Право не сидіти в Tiktok. Чому та як у світі обмежують соцмережі та гаджети для дітей

Що сталося

У середині липня ЮНЕСКО порадила відмовитися від використання смартфонів школярами. Своє бачення експерти підкріплюють дослідженнями. У них йдеться про шкоду для дітей від тривалого перебування перед екраном і проблеми з концентрацією в активних користувачів соцмереж. 

На думку представників цієї організації, попри великий потенціал цифрової революції, не варто ставити гаджети й технології на перше місце й будувати навколо них навчальний процес. Одре Азуле, генеральна директорка ЮНЕСКО, підкреслює: «Онлайн-з’єднання не замінить спілкування людей». 

Про взаємодію дітей та смартфонів в останні місяці говорять не лише в ЮНЕСКО. Деякі країни світу вже запровадили обмеження щодо застосування гаджетів у навчальних закладах. А окремі американські штати ухвалили закони, які регулюють їхнє використання неповнолітніми.  

Увага до впливу цифрових технологій на молоде покоління посилилася після пандемії та переходу до віддаленого навчання.

Її можна сприймати як зворотну сторону занадто активного онлайн-життя в період локдаунів. 

Світ усвідомив негативні наслідки повної «цифровізації» освіти та занадто раннього залучення дітей у світ гаджетів та соцмереж. Тепер намагається щось із цим зробити. 

Локальні законодавчі ініціативи 

Поки в ЮНЕСКО говорять про шкоду смартфонів у навчальному процесі, у США звернули увагу на ризики занадто активного соціального онлайн-життя. Декілька американських штатів ухвалили закони, що доволі жорстко обмежують доступ до соціальних мереж та їхнє використання неповнолітніми користувачами. 

До прикладу, згідно з новим законом штату Юта (набере чинності 1 березня 2024 року) неповнолітні мусять отримати згоду від батьків чи опікунів перед реєстрацією в соцмережах. Одночасно документ забороняє підліткам використання соцмереж вночі (з 22:30 до 6:30). Схожі законопроєкти готують до впровадження в Техасі та Арканзасі. Законотворці Флориди хочуть змусити соцмережі повідомляти молодь до 18 років про шкоду від використання цих сервісів. 

В окремих країнах світу також запроваджують різного роду обмеження для цифрового життя дітей та підлітків. До прикладу, у Нідерландах з 1 січня 2024 року смартфони заборонені в навчальних приміщеннях. Є схожі обмеження і в інших країнах Європи (Франції, Швеції). Проте в більшості країн регіону навчальні заклади самі встановлюють правила використання мобільних гаджетів. 

У Франції цього літа було ухвалено законопроєкт, який обмежує доступ до соцмереж для підлітків, молодших 15 років. Їм потрібно отримати дозвіл від батьків чи опікунів. Документ вже схвалив сенат країни, але Єврокомісія ще має перевірити його на відповідність законодавству ЄС. Далі соцмережі отримають рік, під час якого дотримуватися правил необхідно буде щодо нових користувачів, і два — щоб поширити їх на всіх наявних. 

Обмеження щодо часу використання гаджетів готують запровадити в Китаї. Згідно з ініціативою Адміністрації кіберпростору Китаю, підлітки віком від 16 до 18 років зможуть користуватися смартфонами не більш ніж дві години на день. Дітям у віці від восьми до 16 років можуть дозволити лише одну годину з гаджетом.

Для реалізації цих та інших ідей кожен смартфон, що продаватиметься на ринку Китаю, повинен мати спеціальний «неповнолітній режим» — коли в гаджеті активізуватимуться часові ліміти. Також дітям та підліткам показуватимуть контент відповідно до віку. Обмеження не стосуватимуться освітніх застосунків чи функцій екстреного виклику. 

Новий федеральний законопроєкт США

У США на федеральному рівні також заговорили про необхідність регулювання взаємодії дітей із сучасними технологіями. Ці ідеї зафіксували в новому законопроєкті про безпеку дітей в інтернеті (Kids Online Safety Act — KOSA), який поки розглядається в Конгресі. 

Одна з головних його вимог — запровадження вебсайтами перевірки віку користувачів. Така вимога викликала негативну реакцію з боку захисників цифрових прав. Експерти Electronic Frontier Foundation вважають, що цей законопроєкт призведе до більшої ізольованості та цензурованості інтернету. 

Інша проблема в тому, що вимога перевірки віку несе ризики для цифрової безпеки.

Вона фактично означає підтвердження особи за допомогою офіційних документів, які зберігатимуть онлайн-сервіси. А значить — доступність цієї інформації для зловмисників у випадку зламу чи витоку даних.

Також складним є питання покладання відповідальності на платформи за шкоду, завдану неповнолітнім, якщо вони зустрінуться з мовою ненависті, домаганнями, булінгом тощо від інших користувачів. За KOSA, соцмережі повинні запобігати та пом’якшувати подібні проблеми.

Юрист Ларрі Кон вважає, що KOSA вимагатиме від платформ універсального підходу до вирішення глибоко особистих проблем. Він врешті не відповідатиме інтересам жодного неповнолітнього.

Поки експерти протестують проти нового федерального закону, судді почали розбиратися з деякими обмежувальними законопроєктами штатів. Так, федеральний суддя тимчасово заборонив Арканзасу застосовувати закон про дозвіл батьків неповнолітніх на створення акаунтів в соцмережах. 

Подібне рішення ухвалив окружний суддя щодо техаського закону про перевірку віку для відвідувачів порноресурсів. Тепер сайти можуть не впроваджувати таку перевірку. Принаймні поки що.

А як справи в Україні?

В Україні поки немає масових ініціатив щодо заборони смартфонів у школах. Два роки тому про такі ідеї заговорили в Одесі на комісії з питань освіти Одеської міської ради, а на початку серпня 2023 року подібні думки прозвучали з боку львівських освітян. В останньому випадку освітній омбудсмен Сергій Горбачов пояснив, що школа не може забороняти учням користуватися гаджетами — поки такі обмеження не встановлено на законодавчому рівні. 

«Але якщо використання мобільного телефону учнем заважає освітньому процесу, зокрема, відволікає його або інших учнів під час уроку — вчитель має право зробити зауваження та вимагати, щоб учень припинив заважати проведенню уроку», — зазначає він.

Не варто також забувати, що українські школярі продовжують навчатися в умовах повномасштабного вторгнення. Кожен урок може закінчитися в бомбосховищі. А тепер погляньмо на рекомендації батькам від Міністерства охорони здоров’я щодо того, що повинно бути в рюкзаку школяра в такому випадку. Поруч із водою, снеками та іншими звичними для таких випадків речами, відомство називає телефон (смартгодинник) із зарядженим павербанком. А ще рекомендує завантажити на гаджет улюблену аудіокнигу дитини. 

Словом, в умовах обстрілів говорити про заборону українським дітям й підліткам мобільних гаджетів, мабуть, зарано. Для них більшими ризиками є ракети країни-агресора, аніж залежність від смартфона.

Заборони й обмеження — не вихід 

Дискусії щодо шкоди смартфонів та соцмереж — не нова тема. Проте ті ж представники ЮНЕСКО відверто говорять про брак досліджень з цього питання. 

Водночас за бажання можна знайти негативні звіти щодо такого впливу. Наприклад, викриття Френсіс Хауген дворічної давнини показали шкоду, яку несуть продукти компанії Meta підліткам.

Зокрема, Meta знала, що Instagram шкідливо впливає на психіку дівчат-підлітків. Проте не вживала заходів щодо цього.

Також компанія мала механізми залучення до соцмереж дітей віком до 13 років, хоча згідно з правилами, їм взагалі не можна користуватися її продуктами.

2023 року головний хірург США Вівек Мурті та його команда представили власне дослідження негативного впливу соцмереж на психічне здоров’я молоді. У ньому сказано, що двоє з п’яти дітей починають користуватися соціальними мережами у 8-12 років. То ж проблема вікових обмежень для таких платформ є актуальною.

Інша справа, що запропоновані способи розв’язання цих проблем на кшталт перевірки віку всіх користувачів чи обмеження використання несуть додаткові ризики. Передовсім для цифрових прав користувачів взагалі й для права на приватний перегляд онлайн-контенту зокрема. А також, звичайно, потенційні ризики витоку даних. А це не така вже й рідкість для соцмереж.

Тут хотілося б перекласти відповідальність на платформи, які начебто нічого не роблять. Насправді це не зовсім так. Наприклад, влітку Meta та TikTok (належить ByteDance) розширили можливості батьківського контролю:

• TikTok дозволив батькам фільтрувати відео, які побачать їхні діти. 
• В Instagram та Messenger батькам дозволять контролювати використання застосунку та зміни у списку контактів. 

Імовірно, такі синхронні нововведення з боку обох компаній є відповіддю на загальний запит суспільства щодо того, аби зробити використання соцмереж менш шкідливим та більш контрольованим. І звичайно ж на численні законодавчі ініціативи. Попри це компанії навряд стануть жорстко контролювати вплив соцмереж на дітей та обмежувати їх у використанні. Адже як бізнеси передовсім зацікавлені в зростанні кількості активних користувачів.  

Проте посилення можливостей батьківського контролю, які запропонували останнім часом соціальні платформи, — це один зі шляхів розв’язання цієї проблеми. Іншими можуть стати інформаційні кампанії про шкоду занадто активного використання гаджетів й соцмереж. Так, звучить трохи наївно, але чому хоча б не спробувати замість одразу забороняти та обмежувати.

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter