БІЗНЕС

Міжнародний рівень, український колорит та амбіції. Як працює та будує бізнес архітекторка Катя Ярова з IK-architects

10 Травня 2024, 09:00
12 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Катя Ярова почала працювати архітекторкою ще під час навчання в університеті, а за рік після його закінчення запустила власне бюро — IK-architects. Останнє наразі виконує проєкти не лише в Україні, але й в Європі та США. 

Шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник розпитав підприємицю про її кар’єру до IK-architects, створення власного бюро та нинішню роль в ньому, адаптацію до роботи в умовах війни та український колорит в архітектурі.

Чому стала архітекторкою

Коли мені було п’ять років, ми з батьками їхали в електричці на день народження моєї двоюрідної сестри. Їй купили книжку «Маленький принц», у якій є історія про те, як удав з’їв слона. Дорослим здавалося, що той удав виглядатиме як капелюх. А я така сиджу поряд з батьком (інженером-конструктором) і кажу, що треба розрізати навпіл мурашник. Там будуть різні ходи та різні кути. І от це буде якраз просторово нагадувати цю історію. У відповідь батько мені сказав щось на кшталт: «Вітаю в професії».

Я з першого класу ходила на малювання. Спочатку просто в художню школу, потім в Харківську дитячу художню школу №1 ім. І. Ю. Рєпіна. Думала, що хочу займатися дизайном інтер’єрів. Проте батьки порадили йти на архітектуру. Кількість технічних знань у цьому напрямі значно більша. І це ключова перевага.

У нас вся команда має архітектурну освіту. Тому навіть коли робимо дизайни інтер’єрів, вони технічно грамотні щодо прийнятих рішень.

Я навчалась у Харківському національному університеті будівництва та архітектури. До речі, на свої перші сноуборди та поїздку на Буковець заробила тим, що я всьому потоку зробила креслення. Мама розповідала, що колись щось передавала мені в університеті та бачила довкола мене зграйку студентів. Словом, тоді я зрозуміла, що своєю професією можна об’єктивно класно заробляти.

Катя Ярова

Як створила власне бюро 

Я завжди хотіла мати власний бізнес. Це історія про те, щоб бути обличчям бренду, приймати рішення тощо. Своє бюро IK-architects я відкрила вже за рік після навчання. Але це не була моя перша робота. Приблизно з другого курсу працювала в Ігоря Лелюка, а потім — з Олегом Дроздовим в Юліана Чаплінського. 

Тобто отримала гарний досвід. Згодом зрозуміла, що так розвиватися далі не зможу.

Зазвичай на роботі використовують твої сильні сторони. Наприклад, в мене була потреба розвиватися в робочому проєктуванні. Проте роботодавцю не завжди вигідно, щоб ти був універсальним солдатиком. Відповідно, виконуєш лише ті завдання, які йому потрібні.

Так зрозуміла, що прийшов час робити своє. Далі запропонували проєкт, з якого могла плюс-мінус три-чотири місяці отримувати зарплатню. Це був хороший варіант для старту.

Щодо команди, то зараз ми повернулися до кількості, яку мали до повномасштабного вторгнення — сім людей. Це я як керівник, Head of Design, дві людини, які займаються дизайном інтер’єрів, архітектор, проєктувальник та проєкт-менеджер. Але на початку повномасштабного вторгнення команда скоротилась до двох людей — я та візуалізатор. 

Як це керувати архітектурним бюро

Приймати той факт, що творчості у твоїй роботі лише 10-15%. Все інше — величезна купа технічних моментів.

Другий важливий момент — командна робота. Під командою я розумію не лише групу людей з IK-architects, а і підрядників, і будівельників, з якими співпрацюємо на об’єкті. 

Тому важливий момент — комунікація з людьми. Як згуртувати, поставити задачі, щоб відповідали цінності — результатам нашого проєкту. Для нас це не документація, яку ми здали та отримали зарплатню. Результат — момент, коли щасливий замовник заїжджає у свій будинок або квартиру.

Щодо мене, то виконую функції фінансового директора, керівника та Head of Design. Фактично моє завдання, щоб наші проєкти мали загальну візуальну складову, впізнаваність результату. Також залишила за собою функції архітектора. Мені подобається проєктувати. Займаюся концептуальною частиною — від планування до зовнішнього вигляду.

Як адаптувались після початку повномасштабної війни

У IK-architects був класний корпоратив наприкінці 2021 року. Вперше собі зізналася, що можна трішки видихнути. Виглядало так, наче вийшло — був потік клієнтів, немає касових розривів, команда та впізнаваність росли. 

Потім стався лютий 2022-го. На той момент в IK-architects було 5% міжнародних проєктів та 95% українських. Робота в нас стала майже на 100%. Зараз ми збільшили частку закордонних проєктів до 40%. Це дозволяє нам бути менш залежними від ситуації в країні. Проте обстріли, відсутність електроенергії також впливають на бажання людей робити ремонти та реалізовувати проєкти.

2022-го ми відкрили для себе платформу Upwork як варіант швидкого пошуку проєктів. Нам пощастило одразу знайти в Нью-Йорку класний проєкт, приватного будинку. Звичайно, там все одно був потрібен локальний архітектор. Проте цей замовник у нас потім замовив наступний проєкт. Далі по сарафанному радіо від нього прийшли друзі, які теж хочуть замовити приватні будинки.

Також до повномасштабного вторгнення мали забудовника з Норвегії. Вони перебудовують горища під апартаменти. Це класна історія реновації. У будь-якому великому місті є попит на житло в центрі міста, але резервних територій для будівництва майже немає. Чому б не використовувати горища? 

Ми продовжуємо співпрацю з цим клієнтом. Якщо не помиляюся, то зараз разом робимо вже 17 проєкт. Один вже повністю реалізований та проданий, вже має своїх власників. Декілька реалізуються, інші — на стадії проєктування.

З середини 2023 року Upwork поставили на паузу. Хочеться мати можливість реалізовувати проєкти, а для цього IK-architects потрібно підвищити свою експертизу і впізнаваність на європейсько-американському ринку. Тому сьогодні ми активно беремо участь в конкурсах. Також шукаємо можливості публікації в ЗМІ для наших проєктів.

Катя Ярова

Про різницю між клієнтами в Європі та Україні

У більшості випадків наш портрет клієнта в Україні — приватні замовники, які працюють, наприклад, в ІТ, плюс-мінус мого віку. Ми з ними на одній хвилі. Не співпрацюємо з якимось «пшонка-стайлом».

Між Європою та Україною є різниця у ставленні до експертизи та кваліфікації. Замовники в IK-architects кажуть: «Ні, я хочу отак. Зробимо, як я хочу». У Європі все ж таки набагато краще прислухаються до фахової думки. 

Формат надання фідбеку також відрізняється. У Європі та США спочатку тебе похвалять, скажуть, що подобається. Потім у якийсь момент пояснять, що треба змінити. У нас замовник почне з: «У мене тут є списочок». І от після того, як ми його послухаємо, додасть: «Загалом все круто, мені подобається. Коли будуватимемо?». 

Варто зазначити, що 80-85% наших проєктів приймаються без коригувань. Ми потрапляємо в точку потреб замовника. Звичайно, буває, що оздоблювальний матеріал фасаду не сподобався, чи люстра. Доводиться замінити.

Гендерне питання

Дівчині-архітектору все ще важкувато в Україні. На превеликий жаль, значна частка виконробів має гендерні стереотипи, що жінка не може бути архітектором, максимум дизайнером інтер’єру.

Мені, напевно, допомогла робота з психологом. Я зрозуміла, що це проблема не в моїй голові, а стереотипи щодо професії в інших людей. На початку кар’єри намагалася качати історію, що мої знання та кваліфікація нічим не гірші. Сьогодні досвід і репутація працюють на мене. 

Як отримати великих клієнтів

Контекст: у портфоліо Каті Ярової проєкти для «Київстар» та Дія.Бізнес.

До проєкту «Київстар» я долучилась ще в університеті. Це була колаборація декілька архітекторів. Тут історія про лобіста, який підкинув нам проєкт. Взагалі пошук клієнтів в архітектурі — це про комунікацію та знайомство (як і в інших індустріях). 

Моя порада тим, хто тільки починає — не соромитися говорити, чим займаєшся. Ти не завжди знаєш, як твої знайомства або соцмережі можуть висвітитися іншій людині.

Щодо офісу для Дія.Бізнес, то це відкрита історія — конкурс. Ми зробили безоплатну концепцію, яку реалізували. 

Як з’явилась та розвивається VILNA School

VILNA School — проєкт відбудови українських шкіл.

Ми з колегами у IK-architects вважаємо себе свідомими архітекторами та хочемо долучитися до відбудови України. Багато брейнштормили, що саме хочемо відбудовувати — житло, школи, мости, інфраструктуру.

Під час брейншторму зрозуміли, що всій команді відгукується історія про навчання дітей — треба робити школи. Більшість наших колег з Харкова. У травні 2023 року в місті було зруйновано вже 87 шкіл. 11 з них не можна відновити. Якщо 87 шкіл помножити на хоча б 300 школярів, то понад 25 000 не можуть повернутися до навчання. А ще наявність шкіл, що працюють, є одним з критеріїв повернення людей у великі міста. 

У межах VILNA School ми створили адаптивний проєкт. Всі ми знаємо, що на перервах в школі основним місце для «тусні» є коридори. Чому б їх не використати? Особливості класів нам диктують державні будівельні норми. Проте ми можемо переосмислити саму будівлю. Тому будуть навчальні та спецкласи, і бомбосховище, ліфти, пандуси та сонячні батареї, щоб задовольнити енергетичні потреби школи тощо.

Розроблений нами модуль можна використовувати у різних школах — як у великих містах, так і в селищах міського типу. Залежно від кількості школярів, приміщення розростається коридорами на потрібну кількість класів, які потрібні. 

Пілотним проєктом стала 47 гімназія у Харкові. По-перше, вона зазнала руйнування і відновити її неможливо. По-друге, це один з кращих навчальних закладів міста. Її випускники потім вчаться і в Європі та в США. Ми розробили цей проєкт за власні кошти, презентували його та отримали багато позитивного фідбеку.

Думаю, 47 гімназію реалізуємо десь за три роки. Далі плануємо передати громадам невеличких міст свої адаптивні рішення, і, напевно, пройти експертизу з цими проєктами. 

Про український колорит в архітектурі

Зараз на ринку бум на український колорит. Навіть українська діаспора по всьому світу хоче щось собі таке українське. Але тут головне не скотитися в «шароварщину» — в умовну бруківку з вишивкою.

Вважаю, що для українського колориту треба досліджувати культуру, історію, традиції, і дивитися, як це сучасно інтерпретувати.

Наприклад, беремо традиційну різьбу чи матеріал і використовуємо з сучасними матеріалами. Той же очерет, з якого роблять покрівлю, можна комбінувати з алюмінієвими системами вікон або з фальцевим металом. Все це про контраст сучасності та історичності.

Так само український колорит можна передати через кераміку. Не через банальні глечики чи петриківський розпис, а навіть просто завдяки кольору. Якщо брати загальні тенденції, то сьогодні дуже популярний інтер’єр в монокольорі. Його ж можна доповнити кольоровою керамікою.

У комерційних закладах на кшталт ресторанів чи салонів український колорит має виражатися яскравіше. Люди приходять сюди, щоб отримати якийсь вау-ефект. У житлі ж це треба робити більш локалізовано та мінімалістично. 

Мені подобається, що наш промисловий дизайн набагато раніше прийшов до української самоідентифікації. Це почалось ще з 2014 року. Сьогодні ми бачимо класні приклади тих же обідніх столів та стільців з українським колоритом, але сучасних. 

Для прикладу, нещодавно у Харкові відкрився заклад «СНІДАНІШНА», над яким ми у IK-architects працювали. Як на мене, класний кейс — 95% меблів виключно від українських виробників. Там є і металеві хромовані стільці, і дубові, і лавки, і килими, і ліжники з гушки. А ще — автентична мазанка. Також в інтер’єрі використали очерет, але не в покрівлі — зробили панно. Така собі сучасна інтерпретація традиційного українського матеріалу. 

Що буде далі

  • У майбутньому хотілося б вийти на сталу кількість клієнтів з України. Мати такий мікс проєктів B2B та B2C. 
  • Оскільки ми розвиваємо європейсько-американський напрямок, то повинні відкрити філію десь в Європі. Це дозволить залучити архітектора з профільною освітою, щоб під своїм брендом випускати проєкти за кордоном. 
  • Потрібно збільшувати команду. Кількість людей не є для мене ключовою метрикою. Швидше, цікавить якість. Проте для реалізації масштабних проєктів потрібна велика команда.

Більше про це

01 БІЗНЕС

Гнучкість, тональність та медіа. Як будувати комунікації та нетворкінг для розвитку міжнародного бізнесу

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС ПриватБанк кредитні лінії
Ваш інвестор — «ПриватБанк». Які умови та що для цього потрібно?
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
08 Жовтня 2021, 10:00 6 хв читання
Завантаження...