Збережені закладки

Переглянути додані закладки можна тут.

Кейси

Хваліться! IT, венчурна, креативна й EdTech-тусовка з підсумками-2021

04 Січня 2022, 12:30
1 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

https://vctr.media/specials/khvalitsya-pidsumky-2021-roku/

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Досвід
NFT залишаться, кібербезпека — новий чорний. Головні IT-тренди 2022 року від президента EASE Владислава Савченка
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
27 Січня 2022, 10:00 4 хв читання
Досвід
Джойстик для вібратора та ШІ-сексолог. 5 секс-стартапів і застосунків на щодень
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
25 Січня 2022, 09:00 7 хв читання
Досвід Назар Шимоне-Давида GO-TO-U
Цей український застосунок резервує зарядки для електрокарів у 47 країнах. Як працює GO-TO-U
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
24 Січня 2022, 11:30 7 хв читання
Досвід
Вони хочуть жити вічно та «зберегти» свій мозок. Ось що роблять технокомпанії для перемоги над смертю
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
21 Січня 2022, 12:00 12 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Для підпису платежів і документів потрібен тільки телефон. Пояснюємо, як користуватися електронним підписом від «ПриватБанку»

17 Січня 2022, 11:00
4 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Артур Прихно
Артур Пріхно Журналіст
ПриватБанк
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Керування бізнесом, яке довго було прив’язаним до комп’ютера, переходить у смартфон — і це дає більшу мобільність та зручність.

«ПриватБанк» пропонує користуватися новим електронним підписом SmartID. Це фактично аналог файлового підпису, але більш просунутий, що зберігається в хмарі й має свої переваги. Які саме, як ними користуватися та чому це зручніше файлового підпису — розібрали в наших картках.

1

Підписувати документ телефоном — це взагалі законно?

SmartID — це електронний підпис, який є повноцінним аналогом підпису на папері. Ним можна підписувати платежі, документи та звіти, підтверджувати особистість та отримувати послуги.

Ще 2017 року парламент ухвалив закон, який дозволяє використання електронних підписів. SmartID повністю відповідає цьому закону.

2

У мене є файловий ключ, чим краще SmartID?

SmartID та файловий електронний підпис мають однакову юридичну силу. Головна перевага SmartID — в мобільності та зручності використання. Якщо файловий підпис можна використовувати лише з флешки або комп’ютера, то SmartID доступний на будь-якому смартфоні, де встановлений мобільний застосунок «Приват24 для бізнесу». Підпис SmartID не потребує ніяких налаштувань і доступний абсолютно усім користувачам застосунку.

3

Наскільки це безпечно?

SmartID неможливо загубити, вкрасти чи скопіювати. Він розміщується у хмарі, захищений паролем і додатковою перевіркою доступу в мобільний застосунок «Приват24 для бізнесу».

Сторонні особи не зможуть скористатися КЕП, скопіювати його чи підробити. Система має надійно захищений вхід. Ви не постраждаєте, навіть якщо загубите телефон. Без пароля доступу в застосунок «Приват24 для бізнесу» і пароля SmartID ніхто не зможе використати ваш КЕП.

4

Де я можу використовувати SmartID?

Для всіх операцій в «Приват24 для бізнесу».

  • Ваш бухгалтер може створити рахунок фактуру в вебверсії «Приват24 для бізнесу» в сервісі Електронного документообігу, а ви у зручний для вас час підпишете підписом SmartID та відправите рахунок-фактуру у мобільному застосунку.
  • Якщо ваш контрагент також є клієнтом «ПриватБанк», він зможе зробити платіж на вашу користь лише у 2 кліки. В журналі Електронного документообігу оберіть отриманий від контрагента рахунок-фактуру. Тобто гроші ви можете отримати вже через декілька секунд після відправки рахунку-фактури, бо вашому покупцю не потрібно витрачати час на набір платежу та перевірку.
  • Якщо ж ваш постачальник є клієнтом «ПриватБанк», він також може відправити рахунок-фактуру, і ви так само зможете у два кліки сплатити його як в мобільному застосунку з використанням підпису SmartID, так і в вебверсії «Приват24 для бізнесу», не витрачаючи час на набір платежу, та перевірку реквізитів, щоб уникнути помилки.
  • Також підпис SmartID вже присутній на державних ресурсах, де потрібна авторизація за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Наприклад, в Електронному кабінеті податкової, в інтегрованій системі електронної ідентифікації id.gov.ua, на порталі Дія, Prozorro, медичних сервісах і інших ресурсах, які використовує бізнес.
5

Скільки коштує користування таким підписом?

Кожен клієнт Приватбанку отримує цей сервіс безкоштовно.

6

А навіщо тоді це банку?

Банк створює додаткові зручності для клієнта, щоб мати більше задоволених клієнтів та розвивати співпрацю з ними.

7

Як створити та використовувати підпис SmartID?

Встановивши мобільний застосунок «Приват24 для бізнесу», потрібно зайти в «Налаштування» та вибрати зі списку SmartID і компанію, для якої його необхідно генерувати. Придумати пароль, і все — підпис готовий до використання.

Після цього потрібно зайти у створений платіж або рахунок-фактуру, натиснути «підписати» та вибрати зі списку SmartID.

Підписати документи можна також у web-версії «Приват24 для бізнесу». Для цього необхідно за допомогою застосунку «Приват24 для бізнесу» відсканувати QR-код, що з’явиться після вибору підпису SmartID.

8

Не можу розібратися, що робити?

У банку допоможуть. Можна зателефонувати на 3700, або написати в чат. І там, і там — ви отримаєте відповідь на свої питання оперативно та цілодобово.

Посилання на застосунок для Android та iOS.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС ПриватБанк кредитні лінії
Ваш інвестор — «ПриватБанк». Які умови та що для цього потрібно?
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
08 Жовтня 2021, 10:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ No fears — освітній проєкт для майбутніх стартаперів
No fears — освітній проєкт для майбутніх стартаперів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Травня 2021, 09:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Нема куди далі. Як та коли закрити свій стартап? — No fears
Нема куди далі. Як та коли закрити свій стартап? — No fears
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
28 Травня 2021, 09:00 13 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Я хочу піти в стартап, але боюся, що він не злетить — No fears
Я хочу піти в стартап, але боюся, що він не злетить — No fears
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
27 Травня 2021, 09:30 16 хв читання
Кейси

Як я вчив шестирічну дочку «кодити» мультики у Scratch.Jr (покроково)

23 Січня 2022, 12:00
9 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Колись я думав, що моя перша стаття в медіа буде присвячена розробці телеком-рішень для бізнесів. Але так вийшло, що я не тільки senior-розробник, але й тато. І оскільки багато часу приділяю вихованню шестирічної доньки Влади, то перша стаття буде про Scratch.Junior.

Цей текст є своєрідним роудмепом для мам та тат, який допоможе захопити дитину (5–7 років) новим хобі. Стаття буде корисна батькам, діти яких ніколи не малювали в Scratch.Junior і мріють почати створювати мультики.

Дисклеймер

Відразу зазначу, що ця стаття — наш особистий, хоч і невеликий досвід анімації саме у Scratch Junior. Scratch Junior — це лайтова частина програми Scratch для молодших дітей. Це своєрідне «введення» може стати чудовим стартом для малечі, яка мріє навчитися малювати.

Ми не ставили собі за мету створювати мультики як Pixar — із таким «софтом» це й не вийде. Доньці було всього 6 років, вона мала багато вільного часу, і я просто хотів допомогти їй в освоєнні нового хобі.

Let’s start from Scratch!

Scratch — це середовище програмування для дітей, в якому можна робити власні ігри. У програмах типу Scratch Junior діти створюють і оживляють персонажів — спрайтів. Це не просто картинки, а об’єкт, наділений програмним кодом, а отже, і здібностями. Спрайту можна віддавати команди та отримувати дані.

Історія нашого знайомства зі Scratch.Jr розпочалася у перший карантин. Ми випадково потрапили на онлайн-майстер-клас із Scratch — старшого брата програми Scratch.Jr. Ідея такого заняття для дочки здалася нам із дружиною приголомшливою.

Реальність виявилася іншою: я сам під час майстер-класу вчив Владу та частково робив за неї завдання. Для дитини 5–6 років заняття з оригінального Scratch виявилися не просто складними, а навіть стресовими. Для роботи з ним потрібно вміти читати, до того ж з’ясувалося, що він має дрібний інтерфейс.

Спочатку ми засмутилися, а потім побачили у цьому гарний старт. Я знайшов спрощену версію Scratch — Scratch. Junior. У цій версії менше концепцій, менше можливостей, у неї більший інтерфейс. Її можна встановити на iPad або на будь-який планшет з Android.

Єдина складність — Scratch Junior англійською. Але Владі було необов’язково читати, вона могла дивитись на картинки та розбиратися самостійно. Ну, або з моєю допомогою (так інформація засвоювалася швидше).

Для прикладу — на першому фото Scratch оригінальний, на другому — Junior.

Методика навчання

Я вирішив, що найкращий підхід — 2–3 заняття на тиждень по 45 хвилин. Решту часу ми відвели на самостійне вивчення програми та консультації зі мною — на кшталт менторства.

Влада часто підходила зі своїми питаннями «як зробити щось», і я вже підказував. Бувало, я сам підходив із проханням показати, чим вона займається, і питав про складнощі.

План занять був приблизно таким:

  1. Базовий інтерфейс програми та бібліотека зображень.
  2. Кастомізація спрайтів (розмальовування, домальовування).
  3. Переміщення та повторення дій.
  4. Аудіосупровід.
  5. Цикли.
  6. Алгоритми з прикладу лінійного пазла. Їхнє застосування.
  7. Декілька алгоритмів для одного спрайту або сцени.
  8. Повідомлення між алгоритмами або події.

Про інтерфейс і бібліотеку зображень

У програми дуже простий інтерфейс:

  • Панель з усіма видами категорій (події, рухи, зовнішній вигляд персонажа, управління, блоки старту та закінчення дії).
  • Область програмування.
  • Сцена з персонажем та ландшафтом, на якому розгортається дія.
  • Панель персонажа.
  • Сторінки із різними сценами.

Дітям особливо сподобається те, що знаменитий котик Scratch це не єдиний персонаж. Можна додати й інших спрайтів декількома способами:

  • завантажити з комп’ютера;
  • намалювати в самому Scratch.Jr;
  • вибрати з бібліотеки.

Щоб потрапити до бібліотеки спрайтів, натисніть на іконку плюса у верхньому лівому кутку екрана. Для вибору фону, де розгортатиметься дія мультика, — на іконку з картинкою вгорі екрана.

Розфарбовування та домальовування спрайтів

Щоб легше освоїти програму, спробуйте спочатку використовувати її як розмальовку-антистрес.

Я просто показав доньці, як за допомогою зовнішнього блоку додавати на екран заготовлені картинки з бібліотеки. За кілька днів вона навчилася:

  • розмальовувати спрайти;
  • домальовувати доповнення до них;
  • змінювати кольори та розмір;
  • додавати персонажам бабли із повідомленнями.

