Джордан Белфорт продавав акції по телефону, їздив на яхті й переконував усіх, що фондовий ринок — це місце, де гроші ростуть як гриби після дощу, якщо ти достатньо добре кричиш.
Мільйони людей, подивившись «Вовка із Волл-стріт», вийшли з кінотеатру з двома думками: «Боже, який негідник» і «Хм, а як би мені теж так». Події у фільмі відбуваються в 1987-му, але навіть більше 10 років потому, у 2000-х, проблема була одна — між новачком і фондовим ринком стояли високі комісії, закриті термінали й брокери, які не завжди брали трубку.
Криза зламала довіру до банків, технології прибрали посередників, а пандемія відправила людей на дистанційку. От тоді зі смартфоном у руках і купою вільного часу люди відчули бажання розібратися, що таке ETF і як аналізувати ринок. Так поступово із закритого клубу інвестиції перейшли до застосунку в телефоні.
У період 2000–2008-го років інвестували тільки професіонали і заможні люди. Для більшості офісних працівників фондовий ринок виглядав складним, дорогим і фактично недосяжним.
У 2008-му році в США почалась криза іпотечного кредитування, що швидко поширилася на світові фінансові ринки. Багато великих банків та фінансових компаній збанкрутували, фондові індекси впали, обсяги світової торгівлі зменшились, ну а безробіття зросло.
Звісно, після цього довіра до банків знизилася, відсоткові ставки впали майже до нуля, а інвестори почали шукати нові способи збереження та примноження капіталу. Ось кілька таких альтернатив:
Якщо до кризи 2008-го року домінувала логіка «віддай гроші професіоналу — він знає краще», то криза показала: навіть великі гравці можуть помилятися. Тому люди почали шукати, як підвищити свою фінансову грамотність.
У цей час активно почали розвиватися освітні платформи та онлайн-ресурси, де люди вчилися самостійно аналізувати ринок.
Якісна аналітика, що раніше була доступна лише користувачам дорогих терміналів на кшталт Bloomberg, стала масовою. У доступі з'явилися такі інструменти як Yahoo Finance, Google Finance та профільні форуми.
Після кризи 2008-го року інвестори усвідомили: ринок може впасти на 30–50% за дуже короткий період. І якщо раніше більшість роздрібних інвесторів працювали у форматі «купив і тримай» (long-only), то згодом почали активно використовуватися:
До кризи портфелі формувалися навколо так званих надійних секторів — банків, енергетики, великих промислових компаній, а після фокус почав зміщуватися в бік технологій.
Інвестори почали звертати увагу на компанії, що створюють нові ринки та змінюють поведінку споживачів: Apple, Amazon, а трохи пізніше — Tesla. Так сформувалась нова логіка: краще інвестувати у майбутнє, ніж у стабільність минулого.
До середини 2010-х років відкрити рахунок онлайн було складно: значний мінімальний депозит, паперові документи та тривала верифікація. Проте у 2015-му такі брокери як Interactive Brokers суттєво спростили онлайн-онбординг і відкрили доступ клієнтам з усього світу. Це спричинило масовий потік інвесторів на американський ринок.
Також активно розвивалися мобільні застосунки, і до 2019-го смартфон перетворився на повноцінний торговий інструмент.
Акронім FAANG (Facebook, Apple, Amazon, Netflix, Google) став частиною масової культури. Amazon з 2015-го до кінця 2019-го року зріс приблизно з $300 до $1800 (у шість разів), Apple — майже втричі, Alphabet — більш ніж удвічі.
Майже в цей період стався й IPO-бум. У 2019-му році на біржу вийшли Uber, Lyft, Pinterest, Zoom, Slack. Для широкої аудиторії участь в IPO стала символом причетності до нової економіки.
Хоча перший ETF (біржовий інвестиційний фонд) зʼявився ще у 1993-му році, саме у другій половині 2010-х вони стали популярними.
ETF — це кошик активів, який торгується як звичайна акція. Купуючи ETF на S&P 500, інвестор фактично отримує частку в 500 найбільших компаніях США. Те, що раніше вимагало значного капіталу та складного управління, стало доступним за ціною однієї акції.
У 2015–2019-х роках ринок ETF зростав стрімко. Компанії Vanguard, BlackRock (iShares) та State Street активно конкурували, знижуючи комісії до мінімуму.
YouTube фактично став безплатним університетом інвестування. Канали на кшталт Graham Stephan, Meet Kevin набирали мільйони підписників, пояснюючи, як читати звітність, що таке P/E ratio, у чому різниця між індексним та активним інвестуванням тощо. В Україні цей тренд підхопили локальні блогери та спільноти.
У 2015–2019-х роках технології знизили барʼєри входу, ETF зробили диверсифікацію масовою, а цифрові медіа сформували новий рівень фінансової грамотності.
Ринок постійно змінюється, і до 2020-го року він став значно технологічнішим і доступнішим.
Після пандемії стало очевидно, що продуктивність не залежить від фізичної присутності в офісі. Це відкрило доступ до глобального ринку праці.
Локдауни, низькі ставки та надлишкова ліквідність створили нові можливості для роздрібного інвестора. Це призвело до появи та популяризації таких явищ:
У цей період на ринок прийшла нова категорія інвесторів — люди, які працюють дистанційно, мають дохід у валюті та шукають альтернативні методи збереження капіталу.
Штучний інтелект суттєво змінив швидкість обробки інформації. Якщо раніше фундаментальний аналіз компанії разом із вивченням фінансової звітності міг займати години, то з АІ це можна зробити за кілька хвилин.
АІ не є прямим драйвером економічного зростання, але він формує нову галузь, подібно до того, як у свій час розвивалася інфраструктура інтернету та вебсайтів на початку 2000-х років.
Для роздрібного інвестора АІ відкрив доступ до аналітичних інструментів, які ще недавно були відкриті лише інституційним гравцям.
Сьогодні новачку значно простіше почати інвестувати, ніж ще 5–7 років тому. Водночас АІ не забезпечує гарантованої високої дохідності при передачі йому портфеля в управління. Це інструмент, який потребує грамотного використання.
У майбутньому виграватиме інвестор, який:
Термінал Bloomberg — теж. Потрібні тільки знання, які можна отримати, сидячи вдома.
🤚 Обрати курс →