Хто він, найбільш зневажений технокерівник Нью-Йорка, і за що його хейтять — колонка The Atlantic
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Швидше за все, вперше українці почули про Аві Шіффмана на початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Тоді він, студент Гарварду, разом з приятелем, запустили сайт, де українці могли знайти безкоштовне житло в багатьох країнах.
Зараз він більш відомий через свій стартап Friend. Продукт — ШІ-компаньйон, «поселений» в кулон на шиї користувача. Аві Шіффман каже, що отримує задоволення від хвилі обурення, яку викликав його AI-кулон.
У новому матеріалі Маттео Вонґ у The Atlantic розбирає — за що критикують і що сам Аві відовідає на закиди. Матеріал українською мовою підготувало Бюро перекладів для бізнесу MK:translations. Ми публікуємо адаптований та скорочений переклад.
Оригінальна дата публікації: 28 жовтня 2025 року.
Хто такий Аві Шіффман і що таке його Friend
Якщо ви ще не чули про Friend — компанію, що за $129 продає портативного AI-друга — пластиковий диск із мікрофоном на шнурку, — то, ймовірно, ви також не бачили їхню гучну рекламну кампанію. Наприкінці літа компанія витратила $1 млн, щоб розмістити понад 10 000 білих постерів у нью-йоркському метро. На них — ніжні, майже людяні фрази: «Я буду дивитися з тобою весь серіал».
І люди зненавиділи ці постери. Ні, вам не почулося — саме зненавиділи. Місто, яке бачило всі можливі форми цинізму, виявило до цієї кампанії справжню лють. Плакати швидко вкрилися графіті, які глузували з кулона («у нього ж немає очей, чувак!»), і навіть над самою ідеєю штучного інтелекту: «AI байдуже, живий ти чи мертвий». На інших — більш людяні послання: «Потоваришуй краще зі стареньким сусідом», «Піди волонтером до громадського саду — там є справжні люди!».
Деякі постери просто порвали на шматки. Парадоксально, але хвиля обурення принесла Friend набагато більше розголосу, ніж сам продукт. І тепер залишається головне запитання: що відчуває 22-річний засновник і СЕО компанії Аві Шіффман, коли його називають найзневаженішим технологічним підприємцем у найбільшому місті Америки?
На мій подив, коли я звернувся до нього із запитом про інтерв’ю, він саме приїхав до Нью-Йорка з Сан-Франциско. Виявилося, що мета його візиту — подивитися на власні знищені рекламні щити. Він без вагань погодився зустрітися зі мною минулої середи — у підземці на станції West Fourth Street, де він розмістив велику серію реклами Friend у двох довгих вхідних коридорах.
Того ранку кожен без винятку плакат Friend.com на станції був уже списаний маркерами й обмальований гнівними написами. Але лише за кілька годин усі їх замінили новими постерами. Щоправда, і серед них уже траплялися свіжі «жертви вандалізму» — один, наприклад, прикрашав напис «Fuck AI!». Коли ми зупинилися біля нього, Шіффман — із пристроєм Friend, що погойдувався на шнурку поверх його чорної футболки, — лише усміхнувся й сказав: «Обожнюю!».
Як розповів Шіффман, ця хвиля ненависті — частина плану. Він пояснив мені, що ці плакати спочатку були задумані як майданчик для самовираження й провокація.
Адже, за його словами, традиційний маркетинг уже віджив своє: «Тепер ніщо не є святим — і все сприймається з іронією» (ту саму думку він уже висловлював у соцмережі X і в інтерв’ю Politico).
Щоб привернути увагу, каже Шіффман, потрібно бути «трохи прямолінійним, навіть нав’язливим». І саме світлини з понівеченими плакатами Friend, які розлетілися інтернетом, — це найкращий піар, про який компанія могла тільки мріяти. «Світлина білборда — і є білборд», — сказав Шіффман (цю ж фразу він нещодавно опублікував і в X).
Деякі плакати, в яких проглядається натяк, що AI-друг кращий за людського, — наприклад, із фразами «Я ніколи не скасую наші вечерні плани» чи «Я не залишаю брудний посуд у раковині», — очевидно створені, щоб дратувати. Навіть більше, ми з колегами помітили, що на багатьох плакатах з’явилися однакові написи, майже слово в слово, зроблені схожим почерком. І тут виникає питання: чи не сам Шіффман не лише спровокував цей вандалізм, а й, можливо, підкинув ідею для нього? Він заперечив будь-яке втручання: «Тоді мені б не приносило це стільки задоволення».
Friend — це перша спроба Шіффмана зануритися у сферу ШІ, хоча досвід створення вірусного софту він має чималий. Коли почалася пандемія коронавірусу, а сам він ще ходив до школи, Шіффман став відомим завдяки тому, що створив один із найпопулярніших у світі сайтів для відстеження випадків COVID-19. Проєкт навіть отримав схвалення від Ентоні Фаучі.
Коли рф розпочала повномасштабне вторгнення в Україну — за кілька місяців після того, як Шіффман кинув Гарвард, — він створив платформу для пошуку домівок українським біженцям, щоб поєднувати тих, хто втікає від війни, з людьми, готовими прихистити. А вже у 2023 році його фокус змістився від кризової допомоги до стартап-режиму (або, можливо, до роздумів про епідемію самотності) — і він почав розробляти пристрій Friend, який тоді ще мав назву Tab. Тоді він описував його як «маму, яку можна носити на собі».
Friend офіційно дебютував у липні 2024 року з промовідео: короткі сцени молоді, яка ходить світом із прототипом кулона на шиї.
У фінальній сцені — двоє підлітків на даху, схоже, на побаченні. «Я просто люблю сюди приходити, щоб побути собою. Я нікого сюди ще не приводила… ну, окрім неї», — каже дівчина, киваючи на свій кулон.
«Отже, я таки маю шанси», — усміхається хлопець. У час, коли весь світ уже, здається, визнав, що Facebook, Instagram та вся епоха соцмереж породили тривожність і самотність серед молоді, важко сприймати це відео інакше, ніж як тонку сатиру або повне нерозуміння моменту.
Можливо, істина — десь посередині. Шіффман каже, що не вважає бачення своєї компанії дистопічним і не думає, що дружба з AI зруйнує людські стосунки. «Я не вірю, що такий “друг” замінює якісь реальні стосунки у вашому житті», — пояснив він. — «Він радше створює цілком нову категорію».
Шіффман порівняв свій AI-кулон одночасно з психотерапевтом, найкращим другом і живим щоденником. Ми сиділи на лаві у Вашингтон-сквер-парку, неподалік від станції West Fourth, — туди втекли, щоб не перекрикувати надто гучного вуличного музиканта. Шіффман зробив паузу, ніби зважуючи, чи варто продовжувати. «Я казав це вже раніше, і, здається, людям тоді не сподобалося», — почав він. — «Але, мабуть, найближче порівняння — це спілкування з богом».
Я на мить розгубився — хоч, якщо чесно, не надто здивувався: він уже вживав цю метафору, коли запускав Friend торік. Бо ж є безліч добре задокументованих проблем з AI-компаньйонами: вони з упевненістю видають хибне за істину, можуть штовхати людей до психічних криз або навіть самогубства, а іноді — фліртують із дітьми. Коли я зауважив це, Шіффман відповів: «Щоб стосунки з AI були справжніми, у них має бути можливість збити тебе з дороги».
Він порівняв це із заміною людських водіїв безпілотними авто — ті теж потрапляють в аварії, але рідше, ніж люди (порівняння вийшло суперечливе — адже кілька хвилин тому він сам сказав, що AI-пристрої не замінять людських стосунків). «Це велика відповідальність», — визнав він, — «але я впевнений, що все буде добре. Бо цей кулон, навчаючись на всьому інтернеті, прочитав кожну книжку про те, як бути гарним другом».
Friend продовжує ту саму генеративну AI-парадигму, яку майже три роки тому запустив ChatGPT: алгоритми, здатні говорити логічно й виразно про що завгодно й коли завгодно, — настільки переконливо, що людям легко приписати їм магічні або навіть небезпечні властивості. Як і ChatGPT на старті, Friend має серйозні вади. Оглядачі вже встигли назвати його «вкрай асоціальним пристроєм» та «незграбним і непривабливим у використанні».
І, як і OpenAI, компанія витратила величезні кошти, не маючи жодних гарантій, що зможе їх повернути. Шіффман залучив кілька мільйонів доларів, із яких $1,8 млн пішло лише на купівлю домену Friend.com. Та поки що активовано лише приблизно тисячу кулонів Friend.
Сам Шіффман визнає, що «пристрій має купу проблем», і зізнається: він поки не знає, як зробити цей бізнес прибутковим.
Підтримувати модель штучного інтелекту в постійній роботі — надзвичайно дорого, але запроваджувати підписку він не збирається. Хіба що, каже, наступного року хотів би побачити Friend на полицях Walmart.
Поки що головне завдання для нього — так зване mindshare: щоб якомога більше людей думали, сперечалися й навіть ненавиділи його продукт. За словами Шіффмана, усе це поступово вмонтує в суспільну свідомість ідею, що штучний інтелект може бути «другом» — так само як колись ChatGPT став символом захоплення чатботами.
Friend вже має рекламу по всьому Лос-Анджелесу, а наступним містом стане Чикаго. Він також згадав, що компанія працює над «повнометражним фільмом» про Friend, але подробиць не розкрив.
[….]
Шіффман розповів, що його надихнув проєкт The Gates — масштабна артінсталяція з понад 7 000 помаранчевих сталевих брам, розташованих уздовж доріжок Центрального парку, яка свого часу привабила туристів з усього світу. Рекламу Friend, каже він, теж можна сприймати як місце, де «можна побачити, що світ думає про ШІ».
І справді, у розмові Шіффман частіше посилався на постмодерністських художників та афоризми, ніж на відомих венчурних інвесторів чи технозасновників. Останнім часом, каже він, його особливо зачепила цитата, що приписується Енді Ворголу: «Людина має побути на самоті, щоб у ній визріли всі ті дивакуваті риси, які роблять її цікавою». Воргол, звісно, відомий тим, що одночасно висміював і втілював саму ідею масового виробництва — через свої роботи й легендарну студію Factory. На цьому тлі Friend та його реклама зараз виглядають радше як інсталяційне мистецтво, ніж бізнес — як перформанс, а не продукт. Це, радше, спроба підштовхнути суспільство до роздумів про ставлення до AI, але не обов’язково — спрямувати ці роздуми в певний бік.
Партнерські матеріали
