«Ми не прагнемо чужого». У Schmalgauzen конфлікт із колишнім менеджментом — що буде з гуртом, його назвою та музикою
Аудіо версія БІЗНЕС

Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Слухайте з будь-якого місця
«Віршована проза на тему красивого роялю, але, на жаль, з розлаштованими клавішами». Так учасники Schmalgauzen Владислав Михальчук та Михайло Матюхін публічно оголосили про конфлікт із колишнім продюсером Валентином Білоконем та художнім керівником Андрієм Ширком. Музиканти заявили, що втратили доступ до офіційних соцмереж і стримінгових платформ, не мають повної інформації про зароблені гуртом кошти, а торговельну марку Schmalgauzen зареєстрували на третю особу. Через конфлікт колектив уже скасував європейський тур і створив нові майданчики для комунікації з аудиторією.
Як гурт опинився в ситуації, коли не контролює частину своїх цифрових активів, хто має права на назву Schmalgauzen і що відбувається з грошима колективу? Журналістка Vector Олена Коваль поспілкувалася з учасниками Schmalgauzen, а також із фахівцями з музичної дистрибуції та права, щоб розібратися в конфлікті та з’ясувати, що він означає для подальшої роботи гурту. Також ми зверталися до Валентина Білоконя, проте відповіді не отримали.
Що сталося
2 жовтня 2026 року фронтмени українського театрально-музичного гурту Schmalgauzen Владислав Михальчук та Михайло Матюхін опублікували відео, у якому оголосили про початок нового етапу в історії колективу. Причиною став конфлікт із колишнім продюсером Валентином Білоконем та художнім керівником і режисером Андрієм Ширком. Музиканти звинуватили їх у привласненні коштів, контролі над соціальними мережами та стримінговими платформами, а також спробах оформити торговельні марки гурту на сторонніх осіб.
За словами учасників Schmalgauzen, вони самі ініціювали припинення співпраці з менеджментом, однак домовитися про умови розриву не вдалося. У коментарі «МУЗВАР» музиканти заявили, що Білокінь та Ширко не виходили з ними на зв’язок із травня 2026 року, за винятком однієї Zoom-зустрічі. Музиканти зазначили, що Ширко не прийшов на першу зустріч, організовану за участі адвокатів, а на другу відправив довірену особу.
Одна з головних претензій стосується прав на назву Schmalgauzen. Музиканти стверджують, що торговельну марку без їхнього відома зареєстрували на третю особу, пов’язану з Ширком, а передати права учасникам гурту відмовилися. За дослідженням «МУЗВАР», заявку на реєстрацію торговельної марки SCHMALGAUZEN подали 9 квітня 2024 року, а 21 січня 2026-го її зареєстрували на Дмитра Якимова. Крім того, за словами музикантів, у березні 2026 року Ширко подав заявки на реєстрацію ще трьох торговельних марок, пов’язаних із гуртом.
Конфлікт уже позначився на роботі колективу. Schmalgauzen повідомив про скасування європейського туру та пообіцяв організувати повернення коштів за квитки. Для подальшої комунікації з аудиторією музиканти створили нову сторінку в Instagram. Вони також заявили, що готують судові та адміністративні позови й звертаються до правоохоронних органів.
Андрій Ширко публічно відреагував на звинувачення. У своєму Instagram він назвав завершення багаторічної співпраці з музикантами «підлим, іронічним і низьким», однак заявив, що не хоче відповідати взаємними звинуваченнями. За його словами, сторони продовжують спілкуватися через юристів, а сам він готовий до розгляду конфлікту правоохоронними органами. Водночас Ширко не пояснив публічно, на яких підставах оформлювали торговельні марки та хто контролює фінансові й цифрові активи гурту.
Щодо конфлікту висловилися й інші учасники команди. Мисткиня Аглая Ногіна, яка кілька років співпрацює зі Schmalgauzen, стала на захист колишнього менеджменту та назвала слова гурту щодо Андрія та Валентина несправедливими. Водночас вона згадала і про теплі стосунки з гуртом.


Натомість колишня піарниця гурту Настя Друзенко заявила, що її звільнили без пояснень і не виплатили зарплату.


Позиція Schmalgauzen
У коментарі для Vector Schmalgauzen кажуть, що конфлікт із художнім керівником Андрієм Ширком та продюсером Валентином Білоконем став наслідком розбіжностей, які накопичувалися протягом тривалого часу. Вони стосувалися розвитку проєкту, творчої автономії, фінансових процесів та внутрішньої комунікації.
«Коли напрям розвитку, вибір релізів та художні рішення починають підганятися під суб’єктивні вподобання однієї особи, це неминуче створює невиправдані обмеження у творчій свободі. До цього додалася нестача прозорості у робочих та фінансових процесах, а також різний підхід до внутрішньої комунікації в колективі», — розповіли учасники Schmalgauzen.
За словами музикантів, вони зосереджувалися на творчій частині роботи — написанні пісень, репетиціях, концертах і театральних постановках. Операційні та організаційні питання, зокрема робота зі стримінговими платформами та фінансова звітність, за усними домовленостями перебували в зоні відповідальності Ширка та Білоконя. Водночас на запитання Vector про те, чи були відносини між сторонами закріплені договорами, гурт прямо не відповів, натомість зазначив так:
«Згідно із законом, первинно усі авторські та суміжні права на музику, тексти, аранжування, виступи та сам бренд “Шмальгаузен” належать винятково учасникам гурту — як єдиним авторам і виконавцям, які безпосередньо створювали творчий доробок».
Після припинення співпраці із Ширком технічний доступ до офіційних ресурсів, соцмереж і стримінгових платформ Schmalgauzen, як стверджують музиканти, був заблокований.
«Не маючи ані прав на розпорядження музикою та іменем гурту, ані законних підстав розпоряджатися його коштами, Андрій Ширко намагався шантажувати гурт блокуванням діяльності у разі відмови виплатити йому значну суму грошей», — стверджують учасники.
Про яку саме суму йшлося, Schmalgauzen не уточнили.
Окрема частина конфлікту стосується фінансів. У Schmalgauzen заявляють, що зараз не мають повної інформації про кошти, які вважають належними гурту. Йдеться про доходи від концертів та стримінгових платформ. Суму музиканти не називають, оскільки, за їхніми словами, для цього потрібно отримати повну фінансову звітність або від Ширка, або у межах кримінального чи цивільного провадження.
Крім того, у команди існував внутрішній «фонд розвитку», куди систематично відраховували частину коштів із кожного виступу. Учасники стверджують, що їх не інформували, скільки грошей там накопичилося, як їх розподіляли та що зараз із цим фондом.
Хто контролює назву, музику й акаунти — той контролює бізнес?
У музичному бізнесі діє доволі проста логіка: хто контролює права, фінанси, акаунти та доступи — той фактично контролює бізнес. Тому питання власності на master-записи, авторські та суміжні права, торговельні марки, акаунти дистрибуції, соцмережі, фінансові кабінети й звітність мають бути визначені ще на старті співпраці.
Водночас юридичний контроль над брендом не дорівнює контролю над аудиторією. У творчих індустріях люди прив’язуються передусім до конкретних артистів, їхніх голосів, образів і творчості. Тому формальне володіння назвою або акаунтами ще не означає контроль над самим культурним продуктом і довірою аудиторії.
Але юридично назва має велике значення. Якщо артисти не зможуть зберегти право на використання назви Schmalgauzen, їм потенційно доведеться домовлятися з власником торговельної марки або змінювати бренд. Власник ТМ може оскаржувати її використання в рекламі, афішах, мерчі, соцмережах та іншій комерційній діяльності або пропонувати використання на умовах ліцензії.
Акаунт у дистриб’ютора технічно може бути створений менеджером або продюсером, але це не повинно автоматично означати одноосібний контроль над каталогом. У договорах потрібно окремо визначати, хто володіє master-записами, хто може завантажувати або видаляти релізи, хто отримує роялті, хто має доступ до звітності та що відбувається з усіма цими доступами після завершення співпраці.
Хороша практика — коли критичні активи не залежать від однієї людини. Використовуються корпоративні пошти, є кілька адміністраторів, чітко визначені ролі, резервні доступи та процедура передачі акаунтів.
Найчастіша помилка музичних проєктів — будувати відносини «на довірі», а документи залишати на потім. Проблема стає очевидною вже тоді, коли між сторонами виникає конфлікт.
На старті потрібно домовитися щонайменше про п’ять речей:
- кому належать назва та торговельні марки, зокрема логотипи й інші елементи бренду;
- кому належать master-записи;
- як розподіляються авторські та суміжні права;
- хто контролює гроші й фінансову звітність;
- кому належать цифрові активи — соцмережі, дистрибуційні кабінети, YouTube-канали, домени та пошти.
Продюсер, менеджмент і артисти мають чітко розуміти, які активи кому належать, хто ними керує і що відбувається з ними після завершення співпраці, виходу однієї зі сторін або закриття проєкту. Саме відсутність такої архітектури часто перетворює внутрішній конфлікт на фінансовий, бізнесовий і юридичний.
Чи може гурт повернути право на назву Schmalgauzen
Ще один предмет суперечки між гуртом та менеджментом — торговельна марка Schmalgauzen. Музиканти кажуть, що питання її реєстрації з ними не обговорювали. Про сам факт реєстрації учасники, за їхніми словами, дізнавалися випадково під час неформальних розмов.

Наявність зареєстрованої торговельної марки дає її власнику сильну формальну позицію, але це не означає, що музиканти, які роками виступали під цією назвою, автоматично втрачають можливість її використовувати. Стаття 500 ЦК України передбачає право попереднього користувача: якщо гурт добросовісно використовував назву в Україні ще до подання заявки на ТМ, він може претендувати на право продовжувати таке використання.
Для цього важливо мати датовані докази попереднього використання назви: афіші, концерти, релізи, публікації, договори, рекламу тощо. Водночас це право саме по собі не робить музикантів власниками торговельної марки.
Інше питання, чи можна оскаржити саму реєстрацію. Закон передбачає можливість визнання свідоцтва недійсним, зокрема якщо воно було видане внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб. Тут уже матиме значення вся історія створення та використання назви, а також обставини, за яких третя особа зареєструвала її на себе.
Якщо йдеться про конфлікт гурту з продюсерами, дуже багато залежить від того, про що сторони домовлялися між собою і що саме зафіксовано в документах: чи були підписані договори щодо бренду, назви гурту або прав інтелектуальної власності та що саме сторони погодили щодо торговельної марки.
Тому в подібній суперечці важливо не тільки те, хто зареєстрував ТМ, а й хто, коли, на яких підставах і за чиєю домовленістю створював та використовував цей бренд. Сукупність цих обставин дозволяє оцінити, наскільки сильною є позиція кожної зі сторін.
Що далі
Поки конфлікт переходить у юридичну площину, Schmalgauzen намагається продовжувати роботу вже без попередньої управлінської команди. Гурт хоче повернути під свій контроль офіційні майданчики комунікації з аудиторією, врегулювати питання захисту назви та домогтися розподілу коштів, які вважає заробленими учасниками колективу. На пряме запитання Vector, чи готовий Schmalgauzen до мирової угоди, музиканти однозначної відповіді не дали.
«Ми не прагнемо чужого — ми відновлюємо справедливий стан речей. Йдеться про повернення під контроль гурту наших офіційних майданчиків комунікації з аудиторією, забезпечення належного захисту нашого імені та виконання всіх фінансових зобов’язань щодо справедливого розподілу зароблених коштів. Всі ці питання зараз вирішуються у виключно цивілізованому правовому полі», — розповіли у Schmalgauzen.
Паралельно гурт шукає можливості для нових творчих проєктів. В останньому дописі в Instagram Schmalgauzen оголосив про пошук партнерів, які готові долучатися до них. У відповідь команда пропонує інтеграції у свої відеороботи та лайв-виступи, зйомки в рекламних роликах і зазначає, що загалом відкрита до різних форматів співпраці.
Тож поки юридична суперечка щодо назви, грошей і цифрових активів залишається невирішеною, творчий проєкт зупинятися не планує. Найближчі події Schmalgauzen анонсує вже на жовтень. Фактично гурт одночасно має вирішити два завдання: повернути або юридично закріпити контроль над активами, навколо яких виник конфлікт, і вибудувати нову модель роботи, яка дозволить продовжувати виступи та співпрацювати з партнерами вже за нових умов.
Більше про це
Мільйони на Spotify не сплатять оренду: як сьогодні працюють лейбли і навіщо артисту знати кожен пункт контракту
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter
Партнерські матеріали

Довгострокові стратегії не працюють | CIO UKRSIBBANK про трансформацію банку, AI та мільйон клієнтів
Дивитися випуск
Підписуйтеся і будьте в курсі найважливішого





