Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
Український виробник військових симуляторів L7 Simulators домовився з іноземними партнерами про співпрацю, але не може підписати контракти через експортний контроль України. Про це Ігор Бєлов, засновник і стратегічний радник компанії, розповів Vector на MSPO у Кельце, Польща.
Що сталося
«Є дуже важливий legal side, тобто саме українське законодавство, експортний контроль. І це трохи ускладнює процедуру», — каже Ігор Бєлов, засновник і стратегічний радник L7 Simulators. За його словами, L7 Simulators зараз перевіряє юридичні умови потенційних контрактів. Поки цей процес не завершиться, підписати угоди компанія не може, хоча інтерес партнерів залишається високим.
Назвати країни Бєлов не може через NDA. Втім, йдеться про західних партнерів з Європи, Балтії, Nordic countries, а також про Близький Схід.
Чи подаватиметься L7 на фаст-трек з експорту за постановою №875, Бєлов не уточнив. Компанія розглядає всі доступні варіанти й поки не обирає один конкретний шлях.
Нагадаємо, постанова №875 діє з 8 липня і запускає «фаст-трек» для експорту українського ОПК та оборонних технологій. Заявки мають розглядати до 30 днів, а вартість оформлення дозволу Держекспортконтролю (адмінпослуги) за цією процедурою становить 20% від вартості контракту для готових виробів і технологій та 30% — для комплектувальних. Податись на процедуру можуть лише компанії з оборонного реєстру, а експорт дозволено виключно до країн-партнерів.
Що саме продають
Головним експортним продуктом Бєлов вважає не обладнання, а методику підготовки. «Якщо інструменти можуть конкурувати з європейськими, західними конкурентами, то методологію можемо надати тільки ми», — каже він.
За його словами, європейські армії хочуть навчатися на досвіді України, адже саме тут зараз триває повномасштабна технологічна війна. L7 може передавати не лише симулятори, а й методику, яку компанія напрацьовує на даних із реальних боїв.
У Кельце компанія показала три симулятори: для керування дронами, знищення дронів рушницею та «Двобою», де один боєць керує дроном, а другий намагається його збити. Загалом L7 має понад 50 типів симуляторів. Зараз компанія також створює масштабну симуляцію бою, де в одному віртуальному середовищі працюють усі роди військ, а штучний інтелект прораховує тактику з урахуванням розташування своїх сил і противника.
Бєлов вважає, що ціну симулятора варто оцінювати в порівнянні з витратами на реальне навчання. Наприклад, симулятор зброї, який L7 не показувала в Кельце, коштує приблизно третину пострілу з Javelin. Два постріли з NLAW уже дорожчі за симулятор.
Для дронових симуляторів економія ще очевидніша. Навчальні дрони коштують від $500 до сотень тисяч доларів, тому кожен втрачений під час тренування апарат означає прямі витрати. Водночас Бєлов вважає головною перевагою симуляторів не економію на техніці, а час і логістику. Комплекс займає близько 10 м², його можна розмістити під землею і тренувати великі групи за сценаріями, які неможливо відтворити на полігоні.
За оцінкою Бєлова, витрати на підготовку військових за допомогою симуляторів становлять соті частки відсотка від армійського бюджету.