Новий закон про мобілізацію для бізнесу. Пояснення адвоката про зміни у бронюванні працівників

Днями президент України Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію, а вже 16 травня 2024 року він набуде чинності. Після внесення до нього понад 4 000 правок варто з’ясувати, як саме відбуватиметься оновлене бронювання військовозобов’язаних для бізнесу.

У цьому Vector допоможе керівний партнер Адвокатської фірми «ПАКС» та співзасновник благодійного фонду «ProUkraine» Станіслав Ліфлянчик.

Новий закон про мобілізацію 2024 — що змінилося

Згідно з опублікованим повним текстом нового закону, впродовж 60 усі військовозобов’язані повинні мають уточнити свої дані. Зробити це потрібно у ТЦК та СП, ЦНАП чи в особистому кабінеті на базі реєстру військовозобовʼязаних «Оберіг». На тих, хто цього не зробить, може чекати покарання. Окрім цього, є й інші не менш важливі зміни:

• визнані обмежено придатними мають повторно прийти ВЛК;
• ті, хто отримав II-III групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (окрім військовослужбовців), мають пройти повторний медогляд для визначення придатності до служби;
• під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК або поліціянт здійснюватиме фото- та відеофіксацію;
• необхідно обов’язково носити з собою військово-обліковий документ та показувати його на вимогу представника ТЦК, поліціянта чи ДПСУ;
• люди з інвалідністю, звільнені з полону та громадяни віком до 25 років можуть добровільно мобілізуватись за власним бажанням;
• строкова служба скасовується, замість неї вводиться базовий військовий вишкіл на п’ять місяців (початок з 1 вересня 2025 року). Він буде обовʼязковим для державної служби (за винятком непридатних до військової служби);
• строковики переходять у мобілізаційний ресурс за загальними правилами (з 25 років);

А ще зміни можуть торкнутися статусу критично важливого підприємства. Хоч зараз нові норми визначення статусу підприємств не прописані у новому законі, та КМУ спільно з комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки переглядають ці критерії. Тож все ще може змінитись.

Крім вищеперерахованих нововведень, на бізнес чекають оновлений порядок бронювання працівників.

Бронювання працівників — зміни

Бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств, установ, організацій — це відстрочка від мобілізації співробітників компанії, що має критичне значення для економіки чи інфраструктури країни, або працює на потреби Збройних Сил України.

Якщо підприємство виконує мобілізаційні завдання і є критично важливим для забезпечення стабільного функціонування компанії, то її працівники мають тимчасову відстрочку (до шести місяців) від мобілізації.

Така відстрочка від мобілізації стала актуально в лютому 2022 року, коли почалось повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну. Попри намагання Кабінету Міністрів України та законотворців врегулювати всі аспекти бронювання, воно все одно залишалось незрозумілим, суб’єктивним, нелогічним та несправедливим, каже Ліфлянчик.

16 квітня 2024 року було підписано закон № 10449, що отримав народну назву «Закон про підсилення мобілізації». Хоча насправді він впорядковує мобілізацію, аніж її підсилює.

Згідно з цим законом змінились й певні правила отримання броні для підприємств. Попри те, що Кабінет Міністрів України ще повинен в майбутньому привести у відповідність до цього закону свою постанову від 27 січня 2023 р. № 76, вже зрозумілі певні відмінності від того, що діє сьогодні. Розгляньмо їх докладніше.

Хто підлягає бронюванню у 2024 році

Згідно з законодавчими змінами, підлягають бронюванню співробітники підприємств, установ і організацій:

• яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), які треба виконати;
• які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, зокрема кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.

Тож як ми бачимо, бронювати можна буде навіть учасників та бенефіціарів таких підприємств.

Крім критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими, в Кабміні мають встановити:

• порядок та організацію бронювання;
• перелік посад і професій;
• обсяги бронювання військовозобов’язаних.

Згідно з новим законом, у Кабінету Міністрів є час змінити все лише за один місяць з дня публікації закону.

«Тобто все визначає Кабінет Міністрів України, і ми всі дуже сподіваємось на якісний та збалансований документ, що встановить чіткі «правила гри» для бронювання співробітників», — каже Станіслав Ліфлянчик.

Звертаю увагу, що всі розповіді так званого «економічного бронювання» за принципом сплати всіх податків, високих заробітних плат, сплати військових зборів та фіксованих донатів були відхилені і навряд чи будуть ухвалені міністрами.

Експерт також зазначив, що скоріш за все напрацювання стосовно законодавчих змін будуть стосуватись виключно удосконалення підстав та порядку отримання відстрочок на співробітників в порядку бронювання.

Труднощі для бізнесу

У своїй практиці Станіслав Ліфлянчик виділяє такі головні проблеми в отриманні броні:

• Суб’єктивне ставлення до юридичної особи, яка звертається за бронню співробітників від мобілізації. Тобто державний орган самостійно, на підставі власного волевиявлення вирішує чи надавати її тому, чи іншому підприємству.
• Для того, щоб співробітник міг бути включений до списків кандидатів на бронь від мобілізації, він повинен уточнити свої військово-облікові дані в ТЦК. Коли він це робить, то може не встигнути отримати рішення про відстрочку, отримавши мобілізаційне розпорядження.
• Складність та бюрократизованість процедури. Треба зібрати купу документів, подати їх в паперовому вигляді та чекати поки вони пройдуть всі кола погодження. У результаті можна отримати й відмову.

Майже у всіх є підприємств є запит на прозорість, зрозумілість та гарантованість процедури оформлення бронювання співробітників від мобілізації, каже адвокат. Однак з вищеперерахованими проблемами на бізнес можуть чекати труднощі. Якщо процедура бронювання не буде удосконалена, то підприємці можуть вести тіньову роботу або ж взагалі змінювати локації.

«Окрім бізнесу є також волонтерська діяльність, без якої наше військо було б у гіршому стані, ніж зараз. Треба визнати, що держава не у всьому може його забезпечувати. Тож і фонди з громадськими організаціями повинні мати змогу зберігати свій основний “фундамент”», — говорить Станіслав Ліфлянчик.

Крім того, критично важливими для економіки країни окрім визначених Кабміном, є й інші сфери бізнесу. Зокрема, надання правничої допомоги, ІТ-послуг, виробництво деталей, або навіть шоубізнес, каже правник. Це сприяє дотриманню балансу прав громадян і юридичних осіб.

«Адвокат є частиною судової системи та єдиним, хто захищає осіб від неправомірних дій і свавілля. Для того, щоб навчити більш-менш професійного спеціаліста в галузі права, необхідно після вищого закладу років зо п’ять практикуватись та ходити на додаткові курси», — стверджує правник.

Тож процедура бронювання повинна бути направлена не тільки на збереження штату критично важливих для держави підприємств, а й топменеджерів та спеціалістів. Також на волонтерів і правників, людей, що мають високі рівні професійної сертифікації та є по своїй суті унікальними. Без них економічний розвиток України буде неможливим.