Переміщення спрайтів і повторення дій

Потім ми опанували, як змусити персонажа рухатися. На малюнку нижче видно групу пазлів. Кожен містить стрілочку, яка позначає, куди чи як рухається твій персонаж. Наприклад, йде, бігає, стрибає, крутиться. Поєднуючи пазли в робочій області, ви програмуєте спрайт на послідовність дій.

Під кожною стрілкою є цифра, яка відповідає за кількість повторень дії. Наприклад, цифра 2 на пазлі ➞ — спрайт «пройде» дві клітинки горизонталлю. Або ж цифра 5 на пазлі — персонаж пройде п’ять клітинок вертикаллю.

Додаємо аудіо

Щоб урізноманітнити мультик, можна додати аудіо та озвучити персонажа. Якщо у дитини є досвід взаємодії із Siri, то проблем з освоєнням цієї фічі не буде. Достатньо:

  • натиснути на панелі зелену кнопку із піктограмою звуку;
  • з’явиться іконка із мікрофоном;
  • натисніть на нього та озвучте персонажа.

Як застосувати озвучку до персонажа? Просто додайте пазл з озвучкою у загальну стрічку пазлів.

Цикли

За тиждень ми почали освоювати цикли. Звичайно, дитина не відразу розуміла складні для свого віку слова. Тому я просто намагався пояснити, що цикл — це повторення певної послідовності дій.

«Якщо ти хочеш, щоб персонаж вчинив дії кілька разів, використовуй цю конструкцію», — говорив я.

Цикл виглядає як стрілочка. Її «натягують» на ці блоки та пишуть цифру, рівну кількості повторень.

Алгоритм з прикладу лінійного пазла. Застосування алгоритмів

Через якийсь час настала черга алгоритмів. Пояснював так: це набір дій, якийсь сценарій чи план. Або на прикладі гри — це ланцюжок пазлів із дій.

У процесі дитина сама починає розуміти, що ланцюжок — це алгоритм. Необов’язково, щоб вона запам’ятала саме слово, головне розуміння ідеї.

Пізніше я показав, як розпочати та закінчити алгоритм. Можна не давати відразу всі варіанти. На цьому малюнку зеленим прапором на жовтому фоні відзначили початок алгоритму, а червоним пазлом — кінець.

Кілька алгоритмів для одного спрайту чи сцени

Згодом ми почали розширювати спектр можливостей. Я розповів;

  • як додати кілька алгоритмів на одному малюнку;
  • як застосувати до одного персонажа кілька алгоритмів;
  • як застосувати алгоритм до сцени.

Це не дуже просто. Наприклад, якщо в сцені два персонажі, то необхідно перемикатися між ними й створювати для кожного свій ланцюжок пазлів. Щоб це реалізувати, знадобиться ще один елемент — повідомлення чи події.

Повідомлення між алгоритмами, або ж події

Через якийсь час я пояснив доньці, що таке концепція повідомлення в Scratch. Якщо просто, це можливість передати дію від одного персонажа іншому.

Вона позначена кнопками із конвертами. Відкритий це одержувач. Невідкритий — відправник. Ці кнопки знаходяться в панелі керування, а саме — в блоках пуску.

Наприклад, додамо одному персонажу запечатаний конверт, який відлітає. Відповідно, такий самий колір має комусь прилетіти — це і буде початком алгоритму персонажа. Важливо, щоб колір першого пазла з конвертом збігався із кольором останнього. Тільки в цьому випадку алгоритм почнеться і завершиться.

Під час першого знайомства достатньо дотримуватися правил: не більше однієї пари конвертів одного кольору для надсилання та отримання. Це допоможе дитині не заплутатися, хто і кому надсилає повідомлення.

Перехід між сценами

Завершальний і, мій погляд, найцікавіший блок (пазл) переходу між сценами. Він робить наші анімації різноманітнішими.

Після того, як ми додали другу сцену, з’являється блок завершення алгоритму. Він перемкне нас на нову сцену. Виглядає це приблизно так:

Тепер наша анімація більше нагадує мультфільм.

Висновки

  • Які навички стануть у пригоді дитині під час роботи зі Scratch? Бажано, досвід роботи з пазлами чи розмальовками на планшеті. Опціонально записувати себе на аудіо за допомогою планшета (Siri, наприклад).
  • Скільки часу знадобиться на засвоєння залежить від дитини. Ми витрачали на одну ітерацію від двох до чотирьох днів. Максимум тиждень. Чіткого плану в нас не було: дитина сама приходила і просила підказати, що нового ми можемо ще зробити.
  • Інтервали мають бути комфортними для дитини. Якщо йому заходить швидше, то інтервали можуть бути меншими.
  • Для дітей п’яти років це може бути рано, але все індивідуально.
  • Потрібно обов’язково давати час на самостійну роботу зі Scratch.
  • Не намагайтеся навчити дитину всього. Влада сама розібралася, як створювати своїх персонажів, записувати аудіозаписи та перейменовувати проєкти.
  • Додайте дедлайни на впровадження кожного із завдань — так ви створите враження, що дитина працює на реальному проєкті.

Перші демо Влади

Корисні ресурси для дітей та дорослих

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Кейси
Що робитимемо? Представники влади та бізнесу — про реформу в IT-освіті
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
21 Грудня 2021, 15:45 8 хв читання
Кейси Суд вимагає у DOU.ua оприлюднити дані користувача
Cybercraft передумала позиватися до DOU.ua через негативні відгуки. Позиції сторін і коментар юриста
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
24 Листопада 2021, 17:00 9 хв читання
Кейси TechExpace відмовила кандидату у співбесіді через українську мову
TechExpace отказала кандидату в собеседовании из-за украинского языка. Детали истории и комментарий юристов
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
23 Жовтня 2021, 14:00 5 хв читання
Кейси
15 питань про «Дія City». Умови вступу, податки, гіг-контракти замість договорів із ФОП
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
15 Липня 2021, 17:00 15 хв читання
БІЗНЕС

Досвід «Нова пошта». Як ми реагуємо на хейт у соцмережах і будуємо комунікації

22 Січня 2022, 12:00
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Как реагировать на хейт в соцсетях и общаться с клиентами - кейсы "Нова Пошта"
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Елена Плахова "Нова пошта"

Пандемія, локдауни, втрата роботи та доходу. Усе це викликає напругу. Куди її зливати, якщо не на чоловіка, дружину, дітей, друзів, колег, підлеглих? Хто крайній? Бренди! Накипіло? Ідеш і хейтиш когось у Facebook. Іноді сама хочу написати, якщо щось не подобається у сервісі, але немає часу. А ще я вмію працювати з інструментами, які допомагають це кудись перекласти.

У психології є поняття «контейнерування емоцій». Хто не має досвіду, як із цим працювати, то найлегша історія — вилити все на бренд. Розберемося на кейсах «Нова пошта», як компаніям реагувати на подібні кризи та будувати комунікацію у подібних ситуаціях.

Як бренду із цим жити?

В Україні діє масочний режим, але не всі хочуть його дотримуватися. Торік у вихідний мені надходить повідомлення від агенції з моніторингу інформпростору — треба терміново відреагувати на ситуацію. Відомий адвокат закликає у Facebook численних підписників — противників маскового режиму — до участі у флешмобі проти «Нова пошта». Суть претензій ми порушуємо права людей, коли не пускаємо у відділення без маски.

Я дивлюся на публікацію. Там вже є стандартний коментар від нашої команди зворотного зв’язку в диджітал-каналах. Перевіряю кількість коментів, починаю спостерігати та дивитися на статистику розповсюдження щогодини. За тиждень з’явилося лише приблизно 50 репостів. Одна людина взяла участь у флешмобі. Коментарів було багато — тема чутлива. Співвідношення «за» та «проти» десь 1:1.

У цій ситуації я не «розхитувала маятник» і не провокувала нові пости автора. Він робив би їх після кожного нашого коментаря. Автор навіть провокував нас на це — писав, що ми маємо антикризові комунікації на нулі. Емоції убік, дивимося на цифри — кризи немає.

Деякі випадки лише на перший погляд здаються кризовими. Важливо вимірювати цифри.

Спостерігайте, як суспільство реагує, як усе це розходиться, коментується, чого більше — негативу чи позитиву. І якщо всі «ок» — не розхитуйте маятник.

Це не скасовує внутрішню роботу із ризиками. Поки ви дивитеся цифри, паралельно розробляйте варіанти розвитку ситуації та реакцію на кожен із них.

Не треба конфліктувати

Коли бачите гнівний опус чи хейт, пам’ятайте: це не про вас. Не реагуйте емоційно. Видихаємо, пишемо відповідь, знаємо, чим це викликано.

Якось я запитала співвласників компанії, чи не дратують їх іноді повідомлення про компанію в соцмережах. Вони відповіли: «Розумієш, кожна вчасно недоставлена ​​посилка „Нова пошта“ — це посилка, яку ми не доставили. Кожне повідомлення допомагає стати кращим для клієнтів».

Вони взагалі не сприймають це як хейт чи негатив. Співвласники вважають: «Це справа мого життя. Компанія, яку я люблю та будую для людей. Якщо клієнт незадоволений — я маю це виправити». Не конфліктувати й не говорити: «Ми маємо рацію, ви — ні».

Якщо людина незадоволена — недопрацювала компанія. Потрібно змінити процеси, удосконалюватися, більше комунікувати.

Наприклад, наші клієнти написали: «Ми зробили так, а у вас нові правила. Звідки ми маємо знати про них? Я не зобов’язаний ходити на ваш сайт і читати оферту». Це недоопрацювання компанії. Вона винна і має подивитися, на якому етапі недоінформувала, визнати помилку та виправитися. Це вже не «клієнт завжди правий», а скоріше «клієнт ніколи не винний».

Коли ЗМІ жовтіють

Сьогодні майже у кожного гарного медіа з’являється дочірнє негарне жовте видання. Мене збентежило, коли РБК стали брати пости людей про «Нову Пошту» і робити з цього новини. Я їх розумію: коли в назві є «Нова пошта», публікацію подивляться тисяч сто читачів. А що буде далі — нікого не хвилює. Повідомлення швидко набирає резонанс і починається.

Компанії потрібно реагувати на різних рівнях управління, говорити, що вона робитиме на кожному з етапів. У «Нова пошта» немає знеособленого розв’язання проблеми. Залежно від розвитку ситуації та впливу на бізнес коментує той представник компанії, який буде найбільш впливовим у цей момент. Можу я чи співробітник департаменту, якого стосується ситуація.

Наприклад, щось сталося у відділенні, може прийти операційний директор та сказати: «Це моя парафія, я визнаю та реагую». Можуть реагувати й власники. Ніхто не гидує, приходимо і відповідаємо. А коли все виправили, повертаємось, щоби сказати: «Ми пообіцяли — ми зробили!».

Негатив у соцмережах не дорівнює ризику

Я чітко розділила б ці поняття. У мережі є багато платформ для моніторингу негативних відгуків. Це дозволяє досить швидко реагувати, розв’язувати конкретні проблеми та перетворювати негатив на позитив чи щось нейтральне.

На небезпеку слід дивитися за принципом Парето. Прописати всі можливі та відібрати з них 20%, які можуть убити ваш бізнес. Працюйте з ними насамперед.

Фантазую: я власник ательє, які у мене ризики з боку персоналу? Люди можуть:

  • усі разом звільнитися;
  • створити профспілку, яка потребує більшого, ніж я можу дати як роботодавець;
  • неякісно працювати;
  • красти.

Я маю ставитися до людей так, щоб у них не було бажання так робити. Наприклад:

  • офіційно працевлаштувати;
  • платити білу та адекватну зарплату;
  • забезпечити нормальні умови праці.

Тобто я не повинна стояти з батогом і кричати на них. Тоді у людей не буде причин шкодити моєму бізнесу.

Реальний приклад — випадок із «Хлібним». Погане ставлення до працівників, зокрема до звільненої людини, грубе порушення трудового законодавства — ризики персоналу. Ці ризики й перетворилися на репутаційну небезпеку, через яку пішла частина клієнтів.

Дивитися вперед

Була така ситуація: працюємо над рекламною кампанією. Вона гарна та смішна. А глибше задумалася — бачу і говорю: «Чекайте, а нам не скажуть, що ми формуємо комплекси у людей?». Тут моя психологічна освіта допомагає передбачити ризики.

Або розробляємо другу книгу для наших працівників. Під час космічної поїздки тато каже дитині: «Будь слухняною, чи доведеться повернути тебе на землю!». Я говорю автору: «Тато не повинен це говорити, він посилює почуття провини у дитині. Це поганий приклад реальних батьків».

Я вважаю, що кожній компанії потрібний Chief Ethical Officer. Його завдання передбачити, що буде нормально для суспільства, а що ні.

Chief Ethical Officer зможе вчасно виявити ризики, спираючися на знання психології, інших наук і світового досвіду.

Вийти з кризи з досягненнями

Вважаю, що кожну кризу ми маємо не просто пройти, а й виграти. Візьмемо нещодавню ситуацію із несправедливим штрафом «Нова пошта» у 326 млн грн. Ми довели справу до розголосу та громадського діалогу з представниками Верховної Ради та самим Комітетом із захисту прав споживачів. Штраф скасували. І ми вже наступного кроку — обговорюємо з державними інститутами розробку нового закону, який надасть більше свободи та захищеності бізнесу в країні.

Головне — зміни почали з себе. Ми розуміли, що не має бути такого — наші клієнти не отримують компенсації за пошкодження посилки, або рішення про її надання затягується. Тому повністю переробили процес.

Якщо з вашою посилкою щось трапилося, відразу підходьте до оператора, кажіть: «Розбито!». Через 15 хвилин у вас на телефоні буде повідомлення про отримання грошей на картку. Але ми пішли далі. Навіть якщо ви розпакували посилку вдома і побачили, що щось не так, можна написати нам у соцмережі, на сайт, пошту. Ми ухвалимо рішення про компенсацію віддалено.

Також ми запровадили хештег #НПчує. Зібрали дуже багато реакцій і коментів, що у нас не так. Зараз відпрацьовуємо 10 найболючіших точок. Наприклад, якщо для вашого відправлення у відділенні немає ідеальної коробки, то його запакують у трохи більшу. Сама упаковка буде безоплатною. Тож ми говоримо: «Це наша вина, ви не маєте за це платити. Для нас клієнт понад усе».

І замість висновків

  1. Диджитальні канали домінують.
  2. Емоції зашкалюють.
  3. Завжди повертайте себе у реальність за допомогою цифр, статистики, аналітики.
  4. Кризи трапляються, але виходити з них потрібно не «в нуль», а з досягненнями.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС что такое наложенные платеж, как и когда им воспользоваться
Післяплата — як це працює і що потрібно знати перед використанням
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
15 Січня 2022, 12:00 4 хв читання
БІЗНЕС YARO скандал
Чому в українських соцмережах критикують YARO. Деталі конфлікту, думки сторін, вплив на бренд
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
19 Жовтня 2021, 10:00 6 хв читання
БІЗНЕС Saga development
Зрозумілий дохід, індивідуальний підбір. Чому варто розвивати бізнес на території житлових комплексів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Серпня 2021, 16:00 4 хв читання
БІЗНЕС «Зачем работать на кого-то, если можно взять инвестиции на бизнес?». Василий Гроголь про новую роскошь и украинский креативный класс
05 Лютого 2021, 09:00 6 хв читання
Кейси

6 місяців, 19 волонтерів і 216 сторінок. Як ми провели найбільше дослідження продактів в Україні

16 Січня 2022, 12:00
11 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Як проводили дослідження продакт-менеджерів в Україні
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Наталія Єленевич

Пів року тому ми з Олексієм Єленевичем (CMO/CPO у JavaRush/CodeGym) вирішили проаналізувати ринок IT продакт-менеджерів України. В результаті разом із командою волонтерів створили, мабуть, наймасштабніше та найглибше дослідження на цю тему, яке можна знайти у вільному доступі. У ньому взяли участь 388 продактів із 180+ компаній.

Після публікації дослідження до мене неодноразово підходили люди із запитом: «Хочу зробити дослідження на тему Х. Розкажи, як ви зробили своє щодо продактів?». Проте коли люди починають розуміти масштаб задач, переважно вирішують навіть не починати. Чи варто вам робити подібне дослідження? Не знаю. Можливо, наш досвід допоможе вам визначитися.

Чому робили дослідження про продактів

Подивіться на кількість курсів для тих, хто бажає стати продактом. Хто це такі, скільки вони заробляють, чим займаються — запит на цю інформацію шалено зростає. Зокрема, і з боку компаній, які думають про наймання такого спеціаліста до себе в команду.

Ще кілька років тому було неможливо знайти систематизовані та конкретні дані щодо продактів у контексті України. За кордоном час від часу виходять подібні дослідження. Їх зазвичай проводять окремі компанії. Ці дані не завжди релевантні для України.

Тому 2019 року я провела перше дослідження ринку українських IT продакт-менеджерів. Тоді в Україні було ще більш розмите поняття цієї ролі, ніж зараз. Я хотіла зрозуміти (насамперед для себе), хто ж такий насправді український продакт, а не згідно зі статтями та книжками, очікуваннями та уявленнями.

Дослідження вийшло вдалим — мені досі приходять повідомлення із вдячністю. На 2021 рік ринок змінився — з’явилося багато нових компаній, вакансій продактів, на фоні пандемії зросла популярність віддаленої роботи. Так з’явилася потреба у новому дослідженні. 

Цього разу ми з Олексієм та командою волонтерів вирішили подивитися на ринок ще ширше. Мета дослідження — зробити роль продакта більш прозорою та зрозумілою для всіх.

Тому ми не тільки опитали 388 продакт-менеджерів, а й обговорили специфіку ролі продакта із засновниками та топменеджерами різних українських IT-компаній.

У результаті вийшло дослідження на 216 сторінок:

  • Перша частина — про зарплати, навички, обов’язки, виклики, проблеми, інструменти та навчання продакт-менеджерів. Її розроблення переважно курувала я.
  • Друга частина — про специфіку ролі продакта в 10 українських IT-компаніях — Readdle, Parimatch Tech, BetterMe, MacPaw, SoftServe, ЛУН, Reface, Prom.ua, «Епіцентр Маркетплейс», Tonti Laguna Mobile. У цьому розділі розпитали, як наймають та розвивають, які компетенції вважають цінними, які цілі та обов’язки, корпоративна культура та продуктові процеси. Цим більше займався Олексій.

Як готувалися до проведення дослідження

Ми з Олексієм розуміли, що самостійно не впораємося з усіма завданнями з випуску дослідження (у позаробочий час). Тому вирішили зібрати команду. Для цього написали у наш Telegram-канал, що шукаємо волонтерів. Чекали на 2–3 відгуки, а отримали 23 заявки за день — від цікавих та дуже вмотивованих людей.

Ми закрили анкету та запросили всіх, хто відгукнувся. Спочатку хотіли відібрати лише декілька волонтерів. Урешті вирішили залучити до проєкту усіх, кому це цікаво. До презентації дослідження дійшли 19 волонтерів.

До початку роботи з волонтерами ми мали лише візію та чіткий план задач у Google Sheets. Його деталізували та доповнювали вже в процесі.

Дослідження як продукт — ви теж так можете

Навіщо такому проєкту команда з 20 людей? По-перше, було дуже багато різнопланових завдань — від попереднього вивчення ринку, проведення інтерв’ю та опитування до аналізу даних, дизайну та копірайтингу. Тому потрібні були люди різного профілю.

По-друге, ми розуміли, що буде складно цілих пів року підтримувати мотивацію 3–4 волонтерів за умови інтенсивної щоденної роботи. Хотілося, щоби для всіх учасників цей проєкт був «у кайф». Тому кожен із волонтерів займався тільки цікавими для себе завданнями та у зручному темпі. 

Ми підійшли до роботи над дослідженням як до створення продукту.

Процес складався з конкретних етапів. За бажання їх можна адаптувати під інші дослідження.

Збір волонтерів та складання плану дій

Ми ще до початку роботи розуміли, що тема дослідження актуальна та потрібна. Якщо ви в цьому не впевнені — варто збирати команду на більш пізніх етапах.

Перевірка та деталізація ідеї

Передивились найцікавіші наявні дослідження (закордонні та українські) та поспілкувалися з кількома продакт-менеджерами — виявили, яка саме інформація потрібна ринку. Також визначилися з кількістю анкет, щоби дослідження точно показувало ситуацію на всьому ринку.

Підготовка

Активна робота розпочалася зі створення анкети для опитування. Спочатку ми описали всі інсайти з інтерв’ю та досліджень на дошці у Miro:

Переглянути всі інсайти можна за лінком

Потім сформували попередню анкету з усіх питань, які здалися нам цікавими. Далі попросили кількох українських продакт-менеджерів подивитись анкету та дати зворотний зв’язок — що варто прибрати, додати чи взагалі змінити. Після фідбеку та редактури ми почали масово запрошувати продакт-менеджерів взяти участь в опитуванні. 

Щодо обсягу анкети — середній час заповнення становив майже дві години:

Тому рекламу на цьому етапі не використовували. У цього каналу була б низька конверсія. Люди просто не готові проходити довге опитування, не до кінця розуміючи, навіщо це потрібно.

Тож ми публікували запрошення у тематичних чатах, Facebook-спільнотах, своїх Telegram-каналах. Також напряму писали продакт-менеджерам у LinkedIn та пояснювали, чому це важливо та як все відбуватиметься.

Паралельно готували та організовували інтерв’ю з компаніями. Тут необхідно було продумати питання, знайти людей, які могли б домовитись з фаундерами та топменеджерами, а потім організувати та, власне, провести. У цьому допомогли наші друзі та знайомі всередині компаній.

Оброблення та аналіз анкет продакт-менеджерів

Ми анонімізували анкети, а потім розділили питання на два типи: 

  • Ті, з яких одразу можна побудувати графіки. Їх можна було опрацювати дуже швидко. Наприклад, вік опитаних, місто проживання, рівень заробітної плати, наявність вигорання.
  • Ті, які потребують ручного оброблення. Наприклад, шлях до ролі продакта, рекомендовані курси/книги/блоги, що таке «хороша вакансія» тощо.

Після опрацювання усіх питань я написала тексти для першої частини дослідження:

Транскрибування та аналіз інтерв’ю з компаніями

Паралельно Олексій з іншою частиною волонтерів займалися аналізом інтерв’ю з компаніями. Їх транскрибували майже дослівно, аби не пропустити думки фаундерів та топменеджерів компаній. Це було довго і важко. Спеціалізовані сервіси не допомагали — багато сленгу, змішані мови, професійна термінологія, яку інструменти для автоматичного транскрибування просто не розпізнавали. 

Після попереднього аналізу перших інтерв’ю Олексій розробив «шаблон для картки компанії» — формат, у якому ми презентували всі компанії, їхню корпоративну культуру, процеси та специфіку роботи з продакт-менеджерами. 

На його основі Олексій обробляв усі наступні інтерв’ю:

Короткою версією цього «шаблону» стала вставка «3-2-1» — три ідеї, дві цитати та одне питання про кожну з компаній. Це концентрована інформація на одній сторінці, яку можна швидко прочитати:

Так Олексій сформував тексти другої частини дослідження. Ми хотіли передати «вайб» кожної компанії. І, здається, це вдалося.

Дизайн та верстка фінального документа

Ми звернулися до дизайнерки Олі Гаврилової вже у жовтні — коли потрібно було верстати дослідження. Вона погодилася допомогти на волонтерській основі. Тоді Оля, напевно, (як і ми) не розуміла весь обсяг робіт і рівень «палання» термінів.

Усе дослідження Оля зробила у Figma. Графіки будувала за допомогою спеціального плагіну, а тексти верстала вручну. Дослідження було настільки об’ємним, що під кінець Figma відмовлялась обробляти його та радила розділити файл на кілька окремих документів.

Фінальний файл до стиснення займав ~1ГБ. У команді ми жартували, що написали цілу книгу про продакт-менеджерів.

Просування

2019-го я використовувала PR-статті у ЗМІ, Telegram-канали та чати, Facebook, а також сторінки лідерів думок у соцмережах. У мене був продуманий план, де/яка інформація має публікуватися після запуску дослідження. Тому ось так виглядало розповсюдження дослідження-2019 у перші дні:

Цього року план теж був, а от часу на виконання не вистачало. Зате додалася інша цікава активність — офлайн-презентація. Parimatch Tech та PMHUB запропонували нам таку можливість (безплатно) — і ми були раді скористатися.

13 грудня ми презентували дослідження офлайн. На івенті було 50+ гостей. 2,5 дні після презентації ми не публікували інформацію про дослідження у жодному з каналів. І ось як виглядав трафік на сайт:

Іншими словами, ми отримали сплеск інтересу до репорту за один вечір — без реклами, ЗМІ та лідерів думок. 

Цьому сприяла незвична механіка завантаження дослідження: щоб отримати репорт, необхідно або зашерити посилання на сайт чи Facebook-сторінку або задонатити будь-яку суму у благодійну організацію. В результаті за 10 днів ми зібрали 600+ шерів та понад30 000 грн донатів.

Приблизно за два тижні до публікації репорту ми почали складати чек-лист з того, що варто не забути зробити. Окрім практичної користі з такого переліку задач, у нього є ще і «психологічний» ефект: не потрібно тримати у голові всі деталі та переживати, що щось забудеш. 

Мої висновки 

  • Зовнішні дедлайни рятують від перфекціонізму. На початку дослідження ми домовилися з партнерами, що презентуємо дослідження у конкретну дату. Якби цієї дати не було — напевно, опрацювання анкет та інтерв’ю значно затягнулося б. Завжди можна зробити щось ще краще. Коли ж є зовнішній дедлайн, який не можна / не хочеться порушувати — це стимулює завершувати задачі на етапі «good enough».
  • З командою краще, ніж самотужки — не відмовляйтеся від допомоги та партнерств. Проте не думайте, що з командою ви працюватимете менше. Я працювала навіть більше, ніж коли робила дослідження сама. Частину операційної роботи у мене та Олексія забрала команда волонтерів. Тому у нас з’явився час на нові ідеї та масштабування. Але ці ідеї комусь теж потрібно було реалізовувати.
  • Постійно будуть проблеми та неприємні речі — сприймайте їх спокійно. Інакше не вистачить нервів та сил завершити справу.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Кейси

«Чувак, нас кинули». 19 гучних випадків інтернет-шахрайств

08 Січня 2022, 09:00
5 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Ілля Закорецький Відкопую новини з глибин інтернету
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

2021 року СБУ часто ловила на гарячому хакерів та інших «підприємливих» українців, які різними способами продовжували обманювати співгромадян і відбирати в них гроші. Зібрали добірку обманів 2021 року.

Фішинг

Найпоширеніший метод виманювання грошей у користувачів — фішинг. Зловмисник створює вебсторінку, яка повторює інтерфейс популярного сайту. Попри сильну схожість з оригіналом, у фішингових сайтів все ж таки є моменти, які їх видають: адресний рядок, брак деяких (як правило, складних) елементів дизайну, а головне те, як ви потрапили на цей сайт. На нього користувачів ведуть повідомлення про розіграш або вже виграний подарунок. Ось деякі з тих, що зустрічалися 2021 року:

  • фейковий сайт «ПриватБанку» пропонував українцям інвестувати у «вигідні проєкти» та заробляти на цьому до $8500 щомісяця;
  • SMS від того ж фейкового «ПриватБанку» про те, що клієнту належать «ковідні виплати». І тому треба віддати банківські реквізити;
  • фейковий BankID теж збирав дані банківських карт користувачів та їхні телефони;
  • лиходії посягнули навіть на святе — «ТСН вражає». Оголошення у Facebook із ведучою каналу «1+1» на обкладинці пропонувало українцям пройти опитування із гарантованою сумою оплати за участь у 16 500 грн;
  • ув’язнені прямо із СІЗО реєструвалися в інтернет-магазинах і коли знаходили клієнта, готового купити товар, підсовували йому фішинговий сайт для оплати замовлення. Так вони «заробили» 18 млн грн і додатковий термін.

Інтернет-магазини

Ще один дуже поширений спосіб швидко «наваритися» на довірливих користувачах — фейкові онлайн-магазини. Схема практично скрізь однакова: шахраї просять у клієнта зробити передоплату та пропадають одразу після отримання бажаної суми. Ось приклади:

  • на Львівщині жителі колонії розміщували в соцмережах оголошення про продаж товарів і допомоги у працевлаштуванні за кордоном. Після отримання передоплати (у середньому приблизно 5000 грн) видаляли оголошення та припиняли відповідати на повідомлення;
  • фейковий інтернет-магазин із Дніпропетровської області «продавав» жіночі речі, взуття та аксесуари. Після отримання передоплати зникали. Так вони встигли обдурити приблизно 1000 осіб на суму 3 млн грн, поки їх не схопили;
  • аналогічна історія із Запорізької області. Теж онлайн-магазин, теж одяг і взуття. Теж 1000 осіб, але сума менша — 2 млн грн;
  • київські шахраї чомусь заморочилися: вони відправляли товар, але він був фейковий. 200 людей отримали підроблені смартфони, ноутбуки, навушники та інші гаджети Apple.

Більше про це

01 Гайди

Прихована загроза. Як захистити свої гаджети від злому

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Інвестори

Окремий рядок нашого хітпараду лиходіїв займають псевдоінвестори. Вони контактують із клієнтами, які хочуть якомога вигідніше вкласти свої кошти, а потім зникають. Ось їхні схеми:

  • Зловмисники створили біржу криптовалюти, яка була схожа на всесвітньо відомі аналоги. Вони обіцяли клієнтам 7% прибутку на день із мінімальним внеском у 150 000 гривень. Коли у людей виникали питання, вони їх блокували;
  • у іншої платформи масштаби більші: вони працювали на весь світ і мали кол-центри зі штатом 40 осіб, які виманювали у людей гроші під виглядом продажу активів. Сайти мали інтерфейс, який імітував проведення операцій та зростання доходів у сотні разів. Лише громадяни США втратили через їхні дії $7,5 млн;
  • троє чоловіків створили фейкову інвестиційну онлайн-платформу, де пропонували українцям заробляти на торгівлі валютою. Клієнти надсилали гроші, і зловмисники зникали. Так вони встигли вкрасти 2 млн грн.

Інші креативні способи

  • повідомлення від фейкової «Нової Пошти», в якому йдеться про роздавання подарунків. Після переходу за посиланням користувачеві пропонують завантажити програми з Google Play і після оформлення підписки з рахунку знімають приблизно 1900 грн;
  • знову «Нова Пошта». Цього разу розіграш квитків на концерт гурту «Океан Ельзи»;
  • у Кам’янському кіберполіція схопила двох шахраїв, які досить креативно підійшли до обкрадання карт. Вони влаштовувалися на роботу до місцевих закладів і встановлювали в POS-термінали скімінгові пристрої, які копіювали інформацію про карти та паролі клієнтів.

А що там за кордоном?

Виявляється, не лише українці обманюють та обманюються. Ось кілька цікавих махінацій, розрахованих на будь-якого користувача інтернету:

  • шахраї вкрали 206 біткоїнів на суму $11,6 млн у користувача криптобіржі Coinbase. Американець отримав повідомлення про те, що його обліковий запис заблоковано. Коли чоловік зателефонував за вказаним номером, його попросили внести зміни до облікового запису та дати дозвіл на віддалений доступ до облікового запису;
  • шахраї створили фейкову сторінку Apple на YouTube і провели псевдопрезентацію раніше за офіційну. Глядачів просили надсилати біткоїни, обіцяючи подвоїти суму в Ethereum;
  • дослідники виявили приблизно 200 застосунків, які виманювали кошти у понад 10 млн користувачів Android-пристроїв;
  • спеціаліст із кібербезпеки Майк Гровер створив підроблений кабель Lightning/USB-C зі шкідливим чипом, який може зчитувати та передавати інформацію з пристрою.

Замість висновку

Користуючись інтернет-ресурсами, будьте завжди пильні, перевіряйте всю інформацію і намагайтеся не купувати речі за передоплатою, крім випадків, коли ви точно довіряєте продавцю.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Кейси

Аудіобрендинг. Які звуки у новорічній рекламі створили бренд свят (відео)

07 Січня 2022, 10:00
6 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Які мелодії створюють святковий настрій
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Триває новорічно-різдвяний сезон — найнеймовірніший період року, сповнений дивами, затишком, мандаринами, подарунками та спілкуванням із близькими та рідними людьми. Такий образ свят цементують реклама та індустрія розваг. Ми витрачаємо більше, аби зметчити не таку вже й «казкову» реальність із картинкою, що транслюється звідусіль.

У своїй колонці співзасновниця аудіоагенції VP Production Руслана Кручек розповіла, як новорічно-різдвяну музику використовують для формування іміджу свят та навела приклади.

Руслана Кручек VP Production

Музика в системі бренда свят відповідає саме за формування асоціацій «дива» та «затишку». Так, ви можете чути композиції різних виконавців, жанрів, іншими мовами чи взагалі без слів, але ці дві загальні ідеї залишаться незмінними. Ви можете їх «зчитувати», навіть не усвідомлюючи цього.

Дива

Coca-Cola — «Свято наближається»

Напевно, найпростіший приклад, щоби показати, звідки ж береться відчуття дива та магії. Цей ефект створюється за допомогою мелодійної перкусії Перкусія Ударні інструменти, які відтворюють набір нот різної висоти або ж просто дзвоників.

Конкретно в цій рекламі звучать бар чаймс Bar chimes інструмент із металевими трубочками різної довжини й оркестрові дзвони Tubular bells інструмент із трубочками побільше . Саме вони нагадують нам про бій курантів і чарівне миготіння зірочок, які символізують магію.

До речі, у рекламі Coca-Cola є також і другорядний, але не менш важливий образ «єдності». Його транслюють глядачам за допомогою хору. Присутній тут і жіночий голос, що відповідає за «тепло».

Мерая Кері — «All I Want For Christmas Is You» 

Оркестрові дзвони виконують те ж саме «магічне» завдання й у добре відомій усім All I Want For Christmas Is You Мераї Кері. А ще там з’являється глокеншпіль Глокеншпіль металевий «родич» ксилофону, теж представник мелодійної перкусії () і бубонці (sleigh bells, jingle bells). Без останніх взагалі й Різдво не Різдво, згадайте хоча б пісеньку «Jingle Bells».

Wham! — «Last Christmas»

У колах музикантів є жарт, що будь-яку композицію можна перетворити на зимову, додавши в неї лишень бубонці. Це сталося і з невмирущим хітом Last Christmas від Wham!. Трошки sleigh bells у програші, і є різдвяний хіт на всі часи (і навіть можна не зважати на слова пісні).

Новорічна реклама M&M’s

Якщо ж хочеться знайти щось складніше, ніж бубонці, то ось приклад використання комплексного музичного коду в ностальгічній рекламі M&M’s.

Тут звучить уривок із балету «Лускунчик» Чайковського, а саме з «Танцю Феї Драже». Асоціація «дива» створюється й посилюється не лише через використання челести Челеста невеликий інструмент, схожий на піаніно, що звучить ніби дзвіночки , а й власне образ «Лускунчика». Це ж передусім новорічна казка про дива. А ще для багатьох людей «Лускунчик» був тією новорічною виставою, на яку вони потрапили дітьми й отримали дивовижне враження.

Цей музичний уривок увібрав у себе всі подібні асоціації, тож круто доповнив історію зустрічі Червоного і Жовтого із Сантою.  

Реклама «Львівське Різдвяне»

До речі, ще один комплексний музичний код звучить у не менш ностальгічній рекламі пива «Львівське». Там серед різних дзвоників і глокеншпіля можна почути мелодію з неймовірно казкового «Щедрика» Миколи Леонтовича.

Затишок

Реклама Jacobs Monarch

Так, вона починається з глісандо на арфі (а це знову ж таки про дива!), але вже за мить там звучить оксамитовий голос Френка Сінатри —  пісня «Let It Snow! Let It Snow! Let It Snow!». І в такий спосіб ми знайомимося з музичним кодом, що відповідає за «затишок», — м’яким джазом. Композиція саме цього жанру посідає друге місце у двадцятці найбільш прослуховуваних різдвяних пісень від Spotify.

Різдвяна реклама Apple

В одній із наймиліших реклам Apple теж можна почути різдвяну джазову класику «Have Yourself A Merry Little Christmas». Цей конкретний варіант виконання дає не тільки відчуття затишку, але й родинного тепла — знову ж таки завдяки жіночому вокалу.

Чому м’який джаз — головний музичний атрибут святкового затишку 

Тут можна пофантазувати — у США родини збиралися разом на Різдво і слухали джазові вінілові пластинки на програвачі. Але ми підемо більш раціональним шляхом. Таке відчуття створюється завдяки елементам, характерним для м’якого джазу: барабанні щітки замість більш різких паличок, м’яке звучання контрабасу, духові інструменти, фактурний насичений тембр вокалістів. Ну і, звичайно, джазова гармонія, яка додає загальному звучанню «матовості».

Замість висновків

Аудіобренд різдвяно-новорічних свят — це м’який джаз чи його елементи, усілякі дзвоники й бубонці та якась мелодійна перкусія. Свідомо чи несвідомо багато років поспіль люди формували саме таке звучання свят, яке викликає в них прогнозовані асоціації та спонукає до певних дій.

Найпрекрасніше в цьому —  подібну систему музики й звуків, яка формувала б прогнозовані асоціації, можна створити для будь-якого бренда чи продукту. Цей процес називається аудіобрендингом, і ви вже точно встигли відчути на собі силу його впливу.

Більше про це

01 КРЕАТИВ

Хочеться передивлятися. 12 кейсів святкової реклами в саме серце

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС
Непрямо, але законно. Юристи коментують (приховану) зовнішню рекламу тютюнових виробів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Грудня 2021, 15:00 5 хв читання
Кейси Глибокий ребрендинг. Як Fedoriv Agency апгрейднули приватну школу Inventor і залучили нових клієнтів
Глибокий ребрендинг. Як Fedoriv Agency апгрейднули приватну школу Inventor і залучили нових клієнтів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
22 Січня 2021, 17:35 6 хв читання
Кейси
«Ненудна інструкція, як користуватися mono». Як Banda створила стратегію для monobank — кейс
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
16 Грудня 2020, 11:05 8 хв читання
Кейси
Анархісти серед спорт-задротів або як знайти місце на переповненому ринку. Кейс Banda і Hiitworks
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
29 Січня 2020, 09:46 10 хв читання
БІЗНЕС

Корпоративна соціальна відповідальність. Кейси 5 міжнародних компаній в Україні

06 Січня 2022, 10:00
9 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

За результатами глобального дослідження Havas Group, 73% споживачів переконані, що бренди мають нести відповідальність за розвиток суспільства та збереження планети. А 64% клієнтів віддають перевагу компаніям, які мають репутацію відповідального бізнесу. За даними Harvard Business School, 77% глобальних споживачів готові купувати у компаній, які намагаються «зробити світ кращим». 

Ціна товару досі є вирішальним чинником для українських споживачів, але тренди змінюються, зокрема завдяки міжнародним компаніям. Ми вивчили досвід представництв міжнародних компаній в Україні. Ось приклади екологічних і соціальних проєктів, на які вони роблять ставку у своїх стратегіях корпоративної соціальної відповідальності.

Unilever

У портфоліо — понад 400 брендів (зокрема, Lipton, Knorr, Dove, Rexona, Domestos, Cif, Ben & Jerry’s та ін.). Unilever Ukraine у Рейтингу сталого розвитку українського бізнесу-2021 посіла перше місце. Експерти відзначили корпорацію за ґрунтовні антикорупційні програми, гендерний баланс у керівництві та значні (10,5 млн) інвестиції у соціальні проєкти.

  • Unilever зобов’язалася до 2025 року випускати 100% придатного до перероблення і вторинного використання пластикового пакування, а також використовувати на 50% менше первинного пластику.
  • У 2014–2019 роках під брендом Domestos корпорація проводила кампанію з забезпечення дезінфекції робочих поверхонь «У чистому світі не хворіють діти». Три перших школи у рейтингу отримали ремонт санвузлів за світовими стандартами.
  • На початку пандемії Covid-19 (березень-квітень 2020 року) Unilever передав понад 5000 літрів Domestos у 50 лікарень у 24 областях України. Того ж року Domestos забезпечив дезінфекційними засобами 1700 шкіл для безпечного проведення ЗНО. 2020-го бренд запустив спільний з UNICEF проєкт «Знову до школи»: навчальні програми для персоналу, дітей та батьків щодо гігієни поверхонь, щоби підготувати школи до прийняття учнів. 
  • 2019-го Unilever започаткувала екофлешмоб: працівники посадили одночасно 8000 саджанців.
  • Крім того, наприкінці березня 2021-го бренд Dove запустив в Україні проєкт #ShowUs (#ПокажітьНас). Кампанія закликала ЗМІ та рекламодавців відмовлятися від стереотипів, боротися за різноманітність жіночої краси та використовувати фотобанк із невідретушованими світлинами реальних українських жінок.

Ми прагнемо боротися з упередженнями в суспільстві, сприяти формуванню більш справедливого й інклюзивного світу. До прикладу, 2021 року ми відмовилися від використання слова «нормальний» у рекламі й на пакуваннях косметичної продукції в усьому світі.

Василь Бовдилов, гендиректор Unilever Ukraine

L’Oréal

У портфоліо косметичної групи — 35 міжнародних брендів (зокрема, L’Oréal Paris, Garnier тощо.). Перша програма сталого розвитку створена 2013 року.

  • У межах програми сталого розвитку «L’Oréal for the future» всі об’єкти компанії стануть вуглецево-нейтральними до 2025 року. 100% пластикового паковання буде придатним до багаторазового використання або перероблення.
  • Імпакт-інвестиції від компанії на відновлення екосистеми та розвиток циркулярної економіки складають 100 млн євро.
  • Загальноосвітня програма «Краса для всіх» — безплатне навчання перукарській майстерності для жінок, які постраждали від домашнього або гендерно зумовленого насильства. За 4 роки програму закінчили 100 випускниць, 2021-го — ще 64. Навчання проходить у Києва та Львові.
  • 8 березня 2020 року L’Oréal Paris запустив ініціативу Stand Up, яка має на меті запобігти домаганням у громадських місцях. Навчання за цією програмою пройшло понад 400 000 осіб.  8 березня 2021 року кампанія стартувала й в Україні.
  • Інвестиції у БФ, який підтримує вразливі категорії жінок, складають 50 млн євро.
  • Українська премія L’Oréal-UNESCO «Для жінок у науці» підтримує жінок у науці та заохочує їх вибирати наукові професії. 2021 року в ній узяли участь понад 170 жінок-науковиць: 115 кандидаток та 52 докторки наук. 

Шість наших брендів в Україні вже запустили екологічну ініціативу з сортування та утилізації паковань після використання косметичних засобів. Також ми запускаємо продукти з біорозкладною формулою, паковання з переробленого пластику, систему для повторного наповнення флакону з ароматом, зменшили викиди С02 на 81%. 

Марк Савчук, генеральний директор L’Oréal Україна 

PepsiCo

У портфоліо — 23 бренди (зокрема Frito-Lay, Gatorade, Pepsi-Cola, Tropicana та ін.)

У середині вересня компанія на глобальному рівні представила стратегію PepsiCo Positive. 

  • вуглецева нейтральність до 2040 року; 
  • відновлення 100% води, яку використовує компанія, до 2030 року;
  • впровадження відновлювального землеробства на понад 3 млн га земель, які використовують постачальники сировини для PepsiCo;
  • закупівля с/г сировини тільки з відповідальних джерел;
  • 50% скорочення пластику в пакованні для напоїв до 2030 року.  

Нова стратегія відповідає новим реаліям. Споживачі очікують більшого від компаній, продукцію яких вони споживають, і хочуть бачити й розуміти їхній вплив на суспільство.

Рамон Лагуарта, голова ради директорів і головний виконавчий директор PepsiCo

Улітку разом з Let’s Do It Ukraine компанія запустила проєкт «Чисті пляжі разом». 

Бренд Lipton (холодний чай Lipton Ice Tea) вже з 2021 року випускається в пакованні rPET, придатному для перероблення й подальшого використання. Ініціативу почали з пляшок місткістю 0,5 та 1 літр. 

Deloitte

Консалтингово-аудиторська компанія, що є частиною міжнародної мережі Deloitte

Головний акцент — на позитивних змінах у суспільстві через волонтерську діяльність чи фінансову підтримку проєктів. Стратегічна мета Deloitte — до 2030 року змінити життя 100 млн людей через освітні проєкти.

Ми переконані, що розвиток громадського сектору, інвестиції в освітні ініціативи формують правильне середовище, індикаторами якого є рівність, сталість і розвиток.

Катерина Юрченко, лідерка з корпоративної відповідальності та сталого розвитку Deloitte в Україні.
  • Через проєкт Deloitte WorldClass Лекторії, організований спільно з Pro Bono Club Ukraine, працівники компанії діляться з неприбутковим сектором досвідом і знаннями. Серед тем — лідерство, інформаційна грамотність, проєктний менеджмент, бренд, креативні рішення та управління командою. З весни 2020 року Deloitte провів 13 вебінарів, до яких долучилися майже 500 учасників.
  • Співробітники компанії діляться своїми навичками, знаннями та часом на волонтерських засадах. 2021-го співробітники компанії «інвестували»  2150 годин у волонтерство співробітників в освітніх, благодійних, pro bono-проєктах.
  • Deloitte також є партнером Global Teacher Prize. Компанія стежить за дотриманням регламенту премії під час добору та визначення переможців.
  • Ще один освітній проєкт компанії — Work & Study: дуальне навчання у сфері фінансів. У пілоті, втіленому з КНЕУ імені. В. Гетьмана, 11 першокурсників паралельно з навчанням працюють в офісі Deloitte. 

Infopulse

Головний акцент 2021-го — якісна IT-освіта, охорона здоров’я та боротьба зі зміною клімату.

  • У сфері освіти спеціалісти виступили координаторами та менторами для групи студентів і викладачів Національного технічного університету України. Разом вони розробили сайти для Київського дитячого хору «Щедрик» та освітньої платформи «Інклюзивний хаб». 
  • Улітку спеціалісти Infopulse безоплатно навчали 200 осіб Microsoft Power Apps Developer Program. Після закінчення програми семеро з них пройшли практику в Infopulse, а четверо приєдналися до команди.
  • Проєкт «Вантажівка здоров’я» — програма допомоги лікарням. Ця ініціатива Infopulse забезпечила засобами захисту та матеріалами 26 медичних закладів із різних регіонів України. На допомогу витратили 1 004 106 грн.
  • Крім того, Infopulse допоміг Фонду дитячого раку «Краб» (входить до Childhood Cancer International) отримати три об’ємних інфузійних насоси, які використовуються в хімієтерапії. 
  • Компанія проводить корпоративні соціальні тімбілдинги — збирання сміття, висаджування дерев тощо. Улітку 2021-го року кількадесят волонтерів прибрали Оболонську набережну і Голосіївський парк у Києві. А з нагоди 30-річчя компанії Infopulse посадили 30 дерев у парку «Нивки» в Києві, а також допомогли з висаджуванням ще 285 дерев. У Львові висадили 6500 саджанців (дуб, клен та ялиця) у Лелехівському лісництві.

Чому компаніям важливо робити добрі справи

Марина Саприкіна

Корпоративна соціальна відповідальність — це відповідальність компаній за свій вплив на суспільство. Через свої КСВ-стратегії компанії посилюють свій позитивний або зменшують свій негативний вплив. 

КСВ тісно пов’язана з бізнесом компанії, тому «Делойт» навчає, L’Oréal підтримує жінок-науковців, а PepsiCo очищує пляжі. 

Якщо ж порівняти КСВ-практики українських та міжнародних компаній, то більш системні екологічні проєкти все ж таки роблять міжнародні компанії, які мають на сьогодні амбіційні кліматичні стратегії на глобальному рівні. Водночас сильної різниці у якості й системності соціальних проєктів немає. У відносинах із громадами міжнародні компанії вже відходять від централізованих рішень зі штаб-квартири та розробляють спільно з українськими стейкхолдерами більш локалізовані практики. Так вони роблять свій внесок в досягнення Цілей сталого розвитку в Україні.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС Підтримка малого бізнесу: ідеї для великих компаній і користувачів
Як підтримати малий бізнес? 5 ідей для великих компаній та звичайних людей
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
29 Листопада 2021, 14:30 6 хв читання
БІЗНЕС

Непрямо, але законно. Юристи коментують (приховану) зовнішню рекламу тютюнових виробів

31 Грудня 2021, 15:00
5 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Орієнтовно місяць тому в містах України почали з’являтися білборди бірюзового кольору з мотиваційними написами та загадковим підписом Emit. Positivity. Про кампанію написали онлайн-видання The Village, bit.ua, MMR тощо у форматі партнерських матеріалів. 

Редакція Vector з’ясувала, що назва Emit.Positivity належить тютюновій компанії Philip Morris. Тому нас зацікавило, чи можна вважати плакати рекламою тютюнових виробів та чи можуть за неї покарати Philip Morris. З цими питаннями ми звернулися до адвокатки, спеціалістки з права інтелектуальної власності адвокатського об’єднання Sayenko Kharenko Алли Смородини та партнерки юридичної компанії Legit Company Тетяни Соловйової.

Що сталося

Наприкінці листопада в різних локаціях Києва, Львова, Одеси, Дніпра та Харкова з’явилися бірюзові білборди з мотиваційними фразами типу: «Видихай. Ніхто не встигає» або «Не затор, а час подумати», а також підписом Emit. Positivity. 

Видання The Village у промоматеріалі писало, що їх розмістили в місцях «найвищої тривожності й напруги» — біля торгових центрів, метро, аеропортів та вулиць із напруженим трафіком. Мета кампанії — допомогти пережити грудень без зайвого стресу. Також про білборди писали видання bit.ua та MMR.

Згодом у мережі почали помічати схожість бірюзового кольору білбордів із брендовими кольорами IQOS — доньки тютюнової корпорації Philip Morris. Крім цього, схожими виявився і шрифти, яким зроблено напис Emit. Positivity. 

Зрештою виявилося, що Emit.Positivity належить Philip Morris. Про це свідчить заявка на торговельну марку, розміщена у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг. Цікаво, що датою подання заявки вказано 11 листопада 2021 року — приблизно за місяць до появи перших бірюзових білбордів із написом Emit. Positivity. 

Чи можна вважати білборди рекламою тютюнових виробів

За словами адвокатки, спеціалістки з права інтелектуальної власності об’єднання «Саєнко Харенко» Алли Смородини, закон України «Про рекламу» прямо забороняє рекламу тютюнових виробів, торговельних марок та інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби. Це стосується зокрема й засобів зовнішньої реклами, тобто білбордів, банерів, сітілайтів.

Під заборону підпадає реклама із зображенням виробу (пачка цигарок, цигарки, сигари тощо), торговельної марки (без зображення виробу) чи інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускається така продукція. Поняття «об’єкт авторського права» досить широке. Воно покриває різні ситуації, включно з художнім кольоровим елементом дизайну пачки цигарок, пояснює Смородина.

Такі рекламні «хитрощі» отримали назву «алібі реклама». Пряма реклама товару відсутня, однак споживач легко здогадується, що саме рекламується (за кольором, окремими елементами дизайну, звуковому супроводу).

Алла Смородина

Наразі законодавство України містить вичерпний перелік тютюнових виробів, на які розповсюджується заборона на рекламу. Але електронні сигарети до такого переліку не входять. Це питання має врегулювати нещодавно ухвалений закон № 4358. Зараз він очікує підпису президента. Якщо це станеться, то закон набере чинності через 12 місяців із дня його опублікування. Тобто реклама електронних сигарет не буде під забороною щонайменше до кінця наступного року. 

Проте білборди Emit.Positivity, схоже, взагалі не можна назвати рекламою електронних сигарет чи тютюнових виробів. Тетяна Соловйова звернула увагу на відомості з заявки на реєстрацію торгової марки Emit Positivity. Вона підкреслила, що клас міжнародної класифікації товарів та послуг, під яким зареєструють ТМ, не тютюновий, а рекламний: 

  • реклама; 
  • розроблення рекламних кампаній; 
  • маркетинг; 
  • реклама особливих подій; 
  • проведення рекламних та маркетингових заходів щодо сприяння продажам.

Закон «Про рекламу» не зобов’язує вказувати відомості про рекламодавця під час розміщення зовнішньої реклами.

«Враховуючи, що на білбордах відсутні тютюнові вироби, а позначення Emit Positivity не належить до цієї індустрії, можна дійти висновку — порушень у сфері реклами немає і відповідальності теж. Можливо, цей хід є частиною глобальної продуманої маркетингової кампанії, про яку ми дізнаємося пізніше. Або, може, рекламодавець просто вирішив виконати якусь соціальну місію та принести позитивні емоції людям напередодні новорічних свят», — пояснює Соловйова.

Більше про це

01 Досвід

Стара звичка. Які прийоми допомагають тютюновим компаніям продавати мільярди сигарет на рік

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС
Тиждень знижок. Як український рітейл комунікував з клієнтами у «Чорну п’ятницю»
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
15 Грудня 2020, 17:54 4 хв читання
БІЗНЕС
Без зайвих витрат. Як ARX змінює консервативний ринок страхування за допомогою маркетингу
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
12 Грудня 2020, 21:52 14 хв читання
БІЗНЕС
Я поговорила про кризу з менеджерами 17 компаній. Ось що я зрозуміла — колонка СМО Admixer
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
05 Травня 2020, 18:09 11 хв читання
БІЗНЕС
«Зменшимо зарплатні, але нікого не кинемо». Як у Fedoriv Agency знайшли роботу для офісних працівників
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
28 Квітня 2020, 12:47 7 хв читання
Кейси

dev.ua оплатило рекламу в медіа, але її зняли через «конкуренцію». Що про це думають головреди та комерційні директори

31 Грудня 2021, 12:00
13 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

29 грудня головний редактор українського технологічного медіа dev.ua Станіслав Юрасов розповів у Facebook про ситуацію з рекламою в одного з конкурентів. dev.ua замовило публікацію в Telegram-каналі «великого українського медіа про стартапи та інтернет-бізнес». Утім, згодом видання повідомило, що пост зняли через конкуренцію за вказівкою головного редактора.

Це вкотре підняло «вічне питання» відносин редакції з комерційним відділом. Ми вирішили обговорити його з головними редакторами, директорами з реклами та керівниками нативних відділів українських медіа.

Що сталося?

Як зазначає Станіслав Юрасов, dev.ua практикує просування свого Telegram-каналу в інших галузевих каналах. «Проблем із цим у нас ніколи не виникало. Аж до останнього кейсу. Ми оплатили рекламу в каналі одного великого медіа про українські стартапи та інтернет-бізнес. Відправили пост, закинули гроші, все йшло добре», — зазначає головред dev.ua.

Далі менеджер з партнерств написав, що головний редактор зняв публікацію, бо видання не може рекламувати конкурентів. Також він попросив номер карти, щоби повернути гроші. За словами Юрасова, кошти вже повернули.

«Мені здається, мають бути якісь загальні правила розміщення реклами: на яких умовах, кому можна, кому не можна. І ми як рекламодавці повинні мати можливість з ними ознайомитися. Аби просто не витрачати ресурс та час. Та дати рекламу комусь іншому. Але коли у комерційний відділ приходить головний редактор і знімає рекламу на свій розсуд — це вже пробачте», — підкреслив Юрасов.

Також Станіслав написав головному редактору видання, аби дізнатися, чому так вийшло. Останній відповів, що рекламою займається комерційна служба, а не він. Також головний редактор видання X зазначив, що вони повернули гроші, й він не бачить проблеми.

Ця ситуація вкотре змусила замислитися щодо правил взаємодії редакції та комерційних відділів медіа. Тому ми попросили прокоментувати її головних редакторів, директорів з реклами та керівників нативних відділів українських медіа.

Як взаємодіють комерційний відділ і редакція dev.ua?

— У нас це поділено на старті. Ми найняли комерційного менеджера, який має свої KPI, так само як і в мене — свої. Ми можемо, звичайно, з цією людиною консультуватися, допомагати їй контактами, а мої автори у вільний час — допомагати з матеріалами. Це іноді трапляється, хоча комерційний менеджер має свій пул залучених авторів. 

Я не можу впливати на його роботу, а тим більше знімати щось. Так само, як і він. Але перед укладанням контрактів, якщо є потенційно суперечливі моменти, що порушують редполітику, ми можемо з ним обговорювати ці договори. Хоча таке трапляється рідко. Після укладання контракту у мене немає впливу на його виконання. 

Що розповіли інші медіаменеджери

Як взаємодіють комерційний відділ і редакція у вашому виданні?

Зараз у нас по суті медіастартап, а весь комерційний відділ — одна людина. Але в будь-якому випадку існує поділ. Рекламою займаються одні люди, контентом — інші. Вони безпосередньо не впливають на роботу один одного. Уся комунікація між комерційним відділом і редакцією відбувається через головного редактора.

Чи бере участь головний редактор у підготовці комерційних матеріалів?

Попри формальний поділ роботи журналістів та відділу реклами, усю відповідальність за публікації на сайті несе головний редактор. Саме тому із ним мають затверджуватися теми комерційних матеріалів та самі тексти рекламних публікацій. 

Якщо ми говоримо про спецпроєкти, то головний редактор не може брати участь у їхньому розробленні. Я вважаю не дуже правильним, коли він виступає головним героєм таких публікацій і по суті рекламує продукт або послугу.

Чи можна знімати рекламу після оплати та затвердження з клієнтом?

Зняття реклами після оплати та затвердження — нормальна практика. Буває, що клієнт може передумати і теж відмовитися. Головне — мати чітке обґрунтування, чому так сталося, та правильно комунікувати ситуацію.

Яка у вас політика щодо реклами конкурентів?

Якщо це прямий конкурент, то не на користь виданню давати йому можливість звертатися до читачів. Я б відмовився від такої реклами.

Що думаєте про ситуацію dev.ua та медіа X?

Якщо відбулася дискомунікація між головним редактором та відділом реклами, і він вирішив зняти рекламу, то це його рішення та відповідальність. Як я й казав вище, за все, що публікується на сайті, відповідає головний редактор.

Як взаємодіють комерційний відділ і редакція у вашому виданні?

Котлети окремо, мухи окремо. Так було і з комерційним відділом «Української правди», так і зараз, коли нас продає сейлз-хаус, спільний з «НВ». Але тепер вони ще й фізично перебувають в іншому офісі.

У нас прописана рекламна політика, яка складалася за участі головних редакторів усіх сайтів. Нею комерційний відділ керується під час продажу. Частково ця політика викладена у принципах і правилах роботи «УП».

Звісно, ​​всього врахувати неможливо. Якщо у сейлза виникають питання щодо суперечливого рекламодавця, то ми виносимо тему на загальне обговорення до редакторського чату і вже там приймаємо рішення.

Чи бере участь головний редактор у підготовці комерційних матеріалів?

Нативні матеріали створює відділ спецпроєктів. Це свого роду чистилище між котлетами і мухами — редакцією та комерційним відділом, яке все ж таки більше стосується до редакції.

Над матеріалами працюють фрілансери, редагую їх я. Фінальне «ок» все одно дає головний редактор сайту, на якому виходитиме матеріал.

Чи можна знімати рекламу після оплати та затвердження з клієнтом?

Ми ніколи не знімаємо матеріали. Якщо він вийшов — шляху назад немає. Потенційно ми можемо припинити співпрацю, якщо, наприклад, домовилися з клієнтом на чотири матеріали, а між другим та третім він дуже зашкварився. Поки це лише теоретична можливість. Ми намагаємося, відсіяти тих, хто потенційно може зашкваритися, ще на першому етапі.

Яка у вас політика щодо реклами конкурентів?

Не пам’ятаю, щоби конкуренти приходили рекламуватися на сам сайт. Проте в Telegram-канал «УП. Кляті питання» ми беремо рекламу інших медіа. Звичайно, якщо ми маємо схожі цінності. Тобто умовна «Страна» там навряд чи з’явиться, а dev.ua може.

Що думаєте про ситуацію dev.ua та медіа X?

Головред може і повинен вирішувати, що виходитиме на сайті, а що ні. Мабуть, усередині медіа Х виникла дискомунікація, і головний редактор побачив матеріал тільки тоді, коли він уже був готовий до публікації.

Усі помиляються, і це ок. Можна було би визнати помилку та вибачитися. Думаю, тоді не було би посту Стаса та всієї цієї історії. Хоча, гадаю, з нею канал набере не менше підписників, ніж отримав би від реклами.

Як взаємодіють комерційний відділ і редакція у вашому виданні?

Комерційний відділ перед початком перемовин із клієнтом завжди перевіряє, чи відповідає така співпраця політикам нашої організації. Ми, наприклад, не можемо співпрацювати з тютюновими компаніями, або з тими клієнтами, які афільовані з олігархами. Загалом маємо доволі багато обмежень.

Якщо з цим проблем немає, комерційний відділ починає роботу з замовником і паралельно веде комунікацію з редакцією. Щотижня у нас відбуваються зустрічі, куди приходять представники редакції та комерційного відділу. На них обговорюються ідеї комерційних проєктів та стан виконання наявних. Комерційний відділ узгоджує на цих зустрічах формат проєкту (чи відповідає він редакційній політиці) та дату виходу на наших платформах.

Перед публікацією з текстом (відео) завжди працює наш штатний редактор — перевіряє, чи все в публікації відповідає нашим стандартам.

Чи бере участь головний редактор у підготовці комерційних матеріалів?

Від редакції у нас цей напрямок курує заступниця головного редактора. Головред підключається, якщо мова йде про великий проєкт, наприклад, кілька спецрепортажів або серія текстів. Також у ситуаціях, коли заступник головреда не знаходить спільної мови з комерційним відділом. Таке рідко, але все ж буває.

Чи можна знімати рекламу після оплати та затвердження з клієнтом?

Ні, у нас таких випадків не було. Наші політики взагалі не дозволяють нам знімати (видаляти) публікації. В яких випадках це можливо? Теоретично, якщо замовник умисно приховав якусь важливу інформацію — про продукт, власника бізнесу тощо. Але загалом вважаю, що така ситуація є неприйнятною.

Що думаєте про ситуацію dev.ua та медіа X?

Я докладно не знайома з цією ситуацією, тому не хотіла б її коментувати.

Як взаємодіють комерційний відділ і редакція у вашому виданні?

У нас дуже невелика команда. Хоча комерційний відділ і редакція розділені, ми все одно тісно працюємо разом. Журналісти беруть участь як у вигадуванні тем, так і в написанні текстів. Це не вимушений хід, а наша позиція. У цьому ж і є суть нативної реклами — її пишуть в редакційному стилі. Якщо ми залучаємо до написання тексту когось зі сторони — це завжди журналіст, з яким ми довго співпрацюємо і який відчуває наш tone of voice. Якщо запрошувати рандомного копірайтера, то в чому цінність такого матеріалу для партнера та видання, в якому він розміщується? 

Чи бере участь головний редактор у підготовці комерційних матеріалів?

Беру участь лише з точки зору контенту — іноді сам пишу, іноді редагую, іноді даю коментарі (якщо це формат, коли, наприклад, редакція тестує продукт партнера). Я не веду перемовини з клієнтом і взагалі не торкаюся фінансових питань. Цим доводилося займатися лише на самому початку (дуже давно), коли в нас взагалі не було комерційної директорки. 

Відтоді був лише один випадок, коли мені довелося втрутитися. Тоді наш партнер, велика IT-компанія, ніяк не міг побороти внутрішню бюрократію. Через це публікація матеріалу затримувалася ледь не на пів року. Довелося розв’язувати питання на рівні топменеджменту. Більше такого не було. 

Чи можна знімати рекламу після оплати та затвердження з клієнтом?

У нас таких прецедентів не пригадаю. Ми давно маємо загальне розуміння наших червоних ліній. Коли виникають сумніви, ми спочатку вирішуємо все у себе і потім виходимо до партнера з рішенням, від якого вже не відступаємо. В обговореннях бере участь уся редакція, не лише комерційний відділ. 

Яка у вас політика щодо реклами конкурентів?

На рівні «чи можна рекламувати конкурентів» — не бачу нічого поганого у відмові. Ми у своїй ніші радо робимо і «взаємний піар» в Telegram-каналах, і купуємо рекламу іноді. Не можу гарантувати, що в майбутньому наш підхід не зміниться. І так, і так — ок.

На рівні недотримання домовленості. У мене є улюблена цитата з «Карткового будинку»: «Природа обіцянок в тому, що вони несприйнятливі до мінливих обставин». Я намагаюся дотримуватися цього принципу. Гадаю, нічого страшного би не сталося, якби це видання прорекламувало конкурента один раз, якщо вже домовилися. Усередині в себе можна було би провести «розбір польотів», донести політику про нерекламування конкурентів до всіх на майбутнє. 

Що думаєте про ситуацію dev.ua та медіа X?

Я б на місці головреда видання X точно був би значно ввічливішим у спілкуванні з колегами в такій ситуації.

Як взаємодіють комерційний відділ і редакція у вашому виданні?

У нас є політика щодо роботи з рекламодавцями. У ній суворі правила, через які ми не переступаємо, навіть якщо нам пропонують х2 та х3 грошей. Ми не працюємо із політичними структурами, компаніями, діяльність яких порушує законодавство України чи пов’язана з РФ. Також ми завжди маркуємо рекламу. Тому в нас не буває випадків, коли головний редактор приходить і каже: знімаємо рекламу. Те, що нам не підходить за редполітикою, ми просто не можемо розмістити.

Чи бере участь головний редактор у підготовці комерційних матеріалів?

Якщо за контентом нам матеріал підходить, а конкурент ще й платить, why not? До того ж редакція в курсі всіх проєктів нативного відділу. На щотижневих зустрічах із ними ми обговорюємо всю рекламу, яка у нас у роботі.

Чи можна знімати рекламу після оплати та затвердження з клієнтом?

Була одна ситуація, коли клієнт захотів зняти матеріал після його публікації. Але це сталося не з нашої вини, а тому, що в клієнта різко змінилася PR-стратегія, і матеріал їй суперечив. Так буває. Матеріал зняли, але за деякий час за доплату ми його доопрацювали й ще раз опублікували. Більше таких випадків не було.

Яка у вас політика щодо реклами конкурентів?

Пункту щодо роботи з конкурентами ми не маємо, але особисто я не бачу в цьому жодної проблеми. У нас уже були кейси з колаборації з іншими виданнями, і зараз ми готуємо спільний комерційний проєкт із нашим конкурентом. Вважаємо, що це дуже класний кейс.

Що думаєте про ситуацію dev.ua та медіа X?

Думаю, що головний редактор видання X міг просто вибачитися за цю ситуацію і додати пункт щодо роботи з конкурентами в редакційну політику.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС
Непрямо, але законно. Юристи коментують (приховану) зовнішню рекламу тютюнових виробів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Грудня 2021, 15:00 5 хв читання
Кейси Как геймификация делает диджитал-кампании эффективнее
Три хвилини вашої уваги. Як гейміфікація робить діджитал-кампанії ефективнішими
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
26 Жовтня 2021, 13:30 5 хв читання
Кейси Бренди постійно намагаються зрозуміти смаки примхливих споживачів.«Не знаю, чого я хочу» і «Усе одно» — часто викривлюють результати анкетувань і фокус-груп.
Чесні імпульси. Як і навіщо Aimbulance та Beehiveor досліджують мозок цільової аудиторії
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
10 Березня 2021, 08:00 7 хв читання
Кейси Як потрапити у тренди YouTube з рекламною інтеграцією — кейс IZI.ua та SILIRADA
Як потрапити у тренди YouTube з рекламною інтеграцією — кейс IZI.ua та SILIRADA
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
14 Лютого 2021, 10:00 5 хв читання
Кейси

Що робитимемо? Представники влади та бізнесу — про реформу в IT-освіті

21 Грудня 2021, 15:45
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

16–17 грудня в Inveria Event Space пройшла освітня IT-конференція — Synergy 2021 IT Business & IT Education. Спікери обговорили основні напрями реформи IT-освіти, моду на світчерство та її вплив на індустрію, нездатність випускників університету працювати над реальними проєктами та загрозу вітчизняному ринку праці з боку Китаю. Оскільки в грудні не у всіх є час сходити на конференцію за інсайдами, ми вирішили зробити це за вас. Ось короткий переказ основних думок спікерів першого дня Synergy 2021.

Як планують реформувати IT-освіту

На початку конференції міністр цифрової трансформації Михайло Федоров представив план і дорожню карту реформування системи IT-освіти.

Згідно з планом (RoadMap for IT Education Reform), до 2024 року держава очікує збільшення надходжень до держбюджету від IT-компаній до $17 млрд. Водночас частка IT у ВВП країни має складати 10 %, а кількість робочих місць — понад 450 000. Сьогодні частка IT в експорті держави складає лише 38 %.

Серед основних напрямів реформування системи:

  1. розвиток неформальної освіти (у короткостроковій перспективі);
  2. підвищення конкурентоспроможності та автономності університетів і коледжів (у середньостроковій перспективі);
  3. якісніше викладання математики та інформатики в школах (у довгостроковій перспективі).

Що про реформи думають спікери

Перед початком дискусійної панелі модератор Андрій Сусленко (засновник імпакт-стартапу COGNICOO) запропонував учасникам оцінити за 10-бальною шкалою вірогідність успішних реформ:

  • Тарас Кицмей (співзасновник SoftServe) — 10;
  • Юрій Антонюк (голова EPAM в Центральній та Східній Європі) — 11;
  • Михайло Федоров (міністр цифрової трансформації) — 10;
  • Володимир Бугров (ректор КНУ імені Т. Шевченка) — 7;
  • Сергій Захарін (держсекретар МОН) — 10.

На думку Тараса Кицмея, зараз треба подумати про партнерство між IT-компаніями та конкретними закладами вищої освіти (ЗВО).

IT-освіта — це про фінансові та інтелектуальні можливості. Думаю, має бути певна синергія між викладачами та IT-індустрією. Можливо, вони мали би працювати одночасно і в освітній сфері, і в індустрії.

Тарас Кицмей

Наступним свою оцінку пояснив Володимир Бугров. «Я реаліст, тому й поставив 7 балів. У нас критична ситуація з математикою. Ми ніколи не піднімемо IT-сферу на вищий рівень, якщо не підтягнемо математику. А ще 7 балів тому, що реформи — це тяглий процес. Те, що ми посіяли, ще має прорости, а для цього потрібен час. Тому я би сказав, що цю програму можна реалізувати за три-п’ять років», — пояснює ректор КНУ імені Т. Шевченка

Юрій Антонюк хотів би, щоби більше міжнародних освітніх закладів приходили до України. «Не для того, аби українським було погано, а щоби була можливість порівняти український і західний рівні. У нас немає трьох-п’яти років на реформу. Ми мусимо все зробити максимально швидко, прямо наступного року. Гадаю, треба шукати «шорткати» «Шорткати» «сленговий », — розповів голова EPAM

Він також підкреслив, що Україні потрібні не кодувальники, яких готують на курсах, а люди з фундаментально освітою.

Подивіться на американський MTI, вони не хочуть вчитися п’ять-шість років. Можна ще подумати, щоби розбити бакалаврат і магістратуру. Можливо, магістратура не потрібна без досвіду роботи після бакалавра.

Юрій Антонюк

Михайло Федоров підкреслив, що зараз потрібно розв’язати питання працевлаштування людей старшого віку. «Для молодих відкриті всі двері, для старших — навпаки. А ще особливу увагу потрібно звернути на світчерів, тобто тих, хто хоче увійти в IT. Для цього ми вже розробили відповідний законопроєкт, у якому прописано, що 50 % вартості навчання в EdTech-компанії буде сплачуватися зі спеціального фонду», — пояснив міністр цифрової трансформації.

Світчери — нова мода. Як перейти до IT, якщо ти не айтівець

Світчери — не нове явище на ринку праці. Так називають людей, які вирішили змінити сферу діяльності. Особливої популярності це явище набуло в IT.

На думку операційної менеджерки Beetroot Academy Інеси Матевосян, світчерство повинно бути свідомим вибором, а не даниною моді.

Мода на світчерство мене лякає. У мене мода взагалі не асоціюється зі свідомим вибором. 10 років тому вважалося модним бути економістом або юристом, і всі йшли на цей фах. Зараз модно переходити в IT. Ми ж як IT-спільнота маємо працювати над тим, щоби сюди йшли не за статусом, а за можливістю розвитку.

Інеса Матевосян

Talent Acceleration Center Director SoftServe Андрій Переймибіда підкреслив важливість світчерів для ринку: «У нас річна потреба в IT-спеціалістах — 60 000. Університети випускають 20 000. І ми ж не можемо сказати, що всі 20 000 йдуть в IT. Як мінімум 40 000 (а насправді 50 000) мають звідкись прийти. І для цього є всього лиш два джерела — неформальна освіта і світчери. 15 років тому ми орієнтувалися на студентів. Тепер частка світчерів збільшується. Зараз у нас 50 на 50 студентів та світчерів».

Також він поділився інсайдами про наймання світчерів.«Для нас важливі два пункти — знання та навички. Неважливо, де люди їх здобули. Які шляхи є для світчерів? Є стажування. Є корпоративні університети. У SoftServe, наприклад, є корпоративний університет, який готує спеціалістів», — додав Переймибіда.

Утім, попри зростання попиту на світчерів, поки що їх достатньо не у всіх сферах. Серед останніх — кіберспорт. За словами Chief Public Engagement Officer TECHIIA holding Маріанни Коніної, у кіберспорті світчерів насправді небагато.

«Нещодавно ми почали впроваджувати практику — беремо до себе людину без досвіду лише тому, що вона хоче в нас працювати. Такі програми стажування переважно не суперпублічні. Людина має пройти в нас два етапи: розмову про цінності, а потім — баррейзинг. Це співбесіда щодо цінностей, яку проводить той, хто не буде впливати на його роботу в майбутньому», — розповіла Коніна.

Насамкінець Senior Software Engineer Exadel Андрій Лавренюк поділився спостереженням: найчастіше світчерами в IT-сфері стають вчителі та лікарі.

Коли готувався до дискусії, спитав у себе в Instagram, звідки люди прийшли в IT. І була нереально велика кількість вчителів та лікарів. І, як не дивно, вчителі (особливо англійської мови) нереально успішні в програмуванні та тестуванні.

Андрій Лавренюк

На ринок праці чекають нові виклики

Одна з нагальних проблем — нездатність випускників після університету влитися в колектив та працювати над реальними проєктами. Тому, за словами співзасновника та CEO Sigma Software Валерія Красовського, молодим співробітникам треба прищеплювати продуктове мислення. «Це необхідно не тільки продуктовим компаніям, а й сервісним. Люди мають розуміти, як будувати продукти та їхню архітектуру, працювати з бізнес-вимогами», — вважає Красовський.

На його думку, молодим спеціалістам також необхідні навички менеджменту й управління проєктами. «Звісно, просте програмування — це цікаво, але було б класно якби компанія могла надати повний спектр послуг із розроблення продуктів, бізнес-аналізу та управління проєктами. Тоді такі послуги дійсно можна було би продавати дорожче, а співробітники компанії могли б розраховувати на більшу зарплатню», — вважає Красовський.

Думку Красовського поділяє University Program Lead GlobalLogic Ukraine Євген Сакало.

У нас немає проблеми з кількістю випускників. Проблема, що вони не можуть долучитися до проєктів відразу з університетської лави. Саме тому ми довчаємо, навчаємо й перевчаємо. А це ще одна складність: хто буде навчати студентів та як нам збільшити кількість вмотивованих викладачів.

Євген Сакало

Загрозу вітчизняному ринку праці становить і Китай. Про це згадала Дарія Різник, менеджерка з навчання та розвитку талантів Intellias. «Додам трохи драми. Цього року в Китаї почалася велика державна кампанія з IT-освіти. І я впевнена, що китайці за п’ять років навчаться готувати спеціалістів для міжнародних глобальних компаній. І ми почнемо конкурувати з мільйоном випускників із Китаю. Тому треба подумати, як ми хочемо розвивати цю нішу, щоби вона бодай залишилася на ринку».

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Кейси
Як я вчив шестирічну дочку «кодити» мультики у Scratch.Jr (покроково)
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
23 Січня 2022, 12:00 9 хв читання
Кейси Дия Сити налоги для резидентов
Юрист коментує податковий закон для «Дія City». Кому і в чому він допоможе?
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
15 Грудня 2021, 15:15 5 хв читання
Кейси Суд вимагає у DOU.ua оприлюднити дані користувача
Cybercraft передумала позиватися до DOU.ua через негативні відгуки. Позиції сторін і коментар юриста
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
24 Листопада 2021, 17:00 9 хв читання
Кейси TechExpace відмовила кандидату у співбесіді через українську мову
TechExpace отказала кандидату в собеседовании из-за украинского языка. Детали истории и комментарий юристов
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
23 Жовтня 2021, 14:00 5 хв читання
Завантаження...