Етна закрила Сицилію, Тонга втратила 18,5% ВВП, а Ісландія — 1,1%: як насправді активні вулкани впливають на економіку країн
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Вулкан Етна цього тижня паралізував Сицилію в розпал туристичного сезону. Сицилійський бізнес рахує 24 млн євро за перші чотири дні й вимагає в уряду «План Етна». Звучить як локальна проблема острова, але варто згадати, що у 2010-му ісландський вулкан, назву якого ніхто не може вимовити, забрав $4,7 млрд зі світової економіки і поставив на паузу роботу трьох заводів BMW у Німеччині.
Журналістка Vector Дарія Прудіус перевірила, чи входить виверження у страховий поліс (на жаль, ні) і рахує, у що світові обходяться активні вулкани: чому збитки авіакомпаній — менш ніж половина рахунку, хто насправді платить за закрите небо і чому під Неаполем зараз гірше, ніж на охопленій полум’ям Сицилії.
Через Етну закрили аеропорт Катанії
Катанія відчула наслідки виверження свого вулкана Етна ще з 8 серпня, а 12-го роботу аеропорту Фонтанаросса повністю зупинили — до другої ночі 14 серпня. За даними оператора SAC, за перші чотири дні скасували близько 400 вильотів, наступного дня — ще 52. Разом із прильотами це близько 700 втрачених рейсів, понад 250 із яких перенаправили до Комізо, Палермо та Трапані. Національний інститут геофізики та вулканології Італії тримав авіаційне попередження VONA title (Volcano Observatory Notice for Aviation) — міжнародна система сповіщення авіації про вулканічну загрозу; «червоний» — найвищий рівень небезпеки, за якого польоти повністю забороняються. на червоному — найвищому — рівні, а вулканічний попіл дійшов до східної Мальти та півночі Лівії.
Офіційних компенсацій пасажирам чекати не варто: юридично вулканічний попіл вважається форс-мажором, тому регламент EC261 Регламент ЄС 261/2004 (EC261) — правила ЄС про права авіапасажирів у разі скасування, значної затримки рейсу або відмови в посадці. Передбачає компенсації, повернення коштів або альтернативний рейс, харчування та проживання. тут не застосовується. Перевізник має забезпечити пасажирам харчування, проживання та повернення грошей за квитки, але додаткових компенсацій виплачувати не зобов’язаний.
Assoesercenti Catania вже порахувала, що за перші чотири дні регіон недоотримав 12,8–24 млн євро від туризму. Президент Сальво Політіно закликав створити «План Етна — туристична безперервність» із постійним штабом і прямою фінансовою підтримкою для бізнесу. Катанія приймає 12,3 млн пасажирів на рік і є головними повітряними воротами до Таорміни, Сиракуз і Ното. Для бізнесу, який заробляє переважно влітку, втрачений тиждень уже не повернути — навіть якщо туристи приїдуть восени.
У 2010-му зупинилися не лише літаки
Ісландський вулкан Ейяф’ятлайокутль був посереднім виверженням за вулканологічними мірками. Однак магма пробилася крізь льодовик і викинула в атмосферу надтонкий попіл, який довго не осідав. Вітер поніс його на один із найбільш завантажених авіаційних коридорів планети.
З 16 до 21 квітня призупинили усі авіасполучення, а саме: 313 закритих аеропортів, 100 000 скасованих рейсів і 7 млн невдоволених пасажирів, які застрягли в дорозі. За даними Єврокомісії, пасажирський трафік у ЄС за ці дні впав на 64%, вантажний — на 61%.
Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA) оцінила втрати авіакомпаній у $1,7 млрд. British Airways і Air France-KLM обрахували власні втрати приблизно у 20 млн фунтів на день. Дослідження Oxford Economics на замовлення Airbus оцінило загальні втрати світової економіки у $4,7 млрд.
На авіабізнес припало лише $2,2 млрд. Ще $1,6 млрд — це недоотримані витрати від туристів, $490 млн — втрачена продуктивність працівників, які не могли дістатися до місця роботи, і близько $200 млн — збитки від зірваних постачань, зокрема товарів швидкого псування і just-in-time-виробництва.
Цифру в $1,7 млрд рахувала IATA, оцінюючи втрати авіагалузі, а $4,7 млрд — Oxford Economics на замовлення Airbus. Обидві оцінки з’явилися на тлі тиску авіакомпаній, які вимагали послабити правила польотів у зонах вулканічного попелу.
Так, збитки авіакомпаній становили менш ніж половину суми рахунку. Решту потягнув вторинний ефект. Наприклад, Nissan і BMW зупиняли виробництва через нестачу комплектуючих. Менш очевидний наслідок — у квітні ціна вузькофюзеляжного літака зросла на $2,7 млн. Банки занервували через ризики й підняли вартість кредитування на один відсотковий пункт.
Кенійські троянди
Щодня Кенія вантажила близько 1000 тонн троянд, гвоздик, квасолі та стручкового горошку на нічні авіарейси до ЄС, де кенійські квіти займали майже третину всього ринку для жорсткої системи постачання just-in-time (товар потрапляв на полиці лондонських магазинів за 72 год після зрізання при нормативному запасі супермаркетів у два дні).
Однак 15 квітня, коли літаки з Найробі остаточно «стали на прикол» через попелясту хмару, це миттєво призвело до $3 млн щоденних збитків. За оцінками Джейн Нгіге з Kenya Flower Council, внаслідок цього знищили або роздали продукцію на суму близько $12 млн, з яких квітів на $8 млн віддали в компост. Майже 5000 працівників відпустили додому, оскільки збирати врожай не було сенсу. При цьому садівництво щороку приносило Кенії $924 млн і було головним джерелом іноземної валюти.
Так, виверження в Ісландії спровокувало масштабні втрати у Східній Африці і довело, що географія самої катастрофи практично не важлива, адже навіть країни на різних континентах пов’язані логістикою.
До 2010 року діяло просте правило — повністю уникати попелу. Після виверження британський регулятор CAA запровадив три рівні ризику, а у 2011 році ICAO ICAO (International Civil Aviation Organization) — Міжнародна організація цивільної авіації, спеціалізована установа ООН. Вона встановлює глобальні стандарти безпеки авіаперевозок та правила використання повітряного простору. та Eurocontrol дозволили польоти за концентрації попелу до 2 мг/м³.
Три способи порахувати збиток
Виверження на Ла-Пальмі, Іспанія, у 2021 році тривало 85 днів і буквально знищувало активи країни: лава накрила 1241 га землі, зруйнувала близько 3000 будівель і 73 км доріг та знищила бананові плантації. Крім цього, близько 7000 людей залишили домівки. Уряд Канарських островів оцінив збитки в 843 млн євро, а академічна оцінка за методологією MDDA (Multi-Dimensional Damage Assessment) — методологія багатовимірної оцінки збитків від стихійних лих. На відміну від стандартних підходів, вона враховує не лише прямі руйнування (будинки, дороги), а й вторинні ефекти: соціальні збитки, екологічну шкоду та втрати людського капіталу. — більш ніж у 1,2 млрд євро, оскільки враховувала вторинний ефект.
У Тонзі, Океанія, в 2022 році масштаб катастрофи визначався вже не стільки самим виверженням, скільки розміром країни. Світовий банк оцінив збитки у $90,4 млн, що дорівнювало 18,5% ВВП. Майже половина втрат припала на будівлі, ще $20,9 млн — на інфраструктуру, зокрема підводний кабель, який повністю відрізав країну від інтернету, та сільське господарство, де постраждали 85% аграрних домогосподарств. І це була лише нижня межа оцінки, бо Світовий банк не врахував довгострокових втрат від туризму й агросектору.
Для порівняння, виверження Ейяф’ятлайокутля завдало світовій економіці близько $5 млрд збитків, але для жодної окремої країни ця сума не становила настільки великої частки ВВП.
Гріндавік, Ісландія, зіткнувся з тим, як стихійне лихо поступово стало довгостроковою бюджетною програмою. Після евакуації 3700 людей у листопаді 2023 року та шістьох наступних вивержень держава за два роки витратила й інвестувала 80 млрд ісландських крон, або близько $580 млн, причому 51,5 млрд крон отримала спеціальна державна компанія Fasteignafélagið Þórkatla, яка викуповувала житло у мешканців за 95% страхової вартості.
Загалом на підтримку населення виділили 48 млрд крон. За оцінкою S&P, це дорівнювало 1,1% ВВП країни та розширило бюджетний дефіцит з 1,4% до 2,5%. Водночас економічний ефект вийшов далеко за межі самого острова, бо ж хоча його житловий фонд був на рівні 1% від загальнонаціонального, попит з боку тисяч евакуйованих людей підняв ціни на нерухомість по всій країні на 1–3%. Через це S&P зарахувало загрозу нових вивержень до переліку факторів, які можуть змусити агентство знизити кредитний рейтинг Ісландії.
Компанія Swiss Re розробила першу глобальну модель вулканічного ризику для понад 500 активних вулканів. За її даними, близько 1 млрд людей живуть у радіусі 150 кілометрів від них, а найбільший потенційний збиток загрожує Японії, де втрати можуть сягнути $30 млрд.
При цьому Ісландія залишається єдиною країною у світі з обов’язковим страхуванням від вулканічних ризиків, що захищає її від катастрофічних втрат ВВП, тоді як у решті світу навіть наявні поліси покривають лише прямі майнові збитки, залишаючи бізнес сам на сам із витратами від зупинки логістики та розриву ланцюгів постачання.
Виверження як рекламний бюджет
У 2010 році Ісландія зазнала не лише економічного, а й репутаційного удару: негативне сприйняття країни на ключових туристичних ринках зросло з 19% через три дні після виверження до 72% за тиждень, а туристичний потік просів на 30%, через що уряд прогнозував падіння на 22% і втрати у 180 млн фунтів.
Замість того щоб просто чекати відновлення попиту, Ісландія перетворила кризу на маркетингову кампанію Inspired by Iceland: у червні 2010 року мешканців закликали на годину відкласти роботу й публікувати контент про власну країну, до акції долучилася приблизно третина населення з 318 000 людей, включно з прем’єр-міністеркою.
За звітом агентства Brooklyn Brothers, з травня до кінця року кількість туристичних прибуттів перевищила прогноз на 27%, а в серпні — на 43%; додаткові 79 252 візити принесли 138,7 млн фунтів, тоді як медіа та продакшн кампанії коштували 2,24 млн фунтів, що дає заявлений показник повернення на маркетингову інвестицію 61:1. Масштаб ефекту підтверджують і пізніші дані S&P: у 2023 році Ісландія прийняла 2,2 млн іноземних туристів — приблизно вдесятеро більше, ніж на початку 2000-х, а туризм нині формує близько 20% ВВП.
Поза тим, ефективність кампанії з показником 61:1 оцінювало саме причетне агентство, тому ця цифра відображає радше вигідну для них методологію, а не беззаперечний результат.
До того ж, згідно з робочим папером МВФ 2025/046, прямі руйнування та реальний вплив на ВВП — це різні речі, бо ж економіка може зазнати тяжких втрат під час самої катастрофи, проте вже за один-два роки продемонструвати статистичний відскок завдяки масштабній відбудові.
Під Неаполем гірше
31 липня 2026 року в італійському Кампі Флегреї Кампі Флегреї (Флегрейські поля) — вулканічна кальдера на 12–13 км. Розташовані біля італійського Неаполя. Район сейсмічно активний, тому перебуває під постійним наглядом вулканологів. стався землетрус магнітудою 4,7 — найсильніший у Кампанії за останні 40 років. INGV зафіксував епіцентр за 5 км від Поццуолі на глибині 3 км. Загалом, за понад 30 поштовхів зупинилися лінії Cumana й Circumflegrea і частина неаполітанської транспортної мережі, а порт Поццуолі закрили.
У радіусі 20 км від епіцентру живе 2,4 млн людей. І це сталося за день до того, як активна Етна знову накрила попелом Катанію.
З 2005 року ґрунт біля Поццуолі піднявся більш ніж на 140 см, а в «червоній зоні» національного плану У разі небезпечної фази єдиним заходом захисту вважається евакуація живе близько 500 000 людей. До неї входять Поццуолі, Баколі, Монте-ді-Прочіда й Куарто, а також частини Джульяно, Марано та Неаполя, причому регіони, які мають прийняти евакуйованих, визначені заздалегідь.
І наостанок
Цифри збитків відрізняються не стільки масштабом вивержень, скільки структурою глобальної економіки: бо що більше бізнес залежить від чужої інфраструктури (авіації, портів, логістики, електромереж чи глобальних ланцюгів постачання), то швидше локальна природна катастрофа стане економічним збитком, який держава або бізнес змушені покривати самостійно.
Ми звикли міряти катастрофу кількістю жертв. Втім, сучасний вулкан рідко когось вбиває — проте робить повітря непридатним для турбін і чекає, поки логістичний ланцюжок постачання розсиплеться сам. Тиждень без літаків — і бізнес, який будувався 10 років, з’ясовує, що майже весь його ризик-менеджмент лежав у розкладі Ryanair та Етни.
Більше про це
Не хочете витрачати мільйон на Hermès? Як тренд на дюпи зробив репліки чужих продуктів респектабельними
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
