Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
У різних тканин людського тіла можуть бути власні графіки старіння, а не один спільний процес. Про це йдеться у дослідженні Nature Aging. Розповідаємо деталі.
Що сталося
Команда дослідників на чолі з обчислювальним біологом Санджу Сінхою з інституту Sanford Burnham Prebys проаналізувала понад 25 000 посмертних зразків тканин від 970 донорів віком від 21 до 70 років. Дослідники вивчили 40 типів тканин і спробували відстежити не хронологічний вік людини, а те, як змінюється мікроскопічна структура різних органів.
Для цього вони створили обчислювальну систему PathStAR, яка працювала з патогістологічними зображеннями й шукала закономірності у фізичній архітектурі тканин. Це важливо, бо більшість подібних робіт зазвичай спираються на молекулярні дані, а не на саму структуру зразків.
В результаті виявилося, що старіння є нерівномірним. Насамперед старіють артерії. Вони починають швидко змінюватися вже у віці від 30 до 40 років. Це збігається з періодом, коли в судинах починають активно утворюватися перші бляшки. Люди, чиї артерії старіли швидше за цей графік, мали вищий ризик розвитку атеросклерозу.
Чому це цікаво
У жіночих репродуктивних тканинах дослідники виявили іншу динаміку. Матка та піхва залишаються відносно стабільними в молодому віці, але найбільші структурні зміни в них відбуваються у 50–55 років. Яєчники старіють за складнішим сценарієм — автори зафіксували два піки структурних змін, приблизно у 35–40 та 55–60 років.
Подібну двофазну модель дослідники помітили і в деяких інших органах, зокрема шлунку, стравоході, товстій та тонкій кишці. У чоловіків таку саму закономірність спостерігали в простаті та яєчках.
Крім того, дослідники виявили, що більш ніж половина досліджених тканин старіє синхронно з яєчниками. Тому науковці припускають, що яєчники можуть відігравати важливу роль у процесах старіння всього організму. Одним із можливих механізмів такої синхронізації є гормони, які діють як сигнальні молекули та поширюються по всьому тілу.
Для науки й medtech це ще один аргумент проти ідеї, що старіння — один великий рівний процес. Схоже, тіло старіє як набір систем із власними таймлайнами, що може змінити підхід до профілактики й терапії.