Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
Астрономи отримали хімічний профіль GJ 504 b і знайшли перші прямі докази соляних хмар навколо цього рожевого світу. Про це пише Gizmodo.
Що сталося
Астрономи за допомогою телескопа Джеймса Вебба розгадали таємницю екзопланети GJ 504 b, відомої своїм незвичним рожевим забарвленням. GJ 504 b — один із найхолодніших об’єктів, які вдалося безпосередньо сфотографувати в космосі. За даними NASA, це газовий гігант із радіусом трохи більшим за Юпітер. Його давно називають «пухкою рожевою планетою» через незвичний відтінок і слабке світіння.
Вчені виявили ознаки соляних хмар в атмосфері GJ 504 b. Це перший прямий доказ такої гіпотези, яку обговорювали понад 15 років.
Планета, або точніше об’єкт планетарної маси, має температуру близько 550 градусів за Фаренгейтом, тобто приблизно 290 градусів за Цельсієм. Для космічних масштабів це доволі «прохолодно». Саме тому GJ 504 b було складно вивчати із Землі. Вона занадто тьмяна, а світло її зірки заважає побачити деталі.
Телескоп Джеймс Вебб впорався значно швидше. Дослідникам вистачило близько двох годин спостережень, щоб зібрати спектр і проаналізувати атмосферу. Після обробки даних команда побачила сліди водяної пари, метану, вуглекислого газу й аміаку. Але стандартні моделі атмосфери не могли добре пояснити цей набір сигналів.
Чому це цікаво
Проблему вирішила інша версія: атмосфера GJ 504 b, імовірно, вкрита хмарами. Коли вчені протестували кілька типів таких хмар у симуляціях, найкраще збіглися саме соляні. За словами авторів, саме вони допомогли пояснити сигнали молекул, які ховаються глибше в атмосфері.
Об’єкт усе ще залишається трохи спірним для класифікації. Частина астрономів вважає GJ 504 b екзопланетою, інші — супутником планетарної маси. Причина в її незвично низькій температурі та складності з точним визначенням віку. Нові дані вказують, що GJ 504 b може бути дуже багатою на важкі елементи і мати вік від 2,5 до 4 млрд років. Це більше схиляє вчених до сценарію планетоподібного формування, хоча варіант із «коричневим карликом у біографії» вони поки не відкидають.