Збережені закладки

Переглянути додані закладки можна тут.

На пальцях

Що таке рецесія і чим вона відрізняється від економічної кризи

24 Квітня 2019, 11:30
4 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Буває, обговорюєте щось у компанії і тут мова заходить, скажімо, про нову угоду Apple. Зізнатися, що ви не в темі, соромно, тому залишається тільки кивати з розумним виглядом. Знайомо?
Щоб таких незручних ситуацій було менше, ми запустили рубрику «На пальцях». У ній ми просимо фахівців пояснити складні речі простими словами.
ОНОВЛЕНО 31 березня 2020: Минулого тижня директорка-розпорядниця МВФ Кристаліна Георгієва оголосила, що через пандемію коронавірусу світова економіка увійшла в рецесію. Ми попросили головного фахівця відділу досліджень департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України Олександра Фарину пояснити, що таке рецесія і чим вона відрізняється від кризи.

Олександр Фарина

Що таке рецесія

Коли ми говоримо про економічний розвиток країни, можна виділити дві фази: зростання та спад економічної активності.
Уявімо фабрику. Для виробництва продукції там використовують обладнання та людську працю. Якщо виробничі потужності використовуються на повну, то фабрика знаходиться в стані рівноваги. Справи йдуть добре і на продукцію є великий попит, ми наймаємо додаткових робітників, ставимо на один станок трьох працівників замість двох і виробляємо ще більше. Так само відбувається і в економіці: якщо виробництво на максимумі — економіка в експансії.
Протилежність експансії — рецесія. Коли з’являються економічні проблеми, фабриці важче виробляти і продавати свою продукцію. Виробничі потужності будуть простоювати, замість трьох станків працюватиме тільки два, а працівникам можуть скорочувати робочий день або взагалі звільнити частину з них. У такі моменти на виробництві (за аналогією зі світовою економікою) починається рецесія — спад економічної активності.
Багато економістів не вважають рецесію негативним явищем. Економічна система хоч і тяжіє до рівноваги, але ніколи не перебуває в рівновазі. Тому періоди рецесії — це не щось погане. Це природний стан економіки, коли вона знаходиться нижче звичайного рівня розвитку.

Чим криза відрізняється від рецесії

Криза — це явище, яке призводить до швидкої рецесії. Як правило, коли ми говоримо про кризу, ми говоримо про точку в часі. Коли ж ми говоримо про рецесію, ми говоримо про економічну активність: виробництво, споживання, попит населення і компаній.

Рецесію можна порівняти з порами року. Це природній стан економіки, коли температура нижча від комфортного для нас рівня. А кризи — це стихійні явища на зразок буревію чи торнадо, які можуть призвести до локального погіршення умов. Ми можемо зафіксувати, коли саме вони відбулися і оцінити спричинені ними наслідки.

Коли відбулася остання глобальна світова рецесія

Остання глобальна рецесія відбулася внаслідок фінансової кризи 2007-2008 років в Америці. Її назвали Великою рецесією за аналогією з Великою депресією, яку країна пережила в 1929-1933 роках.
Велика рецесія почалася з Америки, згодом перекинулася на Європу, а пізніше на всі інші країни, що розвиваються. Ця рецесія настільки розтягнулася у часі, що коли Америка вийшла з неї, частина світу продовжувала перебувати у цьому стані. Економічний стан однієї країни залежить від економіки інших, але рецесія необов’язково має відбуватися в усіх країнах одночасно.

Як зрозуміти, що почалася рецесія

Серед економістів немає єдиної точки зору щодо рівня, коли економіка переходить у стан рецесії або навпаки — експансії. Щоб зрозуміти, коли починається рецесія, вони використовують певні макроекономічні показники, як, наприклад, ВВП, який вимірює сукупний попит в економіці. Це не ідеальний, але найбільш наближений і найбільш широковживаний показник загального розвитку економіки.
Передбачити рецесію дуже важко. Навіть у ретроспективі важко сказати, чи були певні зміни в економіці рецесією, чи це просто локальні коливання.

Проте існує загальне твердження: якщо ВВП, тобто загальне виробництво в економіці, протягом двох кварталів поспіль спадає, це свідчитть про рецесію.

СПЕЦПРОЄКТИ

Скільки заробляють, на що витрачають та як інвестують розробники. Опитування Vector

23 Вересня 2021, 15:45
12 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Аня
Анна Соха Створюю спецпроєкти з брендами та компаніями. Редагую комерційні матеріали
Скільки заробляють, що витрачають та як інвестують розробники. Опитування Vector
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

«Заробляв би я більше, тоді й відкладав би, й акції купував» — типова відмовка, щоб не опановувати фінансову грамотність. Водночас існує думка, що в Україні є окрема каста — розробники. Вони й заробляють багато, і речі дорогі купують, і у відпустку на Мальдіви їздять.

Разом із міжнародною IT-компанією Innovecs ми дослідили, на що розробники витрачають кошти, які дорогі купівлі здійснюють та скільки платять за харчування. А ще — в які активи інвестують та скільки відкладають. Читайте до кінця — експерт інвестком’юніті Innovecs Олександр Жмінько дав поради з фінансової грамотності та інвестування.

Портрет учасників опитування

За три тижні (26.07–15.07) ми опитали 257 розробників. В опитуванні брали участь різні спеціалісти, найбільше — Java та JavaScript-розробників. Утім, це і є найпопулярніші мови програмування у світі.

діаграма 1 «Основні мови програмування»
діаграма 1 «Основні мови програмування»

Статистична похибка дослідження — 5%.

37% опитуваних 25–30 років, 35% — 31–35 років. Найменше у вибірці людей, старших за 40 років (6,2%) та молодших 20 років (1,6%). Чоловіки, як і в цілому в IT, превалюють в дослідженні — 92% проти 8%.

За досвідом маємо найбільше senior-розробників, а от «новачки» представлені слабко:

Досвід програмування. Опитування Vector та Innovecs
діаграма 2 «Досвід програмування»

Цікаво, що 46% junior-розробників (досвід до 2 років) 31–35 років. Найімовірніше, це люди, які «увійшли в IT» з інших професій.

Майже порівну розподілилися розробники між продуктовими та аутсорсинговими/аутстафінговими компаніями — 46% та 49% відповідно. Ще 3% працюють у стартапах, а 2% — на фрилансі.

82% вибірки представляє Київ. 10% розділили Львів, Харків та Одеса, а ще 8% — обласні центри України та такі закордонні міста як Барселона, Берлін, Остін та Гельсінкі.

32% опитуваних мають дітей, серед них одну дитину мають 49%, трьох — 5%, при цьому 23% не зазначили кількість дітей.

Зарплати та витрати на харчування

Зарплати опитуваних розподілилися так:

Скільки айтішники заробляють за місяць? Опитування Vector та Innovecs
діаграма 3 «Скільки заробляєте за місяць»

Ми окремо дослідили зарплати розробників із досвідом від 5 років. Найчастіше вони отримують $3000–$5000 (46%). 42% вказали рівень доходу понад $5000 на місяць. Однак є винятки (2%), які отримують порівняно невеликі гроші — $1000–$2000.

Ми спитали, скільки відсотків місячного доходу респонденти витрачають на харчування. Більше ніж половина повідомили про 5–10%, а 1% не знає точну суму витрат.

скільки ІТ-спеціалісти витрачають на харчування
діаграма 4 «Скільки % місячного доходу ви витрачаєте на харчування»

Згідно з даними Держстату, 2020 року українці витрачали на харчові продукти та безалкогольні напої в середньому 41% доходів.

Щомісячні витрати, великі купівлі та відпустки

Найчастіше обирали комунальні послуги, на другому місці неочікувано передплата стримінгових сервісів. Це, вочевидь, вплив пандемії та підвищення культури споживання контенту.

52% опитаних розробників витрачають гроші на шкідливі звички — алкоголь та паління. А 37% регулярно займаються своєю освітою. Цікаво, що по 53% опитуваних витрачають кошти на хобі та культурні заходи, а отже, не живуть тільки роботою, спростовуючи поширений стереотип.

На що айтішники витрачають гроші? Опитування Vector Innovecs
діаграма 5 «На що витрачаєте гроші щомісяця?»

Серед іншого вказували техніку, благодійність, книжки, подарунки близьким.

Протягом останніх трьох років 48% наших респондентів придбали автомобіль, а 39% — квартиру. 38% опитуваних розробників витратили на техніку від $3000, а от ювелірні вироби майже ніхто не купує. Водночас 13% зазначили, що взагалі не робили дорогих купівель.

Що купують айтішники?
діаграма 6 «Які великі купівлі ви здійснили протягом останніх трьох років»

Серед іншого вказували мотоцикл, ремонт, телевізор.

На відпустки розробники-респонденти в середньому витрачають $1001–$2000 — так сказали 44%. До $1000 витрачають 29%, а 9% респондентів не звикли економити на собі, тож витрачають понад $3000.

43% респондентів, що мають дітей, витрачають на відпустку $1000–$2000. 13% батьків витрачають понад $3000, а 15% — до $1000.

Заощадження та інвестиції

Здатність заощаджувати та інвестувати гроші є важливим складником фінансової грамотності населення. Заощадження дають відчуття надійності та стабільності. Нам стало цікаво, як розробники відкладають гроші та у що інвестують.

62% опитуваних відкладають понад 30% доходу, 5% зовсім не відкладають.

Скільки можна заощадити за місяць
діаграма 7 «Скільки відсотків доходу ви відкладаєте щомісяця»

Ми дізнались, у який спосіб опитані розробники зберігають кошти. Найчастіший варіант — заощадження у валюті — на картці (52%) та готівкою (50%). 45% кладуть кошти на депозит, 5% не зберігають зовсім.

Де і як зберігати гроші
діаграма 8 «Як зберігаєте гроші»

Серед іншого вказували різні види інвестицій, які ми не відносимо до зберігання грошей.

48% опитуваних вже інвестують кошти. А серед тих, хто не інвестує, 32% планують почати в наступні пів року, а ще 23% почнуть через рік.

Який рівень зарплати має бути, аби почати інвестувати? Коротка відповідь — будь-який. Однак, як свідчать дані, чим вища зарплата, тим ймовірніше людина інвестує частину свого доходу. Наприклад, 45% тих, хто вже інвестує, заробляє понад $5000, 5% — до $2000.

Респонденти опитування інвестують в криптовалюти (25%) та нерухомість (23%), акції загалом купують 30% (включно з ETF — пакетна пропозиція з акціями кількох компаній):

Куди найкраще інвестувати гроші
діаграма 9 «Куди інвестуєте гроші»

Серед іншого вказували інвестиції у бізнес.

Данила Пересенчук

Я інвестую в акції та дивлюся в сторону ІТ-корпорацій Apple, Nvidia, Amazon. До інвестування підштовхнув принцип «Гроші повинні працювати» та тренінг від роботодавця. Я вже замислювався про інвестування, але не розумів, з чого починати і як це працює. Після тренінгу з’явився чіткий план дій».

Також ми дізналися, наскільки наші респонденти цікавляться інвестуванням. 22% опитуваних щодня слідкують за новинами фінансових ринків, 18% — раз на тиждень читають огляди, а 33% — бачать в потоці інших новин.

Найбільш привабливі сфери інвестицій для опитуваних — нерухомість, фондовий ринок і технологічні компанії (55%, 54%, 53% відповідно). Також розробники цікавляться ринком облігацій (28%) та ринком сировини та цінних металів (17%).

Куди інвестують айтішники
діаграма 10 «Які сфери та сектори економіки цікаві вам для інвестицій»

Поради з фінансової грамотності та інвестування

В IT-компанії Innovecs заснували власне ком’юніті для обговорення та обміну досвідом серед тих, хто вже створив та планує створювати свої портфоліо. Олександр Жмінько, інвестком’юніті-лід компанії, дає читачам Vector поради з фінансової грамотності.

  1. Плануйте бюджет. Так ви оцінюєте власну купівельну спроможність — які продукти, подорожі, автомобілі та сервіси доступні для вас, а які — ні. Планування дає почуття обов’язку та впевненості у завтрашньому дні, а також фокусує на важливих речах. Ви стаєте менш схильними до імпульсивних покупок. Чим далі ви плануєте, тим більше ви захищені від непередбачуваних ситуацій.
  2. Перш ніж планувати, проаналізуйте витрати. Якщо ви хочете спланувати бюджет на наступний рік, потрібно хоча б один місяць записувати усі витрати, потім структурувати їх та аналізувати. Зрозуміти, на що йдуть ваші гроші, — найважливіше у плануванні. Також необхідно записати усе фінансове навантаження: борги, кредити, обов’язкові платежі.
  3. Розподіліть бюджет, зважаючи на потреби. Зрозумівши, скільки ви витрачаєте на обов’язкові потреби, можна запланувати усе інше — скільки ви хочете відкладати, інвестувати у себе та витрачати на розваги. Є формула: 50% доходу має йти на обов’язкові витрати, 30% — на підвищення якості життя, а 20% потрібно відкладати. Ви можете орієнтуватися на це та підлаштовувати під себе.
  4. Рухайтеся невеликими кроками. Аби запобігти стресу через різку зміну фінансової гігієни, важливо переходити до ідеального бюджету поступово. Намагайтеся втілювати нові звички потроху — спочатку купувати не шість чашок кави, а п’ять, купувати не три нові сукні, а дві.
  5. Будьте реалістичними. Не закладайте цілі на кшталт «поїхати у відпустку за $5000», якщо насправді ви можете відпочити й за $1500. Зекономлені гроші краще відкласти.

Інвестувати чи відкладати?

Олександр радить інвестувати гроші, аби вони працювали на вас:

У довгостроковій перспективі є суттєва різниця між тим, з чого жити у разі звільнення — із заощаджень або з дивідендів. Коли ви почнете користуватися відкладеними грошима, їхня сума буде швидко зменшуватися.

Водночас перш ніж інвестувати, важливо зібрати фінансову подушку для непередбачуваних ситуацій. Зняти гроші з депозитів, акційного портфоліо чи криптогаманця не так просто й вигідно. Тому важливо мати напоготові суму, яка покриє витрати на 2–3 місяці.

Експерт інвестком'юніті Innovecs Олександр Жмінько
Експерт інвестком’юніті Innovecs Олександр Жмінько

Можливості інвестування в Україні

Олександр Жмінько поділився способами інвестування, які доступні для українців, та застереженнями щодо них:

  • Нерухомість — більшість населення вважає цей спосіб найбезпечнішим. Але не варто забувати про кризи 2008 року, коли ціни на нерухомість обвалилися.
  • Державні облігації — практично в будь-якому банку можна відкрити бізнес-рахунок та отримати доступ до брокера. Прибуток складає 5–13% річних. Україна ще жодного разу не оголошувала себе банкрутом, і в цьому сенсі це більш безпечна інвестиція, ніж депозитні рахунки.
  • Дорогоцінні метали — менш ліквідні, ніж інші способи інвестування.
  • Валюта — важливо враховувати різні рівні інфляції та зміну курсу валют. Якби ви купили долари кілька місяців тому, то вже б втратили 3% на місяць.
  • Криптовалюти — дискусійна тема в інвестиційних колах, адже немає консенсусу щодо її стабільності. Вона також коливається через соціальний тиск, наприклад, твіти Ілона Маска. Але цей спосіб приваблює низьким порогом входу — відкрити гаманець можна з $10.
  • Акції компаній — сьогодні будь-який українець може відкрити інвестиційний рахунок, підв’язати банківську карту та почати інвестування. Поріг входу трохи вищий, але все ще доступний — від $100. І має менше ризиків, ніж криптовалюта.
Микола Крюков

Я почну інвестування найближчим часом. До цього мене підштовхнула необхідність забезпечити майбутнє. Зараз розглядаю акції як можливість створити фінансові запаси для комфортного старшого віку. Раніше розглядав інші види інвестування, але після тренінгу в компанії я дізнався про непередбачуваність криптовалюти та великі операційні витрати при інвестиціях в житло.

Інвестиційне ком’юніті Innovecs

Інвестиційне ком’юніті всередині IT-компанії — явище, з яким наша редакція зіштовхнулася вперше. Олександр розповів, навіщо вони вирішили навчати команду інвестуванню та як влаштоване ком’юніті:

«В Україні, на жаль, небагато людей знають, що інвестувати реально та легко. Достовірної інформації на цю тему також небагато, і це відлякує. Ми в Innovecs вирішили підтримувати зацікавлення команди до інвестування та надавати можливість ділитись досвідом і знаннями про фінансові ринки з іншими.

Ми почали з опитування всередині компанії та виявили, що 88% респондентів мають заощадження, які вони хотіли б інвестувати. 70% сказали, що вже інвестують в криптовалюти та нерухомість.

інвестком'юніті Innovecs
Фото з зустрічі інвестком’юніті Innovecs

Але досить маленький відсоток купує акції іноземних компаній. 65% сказали, що планують відкрити рахунки цього року та почати інвестування. Нас така статистика порадувала, і ми вирішили створити інвестком’юніті Inno2X Community, аби бути корисними для нашої команди та підтримувати їх в розвитку фінансових навичок.

Спочатку ми організували лекцію від фінансових експертів, які поділилися з командою знаннями у сфері інвестування. В івенті взяли участь близько 100 співробітників, хоча охочих було більше. Тому ми плануємо проводити такий івент раз на кілька місяців або раз на пів року.

Також ми налагодили зв’язок із міжнародною брокерською компанією, яка надає українцям можливість торгувати на міжнародних ринках. Вони мають досвід та знання, щоб допомогти нашим співробітникам відкрити інвестиційні рахунки.

інвестком'юніті Innovecs
Фото з зустрічі інвестком’юніті Innovecs

Ми організували ком’юніті, в якому учасники дізнаються нову інформацію, обговорюють ринки, компанії та індустрії та діляться своїм досвідом. Також ми дізнались, які індустрії найцікавіші нашій команді — це технологічні та фармацевтичні бізнеси, компанії, що працюють на ринку нерухомості та банки. Тепер приділяємо більше уваги обговоренню саме цих сфер».

БІЗНЕС

Що таке Beyond Budgeting та як це застосувати у своєму бізнесі

09 Квітня 2021, 08:00
11 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Що таке Beyond Budgeting та як це застосувати у своєму бізнесі
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Буває, обговорюєте щось у компанії, і тут мова заходить, скажімо, про нову угоду Apple. Зізнатися, що ви не в темі, соромно, тому залишається тільки кивати з розумним виглядом. Щоби таких незручних ситуацій було менше, ми запустили рубрику «На пальцах». У ній ми просимо фахівців пояснити складні речі простими словами.

Навіть інноваційні компанії віддають перевагу перевіреним методам під час бюджетування. Проте останнім часом набирає популярності його альтернатива — Beyond Budgeting. Ми запитали у CEO fuelfinance та CFO Saga Development Альони Мисько, що це таке, у чому переваги й недоліки цієї системи та кому варто її використовувати.

Альона Мисько

Альона Мисько

У чому різниця між бюджетом і фінансовим планом

Бюджети у сфері бізнесу виникли приблизно 100 років тому. Їх придумав Джеймс Маккінсі, засновник консалтингової компанії McKinsey. Відтоді бізнеси вже кілька разів змінили стилі управління, а в бюджетуванні все залишається, як раніше. Проте й самі принципи фінансового обліку не змінювалися більш ніж тисячоліття.

Команда Fuelfinance співпрацювала з понад сотнею компаній. У процесі спостерігали за багатьма складнощами: невиконання бюджетів, скарги підприємців на їхню неефективність і непотрібність у бізнесі, страждання працівників через нереалістичні KPI.

Нещодавно я й сама почала запитувати себе, чи дійсно бюджет — прогресивний інструмент. Для стартапів ми давно використовуємо фінансові моделі, про бюджети там узагалі не йдеться. Усе має бути швидко та гнучко, ще і з мінімумом витраченого ресурсу. Саме тому мені стало цікаво, що ж нового відбувається у світі бюджетування та які є альтернативи.

Щоби розібратися в інноваційних підходах у бюджетуванні, потрібно спочатку дати визначення основним поняттям.

Бюджет

Це звіт про заплановані або очікувані доходи, витрати, активи та зобов’язання. Цей план визначає не тільки те, що робити, але і хто це виконує, у які терміни, яким ресурсом і головне — хто відповідає за результат. Для підготовки повноцінного платіжного бюджету потрібно зібрати велику кількість первинної інформації.

Часто підприємці говорять, що бюджети не працюють. Далі в багатьох випадках виявляється, що це були не бюджети, а просто не зовсім продумане планування.

Бюджет — доволі складний документ, робота над яким у великих компаніях може починатися за чотири місяці до закінчення року. Усі підрозділи заповнюють форми, де є питання про плани продажів, прибутків, необхідні ресурси. Після декількох ітерацій документів від усіх підрозділів бюджет фіналізується на рівні топменеджменту. Цей процес супроводжують фінансисти.

Усі підрозділи мають зобов’язання один перед одним. Крім того, для них можуть прописати чітку систему персональної відповідальності за їхнє невиконання та за недосягнення поставлених цілей. Разом із бюджетом вводиться й система щомісячних звітів.

Фінансова модель

Фінансовий план/фінансова модель — за змістом більш широке поняття. Зазвичай цей інструмент є першим етапом бюджетування. Його суть — у створенні фінансового плану доходів і витрат із використанням різних припущень.

Він готується в декількох сценаріях, щоби вибрати оптимальний напрям руху компанії. Фінплан є першим етапом у тестуванні фінансової ефективності всіх ідей. Після цього формують чіткі цілі та бюджетують їх.

Що показує фінансова модель:

  • який прибуток отримає компанія за рік;
  • скільки можна взяти собі з бізнесу;
  • який ключовий показник у рази підвищує прибуток;
  • чи будуть касові розриви;
  • що буде з бізнесом під час його зростання.

Я ще називаю цей інструмент індивідуальним калькулятором для бізнесу. Приклад:

Якщо фінансову модель може скласти одна людина, навіть власник бізнесу, то бюджетування ніколи не було легким процесом для компанії. За дослідженнями, на нього витрачається 30% часу топменеджменту.

На своїх сторінках я провела невелике опитування щодо бюджетів. Виявилося, що здебільшого опитані не готові відмовлятися від стандартного способу управління, хоч і витрачають на нього доволі багато часу.

Також я кілька десятків раз розмовляла із засновниками стартапів на тему бюджетування. Звісно, багато відповіли, що бюджети зі стандартним підходом — не їхній метод керування, проте фінансові моделі або прогнози присутні майже у всіх. Їх переглядають ледве не щомісяця.

Що таке Beyond Budgeting System

Зважаючи на труднощі з бюджетуванням, у цього процесу з’явились альтернативи. Одна з них — Beyond Budgeting (безбюджетне керування). Цей підхід виник ще в XX столітті, але ним зацікавилися після фінансової кризи 2008 року.

Першими від стандартного бюджетування відмовилися бізнеси в Північній Європі: Volvo, Lego, Toyota, Swedish Bank, Southwest Airlines. Один із перших експериментів провів Swedish Bank ще в 1970-х роках. Його показники прибутковості виросли разом із лояльністю клієнтів, що дало змогу обійти конкурентів.

Простими словами, Beyond Budgeting — це принцип використання альтернативних методів замість стандартного бюджетування.

Його замінюють трьома пунктами:

  1. Оцінювання результатів роботи відносно не мети компанії, а результатів конкурентів. Винагороджуються не окремі менеджери, а вся система.
  2. Використання показників і KPI для всієї команди.
  3. Постійне прогнозування. Компанії створюють і переглядають ці прогнози кожні три місяці на однаковий період — наступні 5–8 кварталів.

Виходить, у таких прогнозів немає кінцевого терміну, а лише постійний перегляд та адаптація під нові ринкові умови та вхідні правила.

Ці прогнози мають кілька переваг:

  • Наприкінці року немає зіставлення з цілями та даними річної давнини, які втратили актуальність.
  • Включають лише кілька основних змінних на кшталт замовлення, продажів, капітальних витрат. Отже, вони можуть бути складені порівняно легко та швидко, іноді однією особою протягом одного дня.
  • Дані прогнозу є більш точними, бо постійно оновлюються інформацією про попит і конкурентів.

Звичайно, є і мінуси:

  • Подібні прогнози не відповідають на питання, як правильно розподілити ресурси та спланувати потребу в них.
  • Брак персональних цілей, KPI та прив’язок не працює в компаніях із недостатньо високим рівнем відповідальності.

Навколо такої форми прогнозування досі точаться суперечки. Хтось використовує суміжні додаткові інструменти для поставлення цілей і все-таки не наважується повністю прибрати стандартне бюджетування. Проте є цікаві позитивні коментарі від компаній, яким таки вдалось імплементувати нові підходи. Вони зазначають, що характер питань у працівників змінився із формату: «А чи маю я на це бюджет?» на «Чи ефективне це моє рішення для компанії?».

Як працює ця система

Скажімо, у березні 2021-го компанія створює п’ятиквартальний прогноз. Він охоплює період від початку квітня 2021-го до кінця червня 2022 року. Як тільки цей прогноз складений, починають надходити нові дані. Через три місяці після останнього прогнозу компанія складає новий на майбутні п’ять кварталів. Він охоплює квартали попереднього прогнозу та ще один новий — липень-вересень 2022 року.

Наприклад, у компанії Volvo є декілька типів прогнозів. Один із них — моментальний, який складається на три місяці. Він потрібен, щоби проінформувати менеджерів про поточний попит і допомогти визначити, запускати чи обмежувати акції та знижки.

Щокварталу з допомогою 12-місячного прогнозу оновлюються робочі припущення менеджерів щодо поведінки клієнтів та економічних тенденцій. Щороку складаються два додаткові прогнози — один на чотири роки вперед, а другий — на десять, щоб окреслити стратегічний рух компанії в цифрах.

Ці прогнози допомагають менеджерам Volvo оцінити ринкове позиціювання компанії, визначити вектори поступової відмови від старих моделей поведінки та продуктів, а також впровадження нових.

У компанії витрачають менше часу на деталі та ретроспективний аналіз відхилень у порівнянні зі звичайним бюджетуванням.

Основні принципи Beyond Budgeting:

  • вимірюйте показники не за внутрішніми цілями, а щодо конкурентів або бенчмарків;
  • мотивуйте співробітників розширенням їхньої зони відповідальності;
  • надайте менеджерам повний доступ до ресурсів;
  • створіть команду, орієнтовану на клієнта;
  • забезпечте прозорий обмін інформацією в організації;
  • дозвольте менеджерам брати участь у плануванні стратегій;
  • координуйте внутрішнє використання ресурсів;
  • забезпечте повний доступ до інформації про те, як компанія рухається до поставлених цілей (можна створити один дешборд із графіками та показниками).

Замість висновків

Бюджетування Beyond Budgeting 
Планування та контроль Річний бюджет

Контроль відхилень за статтями бюджетів, прив’язка працівників до статей бюджету

Постійне квартальне планування

KPI та постійно оновлюваний прогноз

Планування ресурсів і контроль їхнього використання Фіксовані річні плани розподілу ресурсів

Координація центрального офісу й топіс за ресурсами

Ресурси за запитом

Динамічне координування

Організаційна культура Центральний контроль

Фокус на менеджменті бюджету

Децентралізований контроль цілей 

Фокус на створенні цінності для клієнта

Цілі та винагороди Проміжні показники та цілі

Фіксовані бонуси за виконання цілей

Довгострокова велика ціль

Винагороди та бонуси прив’язані до поставленої цілі

 

Beyond Budgeting — не дуже простий метод для імплементації. Перехід зі стандартного бюджетування може зайняти 12–18 місяців. Багато компаній намагалися переорієнтуватися на безбюджетну систему, але їм не вдалося. Про такі випадки чомусь немає достатньо публічної інформації. Проте розумна гнучкість у фінансовому плануванні й виховання нового рівня відповідальності та мислення нікому не завадить.

Звісно, далеко не всі компанії готові до таких кардинальних змін, особливо великі та забюрократизовані.

Зате малий і середній бізнес в Україні в певному сенсі вже частково використовує метод прогнозування, особливо в перші 5 років свого життя, коли результат потрібен негайно.

Фінансова модель дає його сповна вже на перших етапах. Утім, не пройшовши систему бюджетування, перейти до гнучкої Beyond Budgeting практично нереально.

Головне, щоб усі зусилля виправдовували мету. Тобто фінансовий ефект від бюджетування/планування має бути більшим за витрачені на створення ресурси (хоча б за вартість у людиногодинах). І зрештою, цей інструмент має бути прозорим, гнучким і зрозумілим для користувачів, а не тягарем, від якого важко відмовитися, бо вклали занадто багато зусиль і коштів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

БІЗНЕС

Як почати відкладати гроші та заробляти на інвестиціях — гайд

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
07 Квітня 2021, 17:30 10 хв читання
БІЗНЕС Гіперлуп «Київ – Житомир». Як можна витратити гроші трьох найбагатших людей України

Гіперлуп «Київ – Житомир». Як можна витратити гроші трьох найбагатших людей України

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
02 Квітня 2021, 08:00 1 хв читання
БІЗНЕС

Grammarly — 12 років. За якими принципами будували перший український «єдиноріг»

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
01 Квітня 2021, 08:00 6 хв читання
БІЗНЕС Історія одного CPO. Як я переїхав до Лондона і працюю над продуктом в стартапі bioniq

Історія одного CPO. Як я переїхав до Лондона та працюю над продуктом у стартапі bioniq

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
29 Березня 2021, 08:00 10 хв читання
На пальцях

Чому курс гривні стрімко зміцнюється вже півроку?

10 Жовтня 2019, 11:40
6 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Буває, обговорюєте щось у компанії і тут мова заходить, скажімо, про нову угоду Apple. Зізнатися, що ви не в темі, соромно, тому залишається тільки кивати з розумним виглядом. Знайомо?
Щоби таких незручних ситуацій було менше, ми запустили рубрику «На пальцах». У ній ми просимо фахівців пояснити складні речі простими словами.
Цього разу ми запитали в експертів НБУ про те, як формується курс гривні і чому за останні півроку він відчутно зміцнів.

Як формується курс гривні

З 2015 року Національний банк перейшов на режим плаваючого курсу. Відтоді курс гривні до іноземної валюти визначає сам ринок.

Формування курсу гривні схоже на ціноутворення: на ринку є продавці та покупці валюти, а ціну формує баланс попиту та пропозиції.

Якщо обсяг валюти, який учасники ринку хочуть продати, перевищує попит — формується надлишок валюти і ціна на неї знижується. Якщо навпаки — виникає дефіцит валюти. Відповідно, іноземна валюта дорожчає, а національна дешевшає.

НБУ не визначає, яким має бути курс гривні до іноземної валюти. Він не втручається у ринок, щоб не спотворювати його роботу, і щоб курс відображав реальну економічну ситуацію.

Водночас Нацбанк має право виходити на ринок з валютними інтервенціям (тобто, брати участь у процесах валютного ринку, — ред.), щоб не допустити «розгойдування» курсу. Це може негативно позначитися на очікуваннях і, отже, на інфляції. Також НБУ може втручатися у процес накопичення міжнародних резервів. Але за обсягом ці дії НБУ мають бути такими, щоб не впливали на тренд курсу.

Пройшло вже 5 років. Чому ми досі на плаваючому курсі?

Валютний режим, який діяв в Україні до 2015 року, передбачав фіксування курсу на певному рівні та створював ілюзії стабільності в країні. Але ціна цієї стабільності виявилася зависокою.
Щоб утримувати курс на необґрунтованому рівні, потрібно було витратити значну частину міжнародних резервів: тільки з 2011 до 2014 року через підтримку курсу вони скоротилися на $20 млрд.
Міжнародні резерви потрібні країні, щоб у разі потреби впоратися з непередбачуваними ситуаціями: суттєве сповільнення економічного розвитку країн-партнерів чи значне зниження цін на експортну продукцію, які можуть спровокувати економічні кризи.
Зрештою, фіксований курс та «спалювання» міжнародних резервів шкодить фінансовій стабільності в країні, призводить до криз, руйнує довіру до економіки та національної валюти з боку населення та бізнесу.
Натомість плаваючий курс змінюється залежно від економічної ситуації і дозволяє бізнесу та населенню адаптуватися, сприяє дедоларизації економіки (зменшення кількості кредитів та депозитів в іноземній валюті — ред.) та забезпечує стабільність у довгостроковій перспективі.

Курс, який штучно підтримували до 2015 року

Що впливає і не впливає на курс гривні

Курс гривні до іноземної валюти залежить від багатьох факторів.
Пропозицію валюти в країні створюють:

  • надходження експорту (фізичні обсяги поставок і ціни на експортні товари);
  • іноземні інвестиції та кредитні ресурси;
  • перекази українців, які працюють за кордоном.

Попит на валюту створюють:

  • бізнес, який здійснює платежі за імпорт;
  • населення (наприклад, коли люди кладуть гроші на депозит в іноземних банках, купують нерухомість за кордоном, інвестують в акції іноземних компаній);
  • виплати за інвестиціями (наприклад, репатріація дивідендів);
  • інвестиції за кордон.

Як покроково формується курс гривні

Валютний ринок складається із взаємопов’язаних сегментів – міжбанківського та готівкового валютного ринку.
Міжбанківський валютний ринок — найбільший за обсягом. Його учасниками є банки. Вони представляють своїх клієнтів, коли купують та продають валюту.
НБУ відстежує угоди, які щоденно укладають на міжбанківському ринку, та розраховує за ними середньозважений курс. Наступного дня цей показник вважають офіційним курсом гривні до іноземної валюти.

Тобто, НБУ не встановлює курс гривні — він вираховує його.

На готівковому валютному ринку курс встановлюють безпосередньо пункти обміну валюти. Вони можуть змінювати його протягом дня залежно від показників міжбанківського ринку та попиту на валюту.

За останні півроку курс гривні зміцнів. Чому?

Цього року з’явилися нові фактори, які разом з іншими чинниками забезпечували перевагу пропозиції над попитом.
Один із них — стійкий приплив іноземного капіталу у гривневі цінні папери, емітовані державою. Інвестиції нерезидентів у цінні папери з початку року зросли у 15 разів. Зараз їм належать облігації на суму майже 100 млрд грн.
Ще один фундаментальний фактор — рекордна урожайність в аграрному секторі. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, аграрна промисловість посідає перше місце за обсягом експорту в Україні.
Також на ситуацію на валютному ринку вплинули:

  • сукупність сприятливих зовнішніх цінових умов для товарів українського експорту, зокрема аграрної і металургійної продукції;
  • збільшення експорту ІТ-послуг;
  • помірне зростання імпорту товарів;
  • помірні обсяги репатріації дивідендів в іноземній валюті за кордон.

Зараз на валютному ринку пропозиція перевищує попит. З початку року НБУ викупив у резерви близько $3,7 млрд.

Чому коли курс гривні росте, товари не дешевшають?

Попри зміцнення курсу гривні, населення не відчуває зниження цін. На це є декілька причин:

  1. Інерційність у встановленні цін.
  2. Низька конкуренція на окремих ринках, що дозволяє бізнесу утримувати високі ціни в умовах зниження собівартості.
  3. Фактори, що впливають на собівартість продукції. Зокрема, підвищення мінімальної заробітної плати, що вже тривалий час відбувається в Україні.
  4. Збільшення попиту на валюту внаслідок зростання доходів українців.

Люди досі чекають «долар по 8». Чи можливо це у теперішніх умовах?

Національний банк не робить прогнозів щодо курсу гривні до іноземної валюти — він визначається попитом та пропозицією і відображає поточну ситуацію в економіці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

На пальцях

Чи завжди офшор — це незаконно і лише для мільйонерів?

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
05 Серпня 2019, 17:05 8 хв читання
На пальцях

Що таке рецесія і чим вона відрізняється від економічної кризи

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
24 Квітня 2019, 11:30 4 хв читання
На пальцях

Чи завжди офшор — це незаконно і лише для мільйонерів?

05 Серпня 2019, 17:05
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Буває, обговорюєте щось у компанії і тут мова заходить, скажімо, про нову угоду Apple. Зізнатися, що ви не в темі, соромно, тому залишається тільки кивати з розумним виглядом. Знайомо?
Щоб таких незручних ситуацій було менше, ми запустили рубрику «На пальцях». У ній ми просимо фахівців пояснити складні речі простими словами — так, щоб навіть ваша бабуся зрозуміла.
Цього разу ми запитали в команди YouControl про те, як влаштовані офшори, і чи дійсно такі схеми завжди незаконні.

Як діють офшори

Офшор — це країна або її частина з особливими умовами ведення бізнесу для іноземних компаній. На території офшорних зон діє низька ставка податку на прибуток (в деяких країнах податків взагалі немає), а законодавство дозволяє не розкривати фінансову звітність та дані про кінцевих бенефіціарів підприємства.
Компанії, зареєстровані в офшорних країнах, ведуть діяльність поза їхніми межами. Причому якщо підприємство знаходиться, наприклад, у Белізі, який вважається офшором, і веде всі справи там (а не в Україні), — офшорним воно не вважається.
Є декілька офшорних схем. Можна виводити кошти в офшор напряму (найчастіше — через оплату вигаданих послуг, роялті або дивідендів). Інший спосіб — отримувати кошти за товари або послуги не з України, а з іншої офшорної компанії.
Компанії «тікають» до офшорів з кількох причин:

  • намагаються приховати свої доходи та скоротити податкові витрати;
  • хочуть приховати ім’я реального власника бізнесу;
  • шукають комфорту та захисту від нестабільної економіки чи рейдерства.

Що потрібно, щоб створити офшорну компанію

Умови в різних офшорних країнах можуть відрізнятися. Загалом для реєстрації потрібно обрати юрисдикцію, зібрати необхідний пакет документів, визначитися із назвою компанії, оплатити збори та мито, якщо вони передбачені, отримати статус юридичної особи та відкрити рахунки.
Офшорну компанію можна як створити з нуля (найчастіше за допомогою спеціалізованих агенцій та інших посередників), так і купити вже готове підприємство.

Як віддалено керувати своїм офшором

Всі офшорні компанії влаштовані приблизно однаково. У них обов’язково є акціонер — це може бути фактичний власник компанії, але як правило використовують «номінальних» акціонерів. Так простіше зберегти конфіденційність.
В офшорної компанії має бути один або кілька директорів. Знов-таки, це може бути власник, але частіше призначають «номінальних» директорів.
Майже в усіх юрисдикціях обов’язковою умовою є наявність місцевого реєстраційного агента, який виступає ланкою зв’язку компанії з державними органами країни реєстрації.

Під час реєстрації офшору країни часто пропонують послуги «номінальних» акціонерів, директорів та агентів.

Чи треба сплачувати податки в офшорі

Більшість офшорів не вимагають проходити аудит і подавати регулярну фінансову звітність. Обов’язковим залишається лише ведення бухобліку та зберігання первинних документів.
Компанії платять податки залежно від того, в якій офшорній юрисдикції вони знаходяться. У «класичних» офшорах немає податку на прибуток (дохід, оборот). Замість цього компанії щороку сплачують до бюджету фіксовану суму: від кількох сотень до кількох тисяч доларів.
У країнах з низькими податковими ставками податок на прибуток відносно невеликий: 9-12%. У країнах з «територіальною» системою оподаткування платити податки не потрібно, якщо компанія не веде діяльність і не отримує дохід з джерел у цій країні.

Чому засновники офшорних компаній залишаються невідомими

Зазвичай офшорні країни зберігають анонімність засновників. Хоча деякі навпаки, почали рухатися до прозорості та відкритості своїх реєстрів, аби відповідати міжнародним вимогам та світовим тенденціям.
Нерідко підприємці використовують офшорні компанії, щоб проводити операції з грошима, отриманими нечесним шляхом. Інша причина — уникнення оподаткування. Ці та інші сумнівні мотиви пояснюють небажання окремих представників бізнесу розкривати свою приналежність до такої компанії.

Офшорні країни, де українські підприємці найчастіше реєструють компанії


Основний вид діяльності офшорних компаній в 5 регіонах ‒ «Неспеціалізована оптова торгівля». Тобто, підприємці приховують, чим саме займаються. Також велика доля припадає на надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Третій за популярністю вид діяльності — будівництво житлових і нежитлових будівель.

Що таке мідшори, оншори і чим вони відрізняютья від офшорів

Мідшор — умовний «напівофшор», фінансово стабільні країни з гнучкою податковою ставкою для іноземних компаній. У мідшорах дотримуються принципів прозорості і ведуть відкриті реєстри компаній. Мідшорами можна назвати Гонконг, Ірландію та Великобританію.
Оншор — протилежний до «офшору» термін. Це високорозвинена країна, яка не пропонує пільгового оподаткування компаніям «чужинців». В оншорах високі вимоги до оподаткування та звітності компаній і дорога реєстрація.

Коли поняття «офшор» набуло негативного значення

Саме слово перекладається як «поза берегом», воно родом зі США. Так у 50-х роках минулого століття американські ЗМІ назвали компанію, яка «переїхала» на територію з приємнішим податковим кліматом, ніж був у Штатах. Таким чином організація змогла не лише обійти оподаткування, а й уникнути контролю з боку влади. Той період можна вважати днем народження цього терміну. Активний же розвиток офшорів почався із 1970-х років — тоді офшорні компанії реєстрували десятками.

Офшор — тільки для мільйонерів?

Це поширена, але хибна думка. Малий та середній бізнес теж може «втекти» в офшори. Однак не кожен офшор для цього підійде. Деякі країни вимагають чи не мільйони доларів на рахунку для реєстрації офшорної компанії. А в інших країнах іноземці можуть відкрити компанію хоч з $1000.

Чи завжди офшор — це щось незаконне?

У підприємців, які обирають офшори, не завжди негативні наміри. Іноді вони реєструють компанію в іншій країні, щоб уникнути незручних умов ведення бізнесу в Україні.
Якщо підприємство, наприклад, з Кіпру чи Туреччини, працює в Україні — це ще ні про що не говорить. Не варто ставити «клеймо»: компанія може бути заснована реальними іноземцями із цих країн, які є партнерами українського бізнесу.

Як на міжнародній арені ставляться до офшорів

Світовий бюджет 2017 року склав $90,4 трлн. За даними публікації на сайті МВФ від 2018 року, «офшорні обороти» у світі тоді були близько $12 трлн. Тож доля офшорних грошей у світовій економіці таки значна.
Ці підрахунки — дуже приблизні. «Через секретність, яка є основою надання послуг офшорними банками, адвокатами та компаніями, важко точно встановити, скільки грошей потрапляє в податкові гавані, звідки і куди йдуть кошти», — йдеться в публікації.
Зараз у світі близько 110 офшорних країн.
Країни «Великої двадцятки» вже кілька років розробляють і втілюють проєкти, що мають протидіяти ухиленню від сплати податків. Попри боротьбу на глобальному рівні, деякі розвинені країни досі входять до переліку офшорів (Швейцарія, Сінгапур, Туреччина) чи мідшорів (США, Гонконг), і не надто зацікавлені боротися з цим.
Ми не зустрічали міжнародних конфліктів щодо офшорів. Гадаю, коли країни встановлюють високу податкову ставку для бізнесу, вони усвідомлюють, що частина компаній піде в офшори і вони втратять ці податки. Значно частіше виникають скандали, щодо розкриття інформації про справжніх власників офшорного бізнесу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

На пальцях

Що таке рецесія і чим вона відрізняється від економічної кризи

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
24 Квітня 2019, 11:30 4 хв читання
Завантаження...