ШІ вбиває економіку застосунків і будує її наступницю — колонка Bloomberg
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Чи залишаться звичні застосунки основним способом взаємодії з цифровими сервісами, коли дедалі більше завдань зможуть виконувати ШІ-асистенти? Штучний інтелект спрощує створення цифрових продуктів, але водночас ставить під сумнів бізнес-модель, на якій виросла ціла індустрія. Пармі Олсон у колонці для Bloomberg аналізує, як ШІ змінює економіку застосунків і які можливості відкриває нова модель цифрових сервісів.
Матеріал українською мовою підготувало Бюро перекладів для бізнесу MK:translations. Ми публікуємо адаптований та скорочений переклад.
Штучний інтелект дав змогу створювати застосунки легше, ніж будь-коли. Кількість нових релізів в App Store від Apple Inc. зросла приблизно на 80% цього року, коли розробники вайб-кодингом штампували нові програмні дрібнички для таких ніш, як-от велнес чи продуктивність.
Але варто простежити за грошима в Кремнієвій долині — і виявляється, що там відбувається щось дивне: мобільні застосунки зникають із найперспективніших стартапів. І причина цього теж — ШІ.
Y Combinator із Сан-Франциско — найпрестижніший у світі стартап-акселератор: коротка програма, яка допомагає молодим компаніям швидко зростати, даючи їм гроші, поради та контакти в усій технологічній індустрії. Щоквартально сюди подається приблизно 10 000 команд з усього світу, а проходить, як правило, лише близько 1%. Серед випускників — засновники Airbnb Inc., Stripe LLC, Coinbase Global Inc., DoorDash Inc. і Reddit Inc.; Сем Альтман, генеральний директор OpenAI, був одним із перших учасників програми.
Зі 195 стартапів минулого весняного набору лише вісім мали основним продуктом рідний мобільний застосунок, повідомила представниця Y Combinator. У 2013 році застосунками займалася приблизно 15% стартапів Y Combinator, а решта створювали маркетплейси, платформи для краудфандингу чи сервіси доставки на вимогу. До 2016-го ця частка впала до 8%, а впродовж 2019–2022 років трималася близько 4%. За останні три роки в середньому вона скоротилася до 0,5–1%.
Що відбувається? «Застосунки й SaaS — мертві, — нещодавно відповів мені на запитання один венчурний інвестор, маючи на увазі software-as-a-service, тобто програмне забезпечення як послугу. — ШІ та агентні системи — у тренді».
Іншими словами, потік нових застосунків у магазинах суперечить очікуванням стартапів щодо найприбутковіших джерел майбутніх доходів: створення навичок і агентних робочих процесів поверх моделей ШІ. Років зо три тому такі програми називали GPT-обгортками, бо вони «обгортали» модель на кшталт тієї, що в OpenAI, щоб виконувати надзвичайно вузькі завдання — писати маркетингові тексти чи відігравати роль компаньйона. Багато таких продуктів зникали, щойно ШІ-компанії додавали ті самі функції, — достоту як колись із компаніями, що створювали застосунки для iPhone від Apple.
Один із термінів для найновішого покоління таких продуктів — «обв’язка» (harness): вона не просто передає текст між користувачем і моделлю ШІ, а й керує її поведінкою під час виконання завдань. Цього року такі розробки лежать в основі щонайменше кожної шостої компанії, що виходить із Y Combinator: це інструменти, які допомагають моделям на кшталт Claude чи ChatGPT керувати грошима або замовляти їжу, а також перевіряти власну роботу чи не дають їм помилятися або бути зламаними. Стартап Salus, наприклад, може не дати ШІ-агентові випадково оформити повернення коштів; інша компанія, Allowance, видає програмі тимчасовий номер кредитної картки, щоб та замовляла їжу чи купувала інші товари, не розкриваючи справжніх банківських даних користувача. Обидві компанії базуються в Сан-Франциско.
Чаз Інґландер — британський підприємець, три стартапи якого пройшли програму Y Combinator. Перші два були мобільними застосунками (один — для оренди речей у людей поблизу, другий — для купівлі продуктів), а його найновіший проєкт скеровує моделі ШІ в опрацюванні фінансових документів чи дослідженнях. Він уміє перемикатися між кількома моделями, на які підписаний банк, і, скажімо, створює презентацію PowerPoint, делегуючи окремі етапи — як-от витягання даних чи побудову діаграми — тій платформі, яка найкраще впорається з конкретним завданням.
Створювати такі міжмодельні програми має сенс, каже Інґландер. «Я бачу світ, у якому ці інструменти значно більше централізуються в єдиній системі, — розповідає він. — Усе інтегрується». Замість того щоб гортати різні застосунки для різних справ, люди дедалі частіше користуватимуться ШІ-асистентом із доступом до кількох моделей — звідси й перегони за те, щоб наділити цих агентів особливими можливостями.
Марк Цукерберг, наприклад, намагається створити власний шлюз для всього — Muse, «персонального ШІ-агента», який Meta Platforms Inc. цього тижня запустила в США. З ним можна спілкуватися просто у WhatsApp: бронювати подорожі, надсилати листи чи купувати речі онлайн. «Muse не просто відповідає на запитання, — сказав Цукерберг у відеоанонсі. — Він усе робить за вас». Генеральний директор Meta розповів, що за допомогою Muse організовує з дітьми випікання та стежить за своїми тренуваннями зі змішаних єдиноборств.
Така централізація контролю відрізняється від того, з чим ви, імовірно, мали справу понад 10 років у мобільних операційних системах: вона має замінити запаморочливий набір застосунків, якими ви ніколи не користуєтеся і які розкидані по кількох екранах вашого смартфона. Бачення, за якого дедалі більше можливостей зосереджується в ChatGPT від OpenAI, Claude від Anthropic PBC чи Gemini від Google, означає менше гортання екрана й вищу ефективність — але також вказує на майбутнє, у якому ті, хто контролює ці платформи, матимуть безпрецедентну владу.
Це проявиться в тому, як компанії на зразок найновішого стартапу Інґландера Model ML шукатимуть шляхи заробітку. Один венчурний інвестор каже мені, що шлях до монетизації навичок і агентних робочих процесів ШІ досі невизначений. Тут не спрацює проста схема старих застосунків — плата за підписку чи дохід від реклами. Це не схоже й на корпоративне ПЗ, де бізнес бере плату «за місце» — щомісячну суму за кожного працівника з обліковим записом.
Натомість багато стартапів переходять на модель «за використання»: клієнти, як-от банки та юридичні фірми, платять за кожне завдання, виконане їхньою технологією, а стартап виступає посередником — закуповує токени гуртом в OpenAI чи Anthropic і виставляє корпоративним клієнтам рахунок за готову роботу.
Головне — виконувати ці завдання краще за всіх. «Ми вважаємо, що від нас ви отримаєте якісніший інтелект за $100, ніж від найближчого конкурента чи від самих лабораторій, — і саме з цього складається наша маржа», — каже Інґландер.
Цій новій породі стартапів доведеться непросто. Раніше софтверний бізнес залежав від магазинів застосунків, якими керували Apple і Google від Alphabet Inc. Тепер він стає залежним від рішень OpenAI, Anthropic і (знову) Google. Роль воротаря переходить від контролю над застосунками до нагляду за ШІ-сервісами — але нікуди не зникає.
Більше про це
Майбутнє ШІ вже настало? Чому ми досі чекаємо на сингулярність — колонка The Atlantic
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
