Ми палимо склади Wildberries, росія — «Епіцентр», «Нову пошту» і склади видавництв. Хто втрачає більше — пояснюють економісти Длігач, Амелін і Білан 

Що горить

Спершу пройдемося щільною хронологією дронових атак України за останні два місяці:

• 18 липня — електросталь і тамбовщина; 
• 22 липня — краснодар і невинномиськ; 
• 24 липня — новосаратівка та шушари; 
• 29 липня — тюшевське під рязанню; 
• 31 липня — волгоград; 
• 2 серпня — новосемейкіне під самарою; 
• 11 серпня — черговий удар по складу, який підтвердив «Мадяр» Роберт Бровді; 
• І нарешті ніч проти 16-го — коледіно під подольськом, найбільший склад мережі, який двічі переживав атаки. 

Міноборони України заявило, що з 10 найбільших логістичних центрів Wildberries сім виведені з ладу. Сукупні збитки компанії й продавців оцінюють приблизно в 1 трлн рублів (близько $11,9 млрд).

Мережа Wildberries на початок кампанії мала близько 5,2 млн м² складських площ і понад 200 логістичних об’єктів, через які працювали 500 000–800 000 продавців.

Оцінки частки уражених потужностей зростали разом із кампанією: 12% станом на 24 липня (за даними AP); 15–16% наприкінці місяця; понад 20% 12 серпня (за оцінкою Служби зовнішньої розвідки України), і вже близько третини на 13 серпня. За даними Kyiv Post, Data Insight, The New York Times та Reuters, йдеться про 480 млрд рублів втраченого товару.

Wildberries не єдина мішень. Разом із Ozon вони контролюють близько трьох чвертей російського е-комерсу. Ozon поки не втратив жодного складу: 31 липня прилетіло в комплекс у зеленодольську, де компанія орендує площі поруч із Wildberries, але вона заявила, що будівля й товар не постраждали (UA.NEWS). Крім того, в багатьох містах логістичні комплекси Ozon та Wildberries розташовані поруч, тому іноді складно визначити, який саме об’єкт був основною ціллю атаки. 

Натомість Ozon почав превентивно вивозити дорогий товар зі складів у пункти видачі, а його акції 20 липня впали на 14% до мінімуму з грудня 2024-го. Найвіддаленішою ціллю став єкатеринбург — приблизно за 1 600 км від українського кордону. Українські дрони атакували логістичний хаб Wildberries, але склад, за даними Reuters, суттєво не постраждав.

Дзеркальний рахунок ведеться ще з 2022 року. За цей час росія пошкодила або знищила понад 400 об’єктів «Нової пошти», три розподільчі центри АТБ і понад 10 торговельно-логістичних комплексів «Епіцентру». Тільки за перше півріччя 2026-го в Україні зруйновано понад 300 000 м² складських площ — це наближає рік до рівня 2022-го. Forbes Ukraine за лише останній місяць нарахував 400 000 м². 

У ніч на 4 серпня згорів склад Biosphere на 20 000 м², наступної — склади «Епіцентру», «Нової пошти», «Сільпо», Novus і Rozetka. Загинули щонайменше десятеро людей: шестеро працівників «Сільпо» і троє — на сортувальному центрі «Нової пошти».

Окремо — книжкова інфраструктура. Тільки за липень росія знищила понад 1,5 млн українських книжок. У ніч проти 16 серпня, тієї самої, коли горіло коледіно, удар прийшовся по книжковому ринку на Петрівці і по двох видавництвах на Почайні. «Лабораторія» отримала «Іскандерами» по офісу й частині складів, у «Нашого Формату» вибиті стіни в кабінетах, пошкоджені стеля й меблі. Для нього це другий удар: 4 липня 2025-го обстріл пошкодив склад, збитки оцінили в $30 000–100 000, роботу відновили за півтора місяця. 

Як рахувати, щоб не збрехати

Метри, книжки, загиблі — та частина рахунку, яку видно на фотографіях. Далі аналітики рахують відсотки і барелі, де одну атаку по НПЗ всі можуть оцінювати по-різному:

• Reuters після ударів по 10 НПЗ оцінював виведені з ладу потужності у 17% — близько 1,1 млн барелів на добу. 
• Energy Intelligence на піку говорив приблизно про половину. 
• Financial Times наприкінці липня — про понад 30% діючих і 45% паспортних потужностей. 
• Bloomberg фіксував уже фактичну переробку — 3,6 млн барелів на добу.

Андрій Длігач пояснює це різними знаменниками й датами: «Ніхто не бреше. Reuters і Energy Intelligence міряють різні параметри й у різні моменти. 17% у Reuters — це стала втрата фактичного випуску. Половина на піку в Energy Intelligence — атакована потужність або та, що простоює у найгіршу ніч».

В Advanter ці показники також розділяють: 40–50% атакованих потужностей на піку, 20–23% стало виведених із роботи, а фактичне падіння випуску — ще менше, пише засновник Advanter Group.

За дашбордом Advanter, який надали Vector, підтверджена системна втрата становить 3,3% річної переробки, а разом із потужностями під ризиком — близько 10%. Звідки тоді беруться заявлені раніше 20–23% незрозуміло: компанія публічно не пояснює методологію цього розрахунку.

Пікові цифри вищі, бо частину обладнання відновлюють за кілька тижнів, а резервні установки компенсують втрати. Тому половина потужностей на піку не означає таку саму постійну втрату.

Те саме зі складами: згорілий товар, втрачений оборот і вартість відбудови — різні збитки. Товар згорів один раз, оборот втрачається знову і знову, а будівлю доведеться відновлювати окремо.

Удар по нафтовому бюджету

Кампанія проти російської нафтопереробки триває з січня 2024 року. Липень 2026-го став другим за інтенсивністю після травня: 18 ударів по НПЗ і 30 — по нафтовій інфраструктурі загалом. 

Головним епізодом Длігач називає уфу — найбільший переробний вузол росії з трьома заводами «Башнефти» та понад 23 млн тонн потужностей. 1 і 2 серпня по ньому вдарили двічі за дві доби. Один удар завод може пережити, два поспіль — уже здатні системно вивести потужності з роботи більш ніж на шість місяців.

Окремий випадок — московський НПЗ. Там пошкоджені обидві первинні установки і, за оцінкою Reuters, завод може не повернутися до роботи до 2027 року. У моделі Advanter це єдина підтверджена системна втрата — 8,7 млн тонн на рік. Ще 18,6 млн тонн на чотирьох заводах належать до зони ризику: масштаби пошкоджень невідомі, а ймовірність відновлення протягом шести місяців оцінюють у 41–55%.

Скептики на це дадуть відповідь: більшість заводів зрештою відремонтують. Длігач погоджується, але називає три причини, чому це не скасовує ефекту атак:

1. Обладнання. Критичні компоненти росія імпортує. Через санкції постачання займають від кількох місяців до року й більше.
2. Темп ударів. Якщо ремонт триває пів року, а нові атаки приходять кожні три тижні, завод може не встигнути відновитися. «Перегони дронів і ремонтних бригад» поки виграють перші.
3. Одночасність. Поки один завод повертається до роботи, інший може зупинитися. Тому навіть тимчасові поломки на 17 заводах разом створюють постійний дефіцит потужностей.

Так, росія вперше за десятиліття масштабно імпортує бензин з Індії, Казахстану та Марокко — до 400 000 тонн на місяць. Білорусь збільшила постачання залізницею, а заборону експорту бензину продовжили до кінця січня 2027 року. 

24 липня проблему визнав і центробанк рф: прогноз зростання ВВП на 2026 рік знизили до 0–1%, інфляції — підвищили до 6–7%, а ставку спустили до 14%. 

Анатолій Амелін бачить ситуацію гіршою, мовляв, Фонд національного добробуту майже вичерпаний, експорт і бюджетні надходження падають, а економіка вже скорочується. Тимчасово росії допомогло зростання цін на нафту через кампанію Трампа проти Ірану в Ормузькій протоці. Решту адаптації оплачують регіони — скороченням робочих місць і соціальних виплат.

Для Андрія Длігача це головний аргумент на користь ударів по нафтопереробці: «Тонна нафтопереробки — це удар по федеральному бюджету рф. Пальне — це і гроші від експорту, і дизель для фронту. Кожен вибитий завод означає недоотримані податки й недовезене паливо до війська. Окрім того, це здорожчання логістики, прискорення інфляції. Стратегічно це найдорожча ціль у росії».

Кросівки: удар по боргу

Зі складами історія складніша. Тонна знищених кросівок коштує російській державі менше, ніж тонна недопереробленої нафти. Товар часто застрахований, продавці розподілені між тисячами компаній, а збитки переважно лягають на бізнес і сам маркетплейс, а не федеральний бюджет. Хоча продавці заперечують, за даними Асоціації постачальників, компенсації від майданчика у 2000–30 000 рублів покрили менш ніж п’яту частину втрат.

Андрій Длігач пропонує рахувати ще й вартість самого удару: «Завод прикритий ППО, до нього треба прорватися, і кожна атака коштує дорого. Склад Wildberries стоїть у чистому полі без прикриття — влучити в нього легше й дешевше».

За його словами, удар по логістиці також впливає на два важливі моменти: на відчуття «нормальності» в тилу й на банківський баланс через борги маркетплейсів. Тому нафта ефективніша за прямою економічною шкодою, склади — за впливом на економічну поведінку й психологію. НПЗ «висушують» бюджет, знищення складів підточує довіру.

Тут важливіше не те, скільки складів згоріло, а як це може вдарити по фінансах Wildberries.

Модель компанії тримається на часовому зазорі: покупець платить одразу, продавцю Wildberries — пізніше, а різницю компанія використовує в обороті. Поки оборот зростає, схема працює. Коли він падає, грошей для цього стає менше.

За оцінкою Длігача, борг групи — близько 1,3 трлн рублів, з них понад 500 млрд — перед ВТБ. Окремо короткострокові позики роздрібного підрозділу у 2025 році сягнули близько 800 млрд рублів. Це різні баланси, тому складати цифри не можна. Частину оцінок незалежно перевірити неможливо.

Проблеми є і у ВТБ: банк планує додаткову емісію на 314 млрд рублів, а до 2027–2028 років йому може знадобитися ще близько 700 млрд для виконання нормативів. У другому кварталі 2026 року прибуток банку впав на 33,6%, до 92,6 млрд рублів. 

Длігач із цих цифр будує такий сценарій: близько 800 млрд рублів короткострокового боргу Wildberries треба рефінансувати восени. Якщо атаки триватимуть, а оборот впаде ще на 15–20%, компанія може не впоратися з боргами. Тоді проблемний кредит у 500 млрд рублів опиниться у ВТБ, а державі доведеться рятувати банк. У підсумку — додаткова емісія та інфляція.

Тому, каже Длігач, немає потреби знищувати майно на сотні мільярдів: «WB тримається на рефінансуванні. Дві-три хвилі ударів по великих хабах у серпні-жовтні — і питання переходить із площини логістики в площину Центробанку».

Втім, каже, росія може врятувати Wildberries через держбанки. Тоді замість колапсу економіка отримає новий інфляційний тиск. Після злиття за участі кремля та входження ВТБ у капітал Wildberries компанія тісно пов’язана з державою. Тож її проблеми, найімовірніше, доведеться закривати через банківську систему — і зрештою коштом економіки.

Окремо важливо, що Wildberries возить не лише кросівки. На сайті маркетплейсу товари позначали як «перевірені в СВО» та «вибір бійців СВО». Wildberries і кремль це заперечують і називають склади цивільними цілями. За словами Анатолія Амеліна, навіть якщо розділ із такими товарами прибрали, сам канал постачання товарів подвійного призначення нікуди не зник.

Першими втрати відчувають продавці. За оцінкою Data Insight, їхні потенційні збитки зросли з 215–280 млрд рублів на 3 серпня до 480 млрд на 13 серпня. Служба зовнішньої розвідки України повідомила про падіння обороту Wildberries щонайменше на 25%, а сама компанія не страхувала збитки від дронових і ракетних ударів. 

Wildberries вже шукає складські площі в Казахстані, щоб перенести частину логістики за межі росії.

Дві шкали

Обидва економісти дивляться на ті самі пожежі, але бачать у них різний ефект.

Длігач веде історію до Центробанку. Його сценарій — дві-три хвилі ударів по великих хабах у серпні–жовтні, після яких проблеми Wildberries можуть вийти за межі логістики й ударити по фінансовій системі.

Амелін вважає удари по складах передусім психологічним тиском: «Історія з Wildberries, мережами, логістикою — це більше такий психологічний ефект і вплив на настрої людей, тому що це дуже класно показувати по телевізору, каналах, фото, коли все запалає. Найбільш ефективні санкції, які накладають українські військові, — це все ж таки руйнування російської нафтопереробки».

Логістику Амелін не списує, але не очікує від неї каскадного ефекту за три–п’ять місяців. На його думку, треба бити одночасно по нафтопереробці, логістиці, складах і торговельних мережах — і паралельно розхитувати настрої всередині росії.

У банківській системі ці дві шкали збігаються. У холдингу Wildberries є власний банк, який кредитує продавців і проводить платежі. Сам собою його крах не став би системною проблемою, вважає Амелін. Але новина про зупинку виплат може за години розлетітися Telegram-каналами й запустити паніку. Тому держава, ймовірно, підтримає банк — і саме це стане ще однією точкою вразливості російської економіки.

Один із прогнозів Амеліна вже справдився: «І за Wildberries прийде Ozon, прийде “Яндекс.Маркет”, ну, і будуть інші логістичні цілі, які будемо руйнувати, щоб зупинити російську економіку».

Наприкінці липня прилетіло в складський комплекс у Зеленодольську, де Ozon орендує площі поруч із Wildberries. Сама будівля й товар, за заявою компанії, не постраждали. Але Ozon почав превентивно вивозити дорогі товари зі складів у пункти видачі, а його акції за одну липневу сесію впали на 14% — до мінімуму з грудня 2024 року. Власних складів компанія так і не втратила.

У розрахунках Длігача теж є зрушення. За оцінкою Служби зовнішньої розвідки України, до 12 серпня оборот Wildberries просів приблизно на чверть. Компанія затримує виплати продавцям через технічні проблеми й уже попросила державної підтримки. Те, що на початку серпня виглядало прогнозом на осінь, почало проявлятися за 10 днів.

Але всі ці цифри мають одну проблему. Амелін прямо застерігає, що «російській публічній статистиці довіряти не можна. Вона дуже викривлена».

Дані про борги Wildberries, звітність ВТБ, прогнози центробанку та статистика переробки походять із російської системи, яку сам Амелін вважає ненадійною. Advanter частково обходить проблему супутниковими даними та оцінками Kpler, Reuters і S&P Global, але боргові показники незалежно перевірити значно складніше.

Є й ще одна причина, чому росія може адаптуватися повільніше, ніж здається. Український бізнес за роки війни навчився швидко перебудовуватися й діяти асиметрично. Великих логістичних хабів, як у росії, в Україні немає, зате є досвід знаходити рішення, які сусіду складніше повторити.

Дзеркало

Хоча адаптивність — слабка втіха, коли удари б’ють і по нас. Длігач вважає, що за чистим економічним болем Україна у гіршій позиції: номінальний ВВП росії — близько $2,66 трлн проти $210 млрд в України у 2025 році. Тобто однакові абсолютні втрати для української економіки важать приблизно у 13 разів більше.

Білан заперечує не саму вразливість, а масштаб проблеми. За її оцінкою, вплив знищення складів на українську економіку поки тимчасовий і незначний порівняно з блокуванням морських портів. Дефіцит товарів виникав лише локально, а постраждалі мережі вже перебудовують логістику.

Справжній український больовий поріг вимірюється чорноморськими портами. Dragon Capital оцінює їхню зупинку в 1–1,5 в.п. ВВП у річному вимірі; в ефекті на весь 2026 рік Білан називає 0,5–0,7 в.п. Центр економічної стратегії дає близький діапазон — 0,6–0,9 в.п.

Найцікавіше — як ці оцінки рахували. Олена Білан каже, що в модель заклали переорієнтацію зернового експорту на дунайські порти. Вони менш потужні за чорноморські, але після 2022–2023 років інфраструктура вже була розширена й дозволяє вивозити близько 2 млн тонн зерна на місяць, плюс ще 1 млн тонн через сухопутний кордон.

Проблема в тому, що росія почала бити і по самих дунайських портах та шляхах до них, зокрема по мосту поблизу Маяків. Якщо річкові порти стануть недоступними, зерно можна буде везти через Молдову та сусідні країни до румунської Констанци. Але це довший і дорожчий маршрут, який без державної підтримки може стати економічно невигідним.

Водночас Олена Білан бачить і запасний варіант: Україна вже домовляється із сусідами та міжнародними партнерами про здешевлення транзиту й підтримку аграріїв. За її оцінкою, альтернативними маршрутами можна буде вивозити до 2,5 млн тонн зерна на місяць, навіть без дунайських портів. Додатковий ефект для економіки тоді буде обмеженим — ще 0,2–0,3 в.п. падіння ВВП.

Щодо інвесторів Білан відповідає без ілюзій: більшість іноземного капіталу все одно чекає завершення війни, а міжнародні партнери продовжать підтримувати бюджет і бізнес. Тому удари по логістиці навряд чи сильно змінять інвестиційні настрої.

Єдина метрика, за якою це можна буде перевірити через кілька місяців, — роздрібна торгівля. Якщо її динаміка помітно погіршиться, це означатиме, що логістичні проблеми вже вдарили не лише по окремих компаніях, а й по споживанню та економіці загалом.

Якщо удари по українських складах не рвуть макропоказники, а удари по російських тягнуться до балансу держбанку, дзеркальність цієї війни лише уявна. Длігач формулює це так:

«Україна воює значною мірою на зовнішні гроші — західна допомога, кредити, гранти. Удари по “Новій пошті” — це дуже боляче, але на фінансування армії це не впливає. росія фінансує свою війну сама, з нафтових та інших доходів. А ми зараз знищуємо саме ці доходи. Виходить, що ворог б’є по нашому цивільному життю, а ми б’ємо по його здатності фінансувати війну».

Звідси й проблема з ВВП як головним мірилом: «Біль у відсотках ВВП — не той показник, який призведе до закінчення війни чи до визнання поразки однією зі сторін. Значення має інше: чия воєнна економіка першою впирається в брак спроможності до подальшого ведення війни — провал логістики, мобілізації чи програш у технологічній гонці через брак пального, грошей, довіри».

Його розкладка запасних планів була б: «У нас реалізований план “Б” — диверсифікація логістики і фінансова допомога ЄС. У росії план “Б” (мобілізаційна економіка) і план “В” (китайська допомога — яка зовсім не гарантована і точно не безумовна) — це плани прискорення занепаду».

Олена Білан головним драйвером української економіки у 2026 році називає ОПК, який зростає передусім завдяки оборонному компоненту міжнародного пакета на 90 млрд євро: «Вже зараз можна сказати, що ОПК буде стратегічною перевагою України в довгостроковій перспективі, навіть якщо його внесок у зростання ВВП зменшиться». За її оцінками, ОПК додає близько 1,5 в.п. до економічного зростання, тоді як без нього економіка скорочується приблизно на в.п.

Поза тим, у росії теж є зовнішні гроші. За оцінкою Bloomberg, Північна Корея заробила на цій війні до $22 млрд — майже вчетверо більше, ніж отримувала до неї. Амелін додає до списку Китай, який, за його словами, підтримує росію не тільки торговельно: постачає розвідувальні дані і доступ до власних супутників, значно сучасніших за російські. Іран він називає ще одним партнером, який багато в чому допомагає.

Російський е-комерс оцінюють приблизно в $150 млрд, з них онлайн-ритейл — $80–90 млрд, тобто від 3% до 5% ВВП залежно від бази. На Wildberries припадає 52% усіх онлайн-замовлень у країні за підрахунками, які наводить AP; Длігач у своїх відповідях оперує часткою в 47% ринку: «Онлайн-торгівля, яку атакують українські удари, це 5% ВВП рф (сам Wildberries — близько 2,5% ВВП і 47% онлайн-ринку рф), і вона зав’язана на банківський борг, що може запустити руйнацію банківської системи».

Втім, тут не варто сприймати це як внесок Wildberries у ВВП росії, бо 2,5% — це відношення обігу маркетплейсу до номінального ВВП.

Слова, за якими прилітає

Нині війну дедалі частіше рахують у квадратних метрах складів. До кінця липня на складах Wildberries загинули щонайменше дев’ятеро людей, переважно трудові мігранти з Центральної Азії. За два тижні під російським ударом на складі «Сільпо» загинули шестеро українців. 

Аналітична панель, за якою оцінюють ефект кампанії, чесно попереджає: людські втрати в модель не закладають. Для економічного розрахунку це нормально. Але коли ти рахуєш, скільки шкоди завдав один дрон, ця цифра все одно лишається десь за кадром.

Іноді навіть саме слово може стати орієнтиром для наступного удару. Під час інтерв’ю для цього матеріалу Анатолій Амелін почав відповідати на запитання про те, скільки ще витримає залізниця, яка фактично стала для країни додатковою логістичною мережею. Він вказав, що «не можна використовувати слово “склад”, тому що за цим словом будуть прилітати».

Після цього говорити конкретніше він не став. Як незалежний член наглядової ради «Укрзалізниці», Амелін знає вразливості системи і розуміє, де відповідь перестає бути лише коментарем, адже якщо не хочеш побачити щось на супутникових знімках після удару, не варто зайвий раз називати це вголос.

Більше про це

01 БІЗНЕС

Етна закрила Сицилію, Тонга втратила 18,5% ВВП, а Ісландія — 1,1%: як насправді активні вулкани впливають на економіку країн

Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Далі

Завершити

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter