КРЕАТИВ

Синтетики, культи та «Золотий шлях». Чому у Кремнієвій долині люблять «Дюну»

22 Березня 2024, 13:41
14 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Ілон Маск і Джеф Безос
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Минулого тижня ми писали, що підприємці та топменеджери Кремнієвої долини також фанатіють від «Дюни». Вони навіть орендували кінотеатри для перегляду другої частини фільму. Постають питання: «Чому стільком справді розумним людям подобається фантастичний всесвіт з 1960-1980 років?» та «Які уроки вони могли з неї отримати?». На ці питання у своїй колонці відповідає шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник.

Дуже коротко про всесвіт «Дюни»

«Дюна» — серія книг, започаткована американським письменником Френком Гербертом. Вона розповідає про далеке майбутнє — за тисячі років від нашого часу. У ньому людство не просто навчилось подорожувати в космосі, але й колонізувало величезну кількість планет, пережило повстання машин та побудувало кілька міжзоряних імперій. 

Події першої книги «Дюна» (вийшла у 1965 році) розгортаються в основному на пустельній планеті Арракіс, на якій живе людське плем’я, що називає себе «фримени», та гігантські хробаки. На планеті добувається особлива речовина — меланж. Це пряність, що продовжує життя, посилює розумові здібності та навіть допомагає передрікати майбутнє. Вона надзвичайно важлива для кількох організацій, що забезпечують життєздатність Імперії. Зокрема, навігаторам, що керують космічними кораблями.

Оскільки речовина є лише на одній планеті — цінність Арракісу надзвичайно висока. Книга розповідає про сім’ю благородного герцога Лето Атріда, якому імператор доручив контроль над планетою та видобуток меланжу. Проблема у тому, що це пастка ворогів Атрідів. Якщо не читали книгу чи не бачили фільм, то раджу ознайомитися. У тексті буде обмежено кількість спойлерів.

Якщо виходити лише з короткого опису сюжету, то звучить як досить стандартна фантастика. Проте багато ідей чи елементів, про які ви читали чи бачили на екрані в інших творах, вперше з’явились саме в книгах Герберта. Наприклад, Джордж Лукас надихався «Дюною» у своїх «Зоряних війнах». 

Інший момент — Герберт не просто змалював майбутнє, де «кораблі літають в космосі, люди воюють, а обраний має всіх врятувати». Прихильники всесвіту схильні вважати, що автор написав цілий філософський трактат, запакований у фантастику. Це не дуже відчувається у першій книзі, але стає яснішим у наступних п’ятьох, які написав сам Френк Герберт. У них піднімаються теми екзистенційних загроз, месіанства та релігійного фанатизму, спланованого майбутнього, генетичних маніпуляцій, боротьби з екологічними проблемами тощо. 

Після смерті Френка Герберта розвивати всесвіт взявся його син — Браян. Разом з Кевіном Андерсом він створив понад 30 романів та оповідань. Зокрема, закінчив основну історію, що не дописав його батько. Також випустив низку приквелів, зокрема про «Батлеріанський джихад» — жорстоку війну з розумними машинами. Книги Браяна Герберта та Кевіна Андерсона викликали неоднозначну реакцію у фанатів серії. Їх не вважають каноном та критикують за меншу глибину, порівнюючи з оригіналом. 

«Дюна» насправді давно перестала бути просто серією книг. За її мотивами зняли вже три фільми. Перший — ще 1984-го зрежисував Девід Лінч. Він охоплює першу книгу серії. Лінч допустив низку сюжетних відступів від оригіналу. Екранізацію часто вважають невдалою. Два інших (2021 та 2024) зрежисував Дені Вільньов. Вони також охопили першу книгу, але отримали загалом схвальні відгуки. Наразі є чутки про третю частину від Вільньова. Він начебто збирається екранізувати другу книгу — «Месія Дюни». 

Також за мотивами перших трьох книг є два мінісеріали 2001-2003 років — «Дюна Френка Герберта» та «Діти Дюни Френка Герберта». Крім того, надихаючись «Дюною» випускають комікси, ігри, мерч тощо.

Кому з топів подобається «Дюна»

Про творчість Герберта схвально відгукувалась низка відомих технологічних підприємців та інвесторів. Серед них — Ілон Маск, Джефф Безос, співзасновник Twitter Еван Вільямс, General Partner Andreessen Horowitz Ендрю Чен

Венчурна компанія Пітера Тіля Founders Fund навіть орендувала кінотеатр Alamo Drafthouse Cinema у Сан-Франциско для перегляду «Дюна: Частина друга». 

Тіль — голова неформального об’єднання підприємців під назвою «мафія PayPal», перший інвестор Facebook, співзасновник Palantir та взірець для підприємців Долини. Докладніше про його погляди на життя та бізнес можна прочитати тут. У книжкових рекомендаціях Тіля я не знайшов «Дюни». Зате факт, що Founders Fund взявся організовувати її перегляд, яскраво підкреслює інтерес технологічних фаундерів, топменеджерів та інвесторів. 

Founders Fund — не єдиний приклад. The New York Times, наприклад, приділив особливу увагу іншій закритій вечірці, що відбувалась у кінотеатрі City View at Metreon IMAX у центрі Сан-Франциско. Її організували колишній топменеджер Twitter Джейсон Голдман та екскерівник Amazon Метт Герреро. На вечірку, зокрема, завітали співзасновник Facebook та Asana Дастін Московіц, фаундер O’Reilly Media Тім О’Рейлі, колишній керівник служби безпеки Facebook Алекс Стамос. 

Подібні закриті покази — не нове явище. Особливо, якщо стрічка актуальна для технологічних працівників. Наприклад, венчурні компанії організовували закриті покази «Марсіанина», «Прибуття» та навіть «Світу Дикого Заходу». 

Такі івенти це, звичайно ж, про нетворкінг. Одночасно вони пропонують подивитися фільми, що, начебто, близькі до того, чим ти займаєшся або хочеш робити. Мантра стартапів та технологічних гігантів «Робити світ кращим» навряд задумувалась для корисних сервісів на кшталт «замовлення їжі чи таксі. 

Швидше йдеться про амбіції рівня колонізації планет чи створення штучного суперінтелекту. З’явилися вони не просто так. Хай там що не розповідали в численних біографіях відомих підприємців, навряд багато людей народжуються з думкою: «А чому б мені не створити аерокосмічну компанію?». Ідея приходить пізніше та, зазвичай, у такого натхнення є джерело (і не одне). 

Наприклад, наукова фантастика є практично в кожному списку книг, що радять прочитати технологічні підприємці. Чи стала вона прямою причиною запуску умовної SpaceX — навряд. Думаю, ми жили б у дуже дивному світі, якби техлідери брали ідеї лише з фантастики. Проте така література, фільми чи серіали, імовірно, змушують ще в дитинстві чи підлітковому задуматись про глобальні речі та проблеми. 

«Дюна» точно входить до категорії «контенту», яким надихались. Тож погляньмо, чого вона могла навчити майбутніх технологічних лідерів.

Проблеми месії

Джейсон Голдман вважає, що частково зачарування Кремнієвої долини «Дюна» може бути спричинене персонажами, як-от Пол Атрід. Це месіанська постать, яка очолює повстання племені фрименів.

Пол — результат генетичної програми жіночого ордена Бене Ґессерит, що тривала тисячоліттями. Він має надзвичайну здатність заглядати в минуле завдяки генетичній пам’яті та передбачати майбутнє. Одночасно він — Лісан аль-Гаїб (Голос зовні). Це передбачений фріменами пророк-месія, який прийде з іншої планети та поведе їх у краще майбутнє. Звучить гарно, але насправді це не пророцтво. Такі вірування фріменам спеціально нав’язали зовні все ті ж Бене Ґессерит. Так орден отримує можливість впливати на «примітивні» світи.

Тобто Пол з одного боку виглядає як типовий герой фантастики з надздібностями. З іншого ж — він попри свої таланти, у першу чергу, пропаганда та свідомо сформований образ. І так, подібне ми часто бачимо в компаніях з Долини. Харизматичне лідерство, месіанство та готовність на все заради великої місії ледь не прописані в біографіях технологічних лідерів.

В одному з минулих текстів я писав, що особистий бренд технологічних підприємців на кшталт Стіва Джобса — такий самий міф, як і грецькі боги. Теж саме можна сказати і про Лісан аль-Гаїба. Пол Атрід боровся проти ворожого роду Харконенів, що поневолили Арракіс. Джобс — з IBM, яка прагла домінувати на комп’ютерному ринку. Та ж історія з Маском, який намагається вирішувати низку глобальних проблем задля порятунку людства. 

Все це про видатних лідерів, які свідомо чи ні одягають на себе «мантію месії» та ведуть послідовників. Скільки у цьому пропаганди — кожен вирішує сам. Підозрюю, підприємці також вірять у свою надзвичайну місію, а не просто грають ролі.

Пол Атрід переміг та став імператором. Здавалося б далі все мало скластися як найкраще. Проте його прихід до влади спровокував «святу війну», де фанатичні послідовники «месії» вбили мільярди людей. Книги мали б донести небезпеку подібного лідерства для людства, але їм не вдалося.

Наприклад, та ж SpaceX допомогла переосмилити аерокосмічну галузь, спровокувала появу низки стартапів у цьому напрямі, а зараз готується доставити астронавтів на Місяць та Марс. Маск видатний лідер, який вміє вести людей за собою до досягнення місій, які іншим видаються недосяжним. Наразі у нього величезна армія послідовників, яка погоджується з будь-якою його ідеєю чи вчинком. Просто прочитайте коментарі під його дописами, щоб уявити рівень фанатизму. 

Здається, Маск, як і Пол Атрід, перетворюється на заручника власної релігії. Герой Герберта це зрозумів та прийняв для себе рішення, яке насправді мало змінило в контексті «святої війни». Чим закінчиться історія Маска — покаже час. Проте навряд він засвоїв урок з прочитаної книги.

Перетворення на синтетиків

«Серія “Дюна” Герберта також блискуча. Він виступає за обмеження машинного інтелекту», — писав Ілон Маск у X ще в грудні 2014 року. Як я вже згадував вище, у світі «Дюни» заборонені просунуті обчислювальні технології та ШІ. Сам Герберт мало пояснює події, що до цього призвели. 

Зате його син написав аж цілу трилогію про те, як людство ледь повністю не захопило суперінтелект під назвою Омніус. Я не знаю, чи Маск читав ці книги, чи лише класичні, але варто розповісти, як людство дійшло до такого етапу. За десять тисяч років до «Дюни» існувала Стара Імперія людей. Те суспільство стагнувало, перестало розвиватись. 

Землянин Ендрю Скурос був незадоволений, тим куди рухається суспільство. З юності він захоплювався міфами, легендами та історією древньої Землі. А також активно грав у онлайн-ігри під ніком Агамемнон, де проявив талант стратега. Так він зустрів Юнону, яка виявилась обдарованим тактиком. З часом вони стали парою, а історія могла б на цьому закінчитися. Проте Агамемнон та Юнона захопилися вченням харизматичного філософа Тлалока (ще одного любителя нікнеймів на честь міфічних богів та древніх героїв), який критикував Стару Імперію. 

Довкола Тлалока зібралась група послідовників, які назвали себе Титанами, та підняли повстання. Вони змогли перемогти, бо взяли під контроль роботів по всій імперії. Проте на цьому історія не закінчилась. Тлалок загинув за незрозумілих обставин. Решта Титанів задумалась про власну смертність та знайшла вихід — пересадити мозок в тіло роботів. Першими стали їхній новий лідер Агамемнон та Юнона.

Далі Титани теж розслабились і почали багато роботи скидати на штучний інтелект. Закінчилось все розвитком вже згаданого Омніуса, який змусив Титанів працювати на себе. Вже проти них разом людство підняло повстання, після якого заборонило використання штучного інтелекту та просунутих обчислювальних технологій.

Цікаво, що про схожий сценарій розвитку говорить і сам Маск. «Звучить досить дивно, але кінець кінцем ми досягнемо симбіозу зі штучним інтелектом. Це необов’язково, це ви можете вибрати, якщо захочете», — казав він у 2019 році. Тобто в чомусь ми можемо стати подібними до тих же Титанів. Сподіваюсь, не в створенні злого ШІ, що захопить контроль над нами.

«Золотий шлях»

Ключову роль в «Дюні» відіграє «Золотий шлях». Якщо сильно спростити, то це стратегія, що дозволить людству пережити стагнацію та екзистенційні кризи. Зокрема, подолати залежність від меланжу та планети Арракіс, пророків, космічних навігаторів та інших спеціалізованих груп фахівців тощо.

«Золотим шляхом» людство провів син Пола Атріда — Лето II. Для цього йому знадобилось досягти симбіозу з піщаним хробаком, щоб прожити 3508 років (не питайте). А ще — тиранічно правити, щоб спровокувати розвиток людства. Плани Лето II продовжували діяти навіть по його смерті та призвели до очікуваних змін.

У Долині придумувати та розповідати про далекосяжні плани на благо людства — популярна практика. Важливе місце тут займає концепція лонгтермізму. Вона полягає у тому, що нашим пріоритетом має стати покращення довгострокового майбутнього людства. Заради неї начебто можна піти на жертви чи вчинки у нинішній час. Бо ж якщо ви можете запобігти вимиранню людства за 1000 років, то чи виправдовувало б нас зараз рішення нічого не робити? 

Словом, лонгтермісти мислять схожими із «Золотим шляхом» категоріями. Наприклад, війна в Україні не видається їм такою страшною проблемою, порівнюючи з ядерною війною. Остання ставить під сумнів виживання людства, а отже саме їй треба запобігти. Прихильником лонгтерімізму є той самий Маск. Тому, зокрема, виступає за перетворення людства на міжпланетний вид. А ще пропонує низку набагато гірших ініціатив, включно з мирними планами для України.

Замість висновків

Звичайно, цей текст не варто сприймати як однозначно правильне трактування впливу однієї серії книг на значну кількість людей. Не всі у Долині навіть читали «Дюну». Вже не кажучи про те, щоб шукати там певну додаткову глибину.

З іншого боку — серія надихнула багато інших творів, що створює певний культурний вплив на людство загалом. Навіть якщо ми його здавалося б не відчуваємо. Цілком можливо, що амбітні думки технологічних лідерів, які нас надихають — не зовсім їхні. Найімовірніше, це спадок американського фантаста, який написав про пустельну планету з гігантськими хробаками.

Більше про це

01 БІЗНЕС

Релігія Маска. Чому лонгтермізм (не) має стати новою ідеологією людства

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
FOMO OFF техноавторитаризм
Авторитарна технократія наближається. Чим нам загрожує нова ідеологія Кремнієвої долини
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
26 Березня 2024, 09:00 131 хв читання
БІЗНЕС Клоунське авто, прив’язане до ракети. Як справи в X та що буде з українським сегментом
Клоунське авто, прив’язане до ракети. Як справи в X та що буде з українським сегментом
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
13 Грудня 2023, 09:00 13 хв читання
БІЗНЕС
Атака клонів. Чому Threads (не) переможе Twitter
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
14 Липня 2023, 12:00 17 хв читання
БІЗНЕС (Не) імпульсивна покупка. Що Маск робитиме з Twitter та як хоче перемогти
(Не) імпульсивна покупка. Що Маск робитиме з Twitter та як хоче перемогти
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
16 Листопада 2022, 09:00 17 хв читання
Завантаження...