати. Банки вже фінансують частинами ремонт квартири, сантехнічні роботи та облаштування подвір’я. А серед дешевших товарів поруч із кавою опинилися м’які іграшки із середнім чеком 1023 грн, жіночі костюми за 1158 грн та ручні ліхтарі за 1552 грн.
Так оплата частинами поступово змінює свою роль. Вона допомагає пережити велику витрату без одного болючого списання з рахунку, водночас межа дорогої купівлі опускається. Коли частинами можна оплатити вже корм для кота чи пачку кави, кредит стає частиною звичайного споживання.
Великий кредит — фінансовий інструмент чи ризик?
Іпотека: квартира зараз чи накопичувати десятиліттями
Для американця іпотека — один зі звичних способів купити житло. Для українця сьогодні це майже синонім «єОселі». Наприклад, у 2024 році 97% від усіх іпотек становили кредити від «єОселя».
Причину легко побачити у відсотках. «єОселя» дозволяє позичити гроші під 3% або 7% на строк до 20 років із першим внеском від 20%. Звичайна ринкова іпотека у 2025–2026 роках коштує близько 22–26% річних, а банк може попросити одразу внести 30–50% вартості житла. У США зараз ставка теж далека від комфортної — близько 6,7%, проте типовий кредит можна розтягнути на 30 років, а перший внесок у деяких програмах починається з 3–5%. У єврозоні середня ставка ще нижча — приблизно 3,5–3,7%.
Тож різниця полягає в тому, чи існує доступний кредит, який дозволяє купити власну квартиру. Понад 80% нових покупок житла у США фінансують через іпотеку. В Україні експертні оцінки дають лише близько 10–15% угод у 2023–2025 роках.
Європа показує, що й західна кредитна культура буває різною. У Німеччині власне житло має лише близько 47% населення, а орендувати квартиру десятиліттями цілком нормально. У Польщі 87% власників, проте таке число значною мірою залишилася у спадок від приватизації житла після соціалізму, а не від любові поляків до іпотеки.
В Україні ж утворилася своєрідна третя модель: власне житло залишається бажаною покупкою, ринкова іпотека для більшості занадто дорога, а доступна фактично тримається на державній програмі. Навіть середній кредит за «єОселею» у 2025 році вже становив близько 1,9 млн грн. Тож перед багатьма українцями стоїть вибір: отримати право на пільгову іпотеку, знайти значний перший внесок або продовжувати накопичувати.
Кредит на бізнес: дешеві гроші для обраних
Якщо український підприємець прийде до банку по звичайний гривневий кредит, у 2026 році він може побачити ставку 18–42% річних. Для порівняння, у єврозоні бізнес позичає приблизно під 2,2–4,2%, у США звичайні банківські кредити для малого бізнесу коштують орієнтовно 6,3–10,9%. За таких умов кредит, який мав би фінансувати розвиток, в Україні стає однією з найдорожчих статей цього розвитку.
Цю різницю частково закриває держава. Програма «5-7-9%» Урядова ініціатива для підтримки мікро-, малого та середнього бізнесу в Україні шляхом здешевлення кредитних ставок коштом державних компенсацій. уже забезпечує близько половини нових гривневих кредитів для малого та середнього бізнесу. З 2020 року підприємці отримали через неї 137 000 кредитів на 471 млрд грн, причому три чверті видали вже під час великої війни.
Найактивніше ці гроші бере бізнес, для якого кілька мільйонів у кредит можуть буквально перетворитися на трактор, виробничу лінію чи новий склад. 43% портфеля «5-7-9%» припадає на агросектор, ще 24% — на промисловість. Разом вони забирають приблизно дві третини коштів програми. Під час повномасштабної війни з’явилася ще одна категорія: майже третина фінансування у 2026 році припадала на підприємства із зон високого воєнного ризику. Тут кредит може йти на відновлення цеху, релокацію чи обладнання для продовження роботи.
Державна підтримка бізнес-кредитів при цьому не є суто українським винаходом. У США програма SBA Державне агентство США, яке допомагає підприємцям розвивати та фінансувати бізнес. може гарантувати банку 75–85% позики, у ЄС гарантії EIF — до 80%. Логіка проста: держава або спеціальна установа бере на себе частину ризику, і банк охочіше кредитує малий бізнес. В Україні теж працюють портфельні гарантії, проте банки можуть вимагати заставу до 100–150% суми кредиту. Для підприємця, який лише запускає справу й ще не накопичив достатньо активів, це створює замкнене коло: щоб отримати гроші на створення бізнесу, бажано вже мати бізнес із майном та кредитною історією.
Кредит стає звичкою. Що це означає для української економіки
За шість років кредит в Україні помітно змінив роль. У 2020-му він частіше супроводжував покупку, для якої бракувало великої суми одразу. У 2026-му позичені гроші дедалі частіше вбудовані у звичайне фінансове життя: кредитний ліміт лежить поруч із власними коштами на картці, розстрочка з’являється прямо на сторінці товару, а кілька майбутніх платежів стають способом розподілити витрати між зарплатами.
Для економіки у кредитах є очевидний плюс, адже вони дозволяють не відкладати покупку до моменту, коли вся сума з’явиться на рахунку. Магазин отримує продаж сьогодні, виробник — попит на свій товар, банк — клієнта. Для бізнесу позичені гроші можуть означати нове обладнання або розширення виробництва.
Але ризик у тому, що кредит дедалі легше перестає відчуватися як боргове зобов’язання. Коли замість походу до банку достатньо кількох натискань у застосунку, рішення «чи можу я собі це дозволити?» поступово перетворюється на «чи можу я дозволити собі цей щомісячний платіж?». Для людини зі стабільним доходом це зручний спосіб керувати грошовим потоком. Та для людини з невеликим запасом коштів кілька таких рішень можуть скластися у відчутну суму. 20% українців визнають, що мають труднощі з виплатою боргів.
Тож ми бачимо країну, де позичити на квартиру чи розвиток компанії без державної підтримки все ще складно й дорого, зате розбити на платежі смартфон, генератор або значно дешевшу покупку можна за кілька хвилин. Тобто кредит уже став ближчим до українця, проте найпростіший шлях до позичених грошей веде переважно через споживання.
Можливо, наступний етап розвитку кредитної культури визначатиметься вже не тим, скільки українці готові позичати. Значно важливішим буде — на що економіка дає їм змогу позичати доступно. Від відповіді залежить, чи кредит переважно допомагатиме переносити сьогоднішні витрати на майбутні зарплати, чи дозволить оплатити сьогодні те, що приноситиме дохід і цінність роками.
Більше про це
Пів мільйона за право продавати крем. Чому Україна вже втретє відкладає нові правила для косметики
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
