preview preview
Нова функція

Слухай статті з Respeecher

Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
preview
00:00 00:00
Наступні статті
    Завантажується
    Голос
    Вибір голосу
      player background
      Вибір голосу
        Наступні статті
          Завантажується
          00:00 00:00
          БІЗНЕС

          Волонтери для корпорацій рівня Meta і Snapchat. Як працює TRMNL4, який розвинув 270 стартапів і досі не вийшов у плюс

          03 Квітня 2026, 08:34
          13 хв читання
          Дарія Прудіус Загортаю у слова історії людей та бізнесу, які запалюють.
          Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
          Режим читання

          Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

          Пригадаймо класичну схему акселератора: беремо стартап, відщипуємо/відриваємо від його серця 5–7%, чекаємо 10 років, поки хтось таки вистрілить, і виходимо з екзитом. Вітання, оплески, шампанське! Стара добра венчурна математика, де основна ставка на те, що удача рано чи пізно повернеться до вас не задом. 

          Втім, TRMNL4 вирішив перехитрити піфагористів: не брати частку взагалі, допомогти фаундерам залучити омріяні мільйони — і заробляти на Meta зі Snapchat, які платять за доступ до цих самих фаундерів. Акселератор як B2B-сервіс для корпорацій, що хочуть зрозуміти, куди летить consumer tech, але самі не встигають слідкувати за десятками тисяч стартапів.

          Журналістка Vector Дарія Прудіус реєструє багаж на рейс, якого ще немає в розкладі, і разом із CEO TRMNL4 Тетяною Ладановою розбирає: 

          • чому найбільший consumer tech-акселератор Центральної Європи заробляє на корпораціях, а не на стартапах; 
          • як сім людей одночасно ведуть три глобальні програми з Meta, Snapchat і Inworld AI; 
          • що відбувається, коли сама компанія ще не пройшла точку беззбитковості, але вже консектить чужі раунди на мільйони.

          Оновлено 14:15: уточнили цифри витрат на програми й івенти, а також деякі формулювання.

          Світчерка, яка забула свій багаж

          Тетяна Ладанова ніколи не належала до світу геймерів. Її ігри з дитинства — двір, друзі, спорт. Зараз до цього додалися акторська майстерність, вокал, музеї і концерти — все аналогове, максимально далеко від екранів, з якими вона проводить решту часу. Досить різкий контраст із її професійною діяльністю. Навіть власні думки виписує лише від руки, інакше, каже, не структуруються для неї. 

          У Genesis прийшла у 2022-му з fashion-бекграундом, який сама вважала нерелевантним. До того — міжнародний конкурс дизайнерів, де фактично будували інкубатор для молодих брендів: допомагали випускати першу колекцію, виходити на маркет. Потім агенція, де виводила українські бренди на міжнародні ринки через B2B: конекції з байєрами, великими ритейлерами, виставки. Підтягували бізнес перед зустріччю з потенційним партнером — від виробництва до роботи з інфлюенсерами. Готували фаундерів до моменту, коли хтось із грошима скаже «Підписуємо».

          У Genesis збиралася вести одну партнерську програму з Meta — лампову і локальну, майже непомітну. І при цьому почувалася не фахівчинею зі скейлінгу бізнесів, а студенткою, якій треба вчитися з нуля. «Це була величезна помилка, — каже вона зараз. — Я відклала все, що робила до того, ніби воно неважливе». Для кращого засвоєння матеріалу зараз порадила б собі використати всі свої контакти, нетворк та знання, які вже мала.

          Fashion і consumer tech-акселерація — одна й та сама робота. Береш фаундера з продуктом, якому не вистачає виходу на великий ринок, і підтягуєш його до зустрічі з тим, у кого є гроші й дистрибуція. Між байєром і венчурним фондом різниця менша, ніж здається. Як і між лукбуком та пітч-деком. Ладанова витратила рік, щоб це зрозуміти, втім, ще на етапі тестового завдання одразу розписала цілу систему для Genesis. 

