Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
Покоління Z виявилося найменш довірливою демографічною групою в сучасній американській історії, що суттєво змінює професійні відносини на ринку. Про це свідчать дані соціологічного дослідження, які передає Fast Company.
Що сталося
За результатами дослідження, яке провів соціологічний центр Чиказького університету під керівництвом аналітика даних та політолога Райана Берджа з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, лише 13% молодих людей вважають, що більшості людей можна довіряти.
Водночас 74% переконані, що «не можливо бути обережним занадто». За даними дослідників, це найменш довірливе покоління в сучасній історії США. Для порівняння, рівень довіри до людей серед міленіалів становить 24%, у покоління X — 30%, у бебі-бумерів — 29%, а у найстаршого «тихого покоління» — 41%.
Найбільш відчутно цей скепсис проявляється у професійній сфері. Представники Gen Z у 16 разів частіше висловлюють недовіру до своїх колег порівняно із працівниками покоління X. Крім того, лише 41% молодих фахівців довіряють своєму роботодавцю, тоді як серед міленіалів цей показник становить 65%, а серед бебі-бумерів — 71%.
Через відсутність довіри до керівництва 47% представників покоління Z вже звільнялися з роботи. При цьому 45% опитаних заявили про готовність погодитися на 10% зниження зарплати, аби працювати під керівництвом боса, якому вони повністю довіряють.
Чому це цікаво
Експерти пояснюють таку поведінку поєднанням соціальних та економічних чинників. Початківці виходили на ринок праці під час пандемії COVID-19 та дистанційного навчання, через що пропустили природний процес формування софтскілів у реальному офісі. Окрім того, острах припуститися помилки та цинізм у соцмережах сформували у молоді високу відразу до ризику втрат.
Важливу роль відіграв і приклад батьків, які віддавали сили роботі до вигорання, але все одно втрачали посади. Це змусило Gen Z відмовитися від традиційної корпоративної лояльності на користь власного балансу між роботою та особистим життям.
Окрім того, скепсис молоді підкріплюється діями самих компаній. Наприклад, 80% керівників зізналися, що навмисно «виживали» працівників або влаштовували «тихі звільнення», а 54% робили це суто для того, щоб не виплачувати грошову компенсацію. Також 32% шукачів стикалися з тим, що компанії переставали виходити на зв’язок після співбесід, а 54% рекрутерів скаржаться на аналогічну поведінку кандидатів Gen Z після отримання оферу.
Важливо, що підозрілість і пошук прихованих мотивів у діях керівництва суттєво знижують продуктивність праці. За даними аналітиків, рівень залученості працівників упав до найнижчого рівня з 2020 року, що коштує світовій економіці приблизно $10 трлн недоотриманих прибутків.