Що таке інновації та як вони працюють

Термін «інновації» вперше використав австрійський та американський економіст Йозеф Шумпетер на початку XX століття. Під ними він розумів зміни з метою реалізації й використання нових видів товарів, виробничих та транспортних засобів, ринків. За Шумпетером, економічне новаторство — функція підприємців. Оскільки вони не просто розробляють нові рішення, а й розуміють, що матиме попит на ринку.

Економіст виділив п’ять типів інновацій:

• створення нових товарів;
• використання нових технологій та техніки;
• відкриття нових джерел сировини;
• нова організація виробництва;
• освоєння нових ринків збуту.

Шумпетер не єдиний дав визначення інноваціям. У мережі можна знайти безліч варіантів. Зазвичай вони не надто відрізняються від визначення Шумпетера. Домінік Піоте  виділяє два види інновацій: поступові та дизрапт Дизрапт від англ. disrupt — підривати .

«Поступові інновації — коли випускають трішечки оновлені продукти. Наприклад, як після iPhone 12 з’являється iPhone 13. Я не великий фанат такого типу інновацій. А от дизрапт інновації — це вже створення того, чого раніше не було. Наприклад, винайдення авто чи найпершого iPhone. Саме такі інновації здатні щось змінити, вплинути на звичний стан речей», — пояснює СEO UNIT.City.

Кирил Бондар виділив три ключових елементи інновацій:

• щось нове, чого раніше не було (матеріали, компоненти, ринок, композиція);
• воно або вже впроваджене, або в процесі;
• затребуване ринком.

Він також підкреслює, що ефект від інновації обов’язково можна виміряти. Тобто вони мають економічний, науково-технічний, комерційний, соціальний, ресурсний або екологічний результат.

Класифікація інновацій

Є багато підходів до класифікації інновацій. Мабуть, найпростіша для розуміння — за змістом і сферою застосування. По суті вона схожа на типи інновацій за Шумпетером:

• Технологічні — введення та створення нових технологій виробництва, інформаційних систем, джерел енергії.
• Продуктові — створення нових товарів.
• Організаційно-управлінські — інноваційні методи управління персоналом, стратегічного планування, прогнозування, постачання, збуту.
• Економічні — інновації у фінансовій та бухгалтерській сферах, оплаті праці, оцінюванні результатів роботи.
• Соціальні — нові форми активізації суспільства. Серед них — зміна способу життя, культурних, екологічних та політичних аспектів.
• Юридичні — нові нормативно-правові документи. Вони створюють та змінюють умови для розвитку компаній, організацій, людей та суспільства.

Важливо пам’ятати, що кожен із цих типів інновацій зазвичай пов’язаний із рештою. Тобто зміна в одному з сегментів тягне за собою перетворення в іншому.

Наприклад, 2009 року розробник під псевдонімом Сатоші Накамото запустив пірингову платіжну систему та криптовалюту біткоїн (BTC). Насправді процес створення цієї системи почався ще приблизно з 1980-х. Інновація Накамото полягає в тому, що він переосмислив та узагальнив роботи попередників, а потім запропонував елегантне рішення.

Певно, головним нововведенням став блокчейн. Це децентралізований ланцюжок блоків, у яких записуються транзакції біткоїна. Блокчейн можна використовувати не лише для цього, але і для голосування, фіксування права власності, цифрової ідентифікації особистості, міжнародних платежів, анонімного передавання інформації. Отже, технологічна інновація (блокчейн) здатна спричинити хвилю змін в інших сферах — від економічної до юридичної.

Створення та інтеграція інновацій

Вміння створювати та інтегрувати інновації на різних рівнях (від продукту до структури роботи) вважається одним із ключових чинників, які вирізняють лідерів як у бізнесі, так і на рівні держав.

Кирил Бондар вважає, що розвиток інновацій залежить від трьох елементів:

• Люди. Потрібні таланти — ті, хто прагне створювати щось нове.
• Гроші. Без них дуже складно думати над чимось інноваційним.
• Особлива культура. Вона має мотивувати людей ризикувати та пробувати щось нове. «Можливо, їх чекатиме невдача в 99 випадках зі 100, та це не буде їх зупиняти», — пояснює Кирил.

Процесс від розроблення до інтеграції та розповсюдження нововведень називають інноваційним циклом. Його можна розділити на такі етапи:

• Аналіз внутрішніх можливостей компаній та ринку. На цьому етапі визначають, які продукти слід перестати випускати, а які навпаки — розвивати або створювати.
• Генерація ідей інновацій. Команда генерує ідеї продуктів і товарів з огляду на проведений аналіз і розуміння потреб ринку.
• Добір ідей інновацій. Обирають найбільш перспективні ідеї для конкретної компанії чи організації.
• Розроблення концепції та її перевірка. Особливо важливо саме перевірити, тому що інновації заради інновацій не працюють. Товар чи послуга мусить цікавити кінцевих споживачів. Для цього проводять опитування та дослідження потенційної цільової аудиторії.
• Розроблення маркетингової стратегії для просування інновації на ринок. Цей етап включає комплекс дій від поглибленого дослідження ринку до сегментації аудиторії та розроблення маркетингової стратегії.
• Оцінювання можливості та доцільності реалізації маркетингової стратегії. Визначають, чи здатна компанія виробити та збути достатньо товару для реалізації поставлених цілей.
• Виготовлення зразків і їхнє лабораторне випробування.
• Випробування інновації в ринкових умовах. Тут використовують пробний маркетинг на окремих ділянках ринку, щоби покращити стратегію виведення продукту та його особливості.
• Розгортання комерційного виробництва інновації.

З практичної точки зору повний інноваційний цикл використовують не завжди. Важливо враховувати особливості компанії, ринку продукту. Наприклад, не обов’язково придумувати новинку самостійно, можна купити патент або ліцензію.

Розберемось, як впроваджують інноваційні продукти, на прикладі першого iPhone. Ідея створення смартфону з’явилась у Стіва Джобса ще в першій половині 2000-х після успіху плеєрів iPod. 2004-го обсяги їхніх продажів сягнули орієнтовно 8,2 млн. У той час CEO Apple замислився над створенням гаджету, який міг би об’єднати три пристрої — програвач, телефон і кишеньковий комп’ютер.

iPhone розробляли в кілька етапів. Спочатку Джобс хотів створити планшет, але врешті зупинився саме на телефоні із сенсорним екраном та мінімумом фізичних кнопок. Перша версія мала кодову назву Purple 1. Її так і не завершили, а сама Apple сфокусувалася на іншому прототипі — Purple 2.

Також Apple зрозуміла, який пристрій потрібен ринку, завдяки партнерству з Motorola. 2005-го компанії разом випустили смартфон Motorola ROKR E1. Він вважається провальним, проте Apple зробила правильні висновки. Зокрема Джобс вирішив більше не створювати телефони в партнерстві з іншою компанією. Врешті 2007 року Apple представила перший iPhone. Функціонально смартфон не став проривною інновацією. Проте він вирізнявся в плані зручності, дизайну та простоти використання. Саме це було потрібно аудиторії.

Як інновації змінюють економіку

На думку Домініка Піоте, інновації — основа для розвитку будь-якої країни. Звісно, треба враховувати, що в кожної країни свої особливості та сильні сторони. Проте доступ до сучасних технологій прискорює та спрощує створення інновацій, а також дає змогу робити це в більших масштабах.

Кирил Бондар вважає, що між сучасною успішною економікою, у якої є майбутнє, та інноваційною економікою можна поставити знак дорівнює. Це твердження неодноразово доведено історично. Водночас економіка може існувати й без інновацій.

Бондар наводить приклад «дітей-мауглі», яких періодично знаходять у джунглях. Такі люди не вміють писати й спілкуватися, але живуть як біологічна істота. Так само і з економікою. Держава може просто продавати сировину та трудові ресурси. Завдяки цьому вона й далі функціонуватиме, але не стане інноваційною, сучасною та перспективною. Подібні економічні моделі були ще у XVIII столітті. У них немає майбутнього, адже розрив і відставання й далі збільшуватимуться. Тобто у тривалій перспективі така економіка нежиттєздатна.

«Ось приклад. Ми зараз перебуваємо на місці колишнього мотоциклетного заводу (в інноваційному парку UNIT.City — ред.). Після розпаду СРСР він перестав працювати. Здається, причина в тому, що він втратив ринок збуту — раніше ним був весь СРСР. Але насправді ринок став більшим. У теорії мотоцикли можна було продавати в США, країни Азії. Але не змогли, тому що не займалися інноваціями», — пояснює Бондар.

Отже, економічний розвиток напряму залежить від здатності створювати інновації. Інакше країна залишається просто постачальником сировини та трудових ресурсів. Це дозволить їй існувати, але врешті приведе до занепаду.

Створення інноваційної економіки не можна покласти лише на підприємців або державу. Насправді це процес, який потребує спільних зусиль. Надзвичайно важливу роль відіграє освітня сфера. Вона не лише готує кадри, але й закладає культуру підприємництва та інновацій.

Давайте на прикладі Кремнієвої долини розберемо, як держава та освіта стимулюють створення інноваційних компаній, а вони — економічний розвиток.

Перший крок до заснування Кремнієвої долини зробили ще в середині XIX століття. Тоді єзуїти створили Університет Санта-Клара. Наступним етапом стало створення Стенфордського університету 1891 року. Стенфорд поступово перетворив майбутню Долину на один з освітніх та наукових центрів США.

Батьком стартаперського духу регіону вважають професора радіотехніки Фредеріка Термана. Він з 1925 року викладав у Стенфорді. Терман рекомендував студентам заробляти на своїх дослідженнях та створювати бізнес. Так деякі студенти ставали підприємцями. Серед них були як мінімум двоє, які увійшли в історію, — Вільям Г’юлет і Девід Пакард. 1939 року вони створили компанію Hewlett-Packard в гаражі Девіда Пакарда. Він досі вважається символічним місцем заснування Кремнієвої долини.

На розвиток цієї екосистеми також сильно вплинули Друга світова та Холодна війни. На початку 1940-х американський уряд почав активно фінансувати програми, націлені на створення засобів радіозв’язку та радіолокації. Стенфорд мав потрібні потужності для роботи в цьому напрямі, а тому одержав довгострокову підтримку. На той момент держава вже впливала на розвиток Долини.

Під час Холодної війни зусилля уряду США були зосереджені на тому, щоби досягти технологічної переваги над СРСР. Уряд із готовністю виділяв гроші не лише університетським лабораторіям, але і працював із незалежними компаніями. Це сприяло розвитку підприємництва в Долині. До того ж самі підприємці поступово почали переходити в ранг інвесторів. Вони створювали успішний бізнес, а частку заробленого вкладали в перспективні компанії.

Сам Стенфорд зберіг і примножив свою репутацію «кузні кадрів та інновацій». Наприклад, 1946-го на базі університету запустили Stanford Research Institute (SRI). Це справжній інноваційно-підприємницький центр — SRI та колишні співробітники інституту запустили понад 60 компаній. Серед них — Siri та Redwood Robotics, котрі свого часу купили Apple та Google.

Так ланцюжок освіта-уряд-бізнес призвів до створення унікальної стартаперської екосистеми. Вона допомагає США залишатися серед провідних інноваційних економік світу — третє місце в Global Innovation Index 2021.

Як створити та розвинути інноваційну економіку в Україні

Домінік Піоте вважає, що не вся економіка України інноваційна. «Зате все, що належить до агро- або технологічної індустрії — точно інноваційне. Адже це два головних стовпи української економіки. І вони активно розвивають інновації у своїй галузі. Наприклад, усім відомий кейс Міністерства цифрової трансформації України та запуску першого у світі цифрового паспорта. А ще є приклади monobank, усієї електронної комерції в країні. Вони створюють по-справжньому проривні речі», — пояснює СЕО UNIT.City.

За словами Кирила Бондаря, є кілька перешкод, котрі заважають розвитку інноваційної економіки в Україні:

• Потрібні зусилля не лише держави, але й корпоративного сектору та людей. «Це замкнута історія. Держава, корпорації й люди. Якщо один з елементів випадає — нічого не вийде», — пояснює Бондар.

• Україні не вистачає фундаменту — культури інновацій. «Треба займатися культурою економічно активного населення, але це складно. Тому варто починати робити це ще в школі, коли формується особистість та рольові моделі. Я впевнений, що треба вводити підприємництво, сучасні інноваційні технології, уроки етики та прикладної культури», — пояснює Бондар.

• Українцям треба змінити ставлення до зовнішніх інвесторів. Зараз їх чомусь часто вважають дурнішими за нас. Багатьом здається, що головне завдання — взяти гроші, а далі нам не важливі ні його поради, ні подальший успіх таких інвестицій. Врешті-решт черговий зовнішній інвестор втрачає гроші. Тому Україну не сприймають, як інноваційний ринок у котрий можна вкластися.

«Проблема не в грошах. Ми не вміємо їх узяти — зробити бізнес-план, фінансову модель, показати що бізнес працює, мати позитивну репутацію. Ми ж говоримо — просто дай гроші та пропади», — пояснює Бондар.

Отже, українцям не вистачає не грошей, а освіти та знань. Не потрібно залучати зовнішніх інвесторів: вони прийдуть самі, а коли з’являться історії успіху — покличуть інших.

• Україні вже пізно наздоганяти інші країни. Це не зробить економіку інноваційною й не допоможе досягти успіху. Україні треба одразу рухатися туди, де інші країни будуть через 5–10 років. Це шанс побудувати передову інноваційну економіку.

Домінік Піоте виділив два чинники, над якими Україні необхідно плідно попрацювати. По-перше, країні потрібно більше підприємців та потужна підприємницька культура. По-друге, треба не просто святкувати перемоги, а розповідати історії бізнесу та й України загалом. Адже у світі поки мало хто знає справжню силу країни, потенціал і талант українців. 

«Нам точно не потрібно намагатися копіювати в когось. Насамперед варто змінити наше мислення. Ми маємо бути більш зосередженим на інноваціях, готовими йти на ризики. І це саме те, що ми робимо тут, в UNIT.City. Створюємо екосистему, що підтримує, розвиває та дає змогу створювати інновації. Тож Україні потрібно більше таких проєктів, як UNIT.City. Нам треба більше місць, де мрії можуть втілюватись у життя», — пояснює Домінік.

Більше про це

01 СПЕЦПРОЄКТИ

Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter