ТЕХНОЛОГІЇ

(Не) екзистенційна загроза. Як ШІ поглине світ, який ми знаємо

01 Березня 2024, 09:00
17 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Якщо б зараз запитали, яка технологія змінить наш світ протягом десятиліття, то такою виглядає ШІ. І йдеться не про ASI, який все ще виглядає футуристичною концепцією. Насправді навіть не настільки просунутий штучний інтелект змінить те, як ми живемо, працюємо, навчаємось та створюємо нове. У своїй колонці шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник розмірковує, чому та як ШІ змінить наше життя.

Це ж було вже

У серпні 2011 року на The Wall Street Journal вийшла колонка технологічного підприємця та засновника венчурної компанії a16z Марка Андрісена під назвою «Why Software Is Eating The World» (Чому софт поглине світ). У ній він намагався спростувати скептицизм щодо бурхливого зростання інтернет-компаній, а також довести, що великі технологічні гравці на кшталт Apple недооцінені.

У тогочасного ринку були причини для занепокоєння. На початку 2000-х криза доткомів змусила оптимістів побачити не надто приємну реальність.

Значна частина інтернет-стартапів, створених з середини 90-х, виявилася гарно проданими концепціями без реальних продуктів та клієнтів. Це призвело до того, що сотні компаній збанкрутіли та обвалили ринок. Вплив цієї кризи відчувався навіть на початку 2010-х. 

З погляду Андріссена те, що всі вважали інтернет-компаніями на початку 2010-х, насправді було виробниками програмного забезпечення, які будують реальні, швидкозростаючі, високомаржинальні бізнеси. Наприклад, Amazon створював софт для онлайн-продажу всього, що забажаєте, Netflix — для перегляду фільмів, Spotify — для прослуховування музики. 

При цьому принаймні частина з них домінувала у своїх галузях та змушувала трансформуватися конкурентів. Показовий приклад, який стався значно пізніше виходу тексту Андріссена, — розвиток стримінгового телебачення, до якого доклався Netflix, змусив Disney стати софтверною компанією та запустити власний онлайн-кінотеатр Disney+.

Фактично своїм матеріалом співзасновник a16z спрогнозував, що «інтернет-софт» не стане черговою «бульбашкою», а трансформуватиме наше життя, способи ведення бізнесу й відкриє широкий спектр можливостей для зростання.

Через трохи більше ніж 12 років навряд хтось поставить під сумнів висловлені ним тези. Проте цей час показує і дещо інше — як за десятиліття змінюється наш світ. А прогнози, які комусь здаються оптимістичними, стають новою реальністю. Схоже, ми знову на порозі такого технологічного зрушення, і воно наближається швидше, ніж зараз здається. Отже, йдеться про ШІ-революцію.

Це революція, Джонні!

Я не ставив собі ціллю детально описати у цьому тексті розвиток індустрії ШІ до моменту, коли заговорили про революцію (сподіваюсь прочитати про це книгу). Але хотів показати, як ми прийшли до цієї точки і виокремити речі, які стали тригером для думки: «Ого, ще одна технологія змінить світ».

Штучний інтелект довго видавався швидше науковою фантастикою. В The New Yorker акцентують, що ранні спроби створити ШІ зазнали невдачі. Тому в академічних колах та компаніях звикли до думки, що в галузі немає майбутнього. Такі висновки призвели до відтоку фахівців, що, звичайно ж, не сприяло розвитку. Серйозним кроком вперед стала популяризація глибокого навчання (deep learning). Ентузіасти активно взялись за нього у 2000-х, але навіть поверхове дослідження підкаже, що витоки цього методу датуються ще 1920-ми роками.

У будь-якому випадку зусиллями ентузіастів галузь ШІ почала набирати обертів. Врешті нею зайнялись технологічні гіганти — Alphabet, Microsoft, Meta тощо. 

Серйозним, але спочатку недооціненим кроком для майбутнього ШІ став запуск у грудні 2015 року компанії OpenAI. До її членів-засновників увійшли підприємці, науковці та інженери — Сем Альтман, Ілля Суцкевер, Грег Брокман, Ілон Маск, Тревор Блеквелл, Вікі Чунг, Андрей Карпати, Дурк Кінгм, Джон Шульман, Памела Вагата та Войцех Заремба. У OpenAI із самого початку була амбітна ціль, яку влучно описали у блозі Ілля Суцкевер та Грег Брокман:

«Наша мета — розвивати цифровий інтелект таким чином, щоб він приносив найбільшу користь усьому людству, не обмежуючись необхідністю отримання фінансового прибутку».

Запуск OpenAI, попри залучення того ж Маска, спочатку не здавався чимось дуже важливим. Ще одна лабораторія з гучними красивими принципами — що тут цікавого? Навряд багато людей крім галузевих фахівців та гіків слідкували за її ранніми розробками. Правда, 2019-го у мережі широко розповсюдилась новина про те, що роборука OpenAI здатна зібрати кубик Рубіка. Проте компанія сама відмовилася продовжувати розвиток у цьому напрямі через недостатні перспективи.

Словом, довгий час ШІ-перегони між компаніями залишалася за кулісами, а популярний у широкого загалу продукт на базі штучного інтелекту — мрією (так, я пам’ятаю про ШІ-асистентів, але наскільки часто ви ними справді користувалися?). Аж тут 30 листопада 2022-року OpenAI запускає у відкритому доступі ШІ-чат-бот ChatGPT, і світ збожеволів. Уже в січні 2023-го його активна аудиторія сягнула 100 млн користувачів на місяць. 

СЕО OpenAI Сем Альтман швидко став ледь не головною суперзіркою технологічної індустрії. Почали з’являтися публікації про серйозну загрозу пошуковику Google з боку ChatGPT (принаймні поки такі прогнози не справдилися). Ці розмови поглибив анонс Microsoft про інтеграцію моделі GPT-4 в Bing та в браузер Edge. Google також представила свого бота Bard (нещодавно перейменували в Gemini). Продовжувати список ШІ-інструментів, які вийшли у відкритий доступ не буду. Їх стало так багато, що новина з заголовком «Компанія представила нове ШІ-рішення» навряд набере багато переглядів. Читачі втомилися від цих анонсів.

Зате їх, імовірно, сильніше зацікавить інший інфопривід — про потенційні скорочення та загрозу робочим місцям через впровадження ШІ-інструментів. Наприклад, майже рік назад у Goldman Sachs прогнозували, що генеративний ШІ загрожує 300 млн робочих місць у найбільших економіках.

Від таких новин з’являється стійке відчуття, що ми отримали не чат-бот, який відповідатиме на найтупіші питання з інтернету, а рішення, яке йде за вашою роботою і старим життям.

Ще один важливий момент — це можливість компаніям та окремим людям створювати власних ботів на базі того ж GPT. У січні цього року OpenAI навіть запустили GPT Store. Це магазин ШІ-інструментів, що працює аналогічно до App Store та Google Play. Він містить низку GPT-рішень, розроблених партнерами OpenAI та спільнотою розробників. Поки доступ до магазину є лише у підписників преміумпланів OpenAI.

Чому це важливо? Одна з причин, чому софт поглинув наш світ, була зручність використання. Щоб скористатися тим же Spotify, вам потрібно просто зайти в магазин застосунків, завантажити, а далі все доволі просто. І от у напрямі ШІ цей момент стає все ближчим.

Що зміниться

Технооптимізм та рівні можливості

CTO Microsoft Кевін Скотт вбачає у ШІ потенціал технології, яка «вирівняє умови гри». Тобто зараз у світі вистачає людей, які мають певні запити до комп’ютера, наприклад, хочуть свій застосунок, але не вміють кодити. ШІ міг би з цим допомогти — урівняти шанси — написати код за запитом чи розробити маркетингову кампанію. Головна перевага штучного інтелекту — спілкування з користувачами звичайною мовою, що сильно розширює сферу застосування. І подібне бачення, схоже, досить поширене у технологічних лідерів.

Наприклад, співзасновник DeepMind та стартапу Inflection AI Мустафа Сулейман пояснює вплив та потенціал ШІ-революції так:

«Подумайте про це так. Найпотужніші технології попередньої епохи, як правило, належали невеликій багатій еліті або урядам. Будівництво парового заводу, авіаносця або атомної електростанції було дорогою, важкою і грандіозною справою. З провідними технологіями нашого часу це вже не так. Якщо остання велика технологічна хвиля — комп’ютери та інтернет — полягала у передачі інформації, то нова — про всі наші дії. Ми стоїмо перед обличчям кардинальних змін у можливостях окремих людей, причому з немислимою раніше швидкістю. Штучний інтелект стає потужнішим і радикально дешевшим з кожним місяцем — те, що кілька років тому було неможливим з точки зору обчислень або коштувало б десятки мільйонів доларів, зараз є широко розповсюдженим». 

На його думку, ШІ організовуватимуть нам вечірки, вестимуть наші щоденники, розроблятимуть бізнес-стратегії та ліки. І найцікавіше, що подібні інструменти будуть доступні кожному — від мільярдерів до дітей в Індії.

Схожих висновків у своєму минулорічному тексті дійшов і Білл Гейтс. Він вважає розвиток ШІ настільки ж фундаментальним, як і створення мікропроцесора, персонального комп’ютера, інтернету та мобільного телефону. ШІ, на думку Гейтса, змінить те, як ми працюємо, навчаємося, подорожуємо, спілкуємося, отримуємо медичну допомогу тощо.

Словом, виглядає досить оптимістично. Проте часто у таких прогнозах-пророцтвах висловлюється кращий варіант перебігу подій. Тож погляньмо, як ШІ може повпливати на наше життя та роботу.

Автоматизація та трансформація

Хочеться вірити, що алгоритми й просунуті роботи перехоплять важку та небезпечну роботу. Щось подібне ми вже бачимо на складах Amazon. У жовтні 2023-го стверджувалось, що там працюють уже понад 750 000 роботів. Вони виконують повторювані завдання й вивільняють співробітників для більш ефективної роботи з клієнтами. 

Але з популяризацією такого підходу на ринку можуть виникнуть нові проблеми. Наприклад, з високою імовірністю ці рішення заберуть і решту подібної роботи у людей. Що робити з мільйонами «синіх комірців», якщо вони не зможуть працювати? Відповідь на це питання варто шукати вже зараз, але навряд хтось за це візьметься.

Інший цікавий момент те, що ШІ прийшов за роботою і «білих комірців». Він здатний спростити, а з часом автоматизувати виконання нудних та відверто бюрократичних офісних завдань. Наприклад, створення звітів, презентацій, підготовку та заповнення документів тощо. Проте також перехопить і частину креативної роботи (написання програм курсів за заданим шаблоном, генерування зображень тощо). 

Нещодавно під Facebook-дописом CEO ISD Group Віктора Шкурби про можливості моделі для генерування відео Sora від OpenAI розгорнулась дискусія про вплив ШІ. Відповідаючи на питання про те, чи зросте попит на сценаристів, Шкурба зазначив: 

«Час, коли можна було бути просто сценаристом, — пройшов. Тепер треба бути одразу й сторібордистом і аніматором, режисером та артдиректором. І це, в принципі, реально».

Імовірно, нам варто очікувати трансформації більшості професій, яких ми відносимо до розумової праці. Наприклад, ШІ зможе перехопити збір інформації, генерування текстів, тем та перевірку помилок. Це сильно трансформує те, що зараз роблять редактори та журналісти. Доведеться переосмислювати мої обов’язки та шукати краще застосування здібностям. 

Підозрюю, що поки ШІ все ще галюцинує, потрібна буде людина, яка проводитиме фактчекінг матеріалів. Також тексти доведеться виправляти стилістично. А ще ШІ навряд зможе ефективно брати інтерв’ю. Одночасно широке застосування цього інструменту дуже заважатиме людям, які лише починають кар’єру в індустрії. Скажімо, робота новинаря зараз часто зводиться до рерайту матеріалів та пресрелізів. ШІ буде в цьому ефективнішим. 

Гарна ілюстрація тренду щодо потенційних скорочень через ШІ — свіже дослідження PwC. У ньому взяли участь 4702 CEO великих та малих компаній різних галузях економіки в 105 країнах. Виявилось, багато з них розглядають впровадження генеративного ШІ як можливість збільшити доходи і підвищити ефективність. При цьому чверть опитаних очікує, що 2024 року чисельність персоналу скоротиться щонайменше на 5% завдяки цій технології. 

Інший приклад — у фінтех-стартапі Klarna повідомили, що лише за перші чотири тижні роботи чат-бот на базі GPT обробив 2,3 млн чатів з користувачами на 35 мовах. Це еквівалентно робочому навантаженню 700 штатних агентів підтримки, які працюють повний робочий день. Як думаєте наскільки скорочуватиметься використання людей у цій сфері вже в найближчому майбутньому?

Освіта, медицина, непотрібні люди

З точки зору впливу на суспільство в широкому сенсі мені хочеться виділити три ракурси:

  • ШІ змінить освіту. ШІ, імовірно, зможе підібрати оптимальну програму для конкретної людини чи професії. А потім надати всі матеріали і пояснення, виходячи з прямого запиту та зафіксованих моментів, коли студент чогось не зрозумів. Це змусить переосмислити роль вчителя — замість людини, яка просто начитує матеріал, в ментора, який підтримує учня чи студента. Зміна підходів до навчання та підготовки фахівців сильно вплине на те, як взагалі працює суспільство та які навички розвиватимуться.
  • ШІ вплине на охорону здоров’я та медицину. Наприклад, просунуті асистенти за допомогою зібраних даних зможуть пропонувати способи профілактики хвороб, допомагатимуть підібрати та контролювати лікування та даватиме рекомендації щодо покращення самопочуття. Або алгоритми здатні діагностувати хвороби з точністю значно вищою, ніж лікарі. А рішення, які візьмуть на себе роботу з документами, вивільнятимуть лікарям більше часу на допомогу пацієнтам. У далекому майбутньому це ще й про лікування хвороб та подовження життя. Теоретично завдяки ШІ наша медична система запрацює краще та ефективніше.
  • Створення та розповсюдження контенту. ШІ вже пише сценарії та тексти, створюватиме відео, зображення та звук, що відкриває широкі можливості для персоналізації. Імовірно, нас очікує майбутнє, коли кожен отримувати будь-який контент за запитом відповідно до своїх інтересів та поглядів. Але є проблема — завдяки ефективності ШІ, ми можемо опинитися у віртуальній реальності ботів та згенерованого контенту. У ній фактично перестанемо самостійно обирати, бо орієнтуватимемось на підказки алгоритмів, які розумітимуть нас краще, ніж ми самі. А ще у такому разі ми житимемо у різних цифрових реальностях з навколишніми. Алгоритми вже підбирають нам той контент, який з вищою імовірністю сподобається. Згадайте хоча б персоналізовану стрічку TikTok. З розвитком ШІ «своя цифрова бульбашка» може зменшитися лише до однієї людини — нас самих. 

Інший важливий момент — за такого розвитку та широкого впровадження ШІ ми отримаємо цілий клас людей, які стануть не потрібні на ринку праці. Це ті самі працівники складів, агенти підтримки та інші фахівці, яких замінять чат-боти та роботи. Їм, імовірно, доведеться:

  • продовжувати працювати на застарілих посадах, поки це можливо, — наприклад, в технологічно відсталих країнах;
  • з безумовним доходом чи забезпеченням просто доживати життя;
  • шукати можливості розвитку та адаптації під нову реальність — підприємництво, мистецтво, праця в галузях, де цінуватиметься саме ручна праця.

Подібні зміни також можуть спровокувати зростання бідності, злочинності та демонстрацій. І такі приклади вже є — ті ж протести проти роботаксі у Сан-Франциско.

Як зміниться технологічний бізнес

ШІ значно спростить створення технологічних стартапів. Наприклад, дозволить значно швидше та дешевше створювати МVP, щоб перевіряти гіпотези. Це призведе до більшої кількості проєктів на ранніх стадіях. Докладніше про те, як ШІ змінить підприємництво можна прочитати в цьому моєму тексті. До речі, недавно Сем Альтман припустив, що в майбутньому одна людина, яка користується ШІ, зможе побудувати «єдиноріг» — тобто стартап вартістю від $1 млрд.

Одночасно вплине ШІ й на інвесторів. Він перехопить більшість функцій, пов’язаних з аналізом та оцінкою стартапів. Це дозволить значно ефективніше ухвалювати рішення, але скоротить персонал венчурних компаній. 

Щодо технологічних гігантів, то вони стануть головними вигодонабувачами від ШІ-революції. Для частини з них працюватиме система, за якою вони зароблятимуть «продажами кирок золотошукачам» — пропонуватимуть своє «залізо», моделі та рішення для створення нових продуктів. Наприклад, на цьому вже заробляють Microsoft, OpenAI та Nvidia. 

Також впровадження ШІ допомагатиме розвивати бізнес загалом. Наприклад, Meta, нарешті могла б досягти успіху з концепцією метавсесвіту, бо у людей стане більше вільного часу. Чи значно розвинути свої ШІ-чат-боти та просунути індустрію віртуальних друзів, партнерів чи вчителів.

Окремо хочеться зупинитись на MilTech/DefenceTech. Війна в Україні спровокувала розвиток та використання ШІ у військовій справі. Зокрема, у БПЛА. Наприклад, у США працюють над проєктом Replicator. У його рамках хочуть використовувати автономні транспортні засоби та безпілотники, щоб «допомогти подолати кількісну перевагу Китаю».

І що з цього?

У сфері ШІ ми часто більше говоримо та думаємо про екзистенційні речі на кшталт «знищить людство ядерними ракетами або перетворить всю матерію на полуниці». При цьому ігноруються більш реалістичні та близькі позитивні та негативні сценарії. ШІ, що керуватиме роботами на складі, може завдати суттєвої економічної шкоди мільйонам людей, які колись там працювали. Одночасно він також може значно покращити те, як ми працюємо, підвищити якість медичних послуг, освіти тощо. 

Словом, наразі ШІ — це інструмент, а тому все залежатиме від його застосування. При цьому ми не зможемо якось призупинити подальший розвиток штучного інтелекту та його вплив на світ довкола. Залишається те, у чому людство завжди було сильним — адаптуватися. 

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
FOMO OFF техноавторитаризм
Авторитарна технократія наближається. Чим нам загрожує нова ідеологія Кремнієвої долини
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
26 Березня 2024, 09:00 131 хв читання
БІЗНЕС
Які PR-інструменти обов’язкові для використання у 2024-му — 6 думок від агенції Hoshva 
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
09 Березня 2024, 16:00 6 хв читання
БІЗНЕС Як пройшла найбільша гемблінгова конференція ICE London–2024 — досвід Favbet Tech
Як пройшла найбільша гемблінгова конференція ICE London–2024 — досвід Favbet Tech
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
01 Березня 2024, 19:00 6 хв читання
БІЗНЕС
Зарплата — $1 на годину. Як дешева робоча сила рухає ШІ-революцію
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
22 Листопада 2023, 09:00 11 хв читання
Завантаження...