Від Монако до Огайо: де живуть мільярди Ахметова, Міндіча, Пінчука та інших олігархів 

Як перевезти капітал у спокійне місце

У всіх проаналізованих нами кейсах — від Ріната Ахметова до Тимура Міндіча — повторюється одна й та сама схема з п’яти ланок.

По-перше, замість реального власника в реєстрах стоїть офшорна компанія з юрисдикцій на кшталт Кіпру, Британських Віргінських островів, Беліза чи Островів Мен.

Далі йдуть номінальні директори та ланцюжки підставних фірм, а коли виникають запитання від НАБУ чи САП, усе пояснюють як інвестиції: це стандартний публічний наратив, незалежно від конкретного об’єкта чи суми. Якщо потрібно прив’язати актив до інших людей, у схемі з’являються родичі або довірені особи, на яких формально оформлюють майно.

Також важлива причина вибору окремих країн/міст — податкові умови та юрисдикції. Наприклад, у Монако немає податку на приріст капіталу для фізосіб, у Швейцарії діють паушальні домовленості для заможних нерезидентів, у штаті Делавер ТОВки не розкривають власників до 2021 року, а у Великій Британії до 2025 року діяв режим non-dom, який дозволяв сплачувати податок лише з доходів.

До того ж, преміальну нерухомість у цих локаціях зазвичай перепродають через кілька років або без помітної втрати в ціні або з виходом у плюс.

Судовий захист теж стандартний мотив. Наприклад, Англія, Швейцарія і Франція не реагують на політичні запити: там працюють лише доказово обґрунтовані інструменти, а цю планку українські справи часто не проходять.

Через головні двері в люкс Монако

Маретерра (Mareterra) — це шість гектарів найновішого, елітного прибережного району Князівства Монако, які принц Альбер II відкрив у 2024-му як найдорожчу локацію планети, де флагманський будинок Le Renzo від архітектора Ренцо Піано тепер належить System Capital Management (SCM), головному холдингу Рінату Ахметова.

За квартиру на всі п’ять поверхів (а це 21 кімната на 2500 м²) віддали 471 млн євро. Bloomberg обережно називає це «однією з найбільших відомих угод з купівлі будинку в історії».

Кожен квадратний метр Le Renzo обходиться у 188 400 євро (~$218 250 у 2026-му) — утричі вище за середню ціну перепродажу у 2024 році. Це означає, що Ахметов заплатив більше навіть для найдорожчого на планеті ринку нерухомості. Контракт готували ще до повномасштабного вторгнення, а саму угоду закрили у 2024-му. SCM у коментарі для Bloomberg факт купівлі підтвердила, але вартість не прокоментувала.

З лютого 2022-го оцінка «Метінвесту» і ДТЕК — двох головних активів Ахметова — впала приблизно на 70%, банк ПУМБ просів на 17%. Закордонна нерухомість родини, за оцінкою «Forbes Україна», — лише на 7%. І це ще до того, як SCM закрила угоду за Маретеррі, яка сама собою додала до портфеля близько 417 млн євро ($554 млн).

Лазурка для своїх 

За 15 км на захід від Монако розташований півострів Сен-Жан-Кап-Ферра. Маленький мис, де середня ціна квадратного метра — одна з найвищих в Європі, а сусідами історично були спадкоємці Microsoft і родина Ferrero. На цьому мисі мешкають принаймні четверо громадян України: найбагатший громадянин країни, газовий магнат під американськими санкціями, ексголова адміністрації часів Януковича і зять Кучми.

Ахметов володіє тут двома віллами:

• Villa Les Cèdres, маєток 1830 року: 14 га ботанічного саду, головний будинок на 1700 м², 14 спалень. SCM купила його у 2019-му за 200 млн євро (~$293,8 млн у 2026-му);
• Anastasia, куплена у 2016-му в Павла Фукса. 

