14-річні придумують проєкти, які може купувати бізнес. Як Кернел запустив «Покоління змін» для дітей військових
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
На початку нового навчального року в гольф-центрі «Козин» на Київщині 16 підлітків презентували свої перші бізнесові та наукові роботи: від тераформування Марса й ковзанів з авіаційного титану до офлайн-асистента із ШІ для архівів і нотаріату. Так завершився перший потік «Покоління змін» — річної освітньої програми Кернел і «Азов дбає» для дітей військових Першого корпусу Національної гвардії. Стартували в ній 25 підлітків, а 16 із них захистили власні проєкти та створили до них прототипи.
16 менторів курували дітей безоплатно, а стипендії на 240 000 грн за найсильніші напрацювання з’явилися вже під час програми. Vector побував на фінальному пітчингу проєктів.
Що цікавить покоління «Альфа»
Лілія досліджувала триходерму — ґрунтовий гриб, що пригнічує збудників хвороб рослин. Вона порівнювала комерційні штами з дикорослими. За описом роботи, триходерма може врятувати до 20% світового врожаю.
Олександр створив «Біоскоп» — пристрій для раннього виявлення тромбів без проколу шкіри. За задумом, він вимірює рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів і густину крові. Після презентації HRD Кернел Наталія Теряхіна зазначила, що покаже проєкт своєму чоловіку Володимиру Нерубенку — експерту з підприємництва та інвестицій у сфері HealthTech. Його оцінка допоможе зрозуміти, чи має проєкт потенціал для розвитку як стартап.
Дмитро розробив електролізер, що виробляє водень із води безпосередньо в двигуні внутрішнього згоряння та подає його в камеру згоряння. Обіцяє +50% до екологічності, +15% до економічності й +3% до потужності.
Ці троє учнів отримали особливу відзнаку — стипендію Кернел по 240 000 грн кожен. Проєкти оцінювали судді:
- Святослав Паламар — полковник, заступник командира 1-го Корпусу НГУ «Азов» по роботі з особовим складом;
- Наталія Теряхіна — HRD Кернел;
- Юлія Касап — керівниця проєкту «Хартія стійкості людського капіталу»;
- Ірина Шумік — CEO директорату професійної освіти;
- Яна Шумовецька — начальниця соцсупроводу 1-го корпусу НГУ «Азов».
Наймолодшою учасницею потоку була 14-річна Маргарита, що торік приїхала з Маріуполя до Києва.
Найбільше з програми їй запам’яталися курси зі штучного інтелекту, де учасникам давали працювати із чат-ботами практично. Каже, зацікавлена долучитися до програми ще раз: «Я б із радістю! І я піду, думаю, на другий рік і третій — скільки запрошуватимуть».
Анна пітчила портативний спектроскопічний аналізатор ґрунту, що вміщається в рюкзак агронома й, за її розрахунками, коштуватиме 2000–3000 грн. Ідея виросла з роботи з реальними даними Кернел: Анна взяла чотири роки спостережень із кукурудзяних полів, побудувала теплову карту кореляцій і дослідила, які фактори найбільше впливають на врожайність. Саме аналіз даних став основою для її подальшої розробки. «Я зрозуміла, що дуже багато часу витрачається саме на аналіз, і вирішила цю проблему спростити», — пояснила вона.
Інша учасниця, Софія, розбирала авторське право на згенеровані ШІ твори: порівняла українське законодавство з європейським AI Act і з’ясовувала, кому належить твір, коли задум сформував користувач, а текст написала машина. Закінчила найкращою фразою того дня: «ШІ вже вміє писати хіти. Питання лише, чи ми зможемо переписати закони раніше, ніж ШІ перепише всю індустрію».
Утім, найголовніше те, що для більшості розробок створили прототипи, тобто реальні практичні результати, які вже можна застосовувати або починати застосовувати.
Чи потрібні мільйони, щоб підтримати дітей військових?
Кожен із 16 підлітків мав свого ментора: четверо — безпосередньо від Кернел, 12 — залучені науковці й практики з інших галузей. Тренери й ментори навчали учасників безоплатно.
За словами HRD Кернел Наталії Теряхіної, проєкт націлений не тільки на теоретичне навчання, а й на роботу з експертами в обраній галузі. Якщо йшлося про агро — за це відповідали фахівці Кернел; на інші інженерні напрямки спеціальних кураторів (як-от фізиків чи юристів) знаходили в університетах.
«Ми розробляли цей проєкт разом із науковцями, щоб діти не просто отримали нові знання, а спробували перетворити власні ідеї на реальні проєкти. Кожна дитина мала підтримку ментора та можливість перевірити свою гіпотезу на практиці. У результаті 16 із 25 учасників довели свої ідеї до реалізації — в агробізнесі, медицині, спорті, космосі, ШІ, праві та маркетингу», — говорить Теряхіна.
Партнером заходу став еколого-рекреаційний центр «Козин» та надав свій майданчик для проведення фінального пітчингу.
«Спочатку проєкт задумувався як суто навчальний: ми хотіли дати дітям знання, підтримку й можливість розвивати власні ідеї та інтереси. Але в процесі роботи побачили, наскільки сильними та різноманітними виявилися їхні проєкти. Результат перевершив наші очікування, тож ми вирішили додатково відзначити дитячі проєкти і започаткували стипендії», — пояснив Сергій Тименко, керівник відділу управління знаннями в Кернел. Цільового призначення в них немає, гроші родина може витратити на власний розсуд.
Спеціального відбору до проєкту не було — долучитися могли всі діти, що хотіли спробувати себе. Інформацію про запуск програми поширили в спільноті родин корпусу. Учасниками стали ті діти, що виявили бажання взяти участь в ініціативі, каже начальниця соцсупроводу 1-го корпусу НГУ «АЗОВ» Яна Шумовецька. Чому з 25 учнів роботи захистили тільки 16? «Так зазвичай у будь-якому проєкті, коли приходить одна кількість, а на фініші залишаються ті, хто найбільше хоче довести свою ідею до кінця».
Для команди проєкту це стало одним із головних висновків: практично будь-яка дитина може створити власний реальний проєкт уже у 8 класі, якщо дати їй правильне середовище, підтримку та можливість спробувати.
Навіщо це приватному бізнесу
Кернел ділиться, що освіта для них є складовою кадрової політики. Компанія проводить агроуроки для восьмикласників у 300 школах, облаштовує лабораторії в училищах і має власний університет для студентів старших курсів, після якого більшість випускників залишається працювати в компанії. Мотивує «прірва» між тим, що дає освіта, і тим, що потрібно бізнесу.
HR-директорка Кернел Наталія Теряхіна зазначає, що компанія готова і надалі підтримувати аграрні розробки підлітків. У цьому напрямку компанія може дати не лише менторську підтримку, а й постійний доступ до власних дослідницьких баз та лабораторій — і це не потребує значних витрат.
Серед проєктів, роботу над якими планують продовжити: проєкт для елеватора, дві спортивні розробки, «Біоскоп», маркетингова гра-симулятор фермерства, що дозволяє використовувати гру як навчальний матеріал у школах і зацікавити ровесників аграрною сферою. Водночас для офлайн-асистента, ігор, F-1, авторського права чи тераформування Марса компанія допомагатиме з пошуками менторів для подальшого супроводу.
Свою участь Теряхіна пояснює через корпоративну цінність: Кернел виходить із того, що будь-яка людина у відповідному середовищі здатна творити й розвиватися, тому завданням компанії було це середовище створити. Сам перший потік вона називає пілотом і мінікейсом того, що можна робити для дітей у масштабі країни: давати їм можливості, показувати ці можливості й підтримувати їх.
Окремою частиною програми стала підтримка дітей поза навчанням. Начальниця соцсупроводу 1-го корпусу НГУ «АЗОВ» Яна Шумовецька розповіла, що цей компонент заклали в програму навіть сильніше, ніж наукову складову.
З дітьми працювали індивідуально: стежили за їхнім станом і підключалися, коли бачили, що хтось втрачає сили або починає відставати від групи: «Ти просто підходиш до дитини і кажеш: “Слухай, зараз не виходить, немає сил. Подумаймо, може зупинимося чи відійдемо назад, а, може, подивимося на ситуацію зі сторони”».
Ішлося про постійний контакт і підтримку дітей, чиї батьки служать. «Це те, чого зараз бракує дітям в умовах війни, де батьки на службі й не завжди можуть бути поруч… Ми хотіли показати їм, що вони мають підтримку, навіть коли батьки дуже зайняті. Є ми, які готові підтримувати їх будь-яким доступним нам способом», — зазначає Шумовецька.
Замість підсумків
За рік 16 підлітків довели свої проєкти до фінального захисту, а троє з них отримали стипендії. Усе це зробили в рамках проєкту, залучивши 16 менторів із різних сфер.
Для Кернел це не разова історія. Компанія вже набирає другий потік і хоче, щоб подібні програми запускали й інші бізнеси. Наталія Теряхіна порівнює це з адаптацією ветеранів: колись такі програми були винятком, а тепер стали звичною практикою: «Зробити це мейнстримом. Тим, що стане популярним у країні, як колись стала популярна програма адаптації ветеранів. Тоді ми були одні з перших, а зараз вона є у всіх».
У Кернел при цьому зазначають, що компанії завжди потрібні люди. Тож, імовірно, через 10 років частина учасників програми зможе закрити вакансії, на які сьогодні дедалі складніше знайти фахівців.
Але виникає ширше запитання. Якщо дітям військових потрібні окремі програми підтримки, щоб отримати доступ до можливостей, яких їм бракує, чому ця підтримка досі залежить від окремих компаній? Досвід Кернел показує, що їх можна запустити без значних фінансових вкладень. Проблема в іншому: поки що таких програм вкрай мало в країні.
Партнерські матеріали
