Китайський ШІ навчився прогнозувати ризик депресії за чотири роки наперед
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Дослідники з Китаю заявили, що створили ШІ-модель, яка може прогнозувати ризик депресії у підлітків за чотири роки до можливого діагнозу, пише South China Morning Post.
Що сталося
Китайські вчені з Шеньчженського університету розробили ШІ-модель, яка здатна прогнозувати ризик виникнення депресії за чотири роки до її появи. Великий депресивний розлад є вкрай поширеною проблемою — на нього страждають понад 332 млн людей у всьому світі.
Дослідники використали інформацію з двох клінічних випробувань депресії серед підлітків, які проводилися в кількох європейських країнах. Учасники цих досліджень проходили регулярні медичні огляди у віці 16, 19 та 23 років, щоб лікарі могли визначити, чи розвинулася у них депресія.
Вони проходили МРТ, аналізи крові та опитування, щоб дослідники могли відстежити, чи з’являються симптоми депресії з часом. Ключовим сигналом для моделі стала реакція мозку на міміку. Під час сканування підліткам показували щасливі, сердиті й нейтральні обличчя.
Чому це цікаво
Дослідники дійшли висновку, що учасники, чий мозок гірше розрізняв емоції та частіше «зчитував» на чужих обличчях гнів, у дорослішому віці мали вищий ризик депресії й тривожності. На цій основі команда створила модель глибокого навчання, яка імітує те, як мозок обробляє візуальну інформацію. У тестах вона змогла спрогнозувати, хто у 19 років із більшою ймовірністю матиме депресію у 23.
Потім дослідники перевірили підхід на другій вибірці — у межах проєкту Stratify, де порівнювали депресію з іншими психічними розладами, зокрема залежностями, анорексією та булімією. За словами авторів, маркер найкраще працював саме для великого депресивного розладу. У групі з понад 400 підлітків аномальні показники виявили насамперед у 134 учасників із цим клінічним діагнозом.
Більше про це
ШІ вбиває нашу цікавість: науковці пояснили, чому мозок «лінується» шукати відповіді
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
