Як Мінцифри будує суверенний ШІ для «Дії» — інтерв’ю з Романом Кислим, AI-директором WINWIN AI при Мінцифрі
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
«Дія.AI» вже видає кредитні звіти й розуміє голос, але за лаштунками українського державного AI поки переважно іноземні технології: на запити відповідає модель Google, AI Factory зібрали на чипах NVIDIA, а національне «Сяйво» тренують у хмарі Google за гроші «Київстару». AI-суверенітет ми поки будуємо з інших технологій і наших компромісів.
Водночас до 2030 року Україна хоче увійти до трійки світових лідерів за впровадженням ШІ в державному секторі та побудувати Agentic State Концепцію «агентної держави» Мінцифри презентувало в травні 2026-го: держава сама виконує дії від імені людини — перевіряє реєстри, формує документи, оплачує дрібні штрафи. — державу, де цифрові агенти виконують завдання замість громадян. Чекати на власні моделі й обчислювальні потужності Мінцифри не збирається: нові сервіси запускають на технологіях партнерів, паралельно будуючи інфраструктуру, яка має зменшити залежність від них.
Журналістка Vector Дарія Прудіус про всяк випадок перевіряє в «Дії», чи не оформив AI на неї кредит, і разом із Романом Кислим, керівником WINWIN AI Center of Excellence при Мінцифри, з’ясовує:
- як «Дія.AI» захищає дані громадян, коли відповідає моделлю Google;
- що купили для AI Factory і коли туди переїдуть держсервіси;
- чому в Мінцифри вважають, що Україні не потрібна мовна модель з нуля;
- як уберегти державний AI, коли росія б’є по датацентрах.
Що вже вміє «Дія.AI»
Роман Кислий очолив AI-центр у травні 2026 року. До цього він керував NLP Lab NLP Lab — дослідницька лабораторія при Київській школі економіки (KSE), яка спеціалізується на обробці природної мови (Natural Language Processing), розробленні мовних моделей і створенні українських датасетів для навчання AI. у Київській школі економіки й співорганізовував українську NLP-спільноту. У його резюме — робота над технологічними рішеннями для Deloitte і Visa та ступінь доктора філософії з комп’ютерних наук КПІ. Роль центру він бачить інфраструктурною: «Міністерство — це все-таки не продуктова компанія, і ми в основному маємо створювати певні енейблери Енейблери — інструменти, на яких інші будують власні продукти (відкриті моделі, датасети, бібліотеки тощо). для ринку».
Найпомітніший продукт центру — «Дія.AI». Агент з’явився на порталі 1 вересня 2025-го, а в травні 2026-го і в застосунку, де за перший тиждень зібрав понад 1 млн користувачів. За оцінкою Кислого, «Дія.AI» у застосунку вже скористалися понад 10 млн людей. Найчастіше через агента замовляють витяг про місце проживання та сплачують штрафи. У липні на порталі запрацював голосовий режим, створений разом з ElevenLabs, — через нього доступні всі послуги порталу.
У вересні цьогоріч у чаті з’явився кредитний звіт від Українського бюро кредитних історій (УБКІ) — достатньо написати агенту «Потрібен кредитний звіт» і завантажити PDF. Кислий пояснює користь на прикладі шахрайства: «Вам прийшло сповіщення, що на вас оформлено новий кредит, і ви тепер можете швиденько перевірити, що це». Раніше, за його словами, для цього треба було реєструватися на сайті бюро й добу чекати підтвердження.
Наступний крок — агентні платежі. Наприклад, користувач зможе доручити «Дії» автоматично сплачувати штрафи до 500 грн. Згодом такі платежі планують поширити на інші платні послуги, а асистента під’єднати до сервісів інших міністерств. AI працює і в службі підтримки «Дії»: за словами Кислого, він обробляє понад 95% запитань, а ті, на які не може відповісти, передає оператору. Платформою AI-інструментів для посадовців має стати «Дія.Офіс» — її пілот уряд запланував на грудень.
Кислий вважає, що в цьому напрямі Україна попереду: «Досить багато країн впроваджують різні рішення для держслужбовців, для посадових осіб. А ми — перші, хто надав можливість громадянам теж використовувати штучний інтелект». Однак ще в жовтні 2024 року в Абу-Дабі запустили державного AI-помічника TAMM AI Assistant. Саме його екс-CTO центру Дмитро Овчаренко у 2025-му називав найближчим аналогом «Дія.AI», хоча й зазначав, що український сервіс розрахований на більшу аудиторію.
Модель від Google, правила від держави
На запити «Дія.AI» відповідає Gemini. Кислий описує її як модель, «яку Google дає як провайдер», тож головне — які дані до неї потрапляють: «Перед тим як туди передавати дані, згідно з законом, ми забираємо всі персональні. Якщо туди летить якийсь запит, то він летить у вигляді: особа один питає отаке». Договори з партнерами передбачають zero retention, тобто: «Дані прийшли, модель відповіла», — і, за словами Кислого, навіть логів по собі вона не залишає.
У сценарії з кредитним звітом модель від даних відрізана повністю: вона лише розпізнає, чого хоче людина, і запускає послугу, а документ формує бюро. «”Дія” не є фінансовим консультантом, — наголошує Кислий. — Ми не дивимося інформацію, яка передається кредитним бюро. (…) Тобто ми не дивимось ваші персональні фінанси».
Поверх моделі центр ставить власні запобіжники. Першим релізом стали guardrails — окремі моделі-фільтри між користувачем і основною моделлю, — адаптовані під українську мову. Вони блокують токсичні запити й перевіряють відповіді, а якщо, наприклад, цифри не збігаються, система робить повторний запит. «Це агентна система: агенти роблять різні кроки, і на кожному кроці існують додаткові перевірки, щоб не дати вислати ваші дані кудись», — пояснює Кислий. Швидкість релізів для центру не головне: «Ми стараємося не стільки швидко випустити нову фічу, скільки правильно її відтестувати».
Наступним релізом стане компактна модель-фільтр персональних даних, яку можна запускати локально в браузері. Центр планує відкрити її код. Більшість подібних інструментів натреновані на американських даних, а цей розпізнає українські: «Вона буде чистити наші РНОКПП, прізвища, номери автомобілів і подібні речі». Замість вигаданих імен фільтр ставить позначки на кшталт «особа один», які потім можна повернути назад, тож Кислий уточнив, що це не анонімайзер. І радить не довіряти жодному фільтру наосліп: «Моделі ніколи не бувають стовідсотково точними, тому треба все одно дивитися, що ви закидуєте в той самий чат або в будь-яку іншу вашу підписку».
Безпеку «Дія.AI» перевіряє внутрішня red team з іншого департаменту «Дії», не підпорядкована AI-центру. «Тобто це незалежна команда, фактично, просто вона інхаус», — каже Кислий. Зовнішнього аудиту центр не замовляв, а сертифікацію з безпеки, за його словами, проходить зараз.
Залежність від зовнішньої моделі має ще один недолік: скільки вона працюватиме, вирішує постачальник. Google відкрив доступ до Gemini 2.0 Flash у лютому 2025-го, а вже 1 червня 2026-го вимкнув її. І це звична практика для галузі, пояснює Кислий: «Будь-яка LLM-ка живе не супердовго». Щоб менше залежати від рішень іноземних компаній, Мінцифри ще з 2025 року планує перевести «Дія.AI» на власну інфраструктуру й національну модель.
Чипи NVIDIA, датацентр свій
AI Factory Мінцифри анонсувало в серпні 2025-го: насамперед на ній мав запрацювати AI-помічник у «Дії». Тендер на 225,9 млн грн виграв інтегратор «Лан Тек», поставку обладнання призначили до 1 червня 2026-го. Конфігурацію Кислий радить шукати в Prozorro.
Згідно з фінансовим запитом держпідприємства «Дія», фабрика — це чотири сервери HPE ProLiant XD685 з рідинним охолодженням. У кожному по вісім GPU, разом — 32. До них додаються швидкісна мережа InfiniBand, сховище даних і трирічна підписка на програмне забезпечення NVIDIA AI Enterprise. Екс-CTO центру Дмитро Овчаренко розповідав DOU, що йдеться про NVIDIA B200 Графічні прискорювачі NVIDIA покоління Blackwell зі 180 ГБ пам'яті кожен. У закупленій конфігурації HPE вони працюють лише з рідинним охолодженням. . Такого охолодження, за його словами, не мав жоден датацентр в Україні, тож під фабрику готували окремі приміщення.
У фінзапиті мету пояснювали так: залежність від іноземних хмар несе ризик «втрати контролю над критично важливими даними, алгоритмами та логікою прийняття рішень».
Повної незалежності від постачальників не буде, і Кислий цього не приховує. Фабрика працює на обладнанні NVIDIA та з програмним забезпеченням NVIDIA AI Enterprise «Це загалом наша стратегія — не мати vendor lock, по максимуму використовувати open source, — каже він. — Звісно, ви не можете купити відеокарти не в NVIDIA, бо їх в основному робить тільки NVIDIA. Тут є певні компроміси, але весь світ йде на них».
Наприкінці липня обладнання AI Factory передали на баланс, а частина внутрішніх сервісів уже працює на її потужностях. «Воно змонтоване, з ним все добре, і деякі сервіси вже почали туди переноситися», — розповідає Кислий. Перенесення своїх сервісів тестує й освітня платформа «Мрія». 28 жовтня міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук заявила, що фабрику запустили ще наприкінці літа, хоча урядовий план передбачає її повноцінну роботу в листопаді, а перенесення «Дія.AI» та служби підтримки — у грудні. Отже, йдеться про різні етапи запуску: перші сервіси вже працюють, але фабрика ще не завантажена повністю.
У липні Кислий прогнозував Forbes, що критичні сервіси з персональними даними переїдуть на фабрику за «умовно місяць-два». Затримку він пояснює налаштуванням обладнання, навчанням DevOps-інженерів і тестуванням нештатних ситуацій. Скільки коштує утримання, Кислий не назвав і порадив рахувати витрати на електроенергію з тендерних документів Forbes у серпні 2025-го оцінював витрати на електрику й підтримку фабрики в понад $200 000 на рік. .
Українська мова, американські технології
На запитання про іноземні компоненти «Дія.AI» Кислий пропонує почати з іншого: «В нас немає жодної LLM, яка натренована на українській мові з нуля. Такої LLM просто не існує». Проблема насамперед у даних: українська належить до середньоресурсних мов, тож доступні українські датасети налічують кілька десятків мільярдів токенів, тоді як сучасні моделі навчають на десятках трильйонів. Заповнити цю різницю згенерованими текстами теж не вийде: «Синтетичні дані — це, звичайно, добре, але нам потрібні справжні».
Та й чи варта власна модель таких зусиль, Кислий сумнівається: «Поточні моделі і так непогано працюють з українською, і вкладати такі надзусилля, щоб створити LLM прямо з нуля, — запитання навіщо». Навчання потребує величезних ресурсів і часу, а поки модель розробляють, з’являються нові архітектури й методи, через які її доводиться навчати заново.
Тому замість навчання з нуля «Сяйво» будують на основі відкритої моделі Google. У грудні 2025-го Мінцифри та «Київстар» обрали Gemma 3, згодом для великої версії вирішили перейти на новішу Gemma 4. Розроблення фінансує та веде «Київстар», який спочатку оцінював інвестиції у $1,5–2 млн, а саму модель навчають на процесорах Google TPU у хмарі Google. Після завершення розробки «Сяйво» передадуть державі, а базову версію, підтверджує Кислий, відкриють в open source.
Користуватися готовою моделлю можна буде без серверів Google: «”Сяйво” — це локальна модель, яку, так само як “Лапу” чи “Мамай” Lapa LLM і MamayLM — українські відкриті мовні моделі, також побудовані на основі Gemma. , ви завантажуєте собі на сервер і робите з нею те, що вам потрібно. (…) Google тут ні до чого». Щоправда, йдеться про незалежність під час використання, а не про походження самої моделі чи інфраструктури її навчання.
Для навчання «Сяйва» збирають українські тексти, зокрема 10 ТБ історичних матеріалів, державних документів і наукових праць, які передав Укрдержархів. Паралельно центр розпізнає описи архівів, щоб упорядкувати їх і поповнити корпус української мови. Для цього використовують моделі з хакатону Handwritten to Data, під час підготовки якого «Суспільне» надало архів Радіодиктанту національної єдності. «Ми отримали багато рукописного тексту з різними почерками. Відповідно, отримали хороший корпус, він зараз відкритий, доступний для використання», — розповідає Кислий. Центр також готує нормативну базу для корпусу української мови й шукає датаінженера для роботи з ним.
Зі строками «Сяйва» виявилося складніше. Відкрите бета-тестування спершу планували на весну 2026-го, однак мала модель перейшла лише до закритих тестів. Тепер повноцінну тестову версію очікують наприкінці грудня, а в січні 2027-го її планують відкрити для користувачів. На IT Arena у вересні міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук також анонсувала голосового помічника в мобільній «Дії», який має працювати на українському продукті та суверенній інфраструктурі. Кислий із конкретними датами обережніший: «Ми збираємося його також запускати на мобайлі, тобто в застосунку. Але, знову ж таки, давайте я вам не буду обіцяти, коли це буде».
Свої сервери, чужі хмари
Поки Мінцифри будує власну AI-інфраструктуру, російські ракети б’ють по датацентрах. З 23 до 28 вересня удари пошкодили щонайменше шість майданчиків, зокрема MiroHost, UTELS, «Павутину», «Парковий» і «Датагруп». Уже 1 жовтня «Парковий» повідомив, що відновити його неможливо, а дані клієнтів розгорнуті на резервних майданчиках у ЄС. У ніч на 19 жовтня балістика знищила датацентр «Датагруп», після чого компанія також перейшла на резервну інфраструктуру.
«У нас попереду досить непроста зима, судячи з того, що відбувається, — каже Кислий. — Ми робимо наші системи більш стійкими й відмовостійкими, щоб вони не були зав’язані на якийсь один вузол». За його словами, AI Factory розміщена в сертифікованих датацентрах із безперебійним живленням, автономність яких може вимірюватися днями, хоча точнішої цифри він не називає.
Будувати величезні датацентри Україна зараз не може «і з безпекових причин, і з фінансових», визнає Кислий. Залучити гроші на нові потужності Мінцифри хоче від приватних інвесторів: 28 жовтня Ферчук назвала нинішню фабрику «нашим невеличким датацентром» і анонсувала конкурс для інвесткомпаній, готових збудувати в Україні великий датацентр для ШІ.
Альтернатива власним потужностям — закордонні хмари, які Україна використовує ще з початку повномасштабного вторгнення. За даними AWS, із 2022 року компанія допомогла захистити в хмарі понад 15 ПБ даних більш ніж 60 державних установ, а «Дія», за повідомленням Мінцифри, зберігала там копію серверної системи із щоденним резервуванням. «Згідно з законом про персональні дані, на період дії воєнного стану персональні дані можуть зберігатися в Євросоюзі», — нагадує Кислий.
Водночас атаки на датацентри повернули до дискусії про власну захищену хмарну інфраструктуру: голова НБУ Андрій Пишний заявив, що в розмові про стратегічну автономність «однією з перших тем має бути суверенна хмара».
GPU для держави, для бізнесу — ринок
Кому, крім «Дії» та «Мрії», дістануться потужності AI Factory, має визначити постанова, над якою працює Мінцифри. «Ідея в тому, щоб надати доступ іншим — для початку ЦОВВам, тобто центральним органам виконавчої влади. А далі — громадам, місцевому самоврядуванню», — пояснює Кислий. Ресурси розподілятимуть під конкретні завдання, а частину можуть виділити для наукових досліджень: «Ми не просто даємо їм доступ: “І робіть, що хочете”».
Продавати потужності бізнесу Мінцифри поки не збирається. «Це державна власність, і держава платить за її утримання. Можливо, на ринкових умовах, якщо ми це включимо в постанову. Але, чесно кажучи, ми не збиралися її робити як просто сервіс з продажу потужності», — каже Кислий. Стартапам він радить звертатися до приватних провайдерів — De Novo, GigaCloud або uCloud. Причому De Novo вже здає в оренду прискорювачі NVIDIA H200, а 28 жовтня група «Київстар», яка фінансує розробку «Сяйва», оголосила про купівлю GigaCloud на суму до $50 млн. Після її завершення оператор планує розвивати суверенну хмарну інфраструктуру та AI-сервіси для бізнесу й державних установ.
Ще один шлях до обчислювальних потужностей — європейський EuroHPC Спільне підприємство ЄС та країн-учасниць, яке розвиває суперкомп'ютери й AI-фабрики та надає доступ до їхніх ресурсів через конкурси. . «Це теж юридичний трек, але ми працюємо над приєднанням України до EuroHPC», — розповідає Кислий. Водночас українські науковці, держустанови та компанії вже можуть подаватися на безоплатний доступ до європейських обчислювальних ресурсів за умовами відповідних конкурсів.
Мережа EuroHPC охоплює 19 AI-фабрик у 16 країнах, а ще 13 країн розвивають «антени» Місцеві центри, які з'єднують національні AI-екосистеми з європейськими фабриками, надаючи доступ до обчислень, даних та експертної підтримки без будівництва власного суперкомп'ютера. . У польському центрі PCSS уже працює понад 450 GPU, а потужності фабрики PIAST-AI планують наростити до понад 1500. Сусідня Молдова теж обрала цей шлях: її проєкт FAIMA має забезпечити доступ до польської фабрики через власну «антену».
Мінцифри розглядає аналогічний формат і для України: українські команди вже можуть брати участь у колах Digital Europe та Horizon Europe.
Команда пішла, плани залишилися
Найскладнішим завданням на новій посаді Кислий називає не технології, а пошук людей. У березні попередні керівники центру Данило Цьвок і Дмитро Овчаренко перейшли до Міноборони очолювати Defense AI Center «A1», а за ними, за словами Кислого, пішла вся команда. «Я прийшов — команда вся перейшла. Вони, звісно, допомагали мені перший час, але ми за три місяці фактично зібрали основну частину команди, і це було досить складно», — згадує він. Тепер у центрі близько 20 технічних спеціалістів, а також юристи. Сам Кислий бачить у цьому радше зміну пріоритетів колег: «Ми не втратили команду, — вони просто перейшли повністю в Міністерство оборони». Чи не планує приєднатися до них? «Допоки ні».
Оцінювати результати центру Кислий пропонує поступово: «Мені здається, що тут важливо йти саме ітеративно, а не казати, що ми щось там обіцяли і не зробили». Guardrails уже отримали першу версію, а модель для фільтрації персональних даних після відкриття коду планують удосконалювати за відгуками користувачів.
Якщо урядові строки витримають, у грудні «Дія.AI» переїде на власну фабрику, а в січні 2027-го «Сяйво» планують зробити публічно доступним. Щоправда, чипи залишаться від NVIDIA, а основа національної моделі — від Google.
Кислий визнає, що таких компромісів не уникнути, але для Мінцифри головне — зменшити залежність від конкретного постачальника. Поки український AI-суверенітет означає не відмову від іноземних технологій, а спробу зберегти контроль над тим, як і де вони працюють.
Більше про це
«Ви — техасці Європи». Як американський інвестор Джим Каррі та українка Дарія Вишневська будують Vatra Group
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
