Трекер калорій за фото. Як створили український стартап Cibo
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
У межах рубрики «Хто ці люди» Vector дає можливість засновникам розповісти про свій проєкт: його продукт, маркетинг, монетизацію, інвестиції та плани. Цього разу на «трибуні» команда українського стартапу Cibo. Це трекер калорій і макронутрієнтів, де основний сценарій — сфотографувати тарілку.
Журналістка Марія Глібічук розпитала співзасновника і СЕО Ореста Родкіна про особливості продукту, просування, інвестиції та подальші плани.
Як з’явилась ідея
У Cibo двоє співзасновників:
- Орест Родкін, CEO. MBA Київського міжнародного інституту бізнесу, має понад 13 років досвіду у розробці, з яких 10 — у геймдев.
- Марія Носач, CTO. Java-розробниця з Токмака на Запоріжжі з дворічним досвідом роботи у комерційній розробці в продакшені.
Ідея проєкту виросла з особистого болю засновників. У 21 рік співзасновниця Cibo Марія Носач схудла майже на 25 кілограмів, змінивши харчові звички. Вона на власному досвіді знала, що підрахунок калорій працює, але є нудною щоденною рутиною: зважити, знайти в базі, вписати грами — і так п’ять разів на день.
Паралельно Орест Родкін поставив власний експеримент із раціоном і відчув, як зміна харчування прибирає постійну млявість. Тоді на кухні фаундери обговорили очевидне: якщо сучасні vision-моделі штучного інтелекту вже вміють розпізнавати предмети на фото, їм варто показати тарілку з їжею. Так з’явився Cibo (з італійської — «їжа»).
Продукт та аудиторія
Cibo — трекер калорій і макронутрієнтів. Записати їжу можна фото, текстом, голосом, штрихкодом або вручну, але камера домінує: решта способів разом дають помітно менше записів. Застосунок працює на готовій моделі, яка завдяки фото розпізнає страву та знаходить її у власній базі і видає цифри по калоріях і макронутрієнтах.
Від першого коміту до App Store минуло п’ять тижнів, до цього дев’ять місяців пішло на реєстрацію компанії в Польщі й вихід з інших проєктів. Кількість завантажень команда не розкриває: наскрізну атрибуцію підключили лише наприкінці серпня, і будь-яка цифра до неї виміряна неповно. Утім, до запуску платної реклами застосунок уже згенерував близько $300 чистої органічного виторгу. «Органічного трафіку вже вистачило, щоб зрозуміти головне: хто наші користувачі і як саме вони поводяться в застосунку», — каже Орест.
Аудиторія приходить із двома основними мотиваціями: змінити вагу або зрозуміти свій раціон (звідки вечірня втома, чи вистачає білка).
За словами Ореста, головною проблемою категорії є не мотивація, а рутина: «Дослідження JMIR 2026 року фіксує, що на четвертому тижні користувачі застосунку MyFitnessPal логують їжу 5,4 дня на тиждень, на 12 тижні — 1,4, а після завершення програми нуль. Люди не помиляються в калоріях, вони просто перестають записувати».
Географію поки визначає органіка: найбільше користувачів у Польщі та Україні, далі США. Платна аудиторія залучається з Європи, США та Латинської Америки. Інтерфейс працює на чотирьох мовах: українська, польська, англійська та російська Під час інтерв’ю Орест не уточнював перелік мов, однак журналістка в межах підготовки знайшла на сторінці застосунку в App Store підтримку чотирьох: української, англійської, польської та, зокрема, російської. Позиція Vector залишається принциповою та незмінною: як ініціатори Медіаманіфесту ми не підтримуємо наявність мови ворога в українських продуктах. .
Бізнес-модель та просування
Cibo працює за B2C-підпискою без реклами та lifetime-тарифу. На iOS — $6,99 на місяць або $39,99 на рік, на Android — $4,99 і ті самі $39,99, з пробним тижнем. У безкоштовній версії AI-сканування обмежені місячним лімітом. За підпискою — необмежені AI-записи і Together: спільний трекінг для пари, родини або тренера з клієнтом, максимум п’ятеро учасників.
«Від зловживань захищають денні ліміти витрат і запобіжники від скриптів. Жоден користувач не виведе нас у мінус, скільки б фото він не завантажив», — каже Орест.
Юніт-економіка виміряна на проді: фотозапис коштує $0,0114, текстовий — $0,0005, голосовий — $0,0015, штрихкод безкоштовний. Місячна підписка на iOS після комісії Apple залишає $5,94 — запас у сотні фотозаписів на місяць. Кілька місяців дашборд показував собівартість фото $0,002, контрольний замір дав $0,0114 — розбіжність у 5,7 раза. Мораль Ореста: власним дашбордам не можна вірити, доки бодай раз не звіриш їх із рахунком постачальника.
Ще один факап зловили на Android: оскільки обоє фаундерів користуються iPhone, вони певний час не помічали, що після вичерпання безкоштовного ліміту застосунок просто мовчав, замість того щоб показати екран підписки. Знайшли самі під час аудиту коду, і тепер перевірку платіжних сценаріїв внесли до обов’язкового чеклиста релізу на обидві платформи.
Маркетинг веде Орест, тоді як платна реклама лише стартувала: кілька мереж, кілька гео. Соцмережі веде під своїм іменем, за його словами, у темі про їжу й тіло аудиторії потрібна людина, а не бренд.
Команда
Cibo роблять самі фаундери — без найманих працівників. Орест пише бекенд та веде маркетинг, а Марія відповідає за архітектуру й інтерфейси — жоден білд не виходить у стор без її перевірки.
Формат «усе самі» вимагає повного занурення: розробка займає по 12–13 годин на добу лише з чотирма вихідними на місяць. Операційну автономність і можливість працювати без зарплати в стартапі Оресту забезпечує пасивний дохід від минулих геймдев-проєктів (зокрема приватних серверів Lineage 2), де він залишається співзасновником.
Геймдев-минуле Орест переносить і на продукт: за його словами, трекери калорій ламаються на тому ж етапі, що й мобільні ігри — приблизно на 12-му тижні, коли минає перша мотивація та новизна. У Cibo цю проблему вирішують через ігрові механіки повернення: серії днів без пропусків, персональні челенджі та спільний трекінг у колах Together, де користувачі тримають фокус за рахунок соціального контексту.
Інвестиції
Стартували на власні кошти від продажу квартири в Харкові — за $33 000 замість очікуваних $54 000. За час розробки витратили близько $14 000: помилки, найм дизайнерів, спроби делегувати розробку іншим, підписки, тестування реклами, відкриття і утримання компанії в Польщі. Зрештою Орест відкинув усе зайве і повернувся до формату «ми вдвох». Решта грошей фактично стала рекламним бюджетом — зараз іде тестування каналів. Подушка безпеки — приблизно п’ять місяців при витратах $3000 на місяць.
Зовнішніх інвестицій не залучали. Стартап шукає не просто капітал, а формат Smart Money або практичного ментора з досвідом масштабування B2C-підписок на міжнародних ринках (ASO, робота з платним трафіком у кількох гео, ретеншн після третього місяця). За практичну експертизу та системну залученість команда готова пропонувати опціон (equity), відсоток від зростання або формат платного адвайзерингу.
Що далі
Найближча ціль — онбординг, тобто розвести шлях до першої збереженої тарілки на два сценарії під дві мотивації. Також у планах паритет платформ: тижневі розбори раціону та калорійності мають з’явитися на Android. Ще один пріоритет — регулярний замір точності розпізнавання, щоб зміни в AI-моделях провайдера не проходили повз.
Далі три напрямки:
- Тренери — інструмент для ведення клієнтів без збирання фото з месенджера.
- Сім’ї — спільне харчування з різними цілями за одним столом.
- Гейміфікація — серії, виклики, механіки повернення; беклог уже глибший за реліз-цикл.
«Глобальна мета — зробити трекер, який не кидають на 12-му тижні», — фіналізує Орест Родкін.
Більше про це
Від звірки даних Shopify до «другої думки» для бізнесу. Як створили український стартап Calyxra
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
