Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Часто буває: гортаєш стрічку новин чи соціальну мережу, і рука автоматично тягнеться до лоба. Як таке можливо? Чому знову? Але зашквари тому й виникають, аби ми вчилися на своїх чи чужих помилках.
Тому в останній місяць року Vector зібрав свій топ факапів, які відбулися в Україні 2021-го. Готові? Поїхали.
«Кохайтеся чорнобриві, та не з москалями»
Перші три зашквари пов’язані з Росією. Один із них трапився з креативним агентством Banda. 27 травня російське агентство SETTERS опублікувало у своєму Instagram-акаунті новину. У ній команда повідомила, що знайшла «рецепт кращої колаби» — влаштувати обмін співробітниками з Banda. У SETTERS розповіли, що їхні працівники вже вирушили до України «пилить stories с Крещатика». Планувалося, що росіяни пробудуть у країні до 8 червня, після чого повезуть до Санкт-Петербурга п’ятірку найкращих співробітників Banda.
Хоча Banda про «колабу року» ніде не повідомила, журналісти все ж помітили в сторіз українського агентства артдиректорку SETTERS Ксенію Жаворонок. Тут усе й почалося.
Одні розкритикували Banda. По-перше, у країні вже сьомий рік іде війна. По-друге, агентство не лише повідомляло про проукраїнські погляди, а й розробляло бренд України та працювало над створенням ідеї для міжнародної ініціативи щодо деокупації Криму.
Інші спробували стати на бік Banda. «Чи означає нинішня війна те, що спілкуватися з будь-якими росіянами незалежно від їхніх політичних поглядів погано? Чи означає це те, що всі росіяни в чомусь апріорі винні перед Україною?», — розмірковував на сторінках Facebook економічний журналіст Олександр Моїсеєнко.
Чим усе закінчилось? УBanda заявили, що з 2014-го вони не співпрацюють із російським бізнесом. Але вони проти будь-якої дискримінації щодо національності, релігії чи сексуальних уподобань. У SETTERS ніяк не прокоментували ситуацію. Імовірно, креативники з Banda так і не потрапили до Санкт-Петербурга.
Наступний у нашому топі зашкварів року — колишній маркетолог одного зі стартапів Fozzy Group Слава Баранський. Цього року сплив термін, на який російському реперу Басті заборонили в’їзд в Україну через підтримку анексії Криму. Відтак він призначив кілька концертів у Києві та Одесі. Це обурило українців. Підтримати Басту вирішив Слава Баранський. Він опублікував кілька сторіз, де назвав репера «красавой» та написав, що «сельскую тупость победит только город, кладущий болт на ценности села».
На позицію маркетолога звернув увагу активіст Сергій Стерненко. Він опублікував у себе на Facebook-сторінці скриншоти сторіз Баранського та закликав мережу Fozzy Group розібратися в ситуації. Слава Баранський заблокував активіста, приховав усі свої сторінки в соціальних мережах і написав відповідь-визнання, що перегнув палку. Виправдовуючись, маркетолог повідомив, що сторіз були тільки для друзів (відповідного маркування не було), він має проукраїнську позицію й не хотів образити чиїсь почуття.
Чим усе закінчилося? Через кілька днів після інциденту Славу Баранського звільнили з Fozzy Group. Після чого він видалив пост із виправданнями. Наразі сторінка маркетолога на Facebook має лише два публічних дописи. Де тепер працює Баранський — невідомо.
На початку жовтня в ефірі телеканалу «Прямий» журналісти показали скриншот зі сторінки Instagram Юлії Привалової — невістки покійного мера Харкова Геннадія Кернеса і власниці бренду YARO. Привалова опублікувала фото з чоловіком на фоні Кремля в Москві. У коментарях до світлини вона вирішила поділитися з підписниками анекдотом про пригоди двох бандерівців у Росії.
Згодом скриншот почали поширювати у Facebook, поки він не потрапив на очі Сергієві Стерненку. 17 жовтня активіст наголосив, що продукцію Привалової наразі продають багато українських магазинів. Наприкінці посту Стерненко закликав суспільство відмовлятися від продукції YARO через «антиукраїнську позицію» Юлії.
Реакція була майже миттєвою: від бренду YARO почали відмовлятися найбільші маркетплейси, кав’ярні та супермаркети. Серед них — «Сільпо», «Епіцентр», Rozetka, «Алло» та мережа Idealist. Цього ж дня, 18 жовтня, ситуацію прокоментувала сама Привалова та YARO. Юлія наголосила, що вона українка, яка народилася тут, народила тут свою дитину, відкрила свій бізнес та сплачує за нього податки. YARO підкреслили, що публікації в соцмережах — це «вірусні інформаційні атаки».
Чим усе закінчилося? Користувачі вишукують продукцію YARO на прилавках магазинів і закликають відмовлятися від товарів бренду. 29 листопада Юлія Привалова знову висловилась у Instagram. У ньому вона назвала все, що відбувається довкола YARO «дебілоїдною політикою радикально налаштованих меншин». Що ж, буває.
Наступні три кейси стосуватимуться поганих умов праці. Першою згадується ситуація з «Хлібним» на початку травня 2021 року. Саме тоді в Instagram з’явився допис колишньої співробітниці столичної lovemark. Дівчина розказала, що ще взимку продала своїм подружкам пиріжків, використовуючисвою корпоративну знижку. Через годину після цього її звільнили. За три дні допис зібрав понад 26 000 лайків.
У цій ситуації є два нюанси. По-перше, як стверджує дівчина, заборона не була прописана — так само робили багато працівників мережі. По-друге, вона була влаштована неофіційно, що дозволило керівництву звільнити її день у день, а потім не виплатити зарплату за два місяці.
У «Хлібному» ситуацію офіційно не коментували. Позиція мережі з’явилася лише під дописом ексспівробітниці. У коментарі власниця мережі Аліна Косічкіна заявила, що не буде розраховуватися з дівчиною. Вона підкреслила лояльність «Хлібного» до своїх співробітників, а також те, що зарплати не виплачуються у двох випадках: крадіжка чи відкати.
Чим усе закінчилося? Цього рокумережа «Хлібного» розширилась удвічі. 18-та пекарня відкрилася на початку грудня на вулиці Антоновича. Досі не відомо, чи почав «Хлібний» офіційно працевлаштовувати своїх працівників, щоби не порушувати їхні права.
Заказуха, боти, підписники за гроші та купа політики
Чи не найгучнішим зашкваром цього року можна сміливо назвати ситуацію у виданні «Букви». 23 листопада на сторінках у Telegram та Facebook від імені «Букв» з’явилися дописи. У них співробітники повідомляли, що йдуть із проєкту. Серед причин — токсична атмосфера, цькування з боку засновників і співвласників «Букв» Катерини Рошук і Петра Терентьєва, безпричинні звільнення. Згодом пости зникли.
Цього ж дня ситуацію прокоментували від імені видання. Наголошували, що пост написав SММ-ник. Він нібито ще у вересні позичив $2000 на лікування, з яких повернув лише $600. А ця атака — не що інше, як небажання виплачувати борги.
Наступного дня, 24 листопада, той самий колишній SММ-ник видання Владислав Волков написав довгий пост на своїй сторінці у Facebook. Він розповів, що за останні місяці проєкт покинуло приблизно 10 осіб. Окрім, до вже оприлюднених раніше звинувачень додалися замовні матеріали та обслуговування інтересів деяких політиків. Наприклад, стало відомо, що деякі співробітники «Букв» за гроші вели Telegram-канал бізнесмена Павла Фукса.
Урешті видання змінило позицію. Тепер, за його версією, це вже атака з боку одіозного політтехнолога Володимира Петрова.
Чим усе закінчилося? Нічим. Владислав Волков досі викладає скриншоти переписок із Рошук і Терентьевим, де ті вказують, кому за що треба було заплатити. Видання «Букви» й далі працює.
Цього року в топ наших зашкварів потрапила українська IT-компанія CyberCraft. 15 листопада журналісти повідомили, що Шевченківський районний суд Києва зобов’язав DOU.ua розкрити персональні дані людини, що залишила негативні відгуки про компанію на сайті. Ухвала датована ще 26 жовтня. На розкриття даних дали один місяць. Видавець DOU.ua Макс Іщенко підкреслив, що видання не володіє даними, які вимагає розкрити суд.
За тиждень після розголосу ситуації в українських медіа CyberCraft відкликала позов та виклала свою версію подій. Згідно з нею, цей співробітник певний час працював на американську фірму. Саме вона не виплатила йому обіцяну заробітну плату. Розв’язувати питання взялися у CyberCraft. Проте співробітник зажадав більше, ніж було обговорено. Щоби змусити компанію заплатити, він став погрожувати CyberCraft негативними відгуками на DOU.uа.
Чим усе закінчилося? Негативних відгуків про компанію на сайті вже немає, як і акаунту колишнього співробітника. Як повідомили у DOU.uа, він сам попросив їх видалити.
Останній у нашому топі зашкварів — реклама RedBull. У середині серпня в самому центрі столиці, на Софійській площі, представники бренду енергетичного напою знімали рекламний ролик. Це був звичайнісінький дрифт посеред пам’ятників архітектури. До знімання запросили знаменитостей — українську співачку Alyona Alyona, коментатора кіберспортивних змагань Віталія «v1lat» Волочая, дрифт-гонщика Конора Шанахана та чемпіона України з дрифту Олександра Гринчука.
Усе б нічого, але після фільмування на бруківці залишилися сліди від гумових шин. Це спричинило чимало обурення в соціальних мережах. Комунальники оцінили збиток від цієї акції в 47 092 грн. Як виявилося згодом, КМДА не давала згоди на знімання. Окрім цього, ролик знімали з порушеннями безпеки — люди безперешкодно проходили повз машини, що дрифтували.
Через 12 годин після події представники RedBull вибачилися перед мешканцями Києва та міською владою. Також у компанії повідомили про початок прибирання Софійської площі, яке тривало ще кілька днів. У ньому взяла участь Alyona Alyona, місцеві активісти та клінінгова компанія.
Чим усе закінчилося? Площу вдалося відмити. Але правоохоронці розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу. Стаття передбачає обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 4 років. Наразі триває судовий розгляд справи.
На цьому топ зашкварів від Vector добігає кінця. Вітаємо з прийдешніми святами та бажаємо, аби наступного року таких моментів у вашому житті було набагато менше.
Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter
