Хто і як закуповує дрони для ЗСУ. Як працює DOT-Chain Defence і що він змінює для виробників
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
За традиційної централізованої закупівлі військові могли чекати на замовлені дрони до пів року, а коли нарешті отримували їх, техніка іноді вже втрачала актуальність на полі бою. У 2025 році запрацював DOT-Chain Defence — державний маркетплейс для закупівлі озброєння для військових, що працює за принципом онлайн-магазину. Тепер деякі замовлення надходять до підрозділів у середньому за вісім днів. Військові самі вибирають потрібні засоби, а Агенція оборонних закупівель ДОТ укладає контракти з виробниками та проводить оплату. За перший рік через систему поставили засобів на близько 70 млрд грн.
Як влаштований цей ринок, які засоби замовляють найчастіше та що отримують від нової моделі українські виробники? Про це журналістка Vector Олена Коваль розпитала у Андрія Алексєєва, заступника директора програми DOT-Chain Defence.
Як військові закуповують дрони
Сьогодні військові отримують безпілотні системи трьома основними шляхами: через децентралізовані, централізовані закупівлі та DOT-Chain Defence.
За децентралізованої моделі підрозділ сам вибирає потрібні засоби та закуповує їх за доступні йому кошти — із субвенцій чи ПДФО. Увесь процес він також проводить самостійно.
Військовим потрібно зібрати пропозиції, вибрати постачальника, укласти договір та оплатити замовлення. Далі — проконтролювати логістику й виконання договору.
На кожному етапі потрібно оформлювати документи, договори, акти й погодження. Значну частину з них досі опрацьовують на папері. Це забирає час військових і водночас покладає на них відповідальність за закупівлю. Якщо під час неї виникнуть процесуальні чи нормативні порушення, відповідатиме військовий, який її проводив.
Другий шлях — централізовані закупівлі. Агенція оборонних закупівель ДОТ проводить їх за кошти державного бюджету та міжнародної донорської допомоги. Це можуть бути прямі закупівлі конкретних виробів або тендери за визначеними тактико-технічними характеристиками. У цій моделі підрозділи не можуть напряму вибирати, які саме засоби отримають.
У DOT-Chain Defence підрозділ сам вибирає потрібний засіб у маркетплейсі, а Агенція бере на себе контрактування виробника, оплату та більшу частину документообігу.
Доступ до системи мають 500 бойових підрозділів Сил оборони. Крім ЗСУ, це підрозділи системи МВС — Нацгвардія, Державна прикордонна служба та Національна поліція. За перший рік роботи, з кінця липня 2025-го, через DOT-Chain Defence військо отримало понад 1,2 млн засобів.
Вісім днів замість кількох місяців. Як відбувається одне замовлення
Різницю між централізованою закупівлею та DOT-Chain Defence найпростіше побачити на шляху одного замовлення.
За традиційної централізованої закупівлі бригада спочатку визначає, які засоби та в якій кількості їй потрібні на певний період. Далі цю інформацію передають по вертикалі управління, де заявки різних підрозділів об’єднують в один документ.
Потім дані отримує Генштаб і формує загальну потребу. Це займає час, а на різних рівнях консолідації можуть виникати неточності, похибки та припущення.
Міноборони виділяє гроші на закупівлю. Оскільки загальна потреба зазвичай більша за доступний бюджет, Генштаб коригує перелік відповідно до фінансування.
Після цього Агенція оборонних закупівель аналізує ринок і готує закупівельні пропозиції. Коли їх погоджує Міноборони, Агенція починає закупівлю. Виробники за укладеними контрактами постачають продукцію до розподільчих центрів Сил оборони, звідки її передають бригадам за їхніми запитами. Увесь цей процес може займати від кількох місяців до пів року.
Тож військові нерідко отримували засоби, які вже потребували доопрацювання або втрачали актуальність для виконання завдань. Також вони могли отримати інші безпілотники, ніж зазначали в початкових заявках.
Цього року централізовані закупівлі змінили. Тепер Генштаб має формувати потребу на 80% в категорії БпЛА на основі даних про ефективність засобів із DOT-Chain Defence, Brave1 Market та DELTA. Ефективність визначає команда DELTA DELTA Українська військова цифрова система, яку розробляє Центр інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони (ЦІРОТ) за кількістю уражень.
Тобто прямі закупівлі дедалі більше враховують рейтинг ефективності виробів. Із серпня частину засобів також почали доставляти безпосередньо на корпус, що прискорило їх отримання військами та допомогло зробити перелік засобів актуальнішим.
У DOT-Chain Defence шлях замовлення коротший. Підрозділ визначає людей, які відповідають за три функції: оформлюють замовлення, приймають засоби та підписують цифрові акти.
Відповідальна людина заходить на маркетплейс і вибирає необхідні засоби. Зараз там є понад 1200 позицій від близько 300 виробників. Шукати їх можна за категоріями та характеристиками, а військові можуть залишати відгуки.
Біля кожного виробу зазначено, чи є він на складі, чи його потрібно виготовити під замовлення. Товар зі складу виробник має поставити не пізніше ніж через 10 днів після оформлення замовлення, якщо військова частина не вказала інший термін. Для продукції під замовлення цей термін становить до 62 днів. У своєму кабінеті підрозділ також бачить, скільки грошей може витратити на закупівлю.
Зараз середній термін доставки товарів зі складу становить вісім днів, продукції під виробництво — 37 днів.
Після отримання замовлення підрозділ підписує видаткову накладну, а командир або визначена ним людина — акт приймання. Обидва документи оформлюють у цифровому форматі.
Агенція платить виробнику лише після того, як підрозділ підтвердить, що отримав продукцію в повній комплектації та належної якості. Якщо є дефекти, чогось бракує або характеристики не відповідають заявленим, військові можуть подати рекламацію. Доставляє продукцію сам виробник. Якщо він порушує умови контракту, до нього застосовують штрафні санкції.
Завдяки цьому цикл забезпечення скоротився з кількох місяців до кількох тижнів, а в окремих випадках — до кількох днів.
Подібну модель почали використовувати й за кордоном. Цієї весни Армія США запустила UAS Marketplace (Unmanned Aircraft Systems), а Франція працює над власним військовим маркетплейсом. В серпні росіяни запустили свою підробку.
70 млрд грн постачань: як бізнес потрапляє в DOT-Chain
До маркетплейсу можуть приєднатися українські виробники засобів РЕБ, комплектувальних виробів, НРК, БпЛА та боєприпасів до них. Для більшості категорій продукт спочатку має пройти кодифікацію.
Виробник також подає документи, які підтверджують його виробничі спроможності, відсутність кримінальних проваджень та відповідність іншим вимогам. Якщо пакет документів повний і заповнений правильно, від заявки до підключення компанії до системи в середньому минає близько двох тижнів.
Ініціювати появу конкретного продукту в DOT-Chain Defence може й військова частина. Тоді Агенція сама звертається до виробника та пропонує приєднатися до маркетплейсу.
У цій моделі конкретний продукт вибирає сам підрозділ, а закупівлю фінансують із виділених державою коштів. За рік, із липня 2025-го до липня 2026-го, через систему поставили продукції приблизно на 70 млрд грн.
Для частини компаній попит через DOT-Chain Defence став можливістю збільшити виробництво. За словами Алексєєва, деякі виробники наростили виробничі потужності більш ніж учетверо за шість місяців роботи платформи. Водночас попит розподіляється нерівномірно: частина компаній отримує значно більше замовлень за інших. Назви цих виробників у ДОТ не розкривають із міркувань безпеки.
Виробники також просять запровадити ширшу передоплату за аналогією із централізованими закупівлями. Однак частину закупівель фінансують коштом європейського кредиту, умови якого вимагають заздалегідь визначати конкретні вироби та виробників. Для DOT-Chain Defence це складно, адже рішення про те, що саме замовити, ухвалюють військові безпосередньо в маркетплейсі.
Що військові замовляють найчастіше
94,5% замовлень у системі припадає на БпЛА. Понад 3% — на наземні роботизовані комплекси, решта — на інші категорії продукції.
Дані DOT-Chain Defence вже використовують і для централізованих прямих закупівель безпілотних систем. Рейтинг засобів, сформований на основі реальних замовлень та оцінок користувачів маркетплейсу, став одним із чинників, які враховують під час формування загального рейтингу виробів для державних закупівель.
Як DOT-Chain співіснує з Brave1 Market
Brave1 Market — це каталог, де військові частини можуть знайти потрібні засоби та напряму працювати з виробниками. Підрозділ сам укладає контракт, контролює доставку й оплачує товар власними коштами.
DOT-Chain Defence працює інакше. Система може використовувати кошти та баланси бюджетних програм — зараз їх шість — і містить каталог товарів, допущених до закупівель у межах цих програм. Через неї також ведуть електронний документообіг між сторонами, залученими до погодження та виконання контрактів.
Обидві системи взаємодіють у програмі е-балів разом із DELTA. У DELTA верифікують ураження, через Brave1 Market військові оформлюють замовлення, а через DOT-Chain Defence Агенція веде операційну частину та електронний документообіг за контрактом.
Як захищені дані військових
DOT-Chain, каже Алєксєєв, стала третьою державною інформаційно-комунікаційною системою в Україні, яка пройшла оцінювання відповідності міжнародним стандартам на основі профілів безпеки NIST RMF NIST RMF (Risk Management Framework) Розроблена Національним інститутом стандартів і технологій США (NIST) система управління ризиками інформаційної безпеки. Допомагає оцінювати й контролювати ризики для інформаційних систем. . Аудит охоплював і маркетплейс DOT-Chain Defence. Такі профілі безпеки використовують федеральні установи США, які працюють із критично важливими інформаційними системами, зокрема Міністерство оборони США, NASA та ЦРУ.
Державний оператор тилу, який розробив систему, також сертифікований за міжнародним стандартом управління інформаційною безпекою ISO 27001 ISO 27001 Міжнародний стандарт управління інформаційною безпекою, який встановлює вимоги до захисту інформації, оцінювання ризиків і запобігання витокам даних. .
Користувачі DOT-Chain мають різні права доступу. Кожен із них бачить лише інформацію, потрібну для його роботи. Це має зменшити ризик доступу до чутливих даних, навіть якщо хтось отримає доступ до окремого облікового запису.
Що в DOT-Chain досі роблять вручну і що планують автоматизувати
Один із процесів, який військові досі виконують вручну, — рекламації. Зараз DOT-Chain Defence працює над їхньою автоматизацією за аналогією з DOT-Chain Food. Система має сама знаходити невідповідності в умовах постачань та готувати потрібні документи.
Також планують спростити подання документів через систему й автоматизувати претензійно-позовну роботу.
Протягом наступного року DOT-Chain планує цифровізувати інші тилові напрями — харчування, сухпайки, ПММ та речове майно. Серед інших планів — армійський КЕП, вхід через id.gov.ua та управлінські дашборди для різних ланок.
Також команда планує запустити модуль «сервісних звернень», де можна буде офіційно фіксувати несправності та невідповідність заявленим характеристикам. Доступ до екосистеми хочуть розширити на інших військових, зокрема працівників польових майстерень. Крім того, систему планують технічно оновити, запустити автоматичні рекламації та інтегрувати з новими реєстрами й SAP.
Для частини цих змін потрібно буде змінити правила державних закупівель. Зокрема, на рівні законодавства та регламентів потрібно закріпити перехід на ринкову класифікацію каталогізації та юридичну силу нових цифрових інструментів — армійського КЕП і автоматичних рекламацій. Також правила потрібно адаптувати до безпаперового документообігу та нових тилових контрактів.
Більше про це
Чи реальні 25–29% річних за інвестицію в miltech? Навіщо Vyriy залучає приватних інвесторів та які є ризики
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
