Від черствого хліба до крісла СЕО Y Combinator. Гаррі Тан про кар’єру, стартапи та ШІ
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
У серії інтерв’ю The Circuit від Bloomberg Originals репортерка Емілі Чанг спілкується з визначними людьми у сфері технологій, бізнесу, розваг та культури. Один зі свіжих випусків — з Гаррі Таном, CEO і президентом Y Combinator (YC). Він провів екскурсію стінами легендарного акселератора та розповів про свій кар’єрний шлях, погляди й особливості роботи Y Combinator. Журналістка Vector послухала інтерв’ю, вибрала цікаві моменти та підготувала їхній адаптований переклад.
Про дитинство
Я виріс тут, у Фрімонті (Каліфорнія). Чесно кажучи, технологічний сектор дав мені все, що я маю. Я дитина китайських емігрантів. Іноді нам не вистачало їжі. Проте ми росли в тіні всієї цієї tech-величі, побудованої з нічого. Я знав, що хочу навчитися кодити. Дзвонив в інтернет-відділи, поки не знайшов роботу.
Мої батьки мали проблеми з англійською мовою та культурним бар’єром. Батько працював формувальником у механічному цеху, а мати — помічницею медсестри в будинку для літніх людей.
На вечерю в нас був черствий хліб, який хтось приносив, щоб допомогти мамі.
Іноді вона працювала в дві зміни, щоби прогодувати сім’ю. Думаю, що одна з найважливіших речей, яку я зрозумів: tech — може витягти людей із будь-якої ситуації та нерідко — привести до процвітання. Це те, чого я хочу для всіх.
Про підприємницький досвід
2008-го YC був єдиним місцем, де було неважливо, чи маєш ти ступінь MBA, чи закінчив якусь елітну школу, чи ще щось на кшталт цього. Усе зводилося до фрази: «Ей, чи можеш ти побудувати щось видатне?».
Я мав бекграунд інженера та дизайнера. Знав, що хочу заснувати компанію. Того року YC проводив безоплатний івент під назвою Startup School. Здається, до нього долучився Джефф Безос і фактично запустив там AWS. Тоді я захоплювався фотографуванням. Тож сидів на підлозі й думав: запустити компанію чи стати хіп-хоп-фотографом у якійсь редакції.
Мене прийняли до Y Combinator у тому ж 2008 році. Це сталося якраз перед фінансовою кризою. Ми підняли ангельський раунд для Posterous Блог-платформа, яку купив Twitter у 2012 році. у день, коли впав Lehman Brothers. Більше нікому з нашого потоку не вдалося підняти грошей.
Думаю, ми були близькі до того, щоб стати однією з головних соцмереж.
Проте така можливість виникла, бо до появи Instagram не існувало дійсно чудових iOS-застосунків для викладання фотографій у мережу. Тепер я розумію, у чому тут насправді роль інвестора. Ми повинні допомагати їм зрозуміти історичний контекст. Наприклад, що дійсно відбувається на ринку, які можливості стануть стійкими, довговічними, значущими бізнесами, здатними коштувати мільярди доларів.
Про Y Combinator
Бути СЕО YC — робота мрії. Це можливість допомагати людям у здійсненні їхніх мрій. Я тут на кшталт стюарда: намагаюся з’ясувати, що ми можемо зробити, щоб у світі з’явилося більше інновацій.
YC запускає 10–12 тижневі програми. Будь-хто може подати заявку онлайн. Усе, що вимагається, — це ідея та іноді демо. Ми отримуємо орієнтовно 18 000 таких заявок кожні пів року. Намагаємося з’ясувати, хто найрозумніші, найкращі, найздібніші люди, що вони прагнуть зробити та чи є їхні ідеї життєздатними. Потім ми відбираємо близько 250, щоб інвестувати $500 000 Вкладають $125 000 за 7% в компанії. Плюс ще $375 000 додатково. . І це чудово, тому що коли я тільки починав, YC дали мені лише $12 000.
У процесі відбору ми зустрічаємося з фаундерами на 10 хвилин, а потім вирішуємо «так» чи «ні». За цей час можна побачити, на що здатні засновники, їхні навички. Ми отримуємо до 40 000 заявок щороку. Й обираємо лише кілька сотень. Це дуже низький відсоток.
Що нас дійсно цікавить — чи розв’язуєте ви реальну проблему.
Чи можете показати нам цінність вашої роботи? Чи можете отримати доступ до ринку, який більше нікому недоступний?
Багато людей приїжджають сюди просто заради участі в програмі. Вони піднімають гроші, будують спільноту, а потім повертаються і стають найкращою компанією, наприклад, у Мумбаї чи Лондоні. Тож думаю, що це історія, яка відбувається в районі затоки Сан-Франциско, але розповсюджується на весь світ.
[Під час екскурсії YC репортерка звернула увагу, що на знімках, котрі висять на стіні пам’ятних фото, серед випускників акселератора немає жодної жінки. Вона запитала про це Тана].
Безумовно, репрезентація має велике значення, адже проблеми, які розв’язують люди випливають із їхніх власних історій. Це важливо для нас та для мене особисто. У YC є понад 850 жінок-засновниць, які пройшли через програму, і ви маєте рацію, цього недостатньо. Хочемо, щоби процес (добір в акселератор, — прим. ред.) був максимально відкритим та інклюзивним.
Про штучний інтелект та стартапи
Чи мають стартапи достатньо простору, щоб скласти реальну конкуренцію Microsoft, OpenАІ, Google та Facebook, Apple і Amazon, коли мова йде про ШІ? Думаю, що так. І схоже, що ми насправді ще навіть не знаємо фізики цього ринку. Знадобилося багато років у світі пошуковиків (і війна пошуковиків), перш ніж ми зрозуміли, що Google і AdWords переможуть. Я думаю, що все повторюється.
Я б ніколи не скидав із рахунків маленький стартап, який знаходить спосіб боротися з неймовірними обсягами капіталу або неймовірними обсягами ринкової влади. Саме так ми протистоїмо ідеї, що великі технологічні компанії надто потужні. Вгадайте, хто буде боротися проти них? Стартапи.
Партнерські матеріали
