Досвід і думки

Які удари переживає IT-ринок і що потрібно зробити, аби витримати

Vector 21 июля 2022, 15:00

Бізнесу в Україні, зокрема й у галузі ІТ, варто готуватися до тривалої кризи. Не тільки через падіння ринку в Україні, спричинене війною. Турбулентність переживатиме глобальний ринок. 

Глобальна ситуація

Український контекст 

Ринок ІТ, попри міцність, теж переживає болючий удар 

З початку війни ринок ІТ вважався найбільш стабільним і навіть у певному розумінні “надією” української економіки. Наприклад, попри війну, IT-галузь України за 5 місяців 2022 року забезпечила понад $3 млрд експортних надходжень

Проте воєнний стан, мобілізація, релокація бізнесів і команд, стан економіки загалом, вичікувальна позиція багатьох клієнтів мали свій вплив, і війна боляче вдарила по галузі.

Після швидкого зростання в попередні роки вакансій на ІТ-ринку України меншає. За даними Djinni, з травня кількість кандидатів зросла приблизно на 9000, вакансій — на 2000 знизилася. Для порівняння: в березні минулого року вакансій на ресурсі було вдвічі більше, ніж кандидатів.

Щодо зарплат, загалом ситуація в компаніях різна. Це залежить від того, чи має компанія фінансову подушку, чи вдалося їй зберегти клієнтів або знайти нових. За даними DOU, попри повномасштабну війну, зарплати українських розробників у першому півріччі 2022 року трохи зросли: медіана в грудні 2021 року становила $3300, в червні 2022 — $3400. Насамперед це стосується зарплат досвідчених спеціалістів (рівня Senior та вище). 

Проте чим довше триватиме війна – тим імовірніше, що зарплати будуть залишатися незмінними або навіть зменшуватися — особливо в тих компаніях, які працюють винятково на український ринок. 

Ризики, з якими мають справу ІТ-компанії 

Інвестори та клієнти з-за кордону обережніше працюють з Україною через загрози війни 

Для інвесторів з Європи та Америки мати команду, що працює в країні, де триває війна, — ризик. Для клієнтів також. Адже фахівців можуть мобілізувати, і є загроза для життя людей. 

Темпи наймання українських талантів, попри їхню цінність на міжнародному ринку, сповільнилися.

Закордонні компанії обережно ставляться до цього та спостерігають за результатами роботи тих, кого вже залучили. І якщо показники результативності не будуть високими — навіть розуміючи, з якими складними особистими викликами мають справу фахівці — бізнес є бізнес: найматимуть в інших локаціях. 

Можливостей для навчання в IT більше, ніж для працевлаштування

Попит на навчання IT-спеціальностей зріс. Так, Міністерство цифрової трансформації запустило безоплатний освітній проєкт IT Generation. А на безплатну навчальну програму IT Fundamentals for Ukrainian switchers від EPAM University подалася рекордна кількість охочих — понад 18 000. Серед них 37% відзначили, що ухвалили таке рішення саме у зв’язку з війною. 28% та 26% відповідно — бо давно цього хотіли або зрозуміли, що час щось змінювати. 

Світчерами є люди з різних галузей (освіта, фінанси, торгівля, обслуговування, маркетинг тощо). Майже половина працювали як фахівці, кожен п’ятий був директором чи власником бізнесу. Найпопулярніші напрямки — Frontend та Java, а також Test Automation, DevOps, Business Analysis, .Net.

Отже, можливості для навчання є, зокрема й безплатні. Проте питання працевлаштування розв’язати складніше. Бізнеси менш охоче наймають джунів (ситуація з мідлами та сеньйорами стабільніша). Хоча ще торік були готові залучати новачків із базовими навичками та навчати вже на проєктах. 

Фриланс-зайнятість також «просідає»  

Звичайно, в IT-фахівця — і це одна з причин привабливості галузі в кризу — є гнучкість і можливість заробляти додатково на фрилансі. Проте, за даними опитування Freelancehunt у липні, ​​після початку війни у ​​60% опитаних розробників-фрилансерів доходи впали, у 29% — залишилися тими самими. Збільшилися — в 11% (переважно у програмістів зі спеціалізацією «Вебпрограмування»).  

За яких умов ІТ-ринок України витримає удар і розвиватиметься далі?

1

Насамперед людям потрібна безпека

Більшість українців, зокрема і з ІТ, які релокувалися за кордон через війну, повернуться, коли війна закінчиться, і будуть передумови сподіватися, що вона не повториться (наприклад, впаде путінський режим). 

Особливо це стосується людей із дітьми. Наприклад, для мене саме син є основним мотивом залишитися за кордоном, тому що тільки я несу за нього відповідальність. 

Ми можемо впливати на бажання і можливість українців повернутися опосередковано: тримати економічний фронт, підтримувати ЗСУ, свої команди та власні ресурси.

2

Створити привабливі умови

Щоб співпрацювати з бізнесом в Україні попри війну, компаніям має бути вигідно робити це. 

Наприклад, важливі привабливі податкові умови. Для українських бізнесів ризиком є додаткове фінансове навантаження. Йдеться про фіксований курс валюти, а точніше про те, що Нацбанк змінив правила продажу валюти, і це створило розрив між курсом продажу в банку і курсом під час обміну гривні на валюту. Це негативно вплинуло на доходи компаній та фахівців і може стати одним із чинників релокації бізнесу за кордон. 

Чи лишаться/повернуться люди в Україну — залежить і від того, які можливості ми зможемо створити.

Наприклад, якщо будуть реформи та боротьба з корупцією, працювати в Україні буде вигідно. Ринок розвиватиметься, буде багато бізнесових та освітніх ініціатив — Україна матиме інвестиції, повертатиме свої та залучатиме нові таланти, навіть попри складнощі та збитки, завдані війною. 

Міжнародні партнери обіцяють підтримку, зокрема й фінансову, на відновлення України. Проте ми маємо зайняти проактивну позицію і власноруч створювати більше позитивних приводів, щоб в Україну хотіли інвестувати.

3

Утримувати таланти

Коли почалася повномасштабна війна, багато ІТ-компаній потурбувалися про свої команди та їхні родини: евакуювали, допомагали з житлом, надавали додаткові виплати, дбали про фізичне та емоційне здоров’я. Деякі бізнеси вивезли свої команди разом із родинами за кордон (знаю випадки, коли всіх вивозили чартерними рейсами та орендували житло в європейських країнах). 

Є ризики подвійного оподаткування. Перебуваючи в інших країнах понад пів року, українці стають податковими резидентами країн перебування і водночас мають сплачувати податки в Україні. До того ж уже зараз європейські компанії пропонують фахівцям значно більші зарплати, ніж вони мають.

Є ризик втратити своїх людей — попри всю вдячність за підтримку під час війни, люди шукатимуть, де їм краще.

Вірогідність повернення корелює з тим, як українці та їхні діти успішно інтегруються в команди та суспільство за кордоном. А також із тим, чи «тягнуть» додому особисті чинники. Наприклад, я знаю як родини, де дружина прагне повернутися до чоловіка в Україну, щойно стане безпечно. І такі, де чоловік чекає можливості виїхати до родини за кордон, щойно це дозволить закон. І такі, де чоловік і дружина через тривалу розлуку розірвали стосунки та вирішили будувати життя окремо. 

Багато жінок, які виїхали за кордон самі або з дітьми, активно шукають роботу в країнах присутності. І маючи освіту, знання мов, досвід, вони знайдуть для себе цікаві кар’єрні можливості. Ніхто не знає, коли завершиться війна в Україні. І чим більше часу мине — тим менше шансів, що вони повернуться додому.

4

Шукати нові ніші

Ми маємо налаштуватися на марафон. А для цього — трансформуватися, створювати гнучкі стратегії, формувати запаси, сили, ресурси, бути креативними в пошуку способів генерувати гроші. Готуватися вижити не тільки фізично, а й економічно в довгостроковій перспективі. 

Варто звертати увагу на сфери, які мають потенціал зростання навіть за умов світової кризи та війни в Україні. Наприклад, ми в Indigo Tech Recruiters зараз тренд на такі галузі:

  • кібербезпека;
  • геймдев;
  • фінтех;
  • health tech;
  • military tech. 

Світовий тренд на диджиталізацію триває і це також збереже попит на ІТ-фахівців.

Аутсорсинговим компаніям в Україні все складніше залучати нових клієнтів. Тому ті, які ще мають фінансовий запас на утримання команд, роблять спроби розвивати продукти, актуальні і в Україні, й за кордоном. Це можливість зменшити залежність від валютних надходжень міжнародних клієнтів. 

Водночас українським компаніям треба шукати та втримувати нових клієнтів у глобальному контексті. Адже покладатися на локальний ринок в умовах економічної кризи, яку проходить Україна через війну, надто ризиковано. 

ІТ-бізнес, як і Україна загалом, має всі шанси вистояти в кризу завдяки своїй гнучкості, можливостям віддаленої роботи, креативності, фокусуванні на людському потенціалі. Нашою сильною стороною були й залишаються таланти. Не тільки фахівці, які здатні перформити в умовах війни, а й підприємці, які демонструють дива винахідливості, щоб утримати бізнес та команди.