Асистент, кофаундер чи новий CEO. Як ШІ змінить технологічне підприємництво та стане проблемою

Самотні генії не створюють стартапів

«Самотній геній здатний створити великий літературний або художній твір, але йому не під силу дати життя новій галузі», — писав у своїй книзі від «Нуля до одиниці» венчурний інвестор Пітер Тіль. Вона вийшла 2014-го — тобто майже 10 років тому. 

Тіль та його співавтор Блейк Мастерс пояснюють, що найчастіше технологічні інновації з’являються в надрах нових невеликих компаній. Тіль вважає, що людям просто складно винаходити у великих забюрократизованих корпораціях. 

Геній-одинак з цитати вище залишається на іншому полюсі. Тобто одна людина просто не здатна мати настільки широку функціональність, сили, час та експертизу, щоб самостійно створити проривну компанію.

Тіль вважає, що стартапи будуються за наступним принципом: «Щоб справи рухалися, необхідно працювати пліч-о-пліч з іншими людьми, але, щоб домогтися успіху, їхня кількість має бути невеликою».

Якщо пригадаєте історії успіху відомих технологічних компаній, то майже завжди вони про невелику групу людей, поєднаних ціллю, що зібралися в гаражі/гуртожитку/орендованій квартирі.

Так, зокрема, починалась історія Apple, Google, Facebook. Ще один важливий момент — засновники доповнюють одне одного. Наприклад, одна людина сильна технічно й може створити рішення, інша — бере на себе розвиток бізнесу та маркетинг. 

Одинакам тут не раді. Звичайно, ніхто не заборонить вам чи будь-кому іншому спробувати самому чи самій створити продукт та взятися виводити його на ринок. Імовірно, в процесі доведеться менше спати. А ще буде складно пояснити потенційним інвесторам, чому їм варто вкластися в компанію без команди чи співзасновника. 

Дати грошей технологічній компанії з однієї людини (навіть якщо ідея геніальна, а продукт працює) — означає поставити на те, що вона не захворіє, не потрапить під авто та не зіткнеться з рештою непередбачуваних обставин, які цілком можливі в нашому житті. Додамо сюди ще й обмежену функціональність людини (ніхто не може робити все), фактор перевтоми, банальної втрати інтересу тощо. 

Водночас необхідність шукати кофаундерів та команду може працювати і як демотивуючий чинник для потенційного підприємця. Один з найпростіших способів відмовитися робити «the next big thing» — запитати себе: «З ким?» Інший спосіб — запитати себе: «За які гроші?» Але про нього поговоримо в майбутніх текстах. . А потім відкласти ідею в шухляду до кращих часів. 

Спойлер: там вона швидше за все й залишиться. І так, я знаю, що подібні відмовки часто свідчать, що людина просто не готова робити стартап. Проте ШІ, схоже, здатний змінити ситуацію, принаймні на перших етапах.

Хай це зробить ШІ

ChatGPT, Midjourney та решта вже довели, що можуть частково підміняти дизайнерів, копірайтерів та навіть програмістів. У березні в Goldman Sachs прогнозували, що нова хвиля розвитку ШІ (до якої входить і ChatGPT) може автоматизувати до 300 млн робочих місць з повною зайнятістю по всьому світу. Звичайно, вимірювати потенціал новітньої технології в період хайпу — ризикова справа. Аж надто гучно звучать голоси тих, хто бачить невідворотні зміни.

Проте ШІ почав змінювати те, як ми працюємо, креативимо, живемо та, звичайно ж, будуємо бізнес. Наприклад, у лютому ми розповідали про пастора, який використовує інструменти штучного інтелекту для створення пітчдеків для стартапів. Але це лише одне з завдань, яке стоїть перед засновниками. Чому б не піти ще далі й не уявити, що ШІ зможе взяти на себе роль кофаундера (принаймні частково). Це не просто фантазія, а один із варіантів розвитку індустрії. 

Наприклад, 2021-го Тамір Маген та Ор Кліген запустили стартап під назвою SPIRITT. Вони розробляють SaaS-платформу на базі ШІ, яка дозволяє будь-кому створювати повнофункціональні складні застосунки на кшталт Tinder чи Airbnb. Для цього користувачу потрібно описати свою ідею текстом. Варто зазначити, що наразі компанія все ж використовує не лише ШІ, але й залучає людей до створення застосунків клієнтів. SPIRITT уже залучив $5,5 млн інвестицій.

Як пояснював сам Маген, бачення його компанії — зробити світ стартапів доступним для всіх. Воно виникло, коли Маген та Кліген працювали над першим стартапом. Тоді засновники постали перед величезними труднощами, пов’язаними із запуском технологічного підприємства. 

«Стоп, а що ж не так з технологічним підприємництвом?», — запитаєте ви. На перший погляд, з його доступністю немає проблем. Насправді є, і ми вже зачепили їх вище, але нумо заглибимося в цю тему.

Особливості запуску власного стартапу також тісно прив’язані до ресурсів — капіталу, мережі знайомств та навичок. До того ж не завжди в людини з відповідними технічними навичками є ідея. І навпаки — людям зі скілами може бракувати розуміння шляху. 

Тому й доводиться шукати однодумців з протилежними навичками, щоб разом побудувати хоча б першу версію продукту. Її потім можна затестити, отримати клієнтів, вдало презентувати інвесторам, вивести продукт на ринок… і в кращому разі виконати поставлену місію та отримати приємний бонус у вигляді мільйонних чи мільярдних статків. При цьому стартап може провалитися на будь-якій з цих стадій. Зокрема, і через банальну сварку між співзасновниками.

Багато людей з ідеями не беруться за свою компанію, бо попросту не мають потрібних ресурсів та не хочуть ризиків.

«Підприємництво — не для всіх. Внесок кожного важливий», — кажемо ми. І при цьому продовжуємо прославляти саме підприємців, як рок-зірок технологічного світу. Про них пишуть біографії, знімають фільми, беруть десятки інтерв’ю тощо.

Водночас у тіні залишаються талановиті люди, які просто не змогли в бізнес: не знайшли кофаундера, не вміють писати код, не мали ресурсів. Хотілося додати «про не знайшли в собі сил», але річ у тому, що сили будувати бізнес не приходять з неба чи від медитації (пришліть мені медитацію, яка вам допомогла, і я приберу цю частину). Усе це залишається питанням ресурсів та оточення. З ними простіше в умовних Києві чи Сан-Франциско та набагато складніше, в, наприклад, невеликому містечку в Східній Європі. Тому технологічне підприємництво не таке доступне, як здається.

ШІ не змусить людину створювати свою компанію та виводити продукт на ринок. Але підвищить шанси, що вона спробує, бо процес стане простішим. Наприклад, ChatGPT допоможе написати застосунок людині без навичок кодингу, щоб вона затестила його на аудиторії. 

Що буде з людством, коли самотній геній Тіля замість писати книгу, візьме у кофаундери ШІ та почне будувати компанії? Імовірно, стане просто більше протестованих гіпотез. Або ми отримаємо нову форму підприємництва, де людина співпрацюватиме з ШІ, а не йтиме звичною протоптаною дорогою історії про «гаражну команду». І тут все залежить від просунутості ШІ.

Ми з моїм другом-роботом почали стартап

Коли хтось розповідає, що ШІ здатний стати кофаундером стартапу, а потім каже: «Ну, він може написати за вас застосунок», — то це звучить не надто круто та перспективно. Хочеться більш просунутого ШІ-партнера — на кшталт «Д.Ж.А.Р.В.І.С» з кіновсесвіту Marvel, який керує костюмами Залізної людини, — залученого в бізнес, конструкторські проєкти та зі своєрідним почуттям гумору.

Такі перспективи справді є. Щоправда, наразі вони швидше зі сфери наукової фантастики. Наприклад, у книзі «Homo Deus» Ноя Юваля Харарі наводиться приклад подібного розвитку ШІ. На думку автора, алгоритми за допомогою даних про конкретну людину (включно з інформацією про ДНК, стан здоров’я, вподобання тощо) навчаться розуміти її краще, ніж вона сама. Це поступово дозволить подібним системам перехопити контроль над нашим життям. 

Забудьте про постапокаліптичні фільми про злий ШІ, який захопить світ. Людство саме віддасть контроль алгоритмам. Уявіть, що є ШІ-рішення, яке бездоганно вміє прогнозувати, який фільм вам варто поглянути, які предмети вивчати в університеті, яку кар’єру чи партнера обрати тощо. 

Надалі вони можуть перетворитися з оракулів, які вгадують, що вам треба, повноцінних асистентів та партнерів. Наприклад, ви шукаєте роботу. Чому б вашому ШІ-асистенту не зв’язатися з «колегою» у HR-відділі компанії та не домовитися про деталі за вас? Вони ж краще знають і вас, і компанію.

Звичайно, працюватиме це й у бізнесі. Просунутий ШІ з функцією кофаундера зможе швидше перетворити ваш проєкт від «дивись, що придумав» до «затестимо це на обмеженій аудиторії». Наприклад, домовиться зі своїми «колегами» в якійсь компанії щодо перевірки вашого B2B MVP, потім збере фідбек та реакцію, щоб далі ви разом покращили рішення. 

Проте не поспішайте радіти. Майбутнє може стати таким, якщо подолаємо нерівність і всі матимуть однаковий доступ до надсучасних рішень. Наразі ж це не так. Пригадайте, наприклад, як Україні пізніше відкрили доступ до ChatGPT або скільки людей у нашій країні готові купити преміумверсію чатботу. Імовірно, у майбутньому лише еліти з достатнім рівнем зв’язків та коштів отримуватимуть наднові рішення та перевагу. Решті доведеться задовольнитися простішими рішеннями.

Усе може бути навіть гірше. Стартапам уже зараз складно протистояти гігантам.

Уявіть, що буде, коли останні отримають найпросунутіший ШІ та інтегрують його в бізнес. Або ж як відмовити в продажу гіганту, який може вимкнути вашого ШІ-кофаундера та перетворити успішний бізнес на ніщо. Є й питання, кому належатиме ваш стартап, якщо більшу частину зробив ШІ сторонньої компанії. 

Звичайно, можна понадіятися на регулювання на державному чи міжнародному рівні. Але незрозуміло, як воно працюватиме та чи буде вчасно створене. До того ж вищеописаний просунутий ШІ вплине й на функціонування держав та міжнародні відносини. Зрозуміло, що країни, які швидше досягнуть такого прогресу, стануть недосяжними для конкурентів. І вони навряд відмовляться від його використання суто з причини забезпечення рівності.

Словом, якщо та коли «джин вибереться з лампи», виникне надто багато питань, на які в нас поки немає відповіді. І серед них буде одне про роль людини. Віддаючи життєві рішення, реалізацію ідей та рутинні справи ШІ, нам доведеться шукати нові сенси життя. Втілення наших амбіцій або мрія про щасливу сім’ю стане просто запитом для алгоритму, який зробить усе сам, може, й без нашого відома. 

Що в такому випадку залишиться людям? Схоже, ми надто пізно поставимо собі це запитання. Якщо взагалі поставимо.

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter