Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
Фізики з Університету Вісконсин-Медісон та Принстонського університету розробили комп’ютерну модель, щоб з’ясувати, що станеться, якщо у космосі здетонує ядерна зброя. Про це пише Gizmodo. Розповідаємо деталі.
Що сталося
Науковці розглянули сценарій, за якого ядерна боєголовка потужністю 1 Мт вибухає на висоті 500 км над Південною Атлантикою. Сьогодні на низькій навколоземній орбіті перебуває понад 17 700 супутників, які забезпечують роботу цивільного й військового зв’язку, інтернету та систем навігації. Результати розрахунків виявилися катастрофічними: один-єдиний вибух здатен вивести з ладу близько 98% усіх супутників усього за один тиждень.
Основна шкода супутникам завдається не миттєвим спалахом вибуху чи рентгенівським випромінюванням. Головну загрозу становлять електрони, які масово виділяються під час розпаду радіоактивних продуктів вибуху. Фактично магнітне про захоплює ці високоенергетичні електрони й формує довкола планети стійкий радіаційний пояс. Супутники, рухаючись своїми орбітами, раз за разом проходять крізь радіаційну зону та швидко виходять з ладу.
Вчені перевірили сценарій, у якому радіаційну стійкість апаратів гіпотетично збільшили утричі, проте навіть за таких умов близько 97% супутників вийшли б з ладу за два тижні.
Чому це цікаво
Спроба оперативно замінити втрачені апарати виявиться неефективною з двох причин. Насамперед, будь-який новий апарат, виведений на орбіту, одразу опиниться в штучному радіаційному поясі й так само швидко згорить від випромінювання. Водночас некеровані супутники втратять можливість маневрувати, що різко підвищить ризик аварій: моделювання передбачає близько 20 масштабних зіткнень протягом двох років.
Тривала деградація сервісів не спричинить миттєвого падіння цивілізації, але призведе до розладу супутникового зв’язку, навігаційних систем та інтернету. Масове падіння та згорання тисяч ушкоджених супутників у щільних шарах атмосфери може підвищити рівень вмісту металевих хімічних елементів значно вище природної норми. До того ж, для відбудови космічної інфраструктури знадобляться роки розчищення орбітального сміття та очікування, поки знизиться рівень радіації.
Людство вже проводило подібний експеримент під назвою Starfish Prime у 1962 році, коли США підірвали бомбу потужністю 1,4 Мт на висоті 400 км над Тихим океаном. Саме тоді науковці вперше відкрили явище штучного радіаційного поясу. Уже наступного року США та срср підписали Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері та космосі. Проте у 2024 році росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН щодо підтвердження заборони розміщення ядерної зброї на орбіті, що відновило занепокоєння світової спільноти щодо безпеки космічних апаратів.