Поруч — вілла Дмитра Фірташа La Mauresque за 50 млн євро (~$76 млн у 2026-му), оформлена на LM Holdings. Біля неї — вілла Сергія Льовочкіна на 40 млн євро (~$61,7 млн у 2026-му) через данську Glorietta Investments I APS. Цьогоріч Le Figaro повідомив, що французький суд у Ніцці розглядає справу про незаконне будівництво на цій віллі — і про незаконне зберігання вибухівки Nonex, тобто промислового динаміту. Як і чому в підвалі українського ексдепутата на Лазурці зберігається динаміт — запитання, на яке чекають у Цивільному суді Ніцци.

Поруч розташований маєток Віктора Пінчука (станом на 2025 рік, це його основне місце проживання); будинок у Лондоні використовує для робочих поїздок. Зять другого президента України живе приблизно за два кілометри від найбагатшого українця і за чотири кілометри від ексголови адміністрації Віктора Януковича.

За 40 км звідти розташований Куршевель, в якому, за даними «Слідство.Інфо», у Ріната Ахметова є шале за 78 млн євро (~$96 млн у 2026-му), оформлене на другу родину — Аліну Литвиненко та двох дітей. Французький курорт — статистично небезпечне місто для наших олігархів, куди їдуть кататися, а звідти, буває, вивозять у наручниках, як-от Костянтина Жеваго у 2022 році.

Окремо у Швейцарії старший син Ахметова Дамір (32 роки, член наглядових рад «Метінвесту» і ДТЕК) у 2020–2021 рр. придбав дві сусідні вілли під Женевою. Загальна площа — два гектари за близько 100 млн швейцарських франків (~$137 млн у 2026-му). 

Дворові розбірки переїхали до Лондона

У Лондоні олігархи не лише купують нерухомість, але й судяться один з одним за українські заводи, виплачують компенсації лондонськими офісними центрами, домовляються через лондонські адвокатські фірми і укладають мирові угоди в Ройял-Куртс-оф-Джастіс (Royal Courts of Justice). Місто фактично працює як приватний український арбітраж.

Найдорожчі лондонські адреси розкидані вузькою вервечкою по двох районах — Кенсінгтон і Найтсбрідж. Вже згаданий пентхаус в One Hyde Park за 136 млн фунтів (~$321,6 млн у 2026-му) від SCM на 2011 рік був абсолютним рекордом для Великої Британії. Площа 2300 м² із кількох з’єднаних квартир, винний льох, вид на Гайд-парк, плюс ще близько 40 млн фунтів на ремонт і обладнання. Наприкінці 2017-го Кіпрський районний суд Нікосії заарештував його в межах процесів проти SCM.

У 2008 році дружина Пінчука Олена через офшорну компанію Anmarto Ltd придбала особняк на Upper Phillimore Gardens, 17 у Кенсінгтоні за $127 млн — Daily Mail тоді назвав цей дім «найдорожчим у світі». П’ять поверхів у вікторіанському стилі, басейн, кінозал, сауна, а на сусідній вулиці — родина ексмера москви юрія лужкова. 10 років потому той самий Пінчук отримав у Лондоні ще два об’єкти, і ось це найцікавіша частина історії.

У 2013 році Пінчук подав позов у Високий суд Лондона проти Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова на $2 млрд — за Криворізький залізорудний комбінат, який, за його версією, партнери мали купити в його інтересах, а натомість залишили активи собі. Справа дійшла до мирової у 2016-му, умови сторони публічно не розкрили, але документи Paradise Papers 2017 року показали механіку: Коломойський і Боголюбов передали Пінчуку дві комерційні будівлі в Лондоні.

• бізнес-центр 27 Knightsbridge у Белгравії приблизно за 75 млн фунтів (~$142 млн у 2026); 
• офісний комплекс Grand Buildings на Трафальгарській площі приблизно за 305 млн фунтів (~$576 млн у 2026-му). 

Юридичний каркас звели до того, що дві офшорні компанії з острова Мен переоформили на новостворений траст на острові Джерсі.

Геннадій Боголюбов окремо засвітився у Pandora Papers щонайменше з дев’ятьма лондонськими об’єктами нерухомості, хоча цифра до кінця не верифікована — частину об’єктів оформили на офшори без чітких бенефіціарів. Але навіть дев’ять об’єктів, погодьтеся, це вже портфель.

За розслідуваннями Михайла Ткача у 2023 році, Павло Фукс живе в Лондоні з 2012-го за «візою для багатих», а Андрій Довбенко, екссмотрящий за Мін’юстом за каденції Петра Порошенка, оселився в будинку на 4,5 млн євро (~$6,6 млн у 2026-му) в Сен-Тропе у 2019-му. На тому весіллі гуляли і Фукс, і тодішній керівник ОП Андрій Богдан. 

Не оминули навіть Огайо

Якщо більшість іноземних адрес наших олігархів можна пояснити престижем і захистом власності, то Клівленд — це індустріальне місто на півночі Огайо без особливої туристичної привабливості, яке у 2008–2011 рр. раптово стало улюбленим для кількох найбагатших людей країни. Тоді це був найбільший портфель комерційної нерухомості, яким український олігарх володів у США. 

Покупцем виступала група компаній Optima Ventures, зареєстрована у Делавері. За оцінками Міністерства юстиції США, фактичним власником був Ігор Коломойський із партнером Геннадієм Боголюбовим. За три роки Optima придбала кілька знакових будівель у центрі Клівленда: 

• One Cleveland Center за $86,3 млн;
• Huntington Building 1924 року за $18,5 млн; 
• 55 Public Square за $34 млн;
• Westin Cleveland Downtown (вартість н/д). 

Загалом це приблизно сотні мільйонів тільки в Клівленді, плюс комерційна нерухомість у Техасі, металургійні заводи в Кентуккі тощо. 

Стратегія не нагадувала інвесторські розрахунки, а швидше скидалася на поспішну спробу терміново кудись припаркувати капітал. Версія Мін`юста США і «ПриватБанку»: кредити з кіпрського філіалу «ПриватБанку» видавалися підставним позичальникам, кошти прокручувалися через офшорні рахунки на БВО і в Латвії, потім надходили в Optima і конвертувалися в американську нерухомість. Класичний відмив. Депресивний регіон з низькими цінами і слабким контролем — ідеальна губка для великих сум.

У серпні 2020 року ФБР провело обшуки в офісах Optima у Клівленді й Маямі. У 2021-му Мін’юст США конфіскувало 55 Public Square, яку продали за $17 млн. На сьогодні це найповніше задокументований публічний кейс, в якому іноземна юрисдикція реально забрала комерційну нерухомість в українського олігарха. 

Окремо — деталь, на яку українська преса не звертала уваги. Готель Westin у Клівленді, яким спільно з партнерами володів Коломойський, у липні 2016-го приймав передвиборний штаб Дональда Трампа під час Республіканського з’їзду.

Швейцарські і французькі активи Коломойського технічно оформлені на сестру Ларису Черток: вілла на Женевському озері за $32 млн, квартира в Женеві за $6 млн, вілла у Франції. У грудні 2017-го Високий суд Лондона на запит «ПриватБанку» заморозив активи Коломойського і Боголюбова по всьому світу на $2,5 млрд. Сам Коломойський нині під арештом в Україні, а Боголюбов за даними «Української правди» живе у Відні.

Суди пролетіли як Жеваго над Парижем

Кейс Костянтина Жеваго показує рідкісну для таких історій мотивацію: відмова західної юрисдикції базується не на технічних нюансах, а на прямо сформульованій недовірі до української судової системи.

Після того як ДБР оголосило Жеваго в розшук у грудні 2019-го, він покинув країну під приводом лікування і відтоді не повертався, залишивши за собою підозру в розтраті $113 млн через банк «Фінанси та Кредит». Так, впродовж семи років банківські кошти вимивали через видачу офшорних кредитів підставним позичальникам. Зрештою, установа збанкрутувала у 2015 році. 

У серпні 2022 року журналісти «Української правди» зафіксували його в Монако на яхті під назвою Z довжиною 65 м за приблизно $70 млн.

У грудні 2022 року французька поліція затримала Жеваго в Куршевелі за запитом ДБР, у січні 2023 року суд відпустив його під заставу 1 млн євро (~$1,2 млн у 2026-му), у листопаді 2023 року Апеляційний суд Франції відмовив Києву в екстрадиції, а в жовтні 2025 року Апеляційний суд Парижа підтвердив відмову вдруге, зазначивши, що не може гарантувати для нього процесуально справедливий суд в Україні.

Паралельно у березні 2026 року французькі правоохоронці висунули Жеваго підозри у створенні злочинної організації та хабарництві на $2,7 млн, фактично відмовивши в екстрадиції, але взявши кримінальне провадження на себе. Водночас проблеми накопичуються: Високий суд Англії та Уельсу ще у 2024–2025 рр. заморозив активи бізнесмена за позовом НБУ. 

Українське світло в Ізраїлі

10 листопада 2025-го НАБУ прийшло з обшуками до бізнесмена Тимура Міндіча, ексміністра енергетики Германа Галущенка та в офіс «Енергоатома» — операція «Мідас». 

Схема була максимально банальною для нашого ринку: відкати 10–15% з контрактів підрядників «Енергоатома», загалом легалізували близько $100 млн. У справі фігурують також ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк та виконавчий директор з безпеки «Енергоатома» Дмитро Басов, а самих фігурантів у матеріалах ховають за позивними «Ракета» і «Тенор».

Сам Міндіч виїхав з України за кілька годин до того, як до нього постукали гості в уніформі. Зараз сидить у Тель-Авіві. У березні 2026-го Україна нарешті надіслала запит на екстрадицію, але ж всі розуміють, що це історія на роки.

У 2025-му Bihus.Info заявив, що Міндіч придивлявся до вілли у Швейцарії за приблизно $6 млн. До цього він через британську Meylor Global LLP торгував синтетичними діамантами, серед партнерів була зокрема російська New Diamond Technology.

Жодні санкції не завадять любити Козин

Окремий жанр у нашій галереї — Павло Фукс. Бізнесмен з російським і українським паспортами, який наварив свій капітал у «москва-сіті» нульових, а після втечі Януковича повернувся в Україну і скупив газові ліцензії. З 2023 року Фукс офіційно живе в Лондоні за «візою для багатих», яку отримав ще у 2012-му.

У 2025 році АРМА виставило на аукціон його маєток у селищі Козин на Київщині: будинок на 2458 м² і шість ділянок на березі Дніпра. Загальна оцінка — близько 214 млн грн (~$5,3 млн у 2026-му). Аукціон не відбувся, а з вересня того ж року різні суди почали скасовувати арешти, а 14 січня 2026-го Київський апеляційний суд остаточно зняв арешт за клопотанням Офісу Генпрокурора. Маєток повернули Фуксу.

Лондон дозволяє утримувати нерухомість, бо посвідка видана за законом, а нерухомість записана на офшори, які суди поки не розплутали. Натомість українська юрисдикція повертає маєток під Києвом, бо процес затягується, а арешти можуть скасовувати. Офіс Генпрокурора чомусь не опирався цьому. 

Вдома добре, а в Маретерра ліпше

У квітні 2026-го журналісти «Економічної правди» проаналізували 51 000 декларацій українських топчиновників — суддів, прокурорів, поліцейських, нардепів, митників — і знайшли 83 людини, які з лютого 2022-го особисто або через родичів придбали 108 об’єктів закордонної нерухомості. Переважно в Іспанії, Австрії, Туреччині та Франції — звичайні квартири на 60–100 м² в Аліканте, Стамбулі чи Греції, куплені людьми, чия зарплата дозволяє хіба що тягнути комуналку у Києві.

Карта великого капіталу за межами України схожа на адресну книгу на 30 рядків, де нові прізвища (олігархи, чиновники, дружини, сини, фінансисти) дописують свої адреси. Ахметов у 2026-му не витіснив Пінчука з Лондона, як і Міндіч у Тель-Авіві не витіснить Жеваго з Куршевеля. Ці адреси не закінчуються — просто час від часу ми в Україні дізнаємося ще одну.

Більше про це

01 БІЗНЕС

Як Безос, Маск та інші купили нову правду: що відбувається з редакційною незалежністю після приходу мільярдерів

Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Далі

Завершити

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter