Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
Загдуючи Книгу рекордів Гіннеса, в уяві одразу з’являються люди, які відкривають пляшки головою, відрощують найдовші нігті чи збирають колекцію дорожніх знаків. Але поки одні намагаються потрапити до книги заради слави, інші використовують її як маркетинговий інструмент. 27 серпня 1955 року в Лондоні вийшов перший наклад Книги рекордів Гіннеса. Через 70 років вона перетворилася на платформу, яка допомагає продавати смартфони, пральні машини, газовані напої та будувати рекламні кампанії світових брендів.
Журналістка Vector Олена Коваль розібралася, як Samsung, LG, Coca-Cola та інші компанії використовують рекорди у маркетингу, чи справді вони впливають на продажі, як рекламний сувенір пивоварні став окремим бізнесом і чому сьогодні Книга рекордів Гіннеса продає скоріше увагу аудиторії, ніж рекорди.
Від суперечки про птаха до інструмента світових брендів
Усе почалося не з людини, яка захотіла зібрати найбільші досягнення людства. І навіть не в пабі, як часто переказують цю історію. У 1951 році керівник пивоварні Guinness сер Х’ю Бівер під час полювання в Ірландії посперечався з друзями, який птах літає найшвидше. Відповіді знайти не вдалося. Тоді він подумав: якщо такі суперечки виникають у нього, то скільки їх щодня відбувається в тисячах британських пабів?
Так народилася ідея невеликого довідника, який мав відповідати на запитання про «найбільше», «найшвидше» чи «найвище». Іронія в тому, що на питання, з якого все почалося, книга так і не відповіла: згодом її укладачі вирішили зосередитися лише на підтверджених світових рекордах.
Для Guinness це була звичайна рекламна кампанія. Компанія планувала безплатно роздати близько 50 000 книжок у британських та ірландських пабах — навіть із водостійкими обкладинками, щоб витримували розлите пиво. Але відвідувачі почали забирати їх додому. Уже за кілька місяців рекламний сувенір став бестселером: перше видання перевидавали чотири рази, а за перший рік продали близько 187 000 примірників.
Над книгою працювали брати-близнюки Норріс і Росс МакВіртери. За 13,5 тижня вони фактично вручну перевірили близько 4 000 рекордів, працюючи по 90 годин на тиждень. Саме їхня одержимість перевіркою фактів поступово перетворила збірку цікавих фактів на авторитетне джерело, а згодом — на окремий міжнародний бізнес.
За 70 років змінилося майже все. «Книга рекордів Гіннеса» давно перестала бути книжкою про найдовші бороди чи найбільших корів. Сьогодні Guinness World Records — це медіакомпанія, яка перевіряє рекорди, організовує події, ліцензує власний бренд і допомагає бізнесу будувати маркетингові кампанії. Виходить символічно: проєкт, який сам народився як рекламна акція пивоварні, тепер допомагає продавати смартфони, пральні машини, безалкогольні напої й сотні інших продуктів по всьому світу.
Що насправді продає Книга Гіннеса
Samsung: як покупців перетворили на рекламну кампанію
Кінець 2025 року. Майже 16 000 жителів Індії фотографують свою країну на смартфони Samsung Galaxy. Ця подія потрапляє до Книги рекордів Гіннеса. Навіщо це компанії? Як мінімум — отримати маркетингову кампанію, створену власними покупцями, і тисячі фотографій для соцмереж та реклами. Хоча, ймовірно, на підвищення продажів Galaxy S теж розраховували, навіть якщо прямо про це не говорили.
Кампанія #WithGalaxy тривала майже місяць — з 30 грудня 2025 року до 26 січня 2026-го. Samsung запропонував власникам Galaxy S показати Індію через чотири теми: «Обличчя Індії», «Пам’ятки Індії», «Дух Індії» та «Кольори Індії». До кампанії долучилися кінорежисер Кабір Хан, понад 30 регіональних фотографів, а призовий фонд сягнув 1 млн рупій.
Фото: images.samsung.com
У результаті компанія отримала 31 331 фотографію. До Книги рекордів Гіннеса увійшли одразу два досягнення: найбільший конкурс фотографії на смартфонах із 15 988 офіційними учасниками та найбільший артоб’єкт із фотографій учасників. Це різні показники: перший враховує кількість людей, другий — усі роботи, які стали частиною цифрової композиції.
Рекорд тут — лише один із маркетингових інструментів. Про кампанію писали національні медіа, її активно поширювали у соцмережах, а інтерес до серії Galaxy S тримався ще кілька місяців після запуску. Замість того щоб переконувати покупців у хорошій камері цифрами й технічними характеристиками, Samsung показав, як нею користуються десятки тисяч людей.
Чи допомогло це продати більше смартфонів? Публічних доказів немає. У 2026 році Samsung залишилась другим за величиною виробником смартфонів в Індії з часткою ринку 17,1%. За квартал компанія поставила близько 5,3 млн смартфонів, а в другому кварталі, коли загальний ринок скоротився на 11,1%, її частка все одно зросла з 14,5% до 16,4%. Пов’язувати це з кампанією вона не береться, але рекорд точно став приводом говорити про Galaxy S значно довше, ніж триває звичайний запуск нового смартфона.
Herbalife продавала відчуття спільноти
Якщо Samsung зробила ставку на своїх покупців, то Herbalife — на людей, які продають її продукцію. У вересні 2024 року компанія одночасно влаштувала тренування в десятках країн світу й потрапила до Книги рекордів Гіннеса. Для бренду це була нагода згуртувати власну мережу дистриб’юторів.
Під час Worldwide Workout 2024 Herbalife встановила рекорд на найбільшу кількість учасників високоінтенсивного інтервального тренування, проведеного в різних локаціях. У ньому взяли участь 4 916 підтверджених учасників — попередній рекорд становив 3 840. Ще понад 11 000 людей долучилися онлайн, хоча ця кількість не входить до рекорду. Тренування проходили у Франції, Румунії, Китаї, Мексиці, Індії та інших країнах, а центральний майданчик працював у Лас-Вегасі.
Рекорд став частиною великої кампанії: дистриб’ютори проводили локальні тренування, створювали контент для соцмереж, знайомили людей із продукцією та будували локальні спільноти. Додатково компанія пообіцяла пожертвувати до 40 000 доларів на благодійну програму Casa Herbalife.
Фото: ir.herbalife.com
Безпосередньо пов’язати рекорд із продажами компанія не може. Водночас після кампанії Herbalife повідомила про 14% зростання кількості нових дистриб’юторів у третьому кварталі 2024 року та ще 22% — у четвертому. Продажі при цьому майже не змінилися: $1,240 млрд у третьому кварталі (–3,2% рік до року), $1,207 млрд у четвертому (–0,6%), а за підсумками року — $4,993 млрд (–1,4%).
Компанія не розкрила, скільки учасників тренувань стали клієнтами чи дистриб’юторами, тож оцінити вплив рекорду на прибуток неможливо. Натомість він став інструментом для зміцнення спільноти — одного з головних активів бізнесу Herbalife.
Картковий будинок на пральній машині LG
Рекордсмен Книги Гіннеса будує картковий будинок заввишки 3,3 метра на увімкненій пральній машині, яка працює у режимі віджиму на 1000 обертів за хвилину. Так LG вирішила показати головну перевагу нової пральної машини Centum — низький рівень вібрації.
Для цього компанія запросила багаторазового рекордсмена Книги Гіннеса Браяна Берга, відомого своїми картковими конструкціями. За 12 годин він звів 48-рівневу вежу просто на робочій пральній машині. Вежа не падає, рекорд офіційно фіксують, а відео переглядають понад 100 млн разів.
LG використала Книгу рекордів Гіннеса як демонстраційний майданчик. Замість того щоб розповідати про нижчу вібрацію пральної машини в рекламних роликах, компанія показала це на практиці: картковий будинок вистояв під час віджиму на 1000 обертів за хвилину. Відео зібрало понад 100 млн переглядів, а кампанія отримала кілька професійних нагород.
LG не розкрила, як кампанія вплинула на продажі пральної машини Centum. Проте рекорд дозволив бренду перетворити технічну характеристику — меншу вібрацію — на історію, яку хотілося дивитися й поширювати.
238 000 ящиків Coca-Cola і +561% продажів
На відміну від попередніх кампаній, де бренди робили ставку на контент чи спільноту, Coca-Cola Pakistan заявила і про конкретний бізнес-результат. Після кампанії 2017 року бренд повідомив про продаж 238 000 ящиків Coca-Cola — це на 561% більше, ніж роком раніше. Водночас публічної методології цих розрахунків він не розкрив, тому оцінити, яку роль у цьому зіграв саме рекорд Гіннеса, неможливо.
Кампанію присвятили 10-річчю музичної платформи Coke Studio Pakistan та партнерству з мережею Metro Cash & Carry. Заради рекорду в магазині Metro у Лахорі створили найбільшу у світі експозицію з пляшок Coca-Cola — інсталяцію об’ємом 1 470,81 кубічних метрів, завдовжки 62,8 метра і завширшки 24,7 метра. Підготовка тривала кілька тижнів: до рекорду бренд підігрівав інтерес логотипом «спроба встановити рекорд», після підтвердження — ще шість тижнів використовував статус рекордсмена у своїй рекламі та комунікаціях.
Фото: guinnessworldrecords.com
Крім продажів, кампанія принесла бренду масштабне медійне охоплення: про рекорд розповіли три національні телеканали із сумарною аудиторією 120 млн глядачів, п’ять національних газет, а публікації у Facebook охопили понад 1 млн користувачів. Водночас Coca-Cola не розкрила витрати на кампанію чи її окупність.
Книга рекордів чи маркетингова платформа
За сім десятиліть «Книга рекордів Гіннеса» пройшла той самий шлях, що й багато успішних брендів: із продукту перетворилася на сервіс. Якщо у 1955 році вона просто фіксувала рекорди, то сьогодні допомагає компаніям їх придумувати, організовувати й перетворювати на маркетингові кампанії.
Поворотним моментом став 2005 рік, коли Guinness World Records відкрила окремий комерційний підрозділ. Якщо тоді комерційні проєкти приносили близько 10% доходу компанії, то вже до 2015-го — майже 30%. Замість того щоб чекати на нових рекордсменів, Guinness почала працювати з брендами як маркетингова агенція: допомагати обирати категорію рекорду, розробляти сценарій події, організовувати її проведення, сертифікувати результат, готувати контент і ліцензувати використання логотипа Guinness World Records у рекламі.
Сьогодні у базі Guinness World Records понад 60 000 рекордів, але компанії звертаються сюди вже не по місце у книзі. Рекорд став способом отримати готовий інформаційний привід, який легко пояснити одним реченням: найбільший фотоконкурс, наймасовіше тренування чи найбільша експозиція з пляшок. Для медіа це новина, для соцмереж — вірусний контент, а для бренду — кампанія, яку можна розвивати ще довго після самої події.
Ще одна функція рекорду — незалежне підтвердження. Коли Guinness офіційно засвідчує досягнення, компанія отримує право використовувати логотип рекордсмена у своїх комунікаціях протягом визначеного часу. Це працює значно переконливіше, ніж власні рекламні заяви про «найбільший», «найшвидший» чи «найвитриваліший» продукт.
Змінилися й очікування бізнесу. Якщо раніше рекорд означав передусім розголос, то сьогодні компанії хочуть бачити конкретний результат: перегляди, охоплення, відвідуваність заходів або продажі. Компанії не розповідають публічно, скільки інвестували у рекорд та чи став він окупним. І сам Guinness не називає Книгу рекордів інструментом для зростання продажів.
Проте у реальності, де бізнеси прораховують кожен крок наперед, ми розуміємо, що бренд не намагається вразити суспільство рекордом. Це спосіб отримати контент, залучити увагу аудиторії, підняти впізнаваність продукту, отримати підтвердження технічних характеристик. І, цілком ймовірно, фінансово вигідніше, ніж через окремі стратегії та PR-рішення.