БІЗНЕС

Батьки проти Цукерберга. Чим техногігантам загрожують нові гучні позови

29 Листопада 2023, 09:00
10 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Надія Баловсяк Спостерігаю за технологіями, аналізую та розповідаю про них
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Над соціальними мережами густіють хмари. Наприкінці жовтня група з 42 прокурорів подала позов проти Meta. Компанію звинувачують у тому, що її продукти викликають залежність у неповнолітніх. Він же містить претензії, що Meta порушила Закон про захист конфіденційності дітей в інтернеті (COPPA) — збір персональних даних дітей до 13 років без згоди батьків.

Інший позов — сотень батьків до Meta, Snap, ByteDance та Google. В ньому техногігантів також звинувачують у залежності молоді від соцмереж. Компанії пробували відхилити цей позов, але зазнали невдачі.

Журналістка Надія Баловсяк розповідає про новий раунд протистояння популярних соцмереж, владою США та батьками.

Викриття, яке майже нічого не змінили

Осінню 2021-го колишня співробітниця Facebook Френсіс Хауген зробила гучне викриття щодо практик ведення бізнесу компанією Цукерберга. Зокрема:

  • Керівництво знало, що Instagram негативно впливає на психіку дівчат підлітків. Проте ніяк з цим не  боровся.
  • Мінімальний вік, із якого можна користуватися Facebook — 13 років. Проте в компанії існують механізми для залучення молодших дітей.

Це викриття швидко розійшлось по медіа та спровокувало дискусію, але протривала вона не довго. На початку листопада 2023-го вийшла колонка Френсіс у виданні The Hill. Як сказано в заголовку, після її викриттів пройшло два роки, а в практиках великих технологічних компаній нічого не змінилось. 

«Нам необхідне всеосяжне законодавство, спрямоване на боротьбу з небезпеками, з якими стикаються діти в цифрову епоху. Дуже важливо, щоб ми розглядали законодавчі пропозиції Google і протоколи безпеки Meta як відправну точку для діалогу, а не його кінець», — пише Хауген.

Вона також вважає, що суспільству пора поставити собі питання, чи є заклики компаній до захисту дітей щирими, чи це «просто черговий виважений хід у грі, де панують прибуток та імідж». «Безпека наших дітей заслуговує на більше, ніж порожні обіцянки та напівсерйозні жести. Настав час Google, Meta та іншим технологічним гігантам діяти щиро», — підкреслює викривачка.

Схоже, так вважає не тільки Хауген. Нещодавно проти Meta та технологічних гігантів подали два досить симптоматичних позови. Кожен з них змушує задуматись, що нове всеосяжне законодавство вже не так і далеко.

Проблеми Meta

У кінці жовтня група з 42 генеральних прокурорів подала в суд на компанію Meta. Вони вважають, що функції соцмереж Facebook і Instagram викликають залежність і орієнтовані на дітей та підлітків. Підтримка з боку такої кількості генеральних прокурорів штатів свідчить про серйозні юридичні проблеми для Meta.

7 листопада відбулись слухання в Сенаті, на яких дав свідчення Артуро Бежар — колишній директор з інжинірінгу та консультант Meta. За його словами, у компанії діє культура «не бачити та не чути зла». Тобто ігноруються докази шкоди. Публічно ж Meta представляє ретельно продумані показники, щоб применшити її.

Артуро розповів, що на його рішення виступити вплинула історія 14-річної доньки та її друзів, які зіткнулись із сексуальними домаганнями Instagram. Про ці інциденти повідомили компанію, але в Meta майже нічого не зробили.

Бежар також надав документи, як він попереджав вище керівництво Facebook і Instagram про шкоду, якої завдають їхні продукти. Зокрема:

  • Понад чверть підлітків віком від 13 до 15 років повідомили, що отримують сексуальні пропозиції в Instagram. 
  • Майже третина підлітків стикалися з дискримінацією за ознакою статі, релігії, раси та сексуальної орієнтації. 
  • Чверть підлітків повідомляють, що зазнавали знущань або погроз.
  • Майже чверть підлітків розказали, що відчували погіршення ставлення до себе, власного тіла та соціальних стосунків, що призводить до серйозних депресій і розладів харчової поведінки. 
  • Коли користувачі повідомляли Facebook про шкідливий контент, компанія вживала заходів тільки у 2% випадків. 

Бежар звертався до вищого керівництва компанії, зокрема, Марка Цукерберга та вже колишньої COO Шеріл Сендберг. Проте не отримав відповіді.

Через декілька днів після слухань стало відомо, що Марк Цукерберг не лише знав про те, що його платформи мають негативний вплив на підлітків, але й не дозволив внести зміни в цьому напрямку. Мова про відключення «фільтрів краси» Instagram, що йому пропонували ще 2019-го. На думку фахівців, ця функція шкодить психічному здоров’ю підлітків, формуючи в них нереалістичні очікування щодо тіла.

У квітні 2020-го Цукерберг написав своїм заступникам, що на фільтри «є попит». А ще він не бачив «жодних даних», які б свідчили про шкоду від них. Це рішення Цукерберг прийняв попри протилежну думку з боку інших топменеджерів компанії, включно з головою Instagram Адамом Моссері. 

На свій захист щодо цих претензій в Meta заявили, що прямо заборонені фільтри, які рекламують косметичну хірургію, екстремальне схуднення та зміну кольору шкіри. Також в компанії звертають увагу, що її соціальні сервіси мають понад 30 інструментів для батьків, серед яких — обмеження часу використання сервісів. 

В цьому ж кейсі також стало відомо, що Цукерберг у 2021 році відмовився від пропозиції віцепрезидента з глобальної політики Ніка Клегга інвестувати в посилення позицій компанії у сфері «цифрового добробуту».

Інша проблема — керівництво Instagram ставило однією з головних цілей збільшення кількості часу, який користувачі проводять у соцмережі. У внутрішній презентації 2020 року йдеться, що Instagram задовольняє бажання підлітків за допомогою «пошуку новизни» та «допамінового удару». Це відбувається через періодичні сповіщення про коментарі, підписки та інші пропозиції для привернення уваги. Вони можуть формувати відчуття «схвалення та прийняття, що є величезною нагородою для підлітків».

Справа Моллі Рассел 

Схожі, претензії містить іще один судовий позов до Meta, Bytedance (TikTok), Snap (Snapchat) та Google (YouTube) — ініційований сотнями сімей та представників шкільних округів в США. Вони вважають, що технологічні компанії свідомо піддають дітей впливу шкідливих продуктів. Позивачі звертають увагу не лише на проблему залежності, але й відсутність достатньо добре працюючої системи батьківського контролю та складнощі процесу деактивації облікового запису.

В якості прикладу навели справу 14-річної британської школярки Моллі Рассел, яка покінчила життя самогубством 2017-го. Восени 2022 року був опублікований звіт по інциденту. В ньому, фактично, сказано, що до смерті Рассел призвели підліткова депресія та перегляд шкідливого контенту, який негативно вплинув на її психіку.

«Особливості роботи платформ означали, що Моллі мала доступ до зображень, відео і текстів, які стосуються самоушкодження, самогубства або несуть інший негативний чи депресивний характер», — йдеться у документі. 

Алгоритми працювали таким чином, що це могло привести до періодів «запійного перегляду» таких зображень, відеокліпів і текстів, частина з яких надавалась без запиту Моллі. «Ці періоди, якщо вони містили такий контент, найімовірніше, чинили негативний вплив на Моллі», — пояснюють у звіті.

Документ також містить рекомендації щодо зміни правил для соціальних платформ. Зокрема, посилення функцій батьківського контролю та прийняття законодавства для підвищення безпеки в інтернеті. У ньому основну увагу потрібно приділити саме забезпеченню захисту дітей від впливу шкідливого онлайн-контенту та його ефективному регулюванню.

Справа Моллі Рассел стала важливим прикладом негативного впливу соцмереж у зазначеному вище позові. Вона згадується у ньому десятки разів. 

Техногіганти вже спробували відхилити цей позов. Проте суддя Івон Гонсалес Роджерс постановила, що компанії-власники платформ повинні відповідати за звинувачуваннями у залежності підлітків від соціальних мереж. Рішення судді стосується не лише цього, але й сотень інших федеральних позовів проти техногігантів за останні кілька років.

Замість висновку

Ситуація навколо впливу соцмереж на дітей та дорослих є предметом тривалих суперечок та спекуляцій. За бажання можна знайти досить досліджень, які суперечать один одному. 

До прикладу, в листопаді цього року дослідники з Даремського університету оприлюднили висновки зі свого дослідження. Воно показало, що соцмережі не викликають залежності. Правда, для його проведення вчені працювали з студентами. А саму методику вже поставили під сумнів.

Натомість за декілька днів після цієї новини група вчених опублікувала аналіз 33 досліджень, в яких використовувалася нейровізуалізація для вимірювання впливу цифрових технологій на мозок дітей віком до 12 років. Загалом у них взяли участь понад 30 000 осіб. Дослідження показало, що екранний час:

  • Призводить до змін у префронтальній корі головного мозку, яка є основою виконавчих функцій, таких як робоча пам’ять, здатність планувати або гнучко реагувати на ситуації. 
  • Також виявлено вплив на тім’яну частку, яка допомагає нам сприймати дотики, тиск, тепло, холод і біль.
  • На скроневу — важлива для пам’яті, слуху і мови.
  • На потиличну частку — допомагає нам інтерпретувати візуальну інформацію.

У статті зробили висновок, що раннє знайомство з цифровими технологіями значно впливає на формування мозку дітей та його функціонування. Цей вплив розцінюють і як потенційно позитивний, і негативний. Проте здебільшого саме негативний.

Словом, виглядає так, що сидіння в соцмережах здатне призвести до серйозних наслідків. Відповідно на це варто звернути увагу батькам та вчителям. Спроби регулювати використання гаджетів дітьми роблять й міжнародні інституції. До прикладу, фахівці ЮНЕСКО рекомендували відмовитися від використання гаджетів у школах. Схожі ідеї містять останні законодавчі ініціативи в різних країнах світу.

Водночас позови проти техногігантів виглядають як прев’ю до більш масового розслідування впливу соціальних платформ на дітей та підлітків. Нові звернення до суду з боку батьків, захисників цифрових прав чи прокурорів напевне не забаряться. Можливо, на відміну від історії з викриттями Френсіс Хауген, все врешті дійде до чіткого регулювання. 

Якщо так станеться, то, імовірно, постане і більш радикальне питання: чи здатні існувати в умовах нових обмежень нинішні соціальні платформи, які живляться даними й часом користувачів? 

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ТЕХНОЛОГІЇ
Секретна зброя проти росії чи загроза? Як працює «Shazam для облич» Clearview AI
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
07 Грудня 2023, 09:00 9 хв читання
Досвід і думки
Не тільки Сем Альтман. Дайджест головних tеch-новин від Roosh Ventures
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
23 Листопада 2023, 18:00 6 хв читання
ТЕХНОЛОГІЇ
«Вбивці iPhone». Які ШІ-гаджети можуть замінити смартфони
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
17 Листопада 2023, 09:00 9 хв читання
ТЕХНОЛОГІЇ One more thing для сталкерів. Як трекер Apple AirTag перетворився на загрозу безпеці
One more thing для сталкерів. Як трекер Apple AirTag перетворився на загрозу безпеці
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
08 Листопада 2023, 09:00 9 хв читання
Завантаження...