TechExpace відмовила кандидату у співбесіді через українську мову. Деталі історії та коментар юристів

Останні кілька днів в українському інфопросторі обговорювали ситуацію довкола IT-компанії TechExpace. Нещодавно вона відмовила українському айтівцю Антону Капелюшному у співбесіді. Причина — його бажання спілкуватись українською. Ми поговорили з Антоном Капелюшним, зібрали реакцію користувачів, а також запитали юристів, чи можливо притягнути компанію до відповідальності. 

Що сталося 

20 жовтня український айтівець Антон Капелюшний опублікував пост у Facebook зі скриншотами переписки. У ньому він розповів, як подався на вакансію до компанії TechExpace, що є частиною Affreact (React). Остання називає себе «великою холдинговою компанією повного циклу в міжнародному сегменті диджитал-маркетингу».

Потрапити на співбесіду Антону не вдалося. Під час переписки у Telegram HR-менеджер компанії декілька разів наголосила про «пріоритетність спілкування лише російською». Далі у день інтерв’ю HR відмовила Антонові у співбесіді через українську мову. 

«Извините, но к сожалению если Вы желаете общаться на украинском, то мы не можем предложить вам данную позицию», — написала HR-менеджер «Елизавета» (збережена оригінальна пунктуація та орфографія).

Як відреагували користувачі соцмереж

Допис уже отримав 3400 реакцій та понад 1000 шерів. Наразі сайт компанії не працює. Також TechExpace прибрала свій профіль із порталу DOU. Ймовірна причина — велика кількість негативних коментарів. 

У React залишилася сторінка на Facebook та Instagram, проте і там коментарі під дописами переважно негативні. Здебільшого компанію звинувачують в «українофобії» і наголошують, що їм не місце в Україні. 

Окремі користувачі додають скриншоти переписок з HR-персоналом компанії, де відмовляють рекрутерам у комунікації через цей випадок. 

Як відреагували в компанії Affreact

Трохи пізніше Капелюшний опублікував інший пост, де представниця компанії Світлана вибачається за дії рекрутера та вказує, що її вже звільнили. 

«Антон, Добрий день, мене звати Світлана, Я представник компанії Affreact, хочу принести вибачення, ми дуже обурені таким вчинком стажера-рекрутера, який відмовив вам в співбесіді через українську мову. Тільки сьогодні вранці ми отримали цю інформацію і негайно звільнили Елизавету, ще раз перепрошую за цей вчинок», — вказує повідомлення. 

Офіційної реакції від представників компанії досі немає. На наш запит вони також не відповіли. Telegram-аккаунт HR-менеджерки компанії змінив ім’я з «Елизавета» на «HR». 

Що планує робити Антон Капелюшний

У коментарі Vector Антон зазначив, що вже подав скаргу до Уповноваженого із захисту державної мови (мовного омбудсмена) Тараса Креміня. Також хлопець консультується з юристами щодо матеріальної компенсації. Якщо Антон її отримає, то обіцяє пожертвувати українським військовим. 

Також Капелюшний сподівається почути офіційну позицію TechExpace/Affreact. Наразі до нього звертаються колишні співробітники компанії, що «розповідають неприємні факти». Антон планує написати ще один пост, де розповість про рекрутинг та інші події всередині компанії. 

Чи можна притягнути компанію до відповідальності 

Щоб розібратися в ситуації, ми звернулися до юридичної компанії Juscutum. Старший юрист та адвокат Анатолій Рибачок відповів на наші запитання. 

Курс на забезпечення повноцінного функціонування української мови в усіх сферах життя закріплений у Законі України «Прозабезпечення функціонування української мови як державної», так і в Концепції державної мовної політики. Рибачок зазначив, що з точки зору цих документів ситуація неадекватна і неприпустима.

«Проте, з юридичної точки зору, компанія порушила заледве одну норму законодавства — статтю 12 «закону про мову“. Вона визначає, що робочою мовою діяльності підприємств є українська», — стверджує Анатолій. 

Анатолій вказує, що за відмову у співбесіді навряд чи можна притягти до відповідальності компанію або її посадових осіб. Подібні порушення зазвичай залишаються непоміченими державними інституціями із захисту мови. 

«Згідно з законом, відповідальність для цієї компанії може настати тільки у разі повторної подібної ситуації протягом наступного року. І якщо вона отримає „попередження“ від Уповноваженого із захисту державної мови за цей випадок». 

Анатолій Рибачок, старший юрист і адвокат Juscutum

У такому разі розмір штрафу може становити від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це від 5100 до 6800 грн.

Також компанія може нести адміністративну відповідальність за дискримінацію в сфері трудових відносин — вона передбачена Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

«Але, на нашу думку, ефективні методи лежать поза правовим полем. Нещодавній кейс із YARO яскраво показує ефективність громадського осуду. Десятки тисяч негативних позначок у Facebook, LinkedIn, Google зроблять свою справу. Компанія відчує на собі реальні наслідки власної політики проти української мови», — вказує Анатолій.