«Книжковий Лев», «Місто» та «Сенс»: як працюють незалежні книгарні та чому вони важливі

Про заснування 

Усе почалося з того, що у 2015 році я звільнилася з роботи та вирішила згадати підліткову мрію про роботу в книгарні. Так я опинилася на посаді адміністратора в книгарні. 

Після двох років роботи, у 2017-му, ми з моїм напарником Олександром Рябчуком, вирішили відкрити свою книгарню у Львові. Тоді наш бюджет був $8000 — маленька сума для такого проєкту. Словом, коштів майже не було, а реалізувати ідею хотілося, тож викручувалися, як могли.

Увесь час існування книгарні — досить складний період. Ми відкрилися у 2017-му, а працювати в прибуток почали у 2019-му. Тоді ж почався локдаун — і відповідно касовий розрив. 

Увесь 2021-й ми його вирівнювали, а потім почалася повномасштабна війна. Коли на початку березня книгарня відновила роботу, то була проблема з наявністю книг і логістикою. Далі були блекаути, не везли Starlink, сусіди нас затоплювали гарячою водою. Завжди складно, проте це тримає в тонусі. І, як результат, наша маленька львівська книгарня стала фундаментом для відкриття простору в Києві.

Щодо місії, то передовсім ми з командою будуємо ідеальне робоче місце для себе. Це наша перша мета. А інші досягнення є результатом системної роботи, яка нам подобається. Ми робимо те, що любимо, і гості це відчувають. Щодо внутрішньої місії, то це створення книгарні, у якій всі будуть отримувати задоволення. І від роботи, і від результатів. Тут ти щодня отримуєш нові навички, знання, досвід, стаєш більш наповненим і обізнаним. 

Про відмінність від мережевих магазинів

Мережевий магазин — це велика структура, у якій власники знаходяться дуже далеко від операційної діяльності. Як і будь-яка велика компанія, усі свої дії вони мусять довго узгоджувати. Через це мережі не можуть бути такими гнучкими, як незалежні книгарні. 

Також вони є досить уніфікованими. Це можна побачити за стандартами роботи, скриптами, якими говорить персонал, викладкою книжок, дизайном інтер’єру, tone of voice у соціальних мережах. Усі їхні книгарні мають бути однаково зручними для різних аудиторій — підлітків, людей старшого віку, хіпстерів, науковців, митців. 

Відповідно першою відмінністю незалежної книгарні є швидкість ухвалення рішень. Приміром, наша команда в Києві складається з семи людей (це вже з баристою та консультантами). Для ухвалення ідей нам потрібно просто сісти разом, обговорити деталі, а далі втілити. Тому ми швидші, гнучкіші та не намагаємося подобатися всім. 

А ще це велика авантюра. Адже за незалежними книгарнями не стоять видавництва, які можуть прикривати деякі фінансові питання.

Наша самостійність — це класно, проте ризиковано. Ми існуємо, як маленький організм. Без братів, сестер, хрещених, тіток, дядьків. 

Інша відмінність — це вайб. Кожен локальний заклад відрізняється від мережевих особливою харизмою. Так само й з книгарнями. Незалежна крамниця не намагається бути зручною для всіх, вона працює для людей, з якими їм по одній дорозі. Вона рідко буває повноцінна для дизайнерів, батьків, романістів і читачів, що люблять комікси, одночасно. Завжди є виділена цільова аудиторія. 

Про роботу після 24 лютого

Книгарня на Подолі в Києві відкрилася якраз після 24 лютого. Ми просто побачили приміщення, воно нам сподобалося, і вже 8 серпня 2022 року почали працювати. 

Перші три-чотири місяці після повномасштабного вторгнення проблеми були відчутні. Люди поїхали, склади недоступні, логістика порушена. Проте наразі всі ці процеси відновилися. Звісно, зросла собівартість виробництва, але через це друкується більше хороших книг. Ніхто не ризикує та обирає справді якісні тексти. 

Також змінилася поведінка покупців. Мені цікаво спостерігати, як за ці майже півтора року в людей хвилями змінювалися інтереси до жанрів книг. Перші 4-5 місяців всі читали серйозні книги. Це були важкі розповіді про війни та історичні довідки. Люди намагалися знайти пояснення подіям, що відбуваються, та дізнатися, що буде далі. Потім всі втомилися та почали читати лірику, детектив, жахи, комедію. Захотілося здорового ескапізму. 

Ми все це бачимо, відчуваємо, слідкуємо за асортиментом, намагаємося випереджувати тренди. Ще є цікавий момент з домашніми бібліотеками. Люди прибрали книги російською та почали змінювати їх на україномовні. Вони купують книги не для того, щоб прийти додому та почати читати, а просто хочуть поповнити бібліотеку. 

А ще зараз непоганий асортимент української класики. Видають навіть книги, які останній раз видавалися в 1960 році. Це говорить про те, як змінюється ринок. Ми почали читати українських авторів. Дізнаємося про те, що відбувалося з нашою літературою у минулому столітті. Наприклад, у квітні люди найбільше купували Сергія Жадана, Агатангела Кримського та Ліну Костенко. Тому ринок є, він працює й навіть краще, ніж декілька років тому.  

Про бізнес та гостей

У нас не «клієнти», а гості. Можу виділити два способи їхнього залучення: 

• Фізична книгарня. У нас класне розташування на Подолі. Нас видно, трафік хороший, і досить багато людей заходить просто з цікавості. І це добре працює. Люди нас бачать, знайомляться, а далі — повертаються або ні. Ми прагнемо зробити так, щоб перший досвід у книгарні був таким, до якого людині захочеться повернутися. Навіть більше. Щоб цим досвідом хотілося поділитися. 
• Instagram. Наша сторінка абсолютно не ідеальна, не канонічна, не прагне бути естетичною та з супер якісними фото в бежевих тонах. Instagram відображає реальне життя книгарні. Він говорить мовою, якою ми говоримо одне з одним. Ми розповідаємо про книги, про нас, про проблеми, покупки, робимо огляди на непримітні видання. Це хороший досвід для тих, хто не може поки що приїхати до нас, але вони знають, що отримають, коли зайдуть до книгарні. 

Щодо прибутків, то я прийшла в книгарню не за великими грошима, а від великої любові. Книги — це досить низькомаржинальний товар, і я це розуміла. У львівській книгарні нам знадобилося два роки, щоб вийти на прибуток. Київський простір самоокупається з першого місяця роботи та працює в прибуток. Якщо так і буде надалі, то за рік-півтора розраховуємо повернути інвестиції. 

Чому незалежні книгарні важливі

Коли на ринку є тільки мережі, то ми маємо декількох монополістів, які ділять його між собою. Незалежні гравці змінюють ситуацію. У людей з’являється інший досвід: вони спілкуються з книгарнями в соціальних мережах, заходять офлайн і відчувають інший вайб. 

Кожен гість сам обирає де йому краще, де має спокій, натхнення. Зрештою у всіх своя потреба чому вони йдуть до книгарні. І це не завжди про книги. Коли у людей є вибір вони починають розуміти до чого прагнуть їхнє серце та розум, де їм хочеться знаходитися, під яку музику обирати книги. 

Ми не можемо конкурувати з обсягом продажів великих мереж. Проте все ж таки створюємо невелику конкуренцію. Ви можете піти в мережу, де все зручно та звично, або обрати локальні книгарні. 

Діана Слонченко засновниця арткнигарні «Місто»

Про заснування та складні моменти

До відкриття книгарні я 12 років працювала старшим бортпровідником в авіакомпанії «МАУ». Однак, коли почалося повномасштабне вторгнення, усі польоти зупинилися. Пам’ятаю, як кілька днів поспіль лежала вдома та морально помирала через втрату роботи. 

Усе, що мене тримало тоді, — це сім’я, читання книжок і творчість. Так і прийшла ідея: я просто зрозуміла, як це можна поєднати. Через два дні з’явилася проста та лаконічна назва «Місто». Якраз тоді наздоганяла шкільну програму з літератури та читала однойменний твір Валер’яна Підмогильного. Трохи пізніше, коли сіла за бізнес-план, концепт уже почав набувати подробиць, але первинна ідея виникла через мої найбільші втіхи. 

Рішення про відкриття було спонтанним, тож власних збережень у потрібному обсягу в мене не було.

Для реалізації мети довелося вкласти гроші від продажу квартири в Києві. 

Найскладнішим моментом був ремонт. Виробництво меблів не могло повноцінно працювати через відключення електроенергії, тож я не знала, скільки часу займуть підготовчі роботи. Через це доводилося постійно переносити відкриття. Але я відчуваю безмежну вдячність до наших виробників. Вони зробили все можливе та неможливе в той час. Українці дійсно неймовірні і непереможні!

Місія мого бізнесу полягає у тому, щоб створити безпечне, комфортне, тепле, затишне, можливо, навіть домашнє місце. Тут грає джаз на вінілі, відбуваються поетичні вечори, презентації книг. У приємній компанії можна забути про всі свої проблеми та зайняти голову творчістю. Віднайти в собі творчу частину. Я впевнена, що кожен із нас митець, і це відкриття можна зробити у будь-якому віці. 

Також «Місто» відображає новий погляд на українську культуру. Уже немає нудної шкільної програми, заборонених авторів, шароварщини. Є наша справжня українська література та мистецтво. Українське — це модно, сучасно та завжди краще.

Зараз читачі переосмислюють багато творів, як сучасних, так і класичних. Видавництва це побачили та підхопили. Тож ми маємо справді непогану вибірку української літератури на будь-який смак. Відвідувачі купують багато української поезії: Сергія Жадана, Ліну Костенко, Василя Стуса. Також виріс інтерес до сучасних українських авторів. На щастя, новинки виходять постійно.

Про залучення клієнтів та бізнес

Клієнтів залучаємо через соцмережі Instagram та Twitter. Також працює старе, добре сарафанне радіо: «От мені сказали, що в Києві з’явилася книгарня із великим мозаїчним панно». Оцінити ефективність мені поки що важко, адже книгарня працює лише два місяці. Але вже зараз ми маємо постійних відвідувачів, і я дуже радію цьому.

Оцінювати прибутковість бізнесу поки теж не візьмусь. Тим паче розумію, що книги є низькомаржинальним товаром, особливо в умовах високої конкуренції. Саме для цього я й придумала комбінований формат з івентами. Чи був мій розрахунок правильним, подивимося через рік.

Чому незалежні книгарні важливі

На мою думку, незалежна книгарня має у собі щось більше за звичайну книжкову крамницю. Це особиста вивірена бібліотека, яка відображає уподобання власника, та спроба познайомити читача з новими авторами. У мережах, зазвичай, кількість переважає над якістю. Але для деяких читачів прийнятний такий формат. І це чудово, що завжди є вибір. 

Якщо ми говоримо про «Місто», то я провела дослідження та не знайшла у Києві книгарні, яка б проводила мистецькі виставки, продаж робіт майстринь, майстер-класи, літературні зустрічі, музичні вечори. Саме в цьому наша унікальність. Акцент не на магазині, а на поєднанні декількох жанрів. 

У нас можна спробувати те, що раніше було доступно в мистецьких ВНЗ. Тільки тепер не потрібно перейматися через вік, високу ціну чи тривалість курсу. І все це в центрі міста. Думаю, що саме такий підхід привертає увагу людей до незалежних книгарень. 

Олексій Ерінчак засновник книгарні «Сенс»

Про запуск книгарні

Я маю студію розробки мобільних ігор Hitica. Займався нею до книгарні та продовжую зараз. А ще дуже люблю книжки. Коли з’явилася фінансова можливість, я вирішив інвестувати їх в українську культуру. Точкою зрушення для мене стало те, що в будинку, де я живу, звільнилося приміщення. Інвестиції на відкриття книгарні склали приблизно $200 000. 

Наша команда зараз складається з 16 людей. Також є люди, які працюють проєктно: дизайнерка, архітектор, флорист. І всі ми маємо спільну цінність, яка нас об’єднує.

Хочемо, щоб книга стала частиною життя людини. Тому все, що ми робимо (події, книжковий клуб, проєкт на YouTube «Розмови з Сенсом») спрямоване на популяризацію читання. У нашому просторі перетинаються люди різних професій, з різними поглядами та життєвим досвідом, але вони мають спільну цінність — інтерес до книжок. А для нас це велика цінність. 

Напевно, найскладнішим моментом був ремонт. Ми заїхали у приміщення, де був ресторан, тому воно вимагало повного перепланування. Потім були недотримання термінів виконання ремонтних робіт, з’являлися неочікувані проблеми та задачі. Усе це було викликом. 

Про роботу після 24 лютого

Ми відкрились за кілька місяців до повномасштабного вторгнення, тож не маємо, з чим порівнювати. 24 лютого «Сенс» працював й пропонував каву всім, хто живе в будинках по сусідству. 

Потім приміщення книгарні на певний час перетворилось на простір для волонтерської організації «Печерські котики». Замість продажу книжок, ми роздавали продукти, ліки, намагались закривати запити мешканців мікрорайону. Лише згодом повернулися до більш-менш звичного ритму роботи книгарні. 

Для нас кожний день є випробуванням. То масові ракетні обстріли, то відключення світла. Проте це змушує нас бути гнучкими й пристосовуватися до зовнішніх обставин. 

Про книжковий ринок

Український книжковий ринок переживає багато складних моментів. Частина проблем, звісно ж, повʼязані з війною в країні. Це і логістика, і подорожчання паперу, і проблеми з електрикою взимку. 

Також проблема є з іншого боку. У нас мало книгарень, мережі маніпулюють цінами та використовують знижки як основний маркетинговий хід. Це, звісно, не сприяє розвитку ринку. Але з нього пішла російська книжка, тож видавати й читати українською почало більше людей, що дуже круто.

Зараз основний запит на українських авторів (класичних і сучасних). Щомісяця у наших соціальних мережах ми публікуємо топ продажів, тож можна простежити тенденцію запитів від відвідувачів. 

Про залучення клієнтів та бізнес 

Ми створюємо комʼюніті друзів «Сенсу». Ви навіть не уявляєте почуття книгарів, коли читач повертається й обговорює з ними прочитане. Наші соцмережі відображають все, що відбувається всередині. Наприклад, у Twitter ми підписані як «Твоя русофобська книгарня». І це потрапляння у настрій людей та про наші цінності. Щирість завжди працює!

Загалом бізнес окупається, хоча буває по-різному. Але ми б продовжували цю справу, навіть якщо вона не приносила прибуток. Оскільки віримо в українську культуру та її значну вагу для розвитку нашого суспільства. 

Чому незалежні книгарні важливі

Найважливіше, що має незалежна книгарня, — це свобода: які книжки обирати, які події проводити, якими принципами керуватися у формуванні цінової політики тощо. А потрібні ми тому, що є прогресивним елементом ринку. Ми швидше й легше готові до експериментів та руху вперед.

Людина має цікавитись читанням і книжками. Де і як це буде відбуватися — інше питання. Коли ви йдете в незалежну книгарню, то однозначно отримаєте унікальну атмосферу, індивідуальний підхід, залученість до певної спільноти, кураторський підхід до книжкового асортименту. До того ж ви підтримаєте команду людей, які живуть своєю справою. 

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter