Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Партнерський матеріал
Партнерський матеріал
Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
Оператор дрона бачить на екрані об’єкт, який може бути військовою ціллю. Але поруч — цивільні будівлі. Чи можна завдавати удару? Що потрібно перевірити перед атакою? Які ризики врахувати? І хто несе відповідальність за рішення?
Відповіді на ці запитання дають норми міжнародного гуманітарного права (МГП) — вони визначають, що дозволено, а що заборонено під час збройного конфлікту. Ці правила є обов’язковими не лише для військових юристів, а й для кожного бійця збройних сил.
Щоб допомогти військовослужбовцям поєднати теоретичні положення з практичним досвідом, команда освітнього проєкту «Кодекс воїнів світла» за підтримки міжнародної гуманітарної організації «Женевський заклик» створила онлайн-платформу для вивчення МГП, доступну незалежно від місця дислокації.
Як норми МГП визначають рішення на полі бою
Гаазькі і Женевські конвенції та Додаткові протоколи до них становлять основу міжнародно-правового регулювання збройних конфліктів. Ці правові норми формувалися десятиліттями, і саме вони визначають, що дозволено, а що заборонено під час збройного конфлікту. На передовій рішення часто доводиться ухвалювати за лічені секунди, тому військовослужбовцям важливо не просто знати положення міжнародних документів, а й розуміти, як застосовувати їх у конкретних бойових обставинах.
Війна в Україні наочно демонструє, як стрімко технології змінюють характер збройних конфліктів. Безпілотні системи та автоматизовані рішення на базі ШІ дедалі активніше використовуються під час бойових операцій: від розвідки й виявлення об’єктів до підтримки ухвалення рішень та ураження цілей. Однак розвиток технологій не замінює людського контролю, не скасовує відповідальності за застосування сили та дотримання норм МГП.
Оксана Сенаторова радниця з питань права і політики міжнародної гуманітарної організації «Женевський заклик»
«Підхід human-in-the-loop передбачає участь людини в ухваленні рішень під час використання автоматизованих систем, і він залишається визначальним», — пояснює Оксана Сенаторова.Серед ключових правил МГП: розрізняти військові цілі та цивільних осіб і об’єкти, оцінювати можливу шкоду цивільним, вживати запобіжних заходів під час атаки, гуманно поводитися з полоненими тощо.
На онлайн-платформі зібрано й систематизовано великий масив навчальних матеріалів із міжнародного гуманітарного права — від базових правових норм до їхнього застосування в конкретних бойових ситуаціях. Ресурс доповнює очні формати підготовки та дає військовослужбовцям змогу навчатися в зручний час, зокрема між ротаціями.
Ціна помилки: чому знання МГП — це інвестиція в ефективність оборони
Дотримання правил ведення війни — це не абстрактна гуманітарна ідея. Серйозні порушення норм МГП можуть кваліфікуватися як воєнні злочини, за які учасники бойових дій несуть індивідуальну кримінальну відповідальність.
«Знання МГП — важлива складова управління ризиками», — наголошує Оксана Сенаторова.Вона підкреслює, що на стратегічному рівні правова дисципліна прямо впливає на репутацію держави та авторитет її збройних сил. Дотримання МГП також формує довіру міжнародних партнерів.На тактичному рівні ці знання допомагають військовослужбовцям ухвалювати обґрунтовані рішення, зменшувати ризики для цивільного населення. Розуміння фундаментальних принципів МГП дозволяє уникати конкретних помилок під час планування та виконання бойових завдань, а отже — ефективніше використовувати ресурси підрозділу.
Один із прикладів — розрізнення військових і цивільних об’єктів. Сам факт, що будівля розташована поблизу позицій противника, не робить її законною військовою ціллю. Для цього вона має відповідати визначеним МГП критеріям військового об’єкта. Перед завданням удару також необхідно оцінити очікувану шкоду цивільному населенню та вжити всіх можливих запобіжних заходів, щоб її уникнути або мінімізувати. Якщо очікувана шкода цивільним буде надмірною, порівняно з конкретною та безпосередньою воєнною перевагою, такий удар заборонений.
Як побудоване навчання на платформі?
Освітня платформа створена передусім для військовослужбовців. Водночас ресурс буде корисним правовим радникам, представникам медіа, волонтерам і гуманітарним організаціям, що працюють в умовах збройного конфлікту та взаємодіють із військовими й цивільними.
Навчання побудоване у форматі інтерактивного курсу з мапою модулів, що допомагає послідовно проходити теми й відстежувати прогрес. Усього передбачено 12 модулів, поділених на два рівні.
Перший — рівень солдата. Шість модулів знайомлять з основними принципами МГП, правилами визначення цілей, дозволеними засобами й методами ведення війни, поводженням із військовополоненими. Це базові знання, необхідні бійцю незалежно від роду військ.
Другий — рівень офіцера. Ще шість модулів охоплюють питання командних повноважень і відповідальності, обов’язки командирів, планування наступальних та оборонних операцій, а також відповідальність особового складу й командування за порушення МГП тощо.
У навчання інтегрували елементи гейміфікації: досягнення користувача фіксуються в профілі, а після завершення кожного модуля зростає його навчальний ранг.
Обидва рівні доступні для опанування без попередньої підготовки з МГП.
Після проходження курсу та фінального тестування користувач може отримати електронний сертифікат.
Чого навчають ситуаційні завдання
Курс містить 170 завдань різних форматів: тести, вправи на встановлення відповідності, ситуаційні запитання, відеосимуляції та розбір бойових прикладів.
У ситуаційних вправах користувач вчиться аналізувати обставини, визначати, які норми МГП застосовуються до конкретної ситуації, та оцінювати можливі наслідки рішень. Чи достатньо інформації, щоб ухвалити рішення? Які обставини можуть вплинути на його правову оцінку? Водночас симуляції не відтворюють усіх умов реального бою і не замінюють підготовки з інструктором. Їхня мета — допомогти військовослужбовцям розпізнавати правові аспекти бойових ситуацій і враховувати вимоги МГП під час ухвалення рішень.
Безпека та офлайн-доступ: що робити, коли зв’язку немає
Цифрові навчальні рішення для сил оборони мають враховувати специфіку умов на позиціях: інтернет може бути нестабільним, а користувачі — не мати змоги залишати особисті контакти для реєстрації.
Тому під час розробки платформи особливу увагу приділили трьом аспектам:
Відсутність збору персональних даних. Реєстрація не вимагає пошти чи номера телефону — достатньо вигадати нікнейм та пароль для авторизації.
Офлайн-режим. Навчальні матеріали можна завантажити заздалегідь і проходити модулі без підключення до інтернету.
Кросплатформність і двомовність. Курс доступний із різних пристроїв українською та англійською.
Цифрова підготовка військовослужбовців
Навчальна платформа для вивчення МГП — один із цифрових інструментів, покликаних зробити знання з міжнародного гуманітарного права доступнішими для бійців і доповнити традиційні формати підготовки.
Цифровізація військової освіти — це не лише новий формат доступу до навчальних матеріалів чи перехід від лекцій до онлайн-модулів. Це можливість масштабувати військову підготовку та створити умови для відпрацювання навичок упевненого застосування норм МГП під час виконання бойових завдань.