Демократія, фашизм і поранений гігант: три потенційні сценарії, що станеться з росією після поразки у війні — Bloomberg

Що відбувається з росією вже

Починаючи з кінця лютого на росію наклали економічні, торговельні та фінансові санкції. Вона повільно йде до дефолту, разом зі швидким технологічним відокремлення від світу. Іноземні фірми тікають з країни, а російські команди виключені з міжнародних змагань з футболу й інших видів спорту. Навіть Міжнародна федерація кішок заборонила російським котам брати участь у своїх заходах.

росія — це не якась ізольована від світу тиранія, як Куба чи Північна Корея. Це велика держава, чиє населення донедавна було глибоко пов’язане з глобальним середовищем. Зараз росія зазнає міжнародної ізоляції, яка зазвичай трапляється лише тоді, коли країна воює зі світом.

Що буде з росією, якщо її конфлікт з Україною затягнеться на місяці чи роки? Ми можемо уявити кілька сценаріїв. Кожен створить неприємні виклики для росії. Деякі з них можуть бути досить тривожними для Америки та її союзників.

Варіант 1: Відродження демократії

Найкращим варіантом є «московська весна», коли війна призведе до зміни режиму та відродження демократії, яку росія недовго переживала в 1990-х роках. Російські еліти повалять путіна й укладуть мир з Україною. Відчувши на собі наслідки агресії й автократії, ліберальна частина російського суспільства вимагатиме ширшої політичної свободи та реінтеграції країни у світ. Щось схоже на те, як ізоляція допомогла переконати Південну Африку відмовитися від апартеїду наприкінці 1980-х років, іноземне пригноблення спричинить різкі зміни в зовнішній і внутрішній політиці москви.

Шанси на здійснення цього сценарію невеликі. Два десятиліття путінізму призвели до слабкої та роздробленої опозиції. путін, безсумнівно, намагався захистити свій режим від переворотів, налаштовуючи одна проти одної служби безпеки та розвідки. І навіть якщо росія справді переживе революцію, історія 1990-х застерігає нас, що може послідувати — нестабільність і навіть хаос.

Варіант 2: «Поранений гігант» і продовження війни

Другий, більш правдоподібний сценарій — «Поранений гігант». Тут путін використовує свій контроль над службами безпеки, щоб триматися за владу та придушувати будь-яке невдоволення населення, яке породжує ізоляція. Він використовує можливості чорного ринку, які неминуче створюють санкції, щоб заохотити лояльних людей. росія стає все більш залежною від Китаю, оскільки шукає економічні та технологічні альтернативи Заходу.

Змінюється не стільки російська політика, скільки російська влада. Ціною просування вперед є постійне виснаження економіки, сповільнена технологічна модернізація та довгострокове ослаблення військового потенціалу москви. Цей сценарій не чудовий для західних і тихоокеанських демократій, але він також не суперпоганий. Проти більш млявої, занепадаючої росії, США могли би показати себе краще в тривалому суперництві.

Варіант 3: росія стає Іраном

Є третій, похмуріший сценарій — «Тегеран на Волзі». Тут ізоляція та радикалізація пропорційно наростають. Освічені росіяни залишають країну, позбавляючи режим від його найбільш відвертих ліберальних критиків. Прихильники жорсткої лінії приймають «економіку опору», засновану на самодостатності й уникненні шкідливого впливу Заходу. Агресивні внутрішні чистки, невпинна пропаганда та розпалювання войовничого націоналізму породжують російський варіант фашизму. Коли путін зрештою закінчує своє правління, його замінює такий самий репресивний, амбітний і ксенофобський лідер.

Так росія стає надпотужним Іраном із ядерною зброєю — країною, яка назавжди відчужена від світу та компенсує слабкість посиленою войовничістю. Ця росія далека від того, щоб відступити у своїй конфронтації із Заходом. Навпаки, вона може посилити інтенсивність цієї боротьби — проводити широкі диверсійні програми в Європі чи агресивніше використовувати свою кіберзброю проти США й інших демократичних країн.

Підсумки

Звісно, реальність може відрізнятися від будь-якого з цих сценаріїв. Але передбачення потенційних варіантів ілюструє два важливі моменти:

1. Вашингтон має почати серйозно думати про довгострокову траєкторію росії. 1989 року адміністрація президента Буша-старшого створила групу планування для розгляду того, що може статися на тлі кардинальних змін у Радянському Союзі. Незалежно від подій цієї війни, росія достатньо велика та могутня, щоб її траєкторія була життєво важливою для загального стану міжнародного порядку. Це означає, що США повинні бути готові до будь-якого напрямку, у якому вона рухається.
2. Обрежніше з тим, чого бажаєте. США та їхні союзники справедливо використовують нищівні санкції, а також завзятий опір України, щоб покласти тяжкі витрати на російський режим, який грубо порушив основні норми міжнародної поведінки. Умиротворення та військове втручання є єдиною очевидною й огидною альтернативою цій політиці. Але ми лише почали розглядати, якими можуть бути його довгострокові наслідки.

Навіть за найкращого першого сценарію США зіткнуться з величезними проблемами, допомагаючи росії лібералізуватися та вийти з-під авторитарного правління. Більш правдоподібний варіант, що Вашингтон зіткнеться з непокірною, можливо, навіть ще більш радикалізованою росією. Війна в Україні зрештою закінчиться, але проблеми США з росією, можливо, тільки починаються.

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter