Як Андрій Бродецький змінив «клавіатуру редактора» на посаду інвестиційного аналітика — інтерв’ю

Як починав кар’єру

Я навчався в школі з поглибленим вивченням математики. Їздив на всеукраїнські олімпіади з фізики та математики. Так виховав в собі скіл — розв’язувати задачі за допомогою чисельних методів. Це важлива, універсальна, горизонтальна навичка, яку можна застосувати в багатьох сферах. Зокрема, вона знадобилась в обох моїх освітах — комп’ютерній інженерії та фінансовій економіці. 

Далі вступив до КПІ ім. Ігоря Сікорського, де здобув ступінь магістра комп’ютерної інженерії. Закінчивши університет, у мене не виникло бажання влаштуватися за фахом — програмістом чи спеціалістом з комп’ютерної інженерії. Правда, попрацював певний час тестувальником.

Зате саме під час навчання в університеті мене захопила журналістика. Починав з гіперлокальних медіа — був тренд на створення пабліків у тоді ще не забороненій соцмережі «ВКонтакте». Займався університетським пабліком КПІ live. Він був класним, живим і, мабуть, одним з найбільших у соцмережі. Потім робили сайт з новинами та аналітичними матеріалами про життя студентів та молодих людей.

Далі товариш мене покликав в діджитал-агентство, яке займалося комунікаціями. Там був стандартний набір функцій — креативи, SMM. Теж цікавий досвід, який дозволив поєднати навички любительської журналістики з вмінням упакувати контент та відчувати настрої аудиторії.

Інша важлива навичка, яку прокачував у той час — активний нетворкінг. Не те щоб робив це цілеспрямовано. Просто я люблю знайомитись з цікавими та активними людьми.

А кожна з них також має своїх цікавих людей в оточенні. Так ця мережа плететься, контактів стає все більше та починають з’являтися різні можливості. 

Саме через такий контакт я отримав мою фактично першу роботу в «не любительській» журналістиці. У 2016-му хлопці з санкт-петербурга переїхали до Києва. Після Революції Гідності вони побачили, що в Україні така класна атмосфера, відбувається багато цікавого, будується нове. Тому купили маленький медіаресурс Apparat — видання про технології та нове суспільство. Вирішили будувати його тут в Україні. 

Я очолив Apparat як головний редактор та «фронтмен». Видання мало такий гуманітарний погляд на речі, на які пізніше всі стали дивитися через бізнес. В Apparat ми робили справді цікаві, оригінальні матеріали. Я, наприклад, був одним із перших, хто поспілкувався із «групами смерті» з «ВКонтакте». 

Інший пам’ятний мені матеріал — історія, як в Ісландії відстежують генетику за допомогою спеціальних сервісів. Він ще й припав на чемпіонат Європи з футболу у 2016-му, де Ісландія загалом успішно виступила. Зібрали дуже багато переглядів.

Паралельно почав робити Telegram-канал, тестував цю нову платформу. Потім закінчив роботу в Apparat. Більш інтенсивно займався Telegram-каналом, який почав приносити дохід з реклами. 

Весною 2018 року стартувала робота над запуском Vector. Теж дуже класний досвід, бо створювали медіа з нуля. Я робив першу ітерацію, яка була швидше експериментальна та технічна. Пропрацював до вересня і довелось зайнятися особистими справами. Другу ітерацію очолив Антон Полєсков. І от поступово під різним керівництвом Vector перетворився в медіа про креативну економіку, яким ми його знаємо зараз.

Коли починали Vector, старалися дивитися на глобальну повістку — що відбувається за кордоном, писати про міжнародні компанії на кшталт Apple тощо. Не оминали й українські теми. Була низка інтерв’ю з підприємцями, зокрема з Дмитром Дубілетом.

У 2020-му мене запросили в Liga.ua, де треба було перезапустити розділ технологій. І знову це був інший досвід, порівнюючи з отриманим раніше. Я прийшов організовувати відділ у рамках вже великої редакції в одному з провідних ділових медіа. Також через пандемію додалось викликів — наймати людей онлайн, знайомитись та організовувати роботу на ремоуті тощо. 

Було корисно попрацювати з Борисом Давиденком [наразі обіймає посаду головного редактора Forbes, — ред.] — дуже досвідченим журналістом та редактором. У Liga ми старалися знаходити якісь недоказані історії, ракурси, які інші пропускали чи обминали. Звичайно, шукали і оригінальних героїв та теми. Зокрема, ті, за які інші були не готові взятися через складні технічні моменти. Наприклад, як на фоні протестів в Білорусі обмежували інтернет.

Як перейшов у інвестиції

Так поступово я збирав портфоліо скілів, розширював нетворкінг, отримував різний досвід. У 2021-му знову займався своїм проєктом, доволі непогано монетизував. Проте оглянувся назад і зрозумів, що все якось не системно.

Хоч з часом більше заробляю, але не розвиваюсь у професійному плані. Задумався про те, щоб знайти цікаву роботу та сферу, де це можливо. 

Під кінець 2021 року побачив, що хтось зі знайомих репостив вакансію інвестиційного аналітика в один із фондів. Прочитав, виглядало як щось таке, що міг би робити. Фактично вже виконував ці завдання в ділових редакціях та своєму проєкті. Проте там був потрібен сильний фінансовий бекграунд. У мене його не було, але подумав, що зможу розібратися. 

Подався і не пройшов. Зате тоді з’явилась думка, що це може дійсно стати наступним кроком. Я багато писав про бізнес, мав нетворк, доволі глибоко моніторив цю тему не один рік. Загалом розумів, як все працює у нас та на глобальних ринках. 

Наступним кроком стала робота в інвестиційній компанії Adamant Capital. У них була потреба закрити дві позиції — комунікації та венчурний напрям. Там я і вчився. Більше займався стартапами, а не комунікаціями. Проте повномасштабна війна вплинула на плани та угоди. Все стало на паузу, додалось невизначеності.

Потім побачив анонс навчальної програми Venture DeepDive від Genesis. Вона орієнтувалась саме на венчурні інвестиції, що було супер влучно для мене. Подався, пройшов відбір з близько 1200 заявок. Вийшов дуже корисний курс, у якому Genesis, Flyer One Ventures та SKELAR розповіли про своє бачення венчурного процесу, як вони інвестують в продукти, як їх будують. Було дуже пізнавально, бо розповіли про все — від сорсингу до екзиту на класних кейсах.

Плюс в процесі зрозумів, що мені дійсно цікаво, хочу цим займатися. Також впевнився, що є певні речі у фінансовій сфері, які поки не розумію. Вони для мене не складні, але треба розібратися.

Отримувати фінансовий бекграунд я пішов у Київську школу економіки (KSE), де закінчив магістратуру за спеціальністю «Економіка бізнесу та фінансів». Це інтенсивна програма сфокусована на фінансах, де до читання дисциплін залучають викладачів з провідних університетів США та Європи. Місцями прямо фізіологічно відчував, що всього забагато і навантаження дуже серйозне. Не думаю, що цю програму можна суміщати з фул-тайм роботою. 

Після закінчення вдалось отримати достатньо бекграунду, щоб почати працювати. Йдеться про сильну базу з мікро- та макроекономіки, корпоративних фінансів, репортингу тощо. 

Плюс знову ж таки розширював свій нетворк. Зокрема, до закінчення навчання був ментором на одному зі стартап-івентів. Там прочитав дуже якісну лекцію інвестиційний директор Horizon Capital Денис Сичков. Я послухав і зрозумів, що треба з ним познайомитись. Написав йому, розказав чим займаюсь. 

Варто зазначити, що виступ Дениса не був для мене першим, де побачив високий рівень експертизи Horizon. На Venture DeepDive одну з лекцій читав старший партнер компанії Василь Тофан. Він розповів про те, як проводили IPO молдовської виноробні Purcari Wineries. Це насправді дуже рідкісний кейс — вихід на біржу компанії зі східної Європи ще й у такому напрямі. Було дуже цікаво послухати.

Сам процес наймання в принципі звичайний. Знайомство з роботою Horizon Capital, кілька співбесід та кейс з корпоративних фінансів, який перевіряє наявність потрібної експертизи. Він допомагає зрозуміти наскільки орієнтуєшся в темі загалом та вужчі речі — як проводиться оцінка компанії, від чого вона залежить, яка роль темпів зростання тощо. Може бути й щось інше. Наприклад, питання за конкретними напрямами — SaaS, ритейл тощо. Думаю, якщо хтось проходить співбесіду до інвестиційної компанії, то йому точно треба готуватися до розмови про її цільові індустрії.

Інший важливий момент співбесіди — збіг в плані культури. Це зараз один з головних факторів. Звичайно, роботодавцю цікаво наймати людину з експертизою та потенціалом. Проте, якщо є збіг в культурі, з тобою легко працювати, то коли чогось не знаєш, це — не проблема. У роботі швидко розберешся. І навпаки, якщо цього немає, то навіть фахівець з відмінними скілами не зможе ефективно працювати.

Підсумовуючи все вище сказане — у липні 2023-го я став інвестиційним аналітиком в Horizon Capital. Займаю цю посаду і досі, мені дуже подобається.

Чим займається інвестиційний аналітик 

Почати варто з того, чим займається Horizon Capital.

Це Private Equity компанія, яка інвестує, зокрема, в технологічні компанії. Підхід не такий як у венчурі — не рання стадія і не «spray and pray» Інвестування в велику кількість (десятки) ранніх стартапів відносно невеликих сум грошей . Так VC-компанія збільшує шанси на те, що кілька стартапів стануть мегауспішним, генеруючи високу рентабельність інвестицій.”] модель.

У Private Equity інвестують пізніше та мають нижчі очікування — не йде мова про зростання 100х, 20х чи навіть 10х. Зате можна зробити 3х, наприклад. Так відбувається, бо компанія вже має певний масштаб, досягла прибутковості або близька до неї. 

У Private Equity портфельні компанії обов’язково повинні вирости. Це сильно відрізняється від венчурного підходу, де вистачить, щоб кілька стартапів досягли значного успіху та компенсували невдачу багатьох інших. Саме тому Horizon Capital дуже ретельно перевіряє потенційні інвестиції, це займає більше часу. Кількість портфельних компаній буде нижчою, але вони набагато якісніші, ніж в умовному портфоліо венчурного фонду, який вкладає на ранній стадії. 

Щоб зрозуміти чим займається інвестиційний аналітик, варто розділити задачі на цикли, які проходить інвестиційна компанія:

• Фандрейзинг. Розповідає потенційним інвесторам — чим займається компанія, як вона вкладає, в який тезис, куди хоче інвестувати. Наводять дані, які підтверджують — цей тезис дійсно перспективний. Переговори тривають поки не набирається фонд на певну суму. Наприклад, $250-300 млн. Це дуже важлива частина, без якої не буде наступних. На цьому етапі аналітик допомагає, наприклад, з підготовкою презентацій, збором даних тощо. Самі перемовини проводять партнери та більше Senior-колеги.
• Інвестування. Шукаєте цікаві компанії, будуєте стосунки із фаундерами. Насправді часто це робиться задовго до інвестування. Поки компанія доросте до моменту, коли будемо готові вкласти в неї гроші, ми маємо вже бути добре знайомі й з нею, і з засновниками. Це не про «подивитись у публічних даних, що бізнес росте і швидко інвестуй». Йдеться про набагато довший, комплексний процес. В цей етап входить і саме проведення угод. У процесі інвестування аналітик буде залучений до вивчення цільової компанії чи ринку — як він розвивається, чи зростає достатньо швидко та які тренди там панують. 
• Супровід. Інвестування — лише частина шляху. Далі вам потрібно три-п’ять чи більше років з нею співпрацювати, допомогти максимально вирости. На цьому рівні в аналітика може бути широкий спектр завдань у «проєктах, які додають цінність». Це щось на кшталт консалтингу сфокусованому на тому, щоб покращити прибутковість чи роботу якоїсь функції в межах компанії.
• Екзит. Коли настає потрібний час, частка в компаніях продається. Фонд реалізує всі ці прибутки та роздає гроші інвесторам. Тут як і у фандрейзингу більше залучений Senior-рівень, але аналітики допомагають з підготовкою певних матеріалів.

У підсумку в інвестиційного аналітика широкий спектр завдань у різних напрямах, пов’язаних як з загальною макроситуацією, так і з окремими індустріями.

Мені подобається, що треба бути generalist — готовим до різних задач. А ще постійно накопичуєш знання, які допомагають аналізувати та краще розуміти ситуацію.

Чому пішов з медіа

Я не пішов з медіа. Зараз готуємо новий сезон подкасту з науково-популярним журналом «Куншт», продовжую вести свої Telegram-канали. Проте не обмежуюсь цим. Я шукав роботу, яка дозволить залучити мої сильні сторони, використати свої знання та здібності на повну. У медіа потрібна лише частина з них. 

Набагато більший імпакт я можу зробити всередині індустрії. Приносити цінність, аналізуючи ринки та допомагаючи розвивати круті компанії. Тим більше в Україні під час війни.

Я міг би завести YouTube. Думав про це у 2021-му році. Також, наприклад, можна запустити та монетизувати блог на Substack. Проте платна підписка на контент зараз не пріоритет для українців. Краще ці гроші задонатити на Збройні сили України. 

Разом з тим робота в інвестиціях та розуміння індустрії допомагає якості та глибині мого контенту. Знаю, що мене читають багато людей технологічних та інвестиційних компаній. Це створює додаткові можливості, знайомства, просування експертизи та може принести більше користі українським компаніям.

Замість висновку

Не думаю, що мій перехід в інвестиції може стати прикладом для всіх чи його легко повторити. У процесі ж довелось подолати серйозні бар’єри. Те ж навчання в KSE досить складне і не всі з ним справляються. І, звичайно, у нас не такий великий ринок інвестиційних професіоналів, щоб всі змогли знайти себе у цій ніші. 

Проте світ зараз змінюється дуже швидко. Традиційні кар’єри — коли почав роботу джуном та далі розвиваєшся в одній сфері — залишаться. Проте в умовах волатильного світу зростає цінність людей, які можуть та вміють адаптуватися. Тобто зрозуміти, що пора рухатись далі, визначити новий крок, де вони здатні використати свій досвід, отримати новий та принести більше користі.

Зараз дуже цінні generalistи — люди, які мають широкий спектр вмінь та інтересів. Це дозволяє їм бачити більше, ніж фахівці, які чітко сфокусовані лише на своєму напрямку.

У сучасному світі слід навчитися поєднувати кілька ідентичностей — бути й хастлером, і хакером. Коли володієш і бізнесовою, і технічною стороною, то можеш зробити набагато більше, ніж інші.

А це означає, і вищу цінність для компаній, і ширше коло можливостей для працевлаштування.

Моя порада — не кидайтесь зі сторони в сторону. Чітко визначте, чого хочете та рухайтесь до цієї цілі. Інакше успішно світчнутись буде складно або навіть неможливо.

Більше про це

01 БІЗНЕС

Інженерія, IPO та рольові моделі. Як ви думаєте — Олександр Конотопський, голова наглядової ради та засновник Ajax Systems

Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Далі

Завершити

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter