БІЗНЕС

Інженерія, IPO та рольові моделі. Як ви думаєте — Олександр Конотопський, голова наглядової ради та засновник Ajax Systems

25 Квітня 2024, 09:00
17 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Коротко про Олександра Конотопського:

  • Голова наглядової ради та засновник Ajax Systems — найбільшого у Європі виробника систем безпеки.
  • Перші гроші заробив кур’єром та на будівництві.
  • У 2007 році працював журналістом у щотижневику «Власть денег».
  • Закінчив національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю «Телекомунікаційні системи та мережі».
  • Член Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану
  • Підприємець року за версією Forbes Ukraine у 2021 році.

Про себе та роль в компанії

Мені подобається винаходити речі, розв’язувати проблеми. Люблю життя та людей.

Подобалось працювати журналістом. Це робота, яка дає можливість ставити будь-які питання цікавим людям.

Люблю інженерну, творчу роботу, а також продажі та виробництво. Не дуже подобається логістика. Це важливий напрямок, але мені не цікавий. Теж саме з бухгалтерією, PR та legal. 

Я певною мірою рекрутер. Постійно намагаюсь підсилити компанію талантами.

Також відповідаю за стратегію компанії. Колись слухав інтерв’ю людей, які так казали, і думав: «Вони просто нічого не роблять». Зараз розумію, що це не просто. Ajax Systems не дуже велика компанія — у нас понад 3000 працівників. Але вона вже й не маленька. Не вийде кожен день смикати кермо наліво-направо, щоб її повернути в потрібний бік. Вона вже не може так швидко розвертатися. Потрібно розуміти, куди ми рухаємося не на місяць, не на квартали та навіть не на рік вперед. 

Якби я помилився і компанія рухалась неправильно, то оперативно це змінити не зміг би. Все закінчилося б втратами. 

Часто виступаю в ролі тренера. Ставлю завдання — кажу, на яку висоту ми стрибатимемо.

А ще освоюю нові території. Я першим поставлю прапор на висоту, якої ми прагнемо досягти. Подобається перебувати поза зоною комфорту. Не люблю, коли занурююся в якийсь спокійний, передбачуваний стан. Потрібно, щоб постійно був челендж та драйв. І, відповідно, нові території — це одна з можливостей, спосіб вийти із зони комфорту.

Про користь інженерного бекграунду

Інженерний бекграунд допомагає розуміти складні процеси. Це плюс, бо у нашому світі все процеси — простіші чи складніші.

Також це про базове відчуття всесвіту. Те, як ви дивитеся на речі. Коли працював журналістом, то був в оточенні колег, які навчалися цієї професії. Зокрема, з Алісою Юрченко, яка зараз є редакторкою та журналісткою-розслідувачкою в BIHUS.Info. Її редактори постійно хвалили, а мої заголовки та тексти їм не подобались. Я виправляв, багато над ними сидів. Аліса ж все писала з першого разу.

У неї була база — вона вчилася бути журналісткою та йшла до цього. Думаю, я б не зміг побудувати таку кар’єру. Не мав цієї бази. Не міг писати так, щоб людям було цікаво читати.

В інженерному бізнесі так само. Якщо ви не розумієте систему координат, не замислюєтеся про певні речі, то нічого не вийде. Наприклад, кажуть про якусь конструкцію, а в інженера вона автоматично «малюється» в голові. Коли ж ви не розбираєтесь, то так не відбувається. Отже, вам доводиться довше вдаватися в деталі.

Я не займаюсь складною інженерією. Це, ті речі, які взяла на себе R&D-команда Ajax. Я закінчив університет 15 років назад та давно не працюю за фахом. Тому й близько не можу називати себе інженером та порівнювати себе з людьми, які багато досягли тут у професійному плані. 

Про міжнародні амбіції Ajax Systems

У 2016 році Ajax Systems вийшов на міжнародний ринок. І після цього почав щороку зростати. Тоді ми відчули, що виходить — зробили щось дійсно потрібне людям. До того ми десь років п’ять практично не зростали.

Технічно у нас 187 країн. Проте, наприклад, Північній та Латинській Америці ми почали працювати значно пізніше, ніж у Європі — лише у 2022 році. Через що проникнення на цих ринках значно менше. 

Навіть у Європі є країни, де у нас поки досить слабке проникнення, зокрема за нашою основною категорією — захисту від вторгнень. Роботи вистачає, бо, наприклад, може не бути якоїсь функціональності чи пристрою, який дозволить стати справді успішними на конкретному ринку. 

А паралельно розвиваємо нові категорії — комфорт і продуктивність, запобігання потопу, пожежна безпека та рішення для об’єктів, які вимагають підвищеної безпеки, наприклад, банки, магазинів зброї чи ювелірної продукції тощо. І, звичайно, не забуваємо про відеоспостереження.

Ми хочемо досягти високої частки на ключових ринках за основними продуктами. Наприклад, це стосується лінійки пожежних датчиків та відеоспостереження. Остання категорія для нас нова, ми почали з одного пристрою пів року тому — відеореєстратора NVR. Нещодавно додали ще три камери відеоспостереження, але це все одно лише старт вертикалі.

Поки стелі не видно взагалі. Щоб досягати високих результатів, наприклад, у США та Канаді, знадобиться десь стільки ж часу як і колись в ЄС. Також є країни, у яких переважають лише певні категорії. Наприклад, в Азії немає ринку захисту від вторгнення, втім популярні системи відеоспостереження; у країнах Середнього Сходу — Саудівська Аравія, Арабські Емірати, Єгипет тощо користуються продуктами пожежної безпеки та відеоспостереження. 

У нас є сильна база. Тепер маємо досягти нових великих результатів нашої присутності. Ми працюємо над тим, щоб якомога більше категорій нашого портфоліо були успішними глобально.

Про IPO

Контекст: у 2021 році Ajax Systems оголосила, що готується до IPO ІРО Перший публічний продаж акцій приватної компанії на фондовому ринку. . Тоді ж стало відомо, що в межах підготовки розміщення на біржі до ради директорів компаній приєднався колишній віцепрезидент EPAM Карл Робб.

Ми технічно готові до IPO. «Натиснемо кнопку», коли буде хороший ринок та кон’юнктура. І, звичайно, — коли це нам буде потрібно. Зараз об’єктивно і ринок поганий, і нам вистачає ресурсів, щоб реалізовувати всі плани. Тому ми не говоримо про IPO в цьому чи наступному році. А от що буде після 2025 року, я поки не казатиму.

До 2022 року ринок був просто шалений. Компанії залучали гроші просто за божевільними оцінками. Коли підняли облікову ставку — практично всі стали падати. Ну, крім умовних гігантів на кшталт NVIDIA. Декакорни та «єдинороги» почали втрачати цей статус. Стало остаточно зрозуміло, що все це було «пандемійне диво». Повторення цієї ситуації не варто очікувати найближчим часом.

Водночас на ринку, як і раніше, багато грошей. І, відповідно, є класні можливості для справді хорошої компанії. Проте постає питання: чи варто на все це йти та нести навантаження публічної компанії?

Після IPO ваша компанія стає прозорою. Менеджменту доведеться стати своєрідними політиками — подобатися людям, які купують ваші акції. Також слід давати дуже прогнозований результат. У приватній компанії він може бути один квартал суперкрутий, потім — трохи гірший. У публічній на вас можуть подати суд, якщо ви щось пообіцяли досягти конкретного результату, а потім цього не зробили. 

Як би не було, IPO — найкращий спосіб оцінити свою компанію, продати її акції за найвищою з можливих цін.

Це шлях, завдяки, якому заробляються найбільші капітали у світі, а бізнеси стають великими. 

А ще — це про прозоре бонусування співробітників. Не потрібно чекати, поки прийде новий інвестор, щоб викупити опціони. Вони в реальному часі бачать, як перформить компанія. Це добре і погано. Коли перформить погано, опціони падають, люди починають засмучуватися та демотивуватися. Не всі розуміють логіку — бувають підйоми та спади.

Про підприємництво

Вистачає компаній, які вважалося, стануть умовно «новими Apple», а вони загинули. Їх погубили великі інвестиції. Один з таких прикладів — Theranos. Компанію сприймають як синонім шахрайства. Для мене це приклад величезних підприємницьких амбіцій, накладених на гігантське соціальне підбадьорення. У результаті людина не змогла сказати «ні», натиснути на гальма. Зізнатися, що не виправдала очікувань. 

Підприємці — оптимісти. Вони завжди вірять у краще. Якби були реалістами, то ніколи б не робили бізнес.

Бізнес закінчується крахом, якщо про нього міркувати логічно. Завжди потрібне диво, щоб вдалося. Тому для когось розміщення на біржі — бустер, а для інших — самогубство, бо відкриє та посилить слабкі місця компанії.

Підприємництво дало мені в житті, фактично, все — реалізацію моїх ідей, крутих людей довкола, багато подорожей, нових горизонтів, фінансову свободу тощо.

Ajax Systems робить якісний продукт. Якщо ми надихаємо інших людей створювати класний продукт — це суперкруто.

Коли будували Ajax Systems, то одним з ключових моментів було те, що робимо український технологічний продукт. Хотіли зробити глобально цінним бренд електроніки, зроблений в Україні. Нам вдалось і це важливий момент. Мені дуже хочеться, щоб таких компаній ставало все більше. 

Думаю, що підприємці зараз заробляють гроші у другу чергу. У першу — вони змінюють реальність, направляють команди, створюють круті та корисні для суспільства продукти. 

Зараз дуже складно відкрити не інноваційний бізнес. Щоб досягти успіху, слід змінити правила гри, бо конкуренція висока. Ера простих бізнесів проходить.

Про хайринг

1

Наймання — це важлива частина моєї роботи

Зокрема, йдеться про наймання розробників та позицій C-level. У процесі проходимо кілька етапів. Спочатку намагаюсь сформулювати, що буде крутим результатом для людини на цій посаді. За рік вона має довести свою користь досягненнями. Це дозволить зрозуміти — якісним було наймання чи ні.

2

Переніс потенційних результатів у вакансію

Її обов’язково пишу сам. Якщо цього не зробив, то наймання найімовірніше закінчиться неуспішно. Виходить, що я сам не зрозумів, яка людина нам потрібна, а це дуже важливо. 

Потім дивимося, наскільки те, чого я хочу від кандидата, метчиться з ринковою пропозицією. Ajax Systems дуже нестандартна компанія для України. У нас багатьох спеціалізацій просто немає. 

3

Розмови з тими людьми, як підходять під вимоги

Починаємо розмовляти. Таких фахівців зазвичай небагато. У процесі спілкування цікавлять базові речі. Наприклад, людина повинна бути мотивованою, розумною. Бажано, щоб у неї було гарне почуття гумору — тоді легше працювати. 

Важливий момент — нормальна, здорова самооцінка. У нас максимально плоска структура. Тому кандидат повинен вміти кооперувати з іншими, бути суперпрофесіоналом своєї справи, а командний результат ставити вище за особистий.

4

Тестове завдання — це 50-70% враження від кандидата

Після цього просимо зробити тестове завдання. Мені потрібно обов’язково попрацювати з людиною, щоб вирішити чи наймати її. Якщо йдеться про позицію топменеджера — пропонуємо кандидату таке: «Попрацюйте у нас тиждень як консультант». Це дозволяє краще оцінити кандидата. Якщо вона розкриється, то пропонуємо офер.

Про різницю між фахівцями з України та інших країн

Якщо людина професіонал, то вона професіонал не зважаючи на те, з якої вона країни. 

В українців є суперсильні якості. Ми прагнемо будувати життя, кар’єру. Нам все цікаво, є вдосталь стимулів рухатись вперед. Багато з українців — перше покоління, яке створює бізнес, будує кар’єру тощо. Тобто існує дуже велика різниця між тим, де починаєш та можеш дорости в плані грошей, розвитку тощо. А ще українці агресивні. Тут ми схожі не на європейців, а на американців та ізраїльтян.

В українців сильна технічна школа — інженери. З комерційною ситуація гірша — сейлзи слабкі. Зате ми також кращі у всьому, що пов’язане з креативом — маркетологи, дизайнери тощо. Також в Україні сильні рекрутери. 

ЄС — великий ринок праці. Там багато талановитих професіоналів, людей з цінностями. Європейці десь більше схильні до соціалізму, ніж ми чи американці. Проте мають цінності, що дуже важливо для бізнесу. 

Успішна компанія не може складатись лише з агресивних людей. Їй потрібні лояльність, повага, високі стандарти праці та безпеки співробітника тощо.

Про рольові моделі

Іноді питають, чи не хочу я в політику. Завжди відповідаю — ніколи в житті. Головна причина — не хочу подобатися людям. Це головне для політиків.

Не хотілося б, щоб мене оцінювали за таким критерієм. Краще за результатами роботи.

Я не відчуваю себе рольовою моделлю для підприємців. Не брав на себе відповідальність вчити інших. У мене навіть практично немає лекцій, де я чогось навчаю. Їх десь одна або дві. 

Раз склалося так, що я надихаю інших, то намагаюся поводитись максимально екологічно. Олег Гороховський якось розповів про Facebook-тест — коли хочете щось зробити, то перед цим подумайте чи не буде вам соромно, якщо це опиниться в соцмережах. Користуюся цим методом.

Щодо людей, які мене надихають, то їх багато:

  • Олег Гороховський (співзасновник monobank);
  • Костянтин Єфименко (співзасновник «Біофарма»); 
  • В’ячеслав Климов та Володимир Поперешнюк (власники «Нової пошти»);
  • Олександр Косован (засновник та CEO MacPaw);
  • Володимир Многолєтній (CEO та співзасновник Genesis);
  • Тарас Кицмей (співзасновник SoftServe);
  • Олена Кошарна (засновниця та головна виконавча директорка Horizon Capital);
  • Денис Тафінцев (старший партнер Horizon Capital);
  • Богдан Демчишин (директор з виробництва Ajax Systems);
  • Валентин Гриценко (CMO Ajax Systems);
  • Наталія Кондратенко (керує бізнес-автоматизацією в Ajax);
  • Наталія Зайцева (Supply Chain Team Leader);
  • Карл Робб (член правління Ajax);
  • Андрій Шевченко;
  • Валерій Залужний;
  • Всеволод Кожемяко (командир добровольчого підрозділу «Хартія»);
  • Олександр Настенко (начальник розвідки 3 штурмового батальйону 92 ОШБр). 
  • Севгіль Мусаєва (головна редакторка «Української правди»);
  • Борис Давиденко (головний редактор Forbes).

Про Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану

Вважаю, що потрібно не тільки розслідувати економічні злочини в країні, а й розвивати саму економіку. Можна так дорозслідуватися, що працювати буде нікому.

Що ми робимо в Раді? Загальний фокус — проаналізувати кейси, на яких, образно кажучи, «підірвалися» підприємці. 

Наприклад, чому будь-яке будівництво закінчується кримінальними справами? Або що робити з ресторанним бізнесом, який завжди працював на ФОП? Заборонити чи карати — закриваються ресторани та й все. Або чому в нас, наприклад, у 2023 році згадують про якусь угоду на 5 млн грн у 2015-му, біжать за людиною на кордоні та заарештовують. Хоча вона могла просто карткою заплатити ці гроші. Навіщо саджати до в’язниці із заставою у 300 млн грн? Ці речі дивно виглядають для суспільства.

Ми повинні допомогти правоохоронцям знайти спільну базу для трактування тих чи інших речей. Відобразити це в законах, у прокурорській роботі, у зміні законодавства щодо землі.

А ще — у змінах щодо того, які компанії та як працюють з державою. Зараз на це йдуть тільки ті, які створюються, щоб красти державні гроші. Співпраця з державою має бути чимось крутим та почесним. До неї слід залучати найкрутіших постачальників та найрозумніших людей. А виходить ніхто не хоче працювати. Це нормально? Ні. Тому теж треба виправляти. І у нас в Україні таких питань тисячі.

Ми хочемо, щоб вище керівництво країни та силових блоків в реальному часі бачили, що відбувається з розслідуваннями кримінальних справ проти бізнесу. Наприклад, яку кількість порушують, скільки доходить до суду, який ефект від усього цього. 

Прагнемо, щоб система стала прозорою. Бізнес повинен давати зворотний зв’язок, а влада правоохоронці його чути. І вони теж цього хочуть. Я не знаю, як керувати Ajax Systems без дешборда. Відкриваю його, дивлюсь на показники і тільки після цього приймаю рішення. А в нас правоохоронна система працює за якимось іншим підходом. Як виміряти тиск на бізнес, якщо його не трекаєш? Не знаю, але це відбувається. 

Також ми в Раді постійно комунікуємо на економічні теми з керівництвом країни. Зрозуміло, що президент та уряд зараз зосереджені на війні. Проте не слід ігнорувати економічний добробут. Адже він означає більше зброї, податків та людей, які пов’язують своє майбутнє з Україною.

Про бажання

Контекст: фінальне питання звучало так: «Стіву Джобсу приписують фразу “Я б обміняв усі свої технології на зустріч із Сократом, що на що ви б обміняли?”».

З історичних осіб було б цікаво поспілкуватись з Чингісханом чи Олександром Македонським. Вони були видатними керівниками. Та й зі Стівом Джобсом. Проте всі технології на таку зустріч, не обміняв би. З тими ж, хто живий є шанси та можливість поспілкуватися у майбутньому. 

Думаю, що маю все. Якщо ж щось не трапляється, то значить недостойний або не час для цієї нагороди. Може він взагалі ніколи не настане.

Вважаю, Всесвіт до мене максимально справедливий. Він дає мені абсолютно все, що чітко прошу. Я навіть більше не проситиму, щоб не бути надто нахабним. Нехай Всесвіт виконає бажання когось іншого.

Більше про це

01 СТАРТАПИ

Як працює акселераційна програма для українських стартапів від Startup Wise Guys та ЄБРР — інтерв’ю

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ТЕХНОЛОГІЇ
Інновації, меми та залаштункові інтриги. Навіщо OpenAI презентувала ШІ-асистента саме зараз
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
17 Травня 2024, 09:00 10 хв читання
Завантаження...