І з цим ми впоралися. 8 страшних економічних криз останніх 200 років

Криза в США 1857 року

Ця криза почалася восени 1857 року в США. Причина — спекуляції акціями залізничних компаній. За відсутності нормального транспортного постачання та роботи банківської системи почало падати виробництво. Франція, Британія та Німеччина інвестували в акції американських компаній, тому криза зачепила і їх.

Утім, криза закінчилася порівняно швидко. До кінця 1858-го економіка США почала поступово відновлюватися: місце збанкрутілих підприємств зайняли нові. Банк Англії вирішив вдатися до незабезпеченої емісії валюти, а Німеччина взяла кредит сріблом в Австрії. Обидва підходи виявилися успішними, й країни поступово вийшли із кризи. Після неї банкіри стали приділяти більше уваги страхуванню ризиків.

Довга депресія (1873–1896 роки)

Під кінець XIX століття відбулася поки що найтриваліша фінансова криза в історії. Вона розпочалася у травні 1873-го з обвалу фондової біржі у Відні. В усьому винне стрімке зростання ринків нерухомості в Австро-Угорщині та Німеччині. Забудовники отримували від банків величезні кредити, з якими не всі змогли розрахуватися. Після Відня паніка почалася також на біржах в Амстердамі та Цюриху. 

Потім криза охопила США. Буквально за чотири місяці, у вересні 1873 року, Jay Cook&Co — великий американський залізничний девелопер не зміг розплатитися з боргами. Після цього почали банкрутувати банки, а малі та середні підприємства не могли взяти кредити. Це спричинило крах бізнесу. У результаті безробіття в США часом досягало 25–30%. 
Загалом довгу депресію описують як серію криз, від яких держави просто не встигали оговтуватися. За популярною версією, Довгу депресію допоміг закінчити найвпливовіший американський банкір того часу — Джон Пірпонт Морган. Для цього йому в 1895-му довелося надати $62 млн золотом Міністерству фінансів США. Також вийти з депресії економіці допомогла Друга промислова революція, яка спричинила розбудову економік. У результаті на перший план вийшла важка промисловість.

Економічна криза (1914 рік)

У липні 1914 року, коли стало зрозуміло, що Європа наближається до війни, в основному на той час фінансовому центрі світу — Лондоні — вибухнула криза. Фінансові ринки заморозили, котирування впали, вкладники не мали доступу до своїх коштів. Лондонська фондова біржа не працювала п’ять місяців. Було побоювання, що почалося масове банкрутство банків, яке загрожує платіжним і кредитним механізмам країни.

Окрім Великої Британії від кризи постраждали 50 країн — насамперед США, Франція та Німеччина. Уряди останніх почали розпродувати цінні папери іноземних емітентів. Так хотіли фінансувати війну, а натомість спровокували кризу в найбільш невідповідний момент. Далі почалася Перша світова, і фінансові проблеми перестали бути питанням номер один.

Велика депресія (1929–1939 роки)

Велика депресія торкнулася багатьох держав. Утім, головний удар взяли на себе США, Канада, Британія, Німеччина та Франція. Початок кризі поклав біржовий крах США 24 жовтня 1929 року. Серед причин кризи називають надвиробництво товарів і брак грошової маси, щоб їх купувати.

Спад промвиробництва наближався до 50%. Сильно постраждало сільське господарство: ціни на продукцію впали на 40–60%. Також у період кризи збанкрутувало приблизно 40% американських банків. 

Вихід США із Великої депресії проходив у кілька етапів. Свою роль відіграв і «Новий курс» президента Франкліна Делано Рузвельта — комплекс надзвичайних заходів в економіці та соцсфері, що включають боротьбу з безробіттям і бідністю.

Нафтова криза (1973)

Нафтове ембарго 17 жовтня 1973 було першою й поки що найбільшою енергетичною кризою в історії. 

Причина — країни-учасниці ОАПЕК (Організація арабських країн — експортерів нафти) оголосили про припинення постачання нафти країнам, які підтримали Ізраїль у війні із Сирією та Єгиптом (входили до ОАПЕК). Передбачалося, що такий маневр змусить колективний Захід разом із Японією здати свої позиції.

Дії країн ОАПЕК спровокували різкий стрибок вартості нафтопродуктів. Наприклад, один галон бензину зріс у ціні з 30 центів до $1,2. Президент США Річард Ніксон закликав своїх співгромадян до економії: не користуватися автомобілями без потреби та їздити на менших швидкостях. У ФРН взагалі заборонили користуватися авто у певні дні тижня.

Закінчилася криза після скасування ембарго у березні 1974-го. Постфактум вона спонукаkf уряди багатьох країн сформувати стратегічні запаси нафти.

«Чорний понеділок» (1987)

«Чорних понеділків» в історії було кілька. Найвідоміший — 19 жовтня 1987-го. Цього дня сталося найбільше в історії падіння промислового індексу Dow Jones – на 22,6%. 

Воно потягло за собою інші біржі. Наприклад, капіталізація ринку Австралії впала на 41,8%, а Гонконгу — на 45,8%.

Причину падіння індексу аналітики шукають і сьогодні. Можливо, до нього призвів програмний трейдинг. Комп’ютерні системи під час видачі торгових замовлень орієнтувалися на динаміку ринку. Тож коли 14 жовтня ринок почав падати, вони почали продавати акції.

Ще однією причиною могла бути недостатня ліквідність ринку. Річ у тім, що заявок на продаж акцій було багато, а покупців мало. І щоб позбутися цінних паперів, продавці опускали ціни нижче й нижче. 

Проте «Чорний понеділок» не призвів до затяжної кризи. Федеральна резервна система (ФРС) США випустила додаткові державні папери, щоб забезпечити ринку ту саму ліквідність. Наслідком Чорного понеділка стало впровадження механізму ринкових вимикачів. Якщо індекс Dow Jones звалиться на 10% — торги призупинять.

«Крах доткомів» (2000–2003 роки)

Доткомами (dotcom або .com) називають компанії, чия бізнес-модель заснована на роботі в інтернеті. Сам термін отримав негативну конотацію через кризу, про яку ми зараз поговоримо.

У 1990-х з появою інтернету розпочався масштабний переклад бізнесу онлайн. Це був період оптимізму щодо нової економіки та інтернет-компаній. У певний момент ринок надто повірив у їхні перспективи замість того, щоб реально оцінювати їхні показники. Водночас багато компаній не мали реальних продуктів, зате вони чудово продавали інвесторам майбутнє зростання і перспективи. Це спричинило різке зростання цін акцій. Так утворилася економічна «бульбашка доткомів». Індекс NASDAQ виріс більш ніж уп’ятеро з 1995-го по 2000-й. 

Але так не могло продовжуватися вічно. 2000-го міхур лопнув. Індекс NASDAQ упав на 76,81% у період з піку 10 березня 2000-го по 4 жовтня 2002 року. 

Після цього багато технологічних компаній збанкрутували. 2004-го існувало лише 48% доткомів, заснованих після 1996-го. На тлі краху фондової біржі ринкова капіталізація компаній впала на понад $5 трлн. Технологічна галузь почала відновлюватися лише 2004-го. 

Світова економічна криза (2008 рік)

Початок їй поклав іпотечна криза у США 2007 року. 2006-го на ринку помітно знизилася кількість проданих будинків. Уже навесні 2007-го те, що відбувалося, переросло в кризу високоризикових іпотечних кредитів (кредитування осіб із низькими доходами та поганою кредитною історією). Тобто позичальники не виплачували іпотеки.

Ця криза спровокувала падіння великого інвестиційного банку Lehman Brothers 2008 року. Його причиною зазвичай називають провал у фінансовому регулюванні — за роботою Lehman Brothers не встежили. До 2008 року банк примудрився видати іпотеки на $680 млрд при своєму капіталі $22,5 млрд. 15 вересня 2008 року Lehman Brothers подав заяву про банкрутство.

Падіння інвестбанку потягнуло за собою всю фінансову систему США. Усього за день індекс Dow Jones упав на 500 пунктів. Слідом за США криза перекинулася на інші країни. 

2012 року головний економіст МВФ Олів’є Бланшар говорив, що на відновлення економіки потрібно орієнтовно 10 років. Враховуючи, що 2020-го вона знову постраждала через пандемію, цей процес затягнеться.