Які удари переживає IT-ринок і що потрібно зробити, аби витримати
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Бізнесу в Україні, зокрема й у галузі ІТ, варто готуватися до тривалої кризи. Не тільки через падіння ринку в Україні, спричинене війною. Турбулентність переживатиме глобальний ринок.
Глобальна ситуація
- Рівень інфляції в США за останній рік досяг максимуму за 40 років — 9,1%. В Єврозоні інфляція сягнула 8,6%. Ринок Азії також «хитає». Експерти прогнозують ризики рецесії на ринках Європи та Америки, а також глобальної боргової кризи — від бідних до розвинених країн.
- Шрі-Ланка, Ліван та росія вже в стані дефолту. За прогнозами аналітиків, варто очікувати на «ефект доміно» багатьом іншим країнам, що розвиваються.
- Постійно відбуваються зміни на політичній арені. У Великобританії прем’єр-міністр Борис Джонсон подав у відставку. У США восени 2022 року відбудуться вибори до Сенату, 2024 року — президентські вибори. Ключові європейські інституції очолюють нові лідери.
- Через військову агресію росії проти України багатьом державам загрожує продовольча криза. Плюс здорожчання енергоносіїв, кліматичні ризики, пандемія тощо.
Український контекст
- За прогнозами Світового банку, через вторгнення росії ВВП України цього року скоротиться приблизно на 45%. Зростання економіки відновиться 2023 року, але буде повільним (лише на 2,1%).
- Липневе опитування Gradus Research показало, як війна вплинула на активність українських бізнесів: половина опитаних компаній працює частково, 22% — як раніше, 19% призупинили роботу (але мають наміри її відновити).
- За даними Міжнародної організації праці, з 24 лютого в Україні втрачено близько 4,8 млн робочих місць. Аналітика джоб-сайтів вказує на те, що рівень вакансій поступово збільшується проти березня 2022 року. Проте темпи зростання повільні, конкуренція за робочі місця надвисока.
- Очікування українських компаній зафіксував у своєму звіті Національний банк. У найближчий рік керівники бізнесів в Україні очікують скорочення кількості працівників – на це вказала третина опитаних, 57% — що не зміниться, найматимуть більше людей тільки 7%.
- Також очікується скорочення зарплат у 15% опитаних. Майже половина відзначили, що оплата праці не зміниться. Зростання зарплат очікують лише 32% керівників.
- Проте, зважаючи на темпи інфляції (на думку 58% опитаних, вона протягом року перевищить 20%) навіть зростання зарплати навряд чи буде відчутним.
Ринок ІТ, попри міцність, теж переживає болючий удар
З початку війни ринок ІТ вважався найбільш стабільним і навіть у певному розумінні “надією” української економіки. Наприклад, попри війну, IT-галузь України за 5 місяців 2022 року забезпечила понад $3 млрд експортних надходжень.
Проте воєнний стан, мобілізація, релокація бізнесів і команд, стан економіки загалом, вичікувальна позиція багатьох клієнтів мали свій вплив, і війна боляче вдарила по галузі.
Після швидкого зростання в попередні роки вакансій на ІТ-ринку України меншає. За даними Djinni, з травня кількість кандидатів зросла приблизно на 9000, вакансій — на 2000 знизилася. Для порівняння: в березні минулого року вакансій на ресурсі було вдвічі більше, ніж кандидатів.
Щодо зарплат, загалом ситуація в компаніях різна. Це залежить від того, чи має компанія фінансову подушку, чи вдалося їй зберегти клієнтів або знайти нових. За даними DOU, попри повномасштабну війну, зарплати українських розробників у першому півріччі 2022 року трохи зросли: медіана в грудні 2021 року становила $3300, в червні 2022 — $3400. Насамперед це стосується зарплат досвідчених спеціалістів (рівня Senior та вище).
Проте чим довше триватиме війна – тим імовірніше, що зарплати будуть залишатися незмінними або навіть зменшуватися — особливо в тих компаніях, які працюють винятково на український ринок.
Ризики, з якими мають справу ІТ-компанії
Інвестори та клієнти з-за кордону обережніше працюють з Україною через загрози війни
Для інвесторів з Європи та Америки мати команду, що працює в країні, де триває війна, — ризик. Для клієнтів також. Адже фахівців можуть мобілізувати, і є загроза для життя людей.
Темпи наймання українських талантів, попри їхню цінність на міжнародному ринку, сповільнилися.
Закордонні компанії обережно ставляться до цього та спостерігають за результатами роботи тих, кого вже залучили. І якщо показники результативності не будуть високими — навіть розуміючи, з якими складними особистими викликами мають справу фахівці — бізнес є бізнес: найматимуть в інших локаціях.
Можливостей для навчання в IT більше, ніж для працевлаштування
Попит на навчання IT-спеціальностей зріс. Так, Міністерство цифрової трансформації запустило безоплатний освітній проєкт IT Generation. А на безплатну навчальну програму IT Fundamentals for Ukrainian switchers від EPAM University подалася рекордна кількість охочих — понад 18 000. Серед них 37% відзначили, що ухвалили таке рішення саме у зв’язку з війною. 28% та 26% відповідно — бо давно цього хотіли або зрозуміли, що час щось змінювати.
Світчерами є люди з різних галузей (освіта, фінанси, торгівля, обслуговування, маркетинг тощо). Майже половина працювали як фахівці, кожен п’ятий був директором чи власником бізнесу. Найпопулярніші напрямки — Frontend та Java, а також Test Automation, DevOps, Business Analysis, .Net.
Отже, можливості для навчання є, зокрема й безплатні. Проте питання працевлаштування розв’язати складніше. Бізнеси менш охоче наймають джунів (ситуація з мідлами та сеньйорами стабільніша). Хоча ще торік були готові залучати новачків із базовими навичками та навчати вже на проєктах.
Фриланс-зайнятість також «просідає»
Звичайно, в IT-фахівця — і це одна з причин привабливості галузі в кризу — є гнучкість і можливість заробляти додатково на фрилансі. Проте, за даними опитування Freelancehunt у липні, після початку війни у 60% опитаних розробників-фрилансерів доходи впали, у 29% — залишилися тими самими. Збільшилися — в 11% (переважно у програмістів зі спеціалізацією «Вебпрограмування»).
За яких умов ІТ-ринок України витримає удар і розвиватиметься далі?
Насамперед людям потрібна безпека
Більшість українців, зокрема і з ІТ, які релокувалися за кордон через війну, повернуться, коли війна закінчиться, і будуть передумови сподіватися, що вона не повториться (наприклад, впаде путінський режим).
Особливо це стосується людей із дітьми. Наприклад, для мене саме син є основним мотивом залишитися за кордоном, тому що тільки я несу за нього відповідальність.
Ми можемо впливати на бажання і можливість українців повернутися опосередковано: тримати економічний фронт, підтримувати ЗСУ, свої команди та власні ресурси.
Створити привабливі умови
Щоб співпрацювати з бізнесом в Україні попри війну, компаніям має бути вигідно робити це.
Наприклад, важливі привабливі податкові умови. Для українських бізнесів ризиком є додаткове фінансове навантаження. Йдеться про фіксований курс валюти, а точніше про те, що Нацбанк змінив правила продажу валюти, і це створило розрив між курсом продажу в банку і курсом під час обміну гривні на валюту. Це негативно вплинуло на доходи компаній та фахівців і може стати одним із чинників релокації бізнесу за кордон.
Чи лишаться/повернуться люди в Україну — залежить і від того, які можливості ми зможемо створити.
Наприклад, якщо будуть реформи та боротьба з корупцією, працювати в Україні буде вигідно. Ринок розвиватиметься, буде багато бізнесових та освітніх ініціатив — Україна матиме інвестиції, повертатиме свої та залучатиме нові таланти, навіть попри складнощі та збитки, завдані війною.
Міжнародні партнери обіцяють підтримку, зокрема й фінансову, на відновлення України. Проте ми маємо зайняти проактивну позицію і власноруч створювати більше позитивних приводів, щоб в Україну хотіли інвестувати.
Утримувати таланти
Коли почалася повномасштабна війна, багато ІТ-компаній потурбувалися про свої команди та їхні родини: евакуювали, допомагали з житлом, надавали додаткові виплати, дбали про фізичне та емоційне здоров’я. Деякі бізнеси вивезли свої команди разом із родинами за кордон (знаю випадки, коли всіх вивозили чартерними рейсами та орендували житло в європейських країнах).
Є ризики подвійного оподаткування. Перебуваючи в інших країнах понад пів року, українці стають податковими резидентами країн перебування і водночас мають сплачувати податки в Україні. До того ж уже зараз європейські компанії пропонують фахівцям значно більші зарплати, ніж вони мають.
Є ризик втратити своїх людей — попри всю вдячність за підтримку під час війни, люди шукатимуть, де їм краще.
Вірогідність повернення корелює з тим, як українці та їхні діти успішно інтегруються в команди та суспільство за кордоном. А також із тим, чи «тягнуть» додому особисті чинники. Наприклад, я знаю як родини, де дружина прагне повернутися до чоловіка в Україну, щойно стане безпечно. І такі, де чоловік чекає можливості виїхати до родини за кордон, щойно це дозволить закон. І такі, де чоловік і дружина через тривалу розлуку розірвали стосунки та вирішили будувати життя окремо.
Багато жінок, які виїхали за кордон самі або з дітьми, активно шукають роботу в країнах присутності. І маючи освіту, знання мов, досвід, вони знайдуть для себе цікаві кар’єрні можливості. Ніхто не знає, коли завершиться війна в Україні. І чим більше часу мине — тим менше шансів, що вони повернуться додому.
Шукати нові ніші
Ми маємо налаштуватися на марафон. А для цього — трансформуватися, створювати гнучкі стратегії, формувати запаси, сили, ресурси, бути креативними в пошуку способів генерувати гроші. Готуватися вижити не тільки фізично, а й економічно в довгостроковій перспективі.
Варто звертати увагу на сфери, які мають потенціал зростання навіть за умов світової кризи та війни в Україні. Наприклад, ми в Indigo Tech Recruiters зараз тренд на такі галузі:
- кібербезпека;
- геймдев;
- фінтех;
- health tech;
- military tech.
Світовий тренд на диджиталізацію триває і це також збереже попит на ІТ-фахівців.
Аутсорсинговим компаніям в Україні все складніше залучати нових клієнтів. Тому ті, які ще мають фінансовий запас на утримання команд, роблять спроби розвивати продукти, актуальні і в Україні, й за кордоном. Це можливість зменшити залежність від валютних надходжень міжнародних клієнтів.
Водночас українським компаніям треба шукати та втримувати нових клієнтів у глобальному контексті. Адже покладатися на локальний ринок в умовах економічної кризи, яку проходить Україна через війну, надто ризиковано.
ІТ-бізнес, як і Україна загалом, має всі шанси вистояти в кризу завдяки своїй гнучкості, можливостям віддаленої роботи, креативності, фокусуванні на людському потенціалі. Нашою сильною стороною були й залишаються таланти. Не тільки фахівці, які здатні перформити в умовах війни, а й підприємці, які демонструють дива винахідливості, щоб утримати бізнес та команди.
Партнерські матеріали
