Заборонити не можна залишити. Чому піднялася дискусія довкола Telegram — аргументи і аналіз

Український підприємець Ярослав Ажнюк розпочав дискусію про можливе обмеження роботи Telegram в Україні. Питання до месенджера та його засновника росіянина Павла Дурова існують уже не перший рік. Зокрема, Telegram підозрюють у співпраці з російською владою. Також є сумніви щодо захищеності самого месенджера. Шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник розповідає, за що критикують Telegram і на які моменти варто звернути увагу, а також аналізує, чи вийде заборонити сервіс.

Що сталося

29 березня голова правління Petcube та співзасновник Fuelfinance Ярослав Ажнюк опублікував колонку на сайті видання «Українська правда» під заголовком «Чому Україна не обмежує використання російського додатку Telegram?». У ній підприємець виклав аргументи, чому широке використання месенджера українцями, зокрема і високопосадовцями, має викликати занепокоєння. Рекомендую прочитати її. Тут же наведу головне з підсумкових тез, чому не варто довіряти Telegram:

• «Telegram та його засновника Дурова хвалять і йому довіряють Путін і російський уряд в питаннях “боротьби з екстремізмом та тероризмом”».
• Повідомлення Telegram не зашифровані, на відміну від WhatsApp та Signal. «Вони зберігаються на серверах компанії у вигляді простого тексту, який можуть читати як люди, так і алгоритми», — пише підприємець.
• У компанії підозрілі джерела фінансування. «До середини 2022 року вона не заробляла коштів, і витрати на сервери та команду, що на той момент могли сягнути $2 млрд, нібито покривав особисто Павло Дуров. Кошти, які він залучав у 2018-2021 роках, походять, зокрема, від російських олігархів, серед яких Якобашвілі, Абрамович, Усманов, а також ВТБ банку», — пояснює Ярослав Ажнюк. 
• Є зафіксовані випадки потенційного доступу фсб до переписок російських опозиціонерів, а також передачі даних користувачів Telegram до урядів країн. Тут Ярослав Ажнюк посилається на текст Wired, який ми раніше переклали. 
• Дуров активно співпрацював з фсб ще за часів «ВКонтакте». «Про це свідчить переписка, яку вдалось отримати “Новій Газеті” Ажнюк характеризує це видання так: «Нібито антипутінського російського медіа, директор якого отримав Нобелівську премію у 2021-му році, яку, втім, також критикують за «зручну опозиційність» на кшталт Венедіктова і «Эхо Москвы». , між Дуровим і Сурковим — тоді заступником голови адміністрації путіна. Нагадаємо, Сурков також відомий як один із ідеологів нападу на Україну та створення так званої новоросії», — пояснює підприємець. Варто зазначити, що колишній голова прес-служби «ВКонтакте» Владислав Циплухін та Павло Дуров спростовували справжність листів.

Ажнюк не закликає до негайного блокування чи видалення месенджера з пристроїв, але хоче «щонайменше почати серйозно говорити про ризики Telegram, особливо встановленого на телефонах держслужбовців і військових».

Також він назвав кілька речей, які читачі тексту можуть зробити одразу ж після прочитання матеріалу:

• «Подумати, які альтернативи для повідомлень, групових чатів і отримання новин ви могли би використовувати?
• Зініціювати переведення переписок з друзями, близькими та колегами на інші платформи. Не обов’язково всі одразу, по одній за день. 
• Коли наступного разу відкриватимете Telegram-канал, подумати, чи могли би ви отримувати подібні новини з іншого джерела?
• Якщо ви маєте великий і впливовий канал, подумати про альтернативні платформи і почати їх розвивати.
• Перешліть цю статтю друзям — можете навіть через Telegram».

6 квітня Ярослав опублікував пост у Facebook про те, що в закритому форматі поспілкувався про ризики Telegram з начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирилом Будановим та міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим. За словами підприємця, Буданов сказав, що лише у фсб є ключі до Telegram. «З Михайлом Федоровим домовилися детально вивчити факти, що можуть свідчити про зв’язок Telegram з кремлем», — зазначив Ярослав Ажнюк. 

Підняте підприємцем питання — актуальне. Водночас було б неправдою сказати, що до останнього часу воно так гостро не стояло. Швидше ми його зручно ігнорували. Наприклад, переважна більшість знає, що Дуров росіянин, а Telegram розблокували в рф. Проте на це не звертається увага, бо Дуров вважається опозиційним кремлю, а сам Telegram — безпечним. Нумо розбиратися.

Чому Дурова вважають опозиційним кремлю

2011 року Дуров відмовився закрити п’ять опозиційних груп і дві зустрічі на вимогу фсб. Його викликали на допит в прокуратуру, але Дуров проігнорував повістку. Після цього до квартири підприємця прийшли люди в масках. Двері Дуров не відчинив та в підсумку не був затриманий. За офіційною версією, після відходу силовиків Дуров хотів написати своєму братові Миколі, але зрозумів, що немає безпечного засобу для спілкування. Так звучить офіційна версія історії створення Telegram. Його запустили у 2013-му.

Образ підприємця-дисидента, який створює безпечний месенджер, підкріплювало й скандальне звільнення Дурова з «ВКонтакте» у 2014-му. Почалося все з акціонерів  «ВКонтакте» В’ячеслава Мірілашвілі та Лева Левієва. У квітні 2013-го вони продали 48% компанії фонду United Capital Partners (UCP). Його засновником є Ілля Щербович. В 2012–2013 роках він входив до ради директорів державної компанії «Роснафта». Останню очолює Ігор Сєчін, який свого часу був заступником керівника адміністрації путіна та залишається наближеним до нього. 

На той момент Дурову належало 12% компанії, а Mail.ru Group — 39,99%. Дуров керував цією загальною часткою в майже 52%. Далі протягом року між Дуровим та UCP тривав конфлікт. Підприємець заявляв, що не знайшов спільної мови з новим акціонером, бо він «діє виключно методом погроз і пресингу». У UCP же допускали відставку Дурова та були незадоволені фінансовими показниками компанії. Також його звинувачували в особистих витратах коштом компанії та запуску Telegram не під контролем «ВКонтакте».

Новий етап історії почався в кінці січня 2014-го. Тоді Дуров оголосив, що продав свої 12% CEO «Мегафон» Івану Тавріну.

Угоду оцінювали в $360-480 млн. Таврін був партнером Алішера Усманова, який в той час контролював Mail.ru Group. 

До цього «ВКонтакте» покинув віцепрезидент компанії Ілля Перекопський. У лютому він став консультантом UCP. Уже в квітні фонд подав у суд на Дурова та Mail.ru Group через Telegram. У UCP вважали, що Дуров завдяки своїм службовим повноваженням став власником Telegram замість того, щоб запустити месенджер у «ВКонтакте». Через це UCP вимагав визнати права компанії і на Telegram. 

У відповідь Mail.ru подала в суд на компанії, підконтрольні UCP та Щербовичу. Її претензії стосувалися купівлі фондом 48% соцмережі. Причиною стало те, що минулі співвласники Мірілашвілі та Левієв мали спочатку запропонувати свою частку чинним акціонерам — Дурову та Mail.ru. Разом з тим Дуров звинуватив Перекопського в тому, що той допомагає UCP відібрати в нього Telegram. Забігаючи наперед, суди нічим не закінчаться. У вересні 2014 Mail.ru викупила частку UCP за $1,47 млрд. Щодо Перекопського, то він ще неочікувано з’явиться в цій історії.

21 квітня Дурова звільнили з посади СЕО «ВКонтакте». Тоді він написав пост, в якому зазначив, що соцмережа переходить під повний контроль Сєчіна і Усманова. Також він назвав і причину втрати частки соцмережі. За словами Дурова, 13 грудня 2013 року фсб вимагала від керівництва компанії передати особисту інформацію організаторів груп Євромайдану. Після відмови виконати вимогу, йому довелося багато чим пожертвувати, зокрема й часткою «ВКонтакте». 

Варто зазначити, що 2013 року російське видання Hopes & Fears з посиланням на власні джерела повідомляло, що покупку фондом UCP частки «ВКонтакте» курував Сєчін. Щербович цю інформацію спростовував. 

Також, згідно з розслідуванням російських «Вєдомостєй», на початку 2014-го Дуров та Усманов зустрічалися з путіним. Високопоставлений урядовий чиновник розповів виданню, що Дуров сподобався путіну. Останній нібито кілька разів навіть давав команду дати підприємцю спокій. Водночас знайомий Дурова стверджував, що у засновника Telegram склалося не дуже гарне враження про зустріч. Підприємець був присутній тільки як слухач. Позиція ж путіна зводилася до того, що соцмережі повинні бути «гострим знаряддям держави».

Після від’їзду з росії Дуров дав кілька схожих інтерв’ю західним виданням. У них він публічно розповідав про свої погляди й ідеологію Telegram. Зокрема, пояснював вимушений від’їзд політичними причинами, а ще говорив про мету месенджера підвищити планку людських комунікацій. 

Чому Telegram підозрюють у співпраці з рф

Минулі дії підприємця та його комунікація створили йому репутацію підприємця-дисидента, який не піддається на тиск влади. Її закріпило славнозвісне блокування Telegram в рф, яке почалося 16 квітня 2018 року. Причиною послужило те, що 2017-го Telegram відмовився передати фсб «універсальні ключі» для розшифрування переписок шести користувачів, яких звинувачували в участі в організації теракту в санкт-петербурзі.  

Запит на їхнє отримання фсб направила в лондонський офіс Telegram 12 липня 2017-го. До цього, у червні 2017-го, спалахнув конфлікт компанії та роскомнагляду. В останньому хотіли, щоб Telegram подав відомству дані для внесення месенджера до реєстру як «організатора поширення інформації». Зокрема, погрожували блокуванням. 

Дуров у відповідь заявляв, що цей крок вдарить по представниках влади самої рф: «Щойно Telegram блокують, листування російських чиновників, їхнє спілкування з друзями і родичами та інші чутливі дані через WhatsApp/Viber перейдуть у підконтрольні Америці хмари Apple iCloud/Google Drive».

Дуров вважав, що у цьому немає сенсу з точки зору національної безпеки рф. «З боку виглядає, як якийсь саботаж державних інтересів», — писав Дуров.

У 2018-му у відповідь на блокування підприємець розгорнув публічну кампанію та запустив децентралізований рух на захист цифрових свобод і прогресу під назвою «Цифровое сопротивление». Він платив гранти адміністраторам проксі-серверів і VPN. Останні ж допомагали Telegram залишатися доступним аудиторії. Якщо почитати російські та й не тільки соцмережі у той час, то складається враження, що Дуров виступав таким собі супергероєм чи Робіном Гудом. 

Водночас він також зазначав, що рішення про блокування суперечить конституції та намагався оскаржити рішення верховного суду росії про законність наказу фсб.

«Якби фсб обмежилася запитом інформації про кількох терористів, то її вимога вписувалася б у рамки конституції. Однак йдеться про передачу універсальних ключів шифрування з метою подальшого безконтрольного доступу до листування необмеженого кола осіб. A це — пряме порушення 23-ї статті конституції про право кожного на таємницю листування», — писав підприємець.

У тому ж 2018-му сталась ще одна важлива подія в історії Telegram. За словами Дурова, він досить довго фінансував Telegram власним коштом. Проте з часом підтримувати роботу месенджера стало надто дорого. Крім того, Дуров раніше обіцяв, що в Telegram не буде реклами. Тому він мав обмежені можливості для монетизації. 

В пригоді став криптовалютний бум. 2018 року Telegram провів два закритих раунди ICO Форма залучення інвестицій в нові технологічні проекти та стартапи у вигляді емісії та продажу інвесторам токенів. свого блокчейн-проєкту TON. Так вдалось підняти $1,7 млрд від 171 інвестора. Їхні імена не розкривали. Проте російські медіа називають серед інвесторів фаундера Qiwi Сергія Солоніна, співзасновника «Вімм-Білль-Данна» Давида Якобашвілі та Романа Абрамовича. В тому ж 2018-му віцепрезидентом Telegram став Ілля Перекопський. Він зайнявся розвитком бізнесу месенджера.

Попри успішне ICO, Дурову довелося закрити TON в травні 2020-го. Причиною стало рішення американського суду про визнання токенів Gram незареєстрованими цінними паперами. Він також ввів тимчасову заборону на випуск токенів, яка поширюється на інвесторів у США та інших юрисдикціях. Дуров опинився в складній ситуації, оскільки мусив повернути залученні кошти інвесторам. Докладніше про це можна прочитати в нашому тексті. 

І тут починаються цікаві моменти. У червні 2020-го Telegram розблоковують в рф. Точні умови залишаються нерозкритими. Проте роскомнагляд привітав готовність Дурова боротися з тероризмом і екстремізмом. Як пише Wired, історія із забороною та відновленням роботи Telegram підіймає питання, чи отримав кремль важелі впливу на Дурова. У тому ж матеріалі вказують, що неназвані урядові джерела повідомили російському агентству «Інтерфакс», нібито Telegram погодився співпрацювати зі спецслужбами в конкретних випадках. 

Сам Дуров тоді заявляв, що жодних змін у плані безпеки персональних даних російських користувачів не відбудеться. «У плані збереження особистих даних змін немає — право на конфіденційність і таємницю особистого листування залишаються фундаментальним принципом Telegram у всіх країнах», — писав підприємець.

У лютому 2021-го стало відомо, що Telegram вирішив підняти $1 млрд через облігації від обмеженого кола інвесторів. Це сталося вже в кінці березня. Родзинкою цієї новини стала інформація, що облігації купив державний російський фонд прямих інвестицій (рфпі). Видання РБК повідомляло, що він разом з державним фондом Абу-Дабі (ОАЕ) Mubadala Investment вклав $75 млн. Перекопський цю інформацію спростовував. Проте в самому рфпі пізніше зазначили, що купили міноритарний пакет інвестицій Mubadala в облігації Telegram.

Також Wired стверджує, що державний банк «ВТБ» брав участь у переговорах щодо розблокування Telegram у рф. Згідно з матеріалом видання, у січні 2021-го компанія найняла його для оцінки вартості, а потім «ВТБ» допомагав продавати облігації.

У Telegram стверджують, що ніколи не обговорювали нічого, пов’язаного із забороною, ні з ким з «ВТБ». Також заявили, що не укладали угод, які б сприяли розблокуванню Telegram в рф. 

У контексті зростання впливу кремля Telegram також пригадують бан бота «розумного голосування» в період виборів у рф у тому ж 2021-му.

Тоді Дуров аргументував рішення ризиком блокування Telegram в App Store та Google Play, а також практикою «днів тиші» (відсутність агітації у дні виборів). 

Про використання Telegram кремлем для переслідування активістів, пропаганди та дезінформації, а також загрози безпеці користувачів — можна докладніше прочитати у тому ж матеріалі Wired. Тому повторювати його не буду. 

Проте зазначу, що серед загроз використання месенджера Wired називає його відкритий API. Він робить месенджер потенційно потужним інструментом для масового стеження — дозволяє користувачам автоматично зберігати та каталогізувати величезну кількість публічних каналів і групових чатів. Юрист правозахисної групи «Агора» Станіслав Селезньов зазначив виданню, що не сумнівається у використанні  API Telegram кремлем. 

Що робить Дуров

Якщо після попереднього параграфа вам здалося, що Telegram однозначно підтримує владу рф, то це не зовсім так. Попри дисидентську риторику Дурова, месенджер намагається триматися осторонь міжнародних конфліктів та протистоянь з владою. Звичайно, якщо його забороняють, то Дуров висловиться про це у своєму каналі та може розгорнути цілу кампанію, включаючи «Цифровое сопротивление». 

Проте раніше я писав, що месенджер не бореться з режимами. Він виступає просто як інструмент для комунікації. Тому Telegram можуть користуватися як опозиція, так і провладні сили. Або, як у нашому випадку, і Україна, і росія. Водночас завдяки відсутності жорсткої модерації обидві сторони отримують можливість розповсюджувати будь-який контент. Фактично компанія просто надає платформу користувачам.  

Гарний приклад — реакція Дурова на початок повномасштабної війни в Україні. 27 лютого 2022 року він попередив про потенційну можливість часткового чи повного обмеження роботи Telegram-каналів у «залучених країнах на час конфлікту» в разі ескалації «ситуації». Ця заява спровокувала бурхливе обговорення. Незабаром Дуров змінив думку. Він зазначив, що анонсовані заходи розглядати не будуть через численні звернення людей, для яких Telegram став єдиним джерелом інформації.

7 березня підприємець випустив великий пост з приводу вторгнення рф. Зокрема назвав війну «особистим конфліктом», згадав про українське коріння та як втратив «ВКонтакте» через відмову передати дані користувачів фсб під час Революції Гідності. Плюс обіцяв забезпечити приватність даних. Детальний розбір його публікації можна прочитати тут. 

Якщо ж скоротити, то своїм постом підприємець не заявив про однозначну підтримку України. Зате через історію відходу з «ВКонтакте» розповів, що хоч жив в рф, але українським користувачам не варто перейматися, що Telegram став менш безпечним для них.

Схоже, це була ще й реакція на Twitter-тред засновника Signal Моксі Марлінспайка. Останній 25 лютого заявив:  «Telegram — найпопулярніший месенджер у містах України. Після десятиліття оманливого маркетингу й медіа більшість людей вважають, що це “зашифрований застосунок”. Реальність протилежна». Марлінспайк вважає, що всі повідомлення в Telegram доступні людям в середині компанії. Виключення — функція «секретні чати», яку потрібно вмикати окремо.

Дуров не сперечався з Марлінспайком. Просто в своїй публікації пообіцяв, що продовжуватиме захищати дані користувачів. При цьому не пояснив, як саме. 

«Відтоді минуло багато років. Багато змінилося: я більше не живу в Росії, не маю там ні компаній, ні співробітників. Але одне залишається незмінним — я за наших користувачів попри все. Їхнє право на приватність — священне. Зараз — більше, ніж будь-коли», — підсумував тоді підприємець.

Чому Telegram не заблокований в Україні

В умовах повномасштабної війни видається дивним, що в Україні й досі широко використовується застосунок, який підозрюють у зв’язках кремлем. Зокрема, через нього поширюють інформацію не лише анонімні Telegram-канали чи медіа, але й високопосадовці, президент, міністерства, депутати та військові.

Насправді в цьому немає нічого незвичайного. Усі вищезазначені йдуть туди, де аудиторія.

Telegram дуже популярний серед українців. І після початку повномасштабної війни навіть посилив свої позиції.

За даними Kantar, з лютого по квітень українська аудиторія месенджеру виросла на 5%. При цьому в перші дні війни Telegram використовували для спілкування з родичами, близькими та колегами.

У тій же публікації головний методолог Kantar Україна Антон Пігіда підкреслив наступне: «Наразі це один із найзручніших способів отримання новин про поточну ситуацію: з’явилося багато новинних Telegram-каналів, а також власні урядові Telegram-канали, які були впроваджені для інформування населення».

Згідно з аналітичним звітом Дослідження проводили з 24 лютого до 31 грудня 2022. Українського інституту медіа та комунікації (УІМК), після повномасштабного вторгнення 63,3 % громадян України почали читати актуальні новини в Telegram-каналах. Для порівняння, до 24 лютого таких було лише 35,9%. 

Причин такої популярності Telegram одразу декілька:

• Інші соцмережі та платформи жорстко модерують контент, пов’язаний з війною. Пригадайте численні публікації та скарги на бан активістів та й просто користувачів у Facebook та Instagram. 
• Зручність Telegram. Зокрема, на цьому моменті в коментарі Liga Tech наголошував керівник ІТ-компанії DevRain Solutions Олександр Краковецький. «Telegram значно зручніший, аніж інші месенджери. І це насамперед стало запорукою його популярності», — зазначив він. Респонденти вищезазначеного дослідження УІМК говорили про зручність (40,8%) та швидкість (37,6%) Telegram-каналів як джерела інформації. Тут же варто зазначити й принципову відмінність споживання контенту в Telegram та інших соцмережах — відсутність алгоритмів. Це спрощує можливість достукатися до аудиторії з боку медіа та каналів. Відсутність же жорсткої модерації дозволяє шерити різний контент. Так, у Telegram багато дезінформації, контенту зі сценами насильства тощо, але це швидше підкуповує користувачів. Наприклад, звіті УІМК, 23,5% респондентів зізнались, що цінують Telegram-канали, як джерело інформації, бо вони публікують новини, яких немає в традиційних ЗМІ.
• Безпека Telegram. Матеріали Wired, заяви Марлінспайка та публікації медіа різко ставлять під питання безпеку Telegram. Проте отримують цю інформацію далеко не всі користувачі Telegram. Так само не знають і про необхідність використовувати «секретні чати». Зате багато чули, що Telegram безпечніший за конкурентів. До речі, той же часто згадуваний у цьому тексті матеріал Wired розповідає про несанкціонований доступ і до «секретних чатів».

Чи може українська влада заблокувати Telegram? Може. У нас вже навіть є схожий прецедент з «ВКонтакте». Соцмережу почали блокувати 17 травня 2017-го. На той момент Vk.com був третім за популярністю сайтом в Україні. Ним користувалося близько 76,1% українців з доступом до інтернету. У червні 2017-го цей показник впав до 23,9%, через рік піднявся до 29,3%. Тобто можна сказати, що блокування загалом спрацювало. 

Проте з Telegram буде складніше. Ось кілька причин чому:

• Telegram, ймовірно, відреагує на блокування. Тому нас очікуватимуть порівняння з рішенням в рф 2018-го, а можливо й «Цифровое сопротивление». Це не виглядає, як щось надто загрозливе, але до цього слід бути готовими. 
• Не варто розрахувати, що користувачі одразу ж масово підуть з Telegram. Так чи інакше Telegram залишиться цінним джерелом інформації для його користувачів. Оскільки є можливості для обходу блокувань, частина з них, ймовірно, залишиться в месенджері або повертатиметься до нього час від часу.
• Незрозуміло, що в такому випадку робити офіційним каналам українських високопосадовців та держорганів. За логікою, у разі блокування вони повинні піти з соцмережі. Та й останні публікації про Telegram і те, що казав Ажнюку Буданов, мають змусити їх скоротити свою присутність в месенджері. Проте зробити так — фактично означає залишити українських користувачів сам на сам з російською пропагандою та фейками. Це насправді стосується й медіа. Багато українських видань зіштовхнулися з обмеженнями в тих же Facebook та Instagram, а тому зосередилися на Telegram. 

Таким чином наразі складно говорити про блокування Telegram як однозначний вихід з ситуації. Але варто почати розказувати хоча б про потенційну небезпеку широкій аудиторії, акцентувати на ризиках, а також вести дискусію на суспільному та державному рівнях. Проблеми, які ми ігноруємо, не зникають, а поглиблюються.