Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
Президент Володимир Зеленський повідомив про зміну керівництва Збройних сил України: посаду головнокомандувача обійме генерал Михайло Драпатий.
Що сталося
12 липня Володимир Зеленський анонсував оновлення Кабінету міністрів, а прем’єрка Юлія Свириденко заявила про відставку. Згодом, 14 липня, Верховна Рада підтримала відставку Свириденко, і разом з нею автоматично пішов увесь уряд.
15 липня Зеленський заявив, що остаточне кадрове рішення щодо міністра оборони ще не ухвалене, і наголосив на потребі діалогу між армією та відомством. Проте того ж вечора джерела «Української правди» повідомили, що президент не висуватиме Федорова на посаду, а замість нього запропонує кандидатуру виконувача обов’язків міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка.
Звільнення Федорова спричинило гучний резонанс у соцмережах. Користувачі почали масово обурюватися та виходити на мітинги, вимагаючи повернення Федорова на посаду міністра оборони та відставки Сирського.
21 липня ввечері Зеленський у зверненні повідомив, що Сирський залишає посаду головнокомандувача, а новим командувачем ЗСУ стане Михайло Драпатий.
Чому це цікаво
У 2024 «Бабель» зробив великий профайл Драпатого. Наша редакція вибрала ключові тейки з великого матеріалу.
Головнокомандувач закінчив стратегічний рівень Національного університету оборони з відзнакою. У 2021-му році Драпатий отримав перехідний почесний меч Королеви Великої Британії як найкращий випускник оперативно-стратегічного рівня підготовки.
У травні 2014-го року Драпатий, перебуваючи в першій БМП, скомандував «Газу!» і прорвав барикади проросійських бойовиків у центрі Маріуполя, щоб допомогти українським силам вийти з оточення. У серпні 2014-го року він успішно вивів з вогневого оточення біля російського кордону 260 бійців та понад 30 одиниць техніки, провівши їх через мінні поля нестандартним маршрутом.
На початку вторгнення Залужний відправив Драпатого рятувати ситуацію під Кривим Рогом. Він зміг зупинити ворога силами мобілізованих і нацгвардійців, а восени 2022-го року брав участь у звільненні близько 30 населених пунктів правобережної Херсонщини.
Влітку 2023-го року залучався до планування висадки ЗСУ на лівому березі Дніпра. Проте керівництво операцією повністю віддали Юрію Содолю, усунувши Драпатого, і операція зрештою зазнала невдачі. У травні 2024-го року, коли росіяни прорвали кордон на Харківщині, Драпатий за кілька діб налагодив роботу штабу, систему розвідки та вогневого ураження, чим зупинив швидке просування ворога.
У листопаді 2024-го року на тлі складної ситуації на фронті та критики військового командування Михайла Драпатого призначили командувачем Сухопутних військ. Він став наймолодшим командувачем Сухопутних військ за всю історію України, та мав змінити фокус із планування бойових операцій на розвиток роду військ: реформувати ТЦК, змінити систему підготовки мобілізованих, впроваджувати нові технології та взаємодіяти з політичним керівництвом країни.
Що це означає
Звільнення Сирського й призначення Драпатого широко висвітлили західні видання. The New York Timesпише, що Зеленський зрештою зрозумів: єдиний спосіб знову об’єднати країну — звільнити генерала. Видання зазначає, що оскільки більшість українців змирилися з неможливістю проведення виборів під час війни, масові протести стали способом випустити пару та інструментом суспільного контролю за владою.
Financial Timesназиває Драпатого одним із найвідоміших командирів на полі бою в країні, належить до молодого покоління офіцерів, сформованого війною з росією, а не радянською армією.