          «Для мене очевидно, що я не будую монопродуктів, — каже вона. — Щось завжди має виливатися у великий самостійний продукт». Genesis тоді, мабуть, трохи злякався, але найняв.

          Те, що сталося далі, Ладанова іронічно та в позитивному сенсі називає «Генезис-мафією» — за аналогією з «PayPal-мафією»: вийшли, навчилися, залишилися партнерами, але вже зі своїм багажем. Початково проєкт існував як CSR-ініціатива Genesis — giving back to the community, підтримка стартап-екосистеми в Україні та CEE-регіоні, частина стратегічного партнерства з Meta. Поки TRMNL4 був маленьким і непомітним, запитань не виникало. Але коли скейл почав набирати обертів, формат перестав вміщати амбіції. Загалом, проєкт за своєю природою не закривав типових функцій головного офісу — це була окрема історія, яка розвивалася паралельно й переросла межі сервісного підрозділу.

          Розглядали кілька сценаріїв майбутнього: 

          • закрити проєкт; 
          • залишити як маленьку програму з однією-двома ініціативами на рік; 
          • відпустити у самостійне плавання. 

          Обрали третій.

          Усі (не) хотіли цього терміналу

          Наприкінці 2024-го Ладанова дивилася на статистику венчурного ринку і бачила лише цифру 5% — стільки капіталу з усього глобального венчуру пішло в consumer tech. Решта — у B2B: інвестори вважали B2C надто дорогим у залученні, непередбачуваним у монетизації та й узагалі справою минулого життя десятиліття. Саме тоді TRMNL4 вирішив працювати винятково з consumer tech-стартапами.

          Рішення, скажімо, було контраверсійним. Хоча, зізнається Тетяна, логічним на той час: великі AI-моделі спочатку стають доступні корпораціям, потім надбудовуються продукти — і це неминуче докочується до кінцевого юзера. «Ми потрапили в оцю хвилю, коли consumer почав тільки-тільки підніматися», — каже Ладанова. Поки всі дивились в інший бік, TRMNL4 зайняла місце і оголосила: якщо ви будуєте в consumer, інвестуєте туди, а вашими клієнтами є consumer-стартапи — ми тут!

          Каталізатором став Snapchat. Партнер компанії просто помітив, що TRMNL4 «всюди маячить в регіоні» — і прийшов сам: «Ви робите щось з Meta, ви якісь прикольні — давайте щось запустимо разом, ми не знаємо що, давайте думати». Оскільки техгігант потребував прямого доступу до фаундерів, а TRMNL4 вже володіла цією аудиторією, партнерство повністю закривало бізнес-завдання. Так з’явився другий великий корпоративний партнер — і розуміння, що «стартап-академія» під парасолею Genesis більше не відповідає тому, чим вона насправді стала. Потрібно створювати свій окремий бренд.

          Назву TRMNL4 обрали як символ термінала, де перетинаються стартапи та інвестори, а складне написання без голосних використали для кращого пошуку в мережі, хоча зараз проєкт уже переріс це ім’я і готується до ребрендингу.

          За кілька місяців після рішення сфокусуватися на consumer tech вони вже працювали з більшістю найбільших фондів світу в цій ніші. Цифри на сьогодні:

          • Мережа з понад 330 венчурних фондів, серед яких Accel, Speedinvest, Creandum, Goodwater.
          • Через програми пройшло більш як 270 компаній.
          • У пайплайні — понад 10 000 стартапів. 
          • Останній бейтч — 30 стартапів, які вже залучили $50 млн до входу в програму.
          • Середній стартап у когорті вже залучив від $1 до $15 млн до входу (сюди приходять не за грошима, а за плейбуками і конекціями).

          Серед випускників є Bloom — американський інвестиційний застосунок для підлітків, засновник якого до того працював у Snapchat і живе в Долині. Після програми прийшов сам і сказав: «Давай я буду ментором чи спікером, скажи що робити, мені дуже подобається, але не знаю як з вами залишитися», — переказує Ладанова. Це і є модель, на яку TRMNL4 робить послідовну ставку: не контракт утримує людей в екосистемі — а те, що вони самі не хочуть йти.

          Бізнес без частки

          TRMNL4 не бере equity. В акселераторному середовищі це звучить приблизно як відмовитися від келиху просекко на івенті — всі роблять не так, і щоразу треба пояснювати чому. У Ладанової на цей випадок пояснення підготовлені.

          1. Щоб брати частку чесно — треба інвестувати, а щоб інвестувати — зібрати фонд, фандрейзити, мати LP, витрачати роки на те, що не є акселерацією взагалі, і далі за списком. «Це величезний пласт роботи, і на цьому етапі точно не наш фокус», — каже вона. 
          1. Увага до своїх та їхніх потреб, а саме: середній стартап у програмі вже залучив від $1 до $15 млн, при цьому фонди самі пропонують їм гроші. Фаундери з екзитами за плечима не прийдуть в програму, яка забирає частку просто за факт участі. «Якби ми брали equity при вході, до нас не прийшли б стартапи, які до нас прийшли», — каже Ладанова.

          Тоді на чому ж вони заробляють? На тих, хто хоче доступ до цих стартапів. Корпоративні контракти — Meta, Snapchat, Inworld AI — приносять зараз близько 65–70% доходу. Решта — спонсорства від Stripe, HubSpot, Craft і реферальні комісії від сервісів, які підписують стартапи з когорт. Реферальна модель поки лише починає монетизуватися і ще не є системною частиною доходу. Ладанова сама жартує, що довго працювали волонтерами: «Розуміли, що від нас до різних корпорацій пройшло багато стартапів, але не чарджили за це». Зараз це починають змінювати.

          Equity все ж з’являється — але після і за ініціативою самих стартапів. З європейським стартапом із українським кофаундером, TRMNL4 працює вже кілька сезонів — від перших програм до останнього раунду. У тому раунді всіх чотирьох інвесторів привів TRMNL4: познайомив, законектив, допоміг сформувати композицію. Стартап сам запропонував частку — бо іншого способу відплатити не придумав. Ладанова каже, що такі кейси будуть масштабувати, як результат реальної залученості.

          До беззбитковості ще не дійшли. Самі знаєте, B2B з великими клієнтами — це довгий цикл: рік-півтора переговорів до підписання контракту. У середньому програма може коштувати близько $100 000. Окрема стаття витрат — офлайн-івенти, де cost-структура сильно залежить від географії: івент у Варшаві може обійтися приблизно $3 000, тоді як аналогічний за масштабом у Сан-Франциско чи Лондоні — у десять разів дорожче.

          Сім людей, три програми і один часовий пояс на вибір

          Робочий день Ладанової починається рано, але не через бажання прокидатися о п’ятій ранку, щоб помедитувати на східі сонця, а тому що половина партнерів і стартапів зараз у США. Ранній київський ранок — це ще американський вечір попереднього дня, і поки є вікно, треба бути на зв’язку. 

          Минулого року компактна команда із семи людей пройшла через пік навантаження, одночасно керуючи трьома програмами на різних стадіях — від промоції до фінального відбору — що змусило компанію оперативно залучати додаткові ресурси та визнати: такий режим виживання був необхідним досвідом, але не має ставати сталою моделлю роботи. Повний цикл програм — від 4 до 6 місяців, акселерація — до 2 місяців. 

          Відповідь на запитання «Як стягнути?» зараз звучить як структура. Три юніти: акселерація, партнерства, комунікація. Кожна людина повністю відповідає за свій напрям — без мікроменеджменту, погоджень на кожен крок. «Кожна людина в команді відповідає за свою зону, і вона в цьому найкраща», — каже Ладанова. На співбесідах шукає три речі: оунерство без нагадувань, людяність — «ми не працюємо з поганцями в будь-якому контексті цього слова» — і амбітність, яка дозволяє одночасно тримати фокус на операційних дрібницях і бачити горизонт далеко за ними. Останнє, за її словами, найрідкісніше.

          Куди летить термінал

          Мету на наступні два роки Ладанова формулює сміливу: стати №1 у глобальному consumer tech education. За географією вже майже немає обмежень: приблизно половина стартапів у програмах — з EMEA, чверть — з Британії, решта — зі США і Канади. Придивляються до Азії, ЛатАм, Африки. Поза тим, фізична присутність важлива, а їздити одночасно в Сідней, Бангкок і Найробі з командою в сім людей (на піку вісім) — математика не сходиться. Тому поки TRMNL4 відкритий до всіх і всюди, але фокус тримає там, де вже є.

          Є ще одна річ, яку Ладанова поки не монетизує повністю, але явно тримає в голові. За роки роботи TRMNL4 зібрав те, що в стартап-середовищі коштує більше за будь-який контракт: нетворк і довіру. Вони знають, хто з фондів реально закриває consumer-раунди, а хто тільки дивиться на дешборди. Знають, які фаундери в когорті виростуть, а які застрягнуть на одному і тому самому пітчі два сезони поспіль. З цього виросла власна платформа — маркетплейс експертів і інструмент мачмейкінгу між стартапами і фондами. Колеги з ринку вже приходили з пропозицією купити або ліцензувати. Поки відмовили — продукт не доведений до стану, коли його можна продавати як окремий B2B SaaS. Але напрямок очевидний.

          Про екзит поки не думають — не тому, що тема — табу, а тому, що TRMNL4 важко передати. «Якщо мене витягнути з процесів — навряд чи він буде існувати», — каже Ладанова, і це не кокетство. Мережа, довіра, стосунки з фаундерами і партнерами — все це не переїжджає в нову материнську компанію разом зі статутними документами. Можна продати платформу та бренд, але термінал без людей, які його будували, просто назва.

          Ладанова каже, що єдине, про що шкодує, — що недостатньо сміливо йшла до великих гравців у 2025-му. Були моменти, де можна було виходити на зовсім інші орбіти, але щось стримувало — нестача впевненості, зухвалості, відчуття, що ще треба дорости. «Зазвичай в таких моментах потім розумієш, що все вже було. І нетворк, і продукт, і команда», — каже вона. На наступний рік радить собі (і всім іншим) не чекати дозволу.

          Рейси без оголошень, зали без очікувань

          TRMNL4 допоміг фаундерам залучити $28 млн, законектив сотні стартапів з найбільшими фондами світу, побудував екосистему з понад 330 венчурних партнерів — і при цьому сам ще не вийшов у беззбитковість.

          Є щось іронічне в тому, що найбільший consumer tech-акселератор Центральної Європи живе за моделлю, яку сам же вчить стартапи долати: довгий B2B-цикл, enterprise-клієнти, які думають рік перед підписанням, і команда, яка робить забагато речей з надто малою кількістю людей. 

          Але є одна річ, яку ми навряд чи знайдемо в плейбуках інших. У більшості терміналів головне, щоб рейси відправлялися вчасно. У цьому — щоб люди хотіли повернутися в зал очікування.

          Більше про це

          01 БІЗНЕС

          «iPhone для вивчення мов», зібраний у Києві, Бостоні та Барселоні. Як працює Preply — Ed-Tech «єдиноріг» на $1,2 млрд

          Додати в закладки

          Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

          Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

          Партнерські матеріали

          01 ТЕХНОЛОГІЇ
          Топ-5 лідерів цифровізації в Україні — стартувало голосування за номінантів премії «Вчасно.Кращі»
          10 найпоширеніших запитань про нікотинові паучі ZYN, які всі гуглять, але не питають
          02 БІЗНЕС
          10 найпоширеніших запитань про нікотинові паучі ZYN, які всі гуглять, але не питають
          03 СТАРТАПИ
          Стартап замість еміграції: чому підприємницька освіта для підлітків — це стратегічний вибір України
          04 ТЕХНОЛОГІЇ
          Новий ринок: як заробляти на стабілізації українського енергетичного сектору?
          Завантаження...